Задачі з кримінального права (8)

Задачі з кримінального права 

. 14-річний Воробйов вчинив таємне викрадення кондитерських виробів і грошей із шкільного буфету на суму 194 грн. У зв’язку з цим проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 185 КК. Під час досудового слідства встановлено, що до виповнення Воробйову 14 років він систематично крав різні речі в однолітків, бив їх, вимагаючи грошей. Поведінка його обговорювалася на засіданні районної служби у справах неповнолітніх. Батьків Воробйова було піддано адміністративній відповідальності за неналежне виховання сина.

Варіант 1. З боку Воробйова мала місце крадіжка з проникненням до шкільного буфету, у зв’язку з чим проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 185 КК.

Варіант 2. Воробйов вчинив таємне викрадення кондитерських виробів та грошей у день свого народження (досягнення 14-річного віку).

Варіант 3. По досягненню 14-річного віку Воробйов вчинив хуліганство, у зв’язку з чим проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 296 КК.

Які заходи кримінально-правового впливу можуть бути застосовані до Воробйова?

2. 13-річний Лашин систематично тікав із дому, роз’їжджав по різних містах країни і займався дрібними крадіжками. У другому і третьому класах він залишався на другий рік, а потім зовсім покинув школу. У 12-річному віці Лашин викрав у своєї старшої сестри сережки, але при спробі виїхати з Києва його було затримано на вокзалі.

Варіант. Усі зазначені вище дії Лашин вчинив до виповнення йому 11 років.

Які заходи кримінально-правового впливу можуть бути застосовані до Лашина?

3. 16-річний Дубенко вночі проник до гаража Свиридова і заволодів його автомобілем. Дубенко мав намір доїхати до Полтави і там покинути автомобіль. При виїзді з Києва Дубенко не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем «Вольво». У результаті зіткнення водій «Вольво» Шпак одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Варіант 1. На момент вчинення вказаних вище дій Дубенку було 15 років, а вартість вилученого автомобіля у двісті п’ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Варіант 2. Дубенко здійснив незаконне заволодіння автомобілем Свиридова, який стояв біля під’їзду будинку, і в цій частині його дії були обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК.

Ознайомтеся зі статтями 289 та 286 КК.

Які види покарань можуть бути призначені Дубенку за вчинений ним злочин (кожний із вчинених ним злочинів) без застосування ст. 69 КК? Яке може бути остаточне покарання у випадку засудження Дубенка за сукупністю злочинів (визначити його вид (види) та межі за найбільш сприятливим та найбільш несприятливим для Дубенка варіантами)?

4. 17-річний Брикін, який ніде не вчився і не працював, а також не мав самостійного доходу, власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 190; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК.

Які види покарань можуть бути призначені Брикіну за кожний із вчинених ним злочинів без застосування ст. 69 КК? В яких межах йому може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів?

5. 16-річна Ліснянська визнана судом винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 300; ч. 2 ст. 301; ч. 1 ст. 303 КК. На момент засудження вона ніде не вчилась і не працювала, а також не мала власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення (крім вилучених під час її затримання відеокасет).

Які види покарань можуть бути призначені Ліснянській за кожний із вчинених нею злочинів? Чи підлягають конфіскації вилучені в неї відеокасети? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Ліснянській за сукупністю злочинів?

6. 17-річний Полоз визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 187; ч. 4 ст. 187; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Яка максимальна міра покарання може бути призначена Полозу за кожний із вчинених ним злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Полозу за сукупністю злочинів?

7. 15-річний Семенов був засуджений за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку він взяв участь у груповій хуліганській бійці, під час якої кастетом заподіяв Кленову умисне тяжке тілесне ушкодження.

Ознайомтеся зі статтями 121 та 296 КК.

Яке максимальне покарання може бути призначене Семенову за кожний із вчинених ним двох останніх злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання за сукупністю вироків?

8. 16-річний Скляр був засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 12 років. Через рік після початкувідбування покарання він у виховній колонії на ґрунті особистих неприязних стосунків здійснив умисне вбивство двох інших засуджених. За цей злочин його було засуджено за п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 15 років.

Варіант 1. У виховній колонії Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 7 років.

Варіант 2. Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження через 3 роки після початку відбування покарання і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 8 років.

В яких межах може бути призначене остаточне покарання Скляру за сукупністю вироків?

9. 16-річний Коробко, зайшовши до шкільної їдальні, побачив, що касир відійшла від каси, розмовляє з іншою працівницею їдальні, а каса відкрита. Скориставшись цим, він у присутності інших учнів взяв з каси три купюри по 20 грн. і вийшов з їдальні. Один з учнів сказав про це касиру, і Коробка затримали. Було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 186 КК. На досудовому слідстві та під час судового засідання Коробко давав правдиві показання, щиро покаявся в учиненому, на заняттях у школі і вдома поводив себе належним чином.

Варіант. Коли Коробко брав гроші з каси, один з учнів порадив йому цього не робити. У відповідь Коробко пригрозив його побити, якщо той заважатиме чи розповість про вчинене.

Ознайомтеся зі ст. 186 КК.

Чи може бути Коробко звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

10. 17-річний Левченко, навчаючись у коледжі, мав неприязні стосунки з однокурсником Кіктенком. Одного разу на дискотеці між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Левченко наніс Кіктенку кілька ударів, але бійку припинили інші студенти. Через два дні до Левченка в кімнату прийшов Кіктен-ко для з’ясування відносин, і між ними знову виникла бійка. Левченко побив Кіктенка, а коли той втратив свідомість, викликав швидку допомогу. Проти Левченка було порушено кримінальну справу. Під час досудового слідства було встановлено, що внаслідок ударів, нанесених Левченком і на дискотеці, і вкімнаті, Кіктенку були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. На досудовому слідстві та під час судового засідання Левченко давав правдиві показання, щиро покаявся в учиненому, поводив себе належним чином, а його батьки повністю відшкодували Кіктенку витрати на лікування та моральні збитки.

Варіант1. Під час бійки в кімнаті Левченко умисно заподіяв Кіктенку тяжке тілесне ушкодження.

Варіант 2. На час розгляду справи в суді Левченку виповнилося 18 років.

Ознайомтеся зі статтями 121 і 122 КК.

Чи може бути Левченко звільнений судом від кримінальної відповідальності? Чи може він бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

11. У 16-річному віці Моргун вчинив шахрайство. Через два роки він знову вчинив шахрайство. Обидва злочини одразу після їх вчинення розкриті не були, і про них стало відомо лише тоді, коли Моргуна затримали під час незакінченого замаху на крадіжку з проникненням у житло. Це сталося через три роки після вчинення другого злочину.

Варіант 1. Друге шахрайство Моргун вчинив через 1 рік 6 місяців після першого.

Варіант 2. Через два роки після вчинення першого шахрайства Моргун вчинив крадіжку.

Ознайомтеся зі статтями 185 і 190 КК.

Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідальності Моргуна за перші два злочини?

12. 16-річний Носов вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185; ч. 1 ст. 188; ч. 3 ст. 185 КК і був засуджений за них: за ч. 1 ст. 185 КК — до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 188 КК — до позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК — до позбавлення волі на строк 5 років. За сукупністю цих злочинів він був засуджений до позбавлення волі на строк 6 років. Через рік після набрання вироком законної сили Носов захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. На підставі п. 3 ст. 93 та п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Через 4 роки 10 місяців Носов одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру щодо нього були скасовані. За вироком суду Носов відбув 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Як має бути вирішене питання щодо подальшого відбування покарання Носовим?

13. 17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК — до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 7 років.

Через який строк він може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення?

14. У день свого народження – досягнення 18 років — Пре-скач здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи містом, не впорався з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1 ст. 289 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчинив на початку наступної після дня народження доби.

Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з учинених ним злочинів?

15. За вчинені у 17-річному віці злочини Ругов був засуджений: за ч. 1 ст. 308 КК — до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 307 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 2 ст. 309 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Через який строк Ругов може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Ругов визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

Злочини проти основ  національної безпеки України

ЗАДАЧІ:

1. Пілот військового літака-винищувача (нової конструкції) Ром прийшов на аеродром, заволодів «своїм» літаком і здійснив переліт до іншої держави; просив там політичного притулку та громадянства.

Як слід кваліфікувати дії Рома?

2.  Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфотографувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розвідувальних органів.

3.  Завербований іноземною розвідкою Краснов прибув до одного з портів України і зупинився в будинку Боровського. Побачивши жадібність того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських відомостей, і відразу вручив за користування квартирою 300 доларів. Проживаючи на квартирі Боровського, Краснов відвідував кафе, закусочні, де намагався знайомитися з працівниками режимного заводу. Він увійшов у довіру до Черненка, якому за чаркою «зізнався» в тому, що спекулює валютними цінностями, і дав 50 доларів у борг. У розмові з новим «другом» Черненко виказав таємні дані про оборонний завод, на якому працював.

4. Завербовані іноземною розвідкою автотуристи з Європи Адольф та Херміна Вернери фотографували на території України військові об’єкти, лінії електропередач, шосейні шляхи.

5.  Козачков та Кириченко з власної ініціативи встановили зв’язки з іноземною розвідкою і в подальшому підтримували конспіративний зв’язок зі співробітниками цієї розвідки на території України. Вони займалися збиранням відомостей, що становлять державну таємницю, намагалися передати їх іноземній розвідці. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненні до керівництва розвідки дав конкретні пропозиції щодо ведення диверсійної роботи в Україні.

6. Маматказін та Немченко, маючи намір втекти за кордон, почали збирати різні відомості для використання їх на шкоду інтересам України після переходу кордону.

7.  До жителя Львова Петренка приїхав у гості родич із-за кордону Савченко і запропонував йому збирати дані про промисловий потенціал області, розміщення військових частин та передавати такі дані через особу, яка заходитиме до нього. Петренко погодився, за що отримав 500 доларів. Після від’їзду Сав-ченка Петренко зрозумів небезпечність зробленого ним вчинку, з’явився в міську раду і про все розповів.

8. За державну зраду Клима Варадіна було засуджено до позбавлення волі строком на 15 років. Розслідування у справі вів слідчий Толков. Брат Варадіна, Микола, вирішив помститися тому. За 1800 доларів він підмовив односельця Рахова вбити Толкова. Знаючи, з яких мотивів діяв М. Варадін, останній убив Толкова. Чи можуть бути Варадін Микола і Рахов притягнуті до відповідальності за посягання на життя державного діяча?

9.  У підданого іноземної держави Брука під час митного огляду речей під шкіряною обкладинкою альбому та в подвійному дні сумки було виявлено літературу, привезену ним з-за кордону для поширення серед громадян України. Література містила вказівки щодо насильницького повалення конституційного ладу.

10. В Ужгороді в тайниках мікроавтобуса іноземних туристів — подружжя Лоу, що прибули в Україну, — виявлено 80 брошур і кілька тисяч листівок, в яких містилися заклики до вчинення злочинів проти державної влади. Було встановлено, що кілька пачок брошур та листівок Лоу передали громадянину Зіничу для поширення їх серед громадян України. В них ішлося про методи насильницької зміни державної влади.

11. Громадянин України Колонко відвідав одну із зарубіжних держав як турист. Купуючи там сукню, він виявив, що в нього не вистачило грошей. «Виручив» його російський емігрант Зубов. Вони почали разом відвідувати ресторани, розважальні заклади. Сфотографувавши непомітно документи Колонка, Зубов запропонував йому співробітничати з іноземною розвідкою, погрожуючи в разі відмови, що компетентним органам України стануть відомими його негідні вчинки. Той погодився і дав про це підписку. Одержавши завдання на збирання в Україні шпигунських відомостей, Колонко не став його виконувати. Через деякий час до нього з’явився Шперле (Зубов) для одержання відомостей. Колонко повідомив про нього в прокуратуру. Шперле було затримано.

12.  Прибиральниця заводоуправління Ворохтун вирішила помститися директорові заводу Кіріну за те, що той не дав згоди на її роботу за сумісництвом. Вона підпалила заводоуправління, а потім сама взяла участь у гасінні пожежі, діставши при цьому опіки. Вогнем було завдано велику матеріальну шкоду.

13. Під час перебування за кордоном співробітника одного з науково-дослідних інститутів Коротюка було незаконно затримано поліцією. Там до нього застосували силу та інсценували намір вбити. Злякавшись, Коротюк розповів усе відоме про свій інститут. Інформація, хоч і не становила державної таємниці, не підлягала розголошенню.

Варіант. Ці відомості були державною таємницею.

14. У Києві було заарештовано громадянку іноземної держави Кауфман, яка тривалий час працювала в Міжнародному комітеті профспілок (МКП). Завербована іноземною розвідкою, вона систематично передавала різні, в тому числі й особливо важливі, дані про діяльність МКП, чим завдала велику майнову шкоду інтересам України.

15. Лобо, член української місії при ООН, встановив зв’язки зі співробітником іноземної розвідки Джоном Факіром і передавав йому відомості про характер діяльності дипломатів, про шифрувальників та про самі шифри. Під час перебування в Україні Лобо добував відомості про хвороби рису, пшениці, кукурудзи і передавав їх Факіру.

16.  Поклич та Сметанін, співробітники об’єднання «Техно-пром-експорт», укладали контракти зі слабкими зарубіжними фірмами, за що одержували від них великі винагороди. Це призводило до подорожчання будівництва за українськими проектами і змусило державу виплачувати дуже велику різницю в доларах США за рахунок внутрішніх коштів. Крім того, за велику грошову винагороду вони розголошували іноземним комерсантам службову таємницю. У Поклича вилучено 2 млн грн., 19 тис. доларів, 338 золотих ланцюжків, 100 платинових обручок.

17. За ініціативою Борсука та Лучника було створено групу осіб, яка виготовила листівки, що містили заклики до насильницьких дій щодо татар, які мешкають на території України. Під час одного з мітингів тисячний натовп, вийшовши з-під контролю представників влади, вчинив збройний опір, підпалив державну установу. При цьому загинули троє громадян. У погромах брали участь Борсук і Лучник, а також Фікін і Зорка.

18. Хоменко, перебуваючи в полоні, у жовтні 1942 р. погодився служити в поліції. Беручи участь у каральних операціях, він розстріляв понад 50 мирних жителів на окупованій території України. В 1943 р. Хоменко, вбивши Савельєва, заволодів його документами. В 2002 р. Хоменка під прізвищем Савельєва впізнали очевидці його злочинних дій.

19. Сомов, який страждав на шизофренію, видаючи себе за французького журналіста, приїхав до одного з обласних центрів України, зустрічався зі службовими особами обласної та міської державних адміністрацій і жартома пропонував їм співробітничати з французькими розвідувальними службами. Кочкін, Редько, Гарбуз, Індиков та Динник підписали угоди, відповідно до яких кожен з них одержує щомісячно 1000 доларів США за надання відомостей, що цікавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.

Варіант 1. Діями Сомова керував громадянин Франції Токвіль.

Варіант 2. Кочкін та Гарбуз передали Сомову обумовлені відомості.

20. Коритник у Дніпропетровську познайомився з агентом іноземної розвідки Фуксом, який запропонував йому за винагороду збирати відомості про військово-промислові об’єкти на території області. Для одержання цих відомостей Коритник познайомився з дружиною співробітника режимного об’єкта, який зловживав спиртними напоями і в стані алкогольного сп’яніння повідомляв дружині різні таємні відомості. Частину грошей, одержаних від Фукса, Коритник передавав їй як подяку за одержані відомості.

21. Почепенко встановив вибуховий пристрій на військовому заводі, на якому він працював інженером. Його метою було ослабити оборонний потенціал держави.

Варіант 1. Почепенко діяв за вказівкою агента іноземної розвідки, який заплатив за цю акцію велику суму грошей.

Варіант 2. Внаслідок вибуху було зруйновано приміщення одного з цехів заводу та загинули п’ять осіб.

Злочини проти життя та здоров’я особи

ЗАДАЧІ:

1. Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись. У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І— ІІ ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кілька ударів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулася, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання.

2. Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна, є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до її хати і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали.

3.  З метою розпиття спиртних напоїв Пустовіт і Радосюк пізно ввечері зайшли до будинку Степанова, де крім останнього знаходилися також Макогон та Федоров. На ґрунті ревнощів до Макогон, сожительки Пустовіта, яка прийшла в дім до Степанова зі своїм знайомим Федоровим, Пустовіт прогнав останнього і здійняв сварку з Макогон. Наніс їй побої, а потім вирішив убити. Реалізуючи свій намір, Пустовіт, нібито проводячи її додому, разом із Радосюк довів Макогон до водойми, з допомогою Радосюк зв’язав їй руки і почав завдавати ударів кухонним ножем у різні частини тіла. Всього він завдав 24 ножових поранення черевної порожнини та грудної клітки. Потім ніж узяла Радосюк і з помсти за образу, заподіяну їй Макогон під час сварки в будинку Степанова, завдала ним удар у серце. Від одержаних поранень Макогон померла. З висновку судово-медичної експертизи видно, що кожне із 9 проникаючих поранень, завданих потерпілій Пустовітом, саме по собі призвело б до настання смерті.

4. Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому у виконанні будівельних робіт, розпивав спиртні напої. Коли Дудник відлучився, Качковський сам випив горілку, що залишилася, після чого заснув на подвір’ї. Дудник намагався розбудити Качковського, але той нецензурно вилаявся на його адресу і продовжував дрімати. Обурившись і згадавши, що Качковсь-кий сам випив частину горілки, а, крім того, не повернув йому давній борг, Дудник вирішив розправитися з ним. Він вилив на одяг Качковського бачок гасу і підпалив, а сам втік з місця вчинення злочину. Потерпілий від одержаних опіків через два тижні помер.

5. Ілясов, Романченко і Воронецький на квартирі останнього розпивали спиртні напої. Між Ілясовим та Романченком виникла сварка, а далі — бійка, під час якої Романченко спричинив Іля-сову легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Бійку було припинено Воронецьким. Випивка тривала. Збираючись йти додому, Ілясов не знайшов свого шкіряного пальта і запідозрив, що його сховав Романченко, щоб потім забрати собі. Обурений такою підозрою, Романченко накинувся з кулаками на Ілясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Ілясов зв’язали йому руки і ноги. Озлоблений на Романченка, Ілясов затяг його на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у різні частини тіла ударів руками, ногами, а також ременем з металевою пряжкою, душив його цим ременем. Ілясов спричинив Романченку численні двосторонні переломи ребер, крововиливи в ділянці грудної клітки, на серцевій сумці, гіпофізі, сонячному сплетінні, оболонках і тканинах головного мозку та внутрішній оболонці серця. Від одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок і жирову емболію малого кола обігу, Роман-ченко на місці вчинення злочину помер.

6.  Гольцев, звільнившись із місць позбавлення волі, де він відбував покарання за замах на вбивство із хуліганських спонукань, зійшовся з Пановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями, сварилися, при цьому Гольцев неодноразово погрожував Пановій вбивством. Під час чергової сварки Гольцев збив Панову на підлогу і завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в ділянку серця, спричинивши тупу травму грудної клітки з розривом лівого шлуночка серця. Від одержаного ушкодження Панова померла на місці.

7.  Кримський з метою заволодіння автомашиною ГАЗ-24 «Волга», що належала львівській геологорозвідувальній експедиції, вчинив напад на водія цієї машини Титла, в процесі якого мисливським ножем (він постійно носив його з собою, хоч і не був мисливцем) завдав сім ударів у шию і спину. Від одержаних ушкоджень Титло через кілька днів помер. Підробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в іншу область, але був затриманий.

8. Повертаючись з весілля вночі додому, п’яний Ватрич побачив ще більш п’яного односельця Лукашука, що ледве тримався на ногах, вчепившись за паркан. У відповідь на пропозицію Ватрича йти додому разом Лукашук висловився нецензурно. Тоді Ватрич витяг з кишені пляшку горілки і завдав нею Лукашуку удару по голові, збивши його з ніг, а коли той намагався звестись на ноги, повторив удар. Пляшка розбилася. Тоді Ватрич почав завдавати Лукашуку ударів у різні частини тіла ногами й гострою шийкою пляшки, а також підібраним з землі каменем. Після цього Ватрич волоком потяг Лукашука до мосту. Коли Лукашук застогнав, Ватрич каменем ще кілька разів ударив його по голові та скинув у річку. Потерпілому було заподіяно смертельні тілесні ушкодження, зокрема закриту травму черепа з крововиливом у мозок. Смерть Лукашука настала від утоплення.

9.  Кочегар Швидко через неприязні стосунки зіштовхнув троюрідного брата Кизю в дренажний колодязь 18 м завглибшки, де той утопився. Коли дружина загиблого через 3 дні прийшла до котельної спитати про свого чоловіка, Швидко вбив її молотком і труп кинув у той самий колодязь. Потерпіла була на 8-му місяці вагітності близнюками.

10.  Чехун, керуючи закріпленою за ним вантажною автомашиною у стані сп’яніння, зупинив її біля легкової автомашини, що стояла збоку проїжджої частини сільської вулиці, і почав нецензурно лаяти Гуйбу, Вербного і Троян, які сиділи в цій автомашині, за те, що вони зупинилися на дорозі. Він витягнув з автомашини Гуйду і вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду до себе у двір, а Чехун із залізним бруском підбіг до Вербного і замахнувся на нього. Підбіг Ткаченко, забрав брусок і поклав у кабіну вантажівки. Чехун знову схопив брусок і намагався вдарити Вербного, але цьому завадив Ткаченко. Тоді Чехун схопив свій «дипломат» і все ж наніс удар по голові Вербному, після чого поїхав. Невдовзі він повернувся з мисливською рушницею, лаючись та погрожуючи («Застрелю!»), підбіг до Вербного і Тка-ченка та вистрілив у їхньому напрямку. Ткаченко почав тікати. Чехун з близької відстані вистрілив у Вербного, тяжко поранивши його в живіт, від чого потерпілий помер.

11. У сім’ї Руденка на ґрунті пияцтва глави сім’ї часто виникали сварки. Він ображав дружину, бив її. Під час чергової сварки Руденко завдав потерпілій удар ногою в живіт, що потяглопереривання вагітності, про яку він знав. Перебуваючи у стані сп’яніння, невдовзі він знову вчинив з дружиною сварку і завдав їй кілька ударів по обличчю і в груди. Потерпіла заявила, що піде зі скаргою до дільничного уповноваженого, взяла на руки малолітню дочку Галю і вийшла на подвір’я. Руденко схопив мисливську рушницю, прицілився в голову дружини і вистрілив. Пострілом було вбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лівої кисті. Тримаючи на руках убиту дочку, потерпіла крикнула «Що ти наробив?» і вибігла на вулицю. Руденко наздогнав її і вбив пострілом у голову. Коли на постріл прийшла сусідка Євтушенко і побачила два трупи, Руденко, намагаючись позбавитися свідка, вистрілив і в неї, спричинивши численні поранення шиї та обличчя, а сам утік. Євтушенко було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

12. У сім’ї Попових часто виникали сварки. При цьому Попов бив дружину, погрожував убити її й сина. Під час чергової сварки Попов, перебуваючи у стані сп’яніння, схопив пістолет і почав його перезаряджати. Злякавшись, дружина забігла до туалету та покликала туди сина. Попов вирішив убити їх обох. Він зробив спочатку два постріли в дружину і один у сина, а потім намагався покінчити життя самогубством, вистріливши в ліву частину грудей. Дружина була вбита, сину — заподіяно тяжке тілесне ушкодження, сам Попов одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

13.  Гураль, проводжаючи після кіносеансу Вакулову додому, в лісопарку намагався вступити з нею в статевий зв’язок. Вакулова вчинила опір. Тоді він вийняв ножа і почав погрожувати. Вакулова закричала, намагалася втекти. Гураль наздогнав її і зґвалтував, а потім завдав три ножові поранення у груди, від яких потерпіла померла. Для того щоб приховати заподіяне, Гураль розчленував труп Вакулової і частини його сховав у різних місцях під хмизом.

14.  Мірочник, Жариков і Геурков зібралися на квартирі у Некрач у зв’язку з днем народження Геуркова. Іменинник поводив себе непристойно: викинув подаровані йому квіти, бив посуд, лаявся. Виник конфлікт. В один із моментів, коли Геур-ков і Жариков залишилися на кухні самі, продовжуючи конфліктувати, Геурков схопив кухонну сокирку і замахнувся нею на Жарикова. Останній вихопив сокирку і завдав нею кілька ударів у голову Геуркову, спричинивши забиті рани. Геурков пішов до ванної, Жариков ножем ударив його в шию, після чого перетяг до кімнати, де завдав численні удари в різні частини тіла взятими на кухні шампурами, а також ножицями. Всього Жариков завдав понад 60 ударів різними предметами. Від численних поранень Геурков помер на місці вчинення злочину. Під час цих подій Мірочник і Некрач були в іншій кімнаті, але все чули й усвідомлювали, що відбувається. Залишивши труп Геуркова в квартирі Некрач, всі пішли і повернулися через два дні. Жариков приніс із собою теслярську сокиру, якою розчленував труп Геуркова. Частину тіла вони втрьох викинули у водойму, а частину — сховали в лісопосадці. Некрач вимила сліди крові у своїй квартирі.

15. У Дніпрі утопився мешканець Києва. Батько загиблого Пунько, помилково вважаючи винним у смерті сина Борисен-ка, неодноразово говорив Шпаку, що готовий заплатити будь-яку винагороду тому, хто вб’є Борисенка. Про ці розмови Шпак розповів Долженку, а той — Ворогу. Долженко і Ворог, діючи узгоджено, вирішили організувати вбивство Борисенка. За допомогою Шпака вони зустрілися з Пуньком, одержали від нього завдаток — 100 доларів. Пунько пообіцяв після вбивства заплатити ще 400 доларів. Сума обіцяної винагороди не дуже влаштовувала Долженка і Ворога. Пунько, намагаючись їх заохотити, повідомив, що Борисенко володіє значними матеріальними цінностями. Реалізуючи намічений план, Долженко з метою вбивства і розбійного нападу повідомив ці дані та адресу Борисенка Сивоволову і Колеснику, які вночі вбили Борисенка у його квартирі, завдавши кілька ножових ударів у груди. При цьому вони взяли гроші, вироби із золота, інші цінні речі — всього на суму 380 тис. грн., частину яких передали Долженку.

16.  Чабан сільськогосподарського кооперативу Максимов самовільно залишив роботу і, взявши без дозволу коня, в особистих справах поїхав до сусіднього села. Лише наступного дня він з’явився на роботу, причому був у стані сп’яніння. У зв’язку з останньою обставиною бригадир сільськогосподарського кооперативу Семенов відсторонив Максимова від роботи. Взявшивдома мисливську рушницю 16-го калібру і зарядивши її патроном з крупним дробом, Максимов повернувся на ферму і з відстані 2 м вистрілив у Семенова. Від одержаного проникаючого поранення черевної порожнини Семенов через кілька годин помер у лікарні. У момент пострілу Семенов розмовляв у тамбурі ферми з Матушкіним, що стояв з ним поруч. Всередині приміщення знаходились інші люди.

17.  На двох човнах Куницин, Толстов і Пузанов увечері з двома сітками прибули на протоку річки для лову риби, знаючи, що це заборонено. Коли Куницин почав ставити сітку, у протоку для затримання браконьєрів прибув інспектор рибнагляду Крилов на човні, керованому Петеньовим, якого він попросив допомогти в затриманні браконьєрів. Крилов пред’явив Куни-цину службове посвідчення і вилучив поставлену ним сітку. У цей час Толстов і Пузанов у прибережних хащах сховали іншу сітку. Крилов і Петеньов почали на човні прочісувати протоку в пошуках інших сіток. Коли вони почали витягувати сітку, що намоталася на мотор човна, Куницин на великій швидкості вчинив наїзд на човен рибінспектора. Внаслідок наїзду Крилов і Петеньов упали у воду. Глибина річки в тому місці сягала 2 м. Розвернувши свого човна, Куницин попрямував на Петеньова, але той устиг пірнути під човен. Потім Куницин спрямував свого човна на Крилова, який тримався за напівзатонулий човен. Проїхавши по цьому човну і зовсім утопивши його, Куницин намагався своїм човном наїхати на Петеньова, однак тому знову вдалося пірнути під човен і залишитися неушкодженим. Кри-лов у цей час уже стояв на мілкому місці, по пояс у воді, і з рушниці вистрілив у мотор човна Куницина, щоб зупинити його, але не поцілив. Куницин спрямував свого човна на Крилова, не впорався з керуванням, внаслідок чого його човен, не зачепивши Крилова, винесло на берег.

Визнаючи себе винним частково, Куницин твердив, що не хотів позбавляти життя потерпілих.

18. Увечері Давидов зайшов на садову ділянку Шароніна і почав збирати в кошик полуниці. Шаронін його прогнав, завдавши кілька ударів. Щоб помститися, п’яний Давидов уночі підійшов до садового будиночка Шароніна і, переконавшись, щотой спить, облив бензином двері й підпалив. Пожежею було знищено садовий будиночок з усім наявним у ньому майном. Ша-ронін одержав сильні опіки, зумів вибратися з палаючого будиночка, але невдовзі помер у лікарні. Давидов пояснив, що хотів «підсмажити» Шароніна.

19. Маркович і Баришев разом з Вяхірєвим на квартирі останнього розпили три пляшки вина. Маркович зажадав від Вя-хірєва, щоб він віддав свою частину грошей за вино. Той відмовився, між ними виникли сварка і бійка, в ході якої Маркович кілька разів ударив Вяхірєва в обличчя та інші частини тіла. Коли Вяхірєв упав, Маркович сильно ударив його ногою в груди і двічі в живіт, спричинивши поперечний перелом грудини, переломи ребер, розрив правої легені, печінки, селезінки. Від одержаних тяжких тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці події.

З висновку судово-медичної експертизи видно, що тяжкі тілесні ушкодження виникли від трьох ударів у груди і живіт, синці та садна на обличчі й правій руці потерпілого утворилися від шести ударів.

20. На вулиці Акілін розмовляв з Гмизіним. До них підійшов п’яний Положієнко і без будь-якого приводу завдав два удари в обличчя Акіліну. Той відштовхнув його від себе і покликав свого знайомого Олійника. Положієнко забіг додому, схопив мисливську рушницю, заряджену дробом, і вистрілив в Акіліна. Однак заряд дробу попав у живіт Олійнику, заподіявши тяжке тілесне ушкодження. Життя його вдалося врятувати завдяки своєчасному хірургічному втручанню.

21.  Надвечір Жгунтій на закріпленій за ним автомашині ЗІЛ-555 разом з Ткаченком під’їхав до закусочної. Ткаченко познайомив його зі Скупієм та Бойком. Бажаючи пригостити їх пивом, Жгунтій намагався взяти його поза чергою. Буфетниця відмовила йому в цьому. Жгунтій образив її нецензурними словами в присутності багатьох відвідувачів, вчинив бешкет. Скубій і Бойко, яким не вдалося вгамувати Жгунтія, виштовхали його на вулицю і стояли біля входу, розмовляючи між собою. Жгунтій сів за кермо автомашини і з відстані 20—22 м спрямував її на них. Вони встигли відскочити. Трирічній Наталі Кабуловій, якастояла поряд з ними і не встигла забігти до приміщення, внаслідок наїзду були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці.

22. У стані сп’яніння Антонов о 24-й годині проник до квартири, де проживала колишня його дружина, її сестра Єрмолає-ва, а також їхні дві малолітні дочки. Скориставшися тим, що всі вони спали, Антонов відкрив усі чотири крани газової плити, зняв їх ручки, а також ручку контрольного крана і сховав. Щоб з квартири, розташованої на 8-му поверсі, ніхто не зміг вийти, Антонов зачинив двері. Антонова, почувши шум, прокинулася, вийшла на кухню і, побачивши відкриті крани газової плити, почала просити Антонова закрити їх. Він відмовився. Тоді вони разом з Єрмолаєвою почали кликати на допомогу. До дверей підійшла сусідка Брюханова, яку Єрмолаєва намагалася впустити до квартири. Антонов перешкоджав цьому, але Єрмолаєвій і Антоновій вдалося відімкнути двері і впустити Брюханову. Вимогу трьох жінок перекрити газ Антонов ігнорував. Тоді Єрмолаєва піднесла до конфорки запаленого сірника. Полум’я обпалило їй волосся. Прибулий наряд міліції затримав Антонова, який ніякого опору не чинив.

23.  У приміщенні диспетчерської гаража між Поповим і Щипіним у присутності Кибаліна виникла сварка, під час якої вони ображали один одного. Коли Щипін ударив Попова кулаком, той металевою болванкою (7 кг) завдав Щипіну удар по голові. Удар прийшовся дотично, але потерпілий знепритомнів і впав на підлогу. Бажаючи приховати сліди злочину, Попов підбіг до лавки, з якої вставав Кибалін, і двічі ударив його по голові, спричинивши перелом склепіння та основи черепа, внаслідок чого потерпілий помер на місці.

24. Між подружжям Тирникових склалися неприязні стосунки. Тирникова після чергової сварки вирішила вбити чоловіка. Для виконання задуманого вона залучила Шальнева, пообіцявши йому заплатити 9 тис. грн. Прийшовши додому з Шальне-вим пізно ввечері, Тирникова пригостила його вином і дала йому сокиру. Нею Шальнев убив Тирникова, який спав.

25. Гайтан у стані сп’яніння зайшов до квартири Довгої і, зламавши її опір, зґвалтував. Довга кричала, що таких як він треба

знищувати і що вона його «посадить». Злякавшись погрози й того, що на крик можуть прийти люди із сусідніх квартир, Гайтан кинув Довгу на ліжко, сильно надавив коліном на груди і кількома ударами сокирою по голові вбив її.

26. Насіруллаєв у зв’язку з неправильною поведінкою брата вирішив його вбити. Він підійшов до будинку брата і викликав його на веранду. Коли брат увімкнув світло, Насіруллаєв з відстані 1 м двома пострілами з рушниці вбив його. Дружина брата в цей час залишалась у кімнаті й на веранду не виходила.

27.  Образившись на Хазалія за несправедливий докір, Чіквітія озброївся пістолетом системи «Браунінг» і поїхав до нього. По дорозі він зустрів знайомого Ратія з дружиною і тещею, показав їм пістолет і повідомив, що їде з’ясовувати стосунки з Хазалія. Ратія розвернув свою автомашину і поїхав за автомашиною Чіквітія. Коли останній хотів зайти у двір Хаза-лія, Ратія та його дружина намагалися затримати його. Зустрівши активний опір, Чіквітія вистрілив у землю, вимагаючи його пропустити. Ратія не підкорився. Чіквітія пострілом з близької відстані вбив його.

28. Інформований про подружню невірність дружини, Гирич почав проживати окремо і порушив справу про розлучення. Суд дав піврічний строк на примирення і виніс рішення про стягнення аліментів на утримання дочки. Він просив дружину не направляти виконавчий лист за місцем його навчання, обіцяючи платити гроші добровільно. Під час однієї з бесід дружина зізналася Гиричу в інтимних стосунках з Жуковим. Заради дочки Гирич простив їй, вони помирились. Однак невдовзі дружина категорично відмовилася продовжувати подружнє життя. О 3-й годині ночі Гирич з рушницею прийшов до гуртожитку, де проживала його дружина з дочкою, викликав її в коридор і вистрілив у неї. З метою самогубства другий постріл зробив у себе, але в момент падіння смертельно поранена дружина зачепила ствол рушниці й заряд дробу пройшов мимо. Пострілами були розбуджені мешканці гуртожитку, які забрали у Гирича рушницю і повідомили про подію в міліцію.

29. Близько 22-ї години п’яний Курганов прийшов на територію парку, підійшов до стола, біля якого стояв Жемальдинов, і з словами «Рашид, тобі» завдав йому удару ножем у спину, залишивши ніж у спині. Жемальдинов, знепритомнівши, упав на землю і невдовзі помер. Лезо ножа проникло в серце. Курганов був відданий до суду за умисне вбивство з хуліганських мотивів. Під час розгляду справи в суді він почав твердити, що в день події під час конфлікту Жемальдинов завдав йому побоїв. Ці доводи перевірялися судом і не знайшли підтвердження. Очевидці вчинення злочину показали, що ніякого конфлікту не було: Курганов, підійшовши до Жемальдинова, раптово наніс йому удар ножем у спину.

30. На квартирі Зайця відбувалася вечірка, учасниками якої були Гридасов та його фактична дружина Краузе. У стані сп’яніння Гридасов пішов додому і приніс без відома Краузе магнітолу, що їй належала. З цього приводу Краузе висловила незадоволення. Виникла сварка. Розмахуючи руками, Гридасов зачепив рукою обличчя Краузе. Вона відійшла від Гридасова. Учасник вечірки Целіхін, який перебував у стані сильного сп’яніння, зі словами «Досить, заспокойся» ударив Гридасова рукою в обличчя. Тоді Гридасов взяв кухонного ножа і двома ударами в живіт убив Целіхіна.

31. Запідозривши в зґвалтуванні своєї малолітньої дочки Ген-діна, Татарчук вирішив його вбити. В стані сп’яніння він уночі прийшов до котельної, де Гендін працював кочегаром, лівою рукою схопив його за комір, а правою ударив у шию принесеним з собою фінським ножем. У боротьбі вони впали на підлогу, і Татарчук тричі ударив Гендіна в голову. У ході подальшої боротьби Татарчук упустив ніж і завдав Гендіну удару в голову підібраною цеглиною. Гендін перестав чинити опір. Підібравши ніж, Татарчук тричі вдарив ним Гендіна в шию, а потім завдав смертельного поранення в живіт.

32. Колпаков у стані сп’яніння у квартирі своїх батьків під час сварки і бійки в присутності Кокшина та Агаркова вчинив умисне вбивство свого батька, ударивши його ножем в груди. Після цього Колпаков викинув ніж і сів на стілець, схлипуючи. П’яний Кокшин почав висловлювати на його адресу погрози. Колпаков зажадав, щоб Кокшин вийшов з хати, але той не виходив. Тоді Колпаков виштовхав Кокшина в сіни, де взяв зі столумолоток і завдав ним йому кілька ударів по голові, від яких Кок-шин помер у лікарні на третій день.

33. Проходячи вулицею селища, п’яні Довгань і Шуріпа зустріли Гринчука, теж п’яного. Останній почав нацьковувати на них собаку. Тоді Довгань і Шуріпа виламали з паркана по штахеті, якими вбили собаку, а потім стали бити Гринчука по голові й животу. Гринчук втратив свідомість. Не змовляючись, Шуріпа зняв з нього офіцерський ремінь, а Довгань — годинника. У лікарні Гринчук помер.

34. Подружжя Сулименки двічі розлучались, але потім знову реєстрували шлюб. Між ними часто відбувалися сварки: він дорікав їй за подружню невірність, а вона йому — за пияцтво. Часто Сулименко бив дружину, завдаючи легких тілесних ушкоджень та погрожуючи вбивством. Коли в черговий раз виникла сварка, дружина кілька разів назвала чоловіка «аліком». Той ударив її кулаком у груди. Падаючи, дружина головою вдарилась об мармурове підвіконня. Сулименко заніс її у ванну під душ. Зрозумівши, що дружина мертва, він розчленував її труп, частини якого притопив у річці. Потерпіла померла від крововиливу в мозок.

35. Під час з’ясування стосунків між Ковалем і Бульбою, якому Коваль дорікав за надмірну цікавість до його дружини, виникла бійка. Коваль кухонним ножем ударив Бульбу, спричинивши проникаюче поранення грудної клітки і м’язів серця з масивною внутрішньою кровотечею, внаслідок чого потерпілий помер. Коваль був засуджений за вбивство через необережність.

36. Алтинюк під час сварки у себе вдома вдарив дружину гітарою по голові, спричинивши легке тілесне ушкодження без розладу здоров’я, закривав їй рукою рота, душив, погрожуючи вбивством. Дружина вирвалась і покликала на допомогу сусідів. Вона пояснила слідчому, що після удару гітарою почала кричати і чоловік закрив їй рота рукою, щоб не чули сусіди. Душив її він не сильно, що й дало змогу вирватись.

37.  Манчилін і Прудько у сквері грали в шахи. До них підійшов Москвін, який був напідпитку, запропонувавши пристити їх вином. Коли вони відмовилися, Москвін випив пляшку вина сам, після чого почав вимагати, щоб з ним грали в шахи на гроші, заважав грі, поводив себе нахабно, чіплявся до гравців. Коли Манчилін внаслідок цього вирішив припинити гру і йти додому, Прудько сказав, щоб той заспокоївся і не боявся Моск-віна. Але останній підійшов до Прудька і вдарив його кулаком в обличчя. Прудько завдав удару у відповідь. Виникла сварка, після припинення якої Прудько почав збирати шахи. Скориставшись цим, Москвін ударив Прудька пляшкою по голові, а потім уламком розбитої пляшки в шию. Від великої втрати крові Прудько помер на місці.

38. Під час пиятики, що відбувалася на території дитячого садка, між Демидовим і Афанасьєвим виникла сварка. Демидов ударив Афанасьєва, а той ударом у груди збив Демидова з ніг. Назаренко, бажаючи допомогти Афанасьєву й одночасно по-мститись Демидову за те, що той ображав його сестру, з ножем кинувся на Демидова. Коли останній піднявся з землі, Назаренко ножем завдав йому два удари у груди, два в лопатку і один у плече, чим спричинив, зокрема, поранення серцевої сумки, наскрізне поранення серця, правої легені. Назаренко з місця злочину втік, а життя Демидова було врятоване своєчасно проведеною операцією.

39. Навчаючись у вузі, Романюк протягом двох років жив на приватній квартирі у Спориша похилого віку, якому допомагав по господарству. Спориш після того, як Романюк одружився і перейшов жити на квартиру до дружини, вносив розлад у молоду сім’ю, твердячи, що дружина йому зраджує. Він радив Рома-нюку залишити дружину і повернутися до нього. Романюк залишив дружину і навчання, повернувся жити до Спориша, але на роботу влаштуватися не зміг. Через якийсь час він хотів помиритися з дружиною, але та відмовилася. Опинившись у скрутній життєвій ситуації, Романюк вирішив помститися Споришу. Він одягнув рукавиці й під час розмови, схопивши пляшку з олією, сильно ударив нею Спориша по голові, поранивши його. Зіскочивши з ліжка, Спориш схопив Романюка за горло, але той продовжував бити його пляшкою по голові, а потім схопив ножа з довжиною леза 8,4 см і завдав Споришу 15 колото-різаних ран, з них 14 — в задню, а одну — в передню частинугрудної клітки. Він також завдав йому три різані рани правої кисті. Романюк, визнаючи себе винним у вбивстві Спориша, пояснив, що вчинив його в стані сильного душевного хвилювання, спричиненого тим, що Спориш брутально образив його дружину, а також душив його.

40. Зіятдінов проник до будинку, де спала Гавриш, яка перебувала в стані сильного алкогольного сп’яніння. Скориставшися цим, Зіятдінов зґвалтував її, а потім убив, ударивши кухонним ножем в груди. Убивство було зумовлене тим, що місяць тому за заявою дочки Гавриш Зіятдінова було оштрафовано за дрібне хуліганство.

41.  Долганов оточив грядку з цибулею оголеним дротом і підключив його до електромережі напругою 220 вольт. Підліток Сергеєв підійшов до дроту, торкнувся його рукою і був смертельно травмований електрострумом. Долганов працював механіком електростанції, вчився на курсах підвищення кваліфікації.

42.  Народивши в себе вдома доношену дитину, Рулько не надала їй ніякої допомоги. Вона завернула її в простирадло і поклала в шафу, де дитина невдовзі померла внаслідок закриття верхніх дихальних шляхів. Рулько пояснила, що вчинила це через те, що батько дитини не захотів з нею укласти шлюб.

43.  Равлюк завагітніла від Прокопчука. Останній радив їй зробити аборт або позбавити життя дитину, яка народиться, інакше він її покине. Одразу ж після пологів Равлюк разом зі своєю подругою Пронюк задушила дитину.

44. Кубін у себе вдома разом з дружиною і тещею розпивав спиртні напої. Під час сварки, що виникла, він табуреткою вдарив дружину по голові, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Потім він хотів викликати швидку допомогу, але потерпіла відмовилася.

45. Кеворкян, дізнавшись, що Тишля зустрічається з її коханцем Скутнєвим, вирішила їм помститись. Уночі вона підійшла до будинку Чулкової, в якої квартирував Скутнєв і де в ту ніч ночувала Тишля, розбила вікно, зламала раму і кинулав кімнату скляний балон з бензином і факел. У кімнаті виникла пожежа, при гасінні якої Скутнєв і Тишля одержали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Пожежею було частково знищено, а частково пошкоджено майно Скутнєва, Тишлі й Чулкової.

46. Роєнко на ґрунті особистих неприязних стосунків з На-лимчуком непристойно висловлювалася на його адресу, вдарила та подряпала йому обличчя. У відповідь Налимчук кілька разів ударив Роєнко каменем по голові. Одна із ран виявилася смертельною. Очевидці засвідчили, що Налимчука трясло, він плакав. Цьому сприяла його емоційно-вольова нестійкість, пов’язана з черепно-мозковою травмою.

47.  Шилов почав помічати, що його дружина перебуває в близьких стосунках з Бірманом, з яким працює в одному магазині. Бажаючи зберегти сім’ю, Шилов просив свою дружину, а також Бірмана припинити ці стосунки. Побачивши їх на вулиці разом, Шилов знову попросив припинити зустрічі. Наступного дня після роботи Шилов приготував вечерю, нагодував дітей і пішов прогулятися. Повертаючись, він почув, що з квартири Латилової долинає сміх і голоси дружини та Бірмана. Він кілька разів телефонував дружині та просив повернутися додому, однак вона прийшла тільки тоді, коли їй сказали, що захворів молодший син. Зайшовши в квартиру і переконавшись, що діти сплять, Шилова почала ображати чоловіка, заявивши, що жити з ним не буде, і намагалася повернутись до Латилової. Тоді Шилов схопив кухонного ножа і завдав вісім ран, від яких Шилова тут же померла. Після цього Шилов одразу ж з’явився з повинною у відділення міліції. Він був блідий, в одних шкарпетках і тренувальних штанях, говорив нескладно, трусився.

48. У квартирі, де проживав Кравченко, відбувалася вечірка з випивкою. Коли о 21-й годині у двері подзвонив його знайомий Павлов, який теж був напідпитку, Кравченко того не впустив. Тоді Павлов ударив Кравченка. Почалася бійка, яка тривала 15—20 хвилин. Присутні намагались її припинити. При цьому сусіда Чугунов, який був на милицях, упав. Його підняли і повели до квартири, Кравченко також пішов туди, бійка припинилася. Повернувшися до своєї квартири, Кравченко змив з обличчя кров, озброївся перочинним ножем і повернувся на сходовий майданчик. Бійка з Павловим поновилася. Кравченко ударив Павлова ножем у груди. Рана виявилася смертельною.

49. Між подружжям Пуршаєвих відбувалися сварки, під час яких Пуршаєв бив дружину. Вона не раз переселялася на приватну квартиру, але потім на прохання чоловіка поверталася до нього. Приводом для конфліктів були обґрунтовані підозри Пуршаєва про подружню невірність дружини. Він говорив про це тестю, своїй сестрі. 9 травня Пуршаєв знов побив дружину. Вона забрала дітей і пішла від нього, незважаючи на неодноразові прохання, відмовилася повернутись. Увечері 2 червня, коли Пуршаєва уже лягла спати, Пуршаєв прийшов до неї у стані сп’яніння і знов почав умовляти продовжити спільне життя. Вона відмовилась.

У розмові Пуршаєв спитав, звідки у неї нові меблі й газова плита. Вона відповіла, що їх допоміг придбати директор молокозаводу Магаткін. Тоді Пуршаєв почав кричати, ображати дружину, схопив кухонний ніж і в присутності дітей завдав їй сім поранень, у тому числі два з пошкодженням легенів і серця, від яких вона на місці померла.

50. Богатов проживав на квартирі з коханкою Юдіною. Увечері туди прийшли його знайомі Петраков і Кургаєв. Усі пили спиртне. Богатов вийшов з квартири, щоб подзвонити, а коли повернувся, то в спальні побачив Юдіну, яка лежала на ліжку поруч з оголеним Кургаєвим. Богатов крикнув: «Падлюки, тварюки!». Вони скочили з ліжка. Богатов ударив Юдіну кулаком, а Кургаєва почав бити руками, ногами та стільцем. Від численних ударів у голову, що спричинили черепно-мозкову травму, Кургаєв наступного дня помер.

51. Медведєв і Тищенко чотири роки дружили, домовилися про одруження. У зв’язку з наступним від’їздом Тищенко на екзаменаційну сесію вони провели вечір разом, розпили пляшку вина. Тищенко зізналася, що вона раніше була у близьких стосунках з іншим. Медведєв нецензурно вилаявся на її адресу. Виникла сварка, під час якої Тищенко вдарила його ножем у ліву половину грудної клітки, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Вирвавши ніж із рани, Медведєв руками задушив її, а сам знепритомнів. Медведєв показав, що не хотів позбавляти Тищенко життя. Те, що вона мертва, виявив, коли отямився.

 52. Нестеренко прийшов додому до своєї колишньої дружини Челомбицької, щоб побачити малолітню дочку і взяти свої документи. Челомбицький, тесть Нестеренка, зайшовши до кімнати, почав настійно вимагати, щоб зять залишив приміщення, проганяв його. Нестеренко відповів, що побачить дочку і піде. Однак Челомбицький, який був у стані сп’яніння, не заспокоївся. Тоді Нестеренко двічі ударив Челомбицького кулаком в обличчя. Че-ломбицький схопив ніж і ударом у шию вбив Нестеренка.

53. Познайомившись з жителями селища Кутьком та Лантух, Горовенко в їхньому будинку разом з ними та іншими особами вживав спиртні напої, на придбання яких давав гроші. Він запрошував господарів на роботу до сільськогосподарського кооперативу, обіцяв допомогти у працевлаштуванні. Коли Го-ровенко хотів залишити своїх нових знайомих, Кутько почав вимагати 3 тис. грн. і у відповідь на відмову пожбурив у бік Го-ровенка пляшку, заявивши, що не випустить із дому доти, поки не одержить вказану суму, після чого кинувся на нього, щоб забрати гроші силою. Тоді Горовенко схопив зі столу ножа і кілька разів ударив Кутька. У цей самий час Лантух ударила Горовен-ка сковородою по голові, а той у відповідь поранив її ножем у груди. Внаслідок цього Лантух померла на місці події, а Кутько — через місяць.

54.  Кравченко зі своєю сестрою, її подругою Чернегою та їхніми друзями Бойчуком і Палчинським сиділи на лавці в парку села. Коли на вулиці біля парку виникла бійка між Турієм і Глибчуком, Бойчук та Кравченко припинили її, а потім знову пішли до парку. Через якийсь час туди повернувся Турій, привівши з собою Филиповича, Матіоса, Кукурбу і Білоусова, щоб побити тих, хто його «образив». Коли компанія Турія підійшла до лавки, де сиділи Кравченко та інші, Турій крикнув: «Це вони, бийте їх!». У цей момент Білоусов схопив Кравченка за чуба і став гнути голову до землі, інші прибулі почали завдавати йому ударів. Захищаючись, Кравченко вдарив Білоусова в груди, спричинивши поранення серця, від чого той помер55. Шістка відпочивав у себе на подвір’ї. Почувши, як рипнули двері, він пішов до хати і побачив на кухні невідомого, який стояв до нього спиною. На запитання, що він тут робить, тойобернувся (це був сусіда Ушаков) і, не говорячи ні слова, сильно вдарив хазяїна в обличчя. Шістка схопив з плити кухонного ножа і вдарив ним у груди Ушакова, який через чотири години помер у лікарні. Шістку було засуджено за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

56.  Кисельов у гастрономі зробив правомірне зауваження раніше незнайомим йому Трояновському, Грінбергу, Піотровсь-кому і Щербакову, які намагалися купити рибу поза чергою. У відповідь на зауваження вони почали ображати Кисельова, а потім тричі викидали з черги, загрожуючи з ним «розібратися». Коли Кисельов вийшов з магазину, на нього вже чекали, прозвучала вимога підійти. Тоді Кисельов вийняв з кишені напилок і, попередивши, щоб не підходили, а то вб’є, сам почав відступати. До нього підбігли Трояновський, Грінберг і Щербаков, які, висловлюючись нецензурно, намагалися відібрати напилок. Відбиваючись, Кисельов виставив напилка і розмахував ним, відступаючи до зупинки трамваю. Трояновський і Щербаков накинулись на Кисельова. Той наніс Щербакову напилком удар, спричинивши проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця. Щербаков помер.

57. Перебуваючи у фактичних шлюбних стосунках з Яровою, Парнюк проживав з нею в будинку її батька, з яким у нього склалися неприязні стосунки. Між ними відбувалися сварки, а інколи й бійки. Прийшовши з роботи напідпитку, Парнюк ліг спати. Дещо пізніше додому повернувся в стані сп’яніння Яровий, який вигнав з кімнати дочку, погрожуючи їй садовими ножицями. Після цього він ударив сплячого Парнюка саперною лопаткою по спині й у процесі бійки, що виникла внаслідок цього, кілька разів — по руці. Коли Парнюк підняв лопатку, виніс її у двір і повернувся, то Яровий намагався його вдарити садовими ножицями, які Парнюк також відібрав і сховав. Тоді Яровий сильно ударив кулаком в обличчя Парнюка, від чого той ударився плечем об стіну. Завдавши ударів у відповідь і збивши Ярового з ніг, Парнюк натиснув коліном на груди, бив кулаками в різні частини тіла, душив за шию. Від закритої травми шиї Яровий помер на місці. Місцевим судом дії Парнюка було кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, апеляційна інстанція перекваліфікувала їх на ст. 116 КК України. У поданні заступника Голови ВерховногоСуду України поставлено питання про зміну всіх судових рішень у справі й кваліфікацію дій засудженого за ст. 118 КК України. Чи підлягає подання задоволенню?

58. Сажин працював сторожем позавідомчої охорони і виконував обов’язки з охорони м’ясокомбінату. Охороняючи об’єкт, він побачив на території комбінату, біля дверей ковбасного цеху, двох невідомих, які поралися біля дверей. Намагаючись затримати їх, Сажин зажадав, щоб вони зупинились, і зробив попереджувальний постріл. Невідомі не зупинились, а побігли в напрямку паркану. Коли вони були біля лазу в паркані, Сажин вистрілив у них. Цим пострілом Полєва було вбито, а Караба-нову спричинено легке тілесне ушкодження.

59. Клинков, що був напідпитку, присікався в клубі до Лебе-дєва, кілька разів починав бити його. Лебедєв, у свою чергу, вдарив Клинкова. Присутні завадили подальшому розвитку конфлікту, але Клинков, не заспокоївшись, покликав Лебедєва в темне місце за клубом і знову вдарив кулаком в обличчя. Коли Клинков ще раз розмахнувся для удару, Лебедєв завдав йому ногою удару в живіт. Удар спричинив травматичний шок, від якого Клинков помер.

60. Пізно ввечері Кучеренко разом із дружиною знаходився в будці для охорони магазину в селі. Біля магазину зупинилась автомашина ГАЗ-51. Це Бірюков на прохання п’яного Ляховен-ка відвіз його до провулка біля магазину. Ляховенко сказав Бірю-кову, що дійде додому сам. Бірюков поїхав, а Ляховенко зупинився на узбіччі дороги навпроти магазину. Побачивши автомашину і людину, яка з неї вийшла, Кучеренко кілька разів окликнув її. Ніхто не відповідав. Кучеренко зробив попереджувальний постріл. П’яний Ляховенко, тримаючи праву руку в кишені, мовчки наближався до магазину. Кучеренко вистрілив з близької відстані. Від одержаних поранень дробом у голову й груди та сильного внутрішнього крововиливу Ляховенко помер. Незадовго до події завідуюча магазином попередила, що у неї вкрали ключі від магазину і складу й просила сторожів бути особливо пильними.

61. Кожедуб у легкій стадії сп’яніння на шосе Київ—Жито-мир зустрів незнайомого йому Венедиктова, який був сильноп’яний. На прохання запалити Кожедуб відповів, що цигарок у нього немає. Тоді Венедиктов витягнув з кишені ніж і, погрожуючи вбивством, ударив Кожедуба. Оскільки той ухилився, удар прийшовся в коліно. Кожедуб побіг, Венедиктов — слідом. Бажаючи обеззброїти нападника, Кожедуб вирвав кілок і вдарив ним Венедиктова тричі, а сам утік. Розповів про подію працівнику міліції. Доставлений у лікарню Венедиктов помер.

62. У двір до Гудима зайшов сусіда Деушев, який був напідпитку. Жартуючи, Деушев потягнув Гудима за сорочку. Намагаючись звільнитися, Гудима вдарив його ногою в капці. Удар прийшовся в живіт. Побачивши, що Деушеву зле, Гудима відвів його додому. Від розриву печінки і внутрішнього крововиливу Деушев невдовзі помер. За показаннями свідків встановлено, що стосунки між Де-ушевим і Гудимою були добрими. З висновку судово-медичної експертизи видно, що Деушев страждав на гостру дистрофію печінки — хворобу, що знижує стійкість до різних чинників впливу, в тому числі й до ударів. Гудим про це захворювання не знав.

63. П’яний Бебко образив незнайомого йому Губаря. Той намагався з’ясувати, за що, але Бебко вдарив його долонею в обличчя. У відповідь Губар ударив Бебка один раз рукою в обличчя. Бебко упав на бетонні сходинки, потім, покотившись, упав з висоти 75 см на асфальт і вдарився головою. Від одержаної травми Бебко через три дні помер.

64.  Чинков, працюючи бригадиром будівельників, наказав робітникам Петляю і Гаркуші наглушити риби в річці за допомогою електроструму, давши їм моток дроту. Під час глушіння риби струмом напругою 380 вольт був смертельно травмований Латиш, який приєднався до браконьєрів.

65. Проходячи повз п’яного Снітка, Протас хотів допомогти йому піднятись і відправити його додому. Коли він підняв Снітка, той нецензурно вилаявся і намагався вдарити. У відповідь на це обурений Протас ударив Снітка, який при падінні вдарився головою об асфальт і від одержаних при цьому тілесних ушкоджень помер.

66. Між підлітками Білим і Потапкіним виникла сварка, під час якої Білий ударив Потапкіна по щоці. Той відкликав Білогоз подвір’я за сарай, де вони побилися. Потапкін кулаком 2—3 рази ударив Білого в обличчя, голову. Один із цих ударів прий-шовся в ліву скроню і потягнув за собою, як потім з’ясувалося, перелом скроневої кістки, що супроводжувався внутрішньою кровотечею. Наступного дня стан здоров’я Білого різко погіршився, невдовзі він помер. Потапкін і Білий були в дружніх стосунках, конфлікт між ними виник випадково. Після бійки вони одразу помирились.

67.  Давидов систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи у стані сп’яніння, він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли він заявив, що візьме ножа, дружина не витримала напруження і стрибнула з балкона другого поверху, наслідком чого були тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла показала, що, стрибаючи з балкона, хотіла покінчити життя самогубством.

68.  Черешук погано ставився до своєї дружини: дорікав їй хворобливим станом, несмачними обідами, ображав, бив. Вступивши у зв’язок з Габіною, Черешук все частіше знущався з дружини, називав лихими словами маленьку дочку, виганяв їх обох із дому. Не знаходячи виходу зі становища, потерпіла разом із дочкою стрибнула в ополонку. Дочка загинула. Її маму врятували перехожі.

69.  Хоменко п’яним часто влаштовував вдома сварки, бив дружину, виганяв з немовлям із дому. Під час чергової сварки він погрожував дружині розправою, з малокаліберної гвинтівки цілився їй у голову, спускав курок. Дружина розповіла, що вона дуже перелякалась і просила не вбивати її. Хоменко ж пояснив, що він патрона у гвинтівку не закладав, а лише відкри-вав-закривав затвор, цілився і спускав курок, щоб налякати дружину.

70.  Після чергової пиятики Родін Микола, підбурюваний своєю матір’ю Родіною Зінаїдою, почав бити дружину. Втікаючи, потерпіла вистрибнула у вікно з другого поверху. На землі під вікном стояло ліжко з металевими прутами, що стирчали догори. Потерпіла вдарилась об них, діставши тяжку травму. Незупинившись на вчинених діях, Родін також вистрибнув у вікно, догнав потерпілу і продовжував її бити. Родіна Зінаїда заважала спробам інших людей припинити це. За висновком судово-медичної експертизи, завдані потерпілій ушкодження погіршили її тяжкий стан і прискорили настання смерті, що сталася на другий день.

Варіант. Родін припинив свої дії після того, як потерпіла вистрибнула у вікно.

71. З перших днів подружнього життя Климов приходив додому в стані сп’яніння, вчиняв сварки, бив дружину. Останній раз він ударив її кулаком у спину, заламував руки, затикав рота, щоб не кричала, а потім повалив на ліжко і двічі вдарив ножем у спину, заподіявши тілесне ушкодження, небезпечне для життя. Щоб уникнути відповідальності, він запропонував потерпілій заявити, що ножові поранення в спину вона спричинила собі сама. При цьому він погрожував убивством, якщо вона скаже інакше.

72. Розслідуванням у справі встановлено, що смерть дружини Козака сталася внаслідок отруєння. Відомо, що подружжя часто сварилося, Козак раніше неодноразово бив дружину, вона двічі залишала його. Встановлено також, що раніше дружина працювала в аптеці, при обшуку на квартирі були виявлені медикаменти, що містять отруту. Вона страждала на безсоння й іноді вночі приймала якісь порошки. Лікар, який прибув на квартиру за викликом, знайшов її в непритомному стані на ліжку під бавовняною ковдрою, поверх якої була пов’язана бавовняна хустка. Від хворої пахло м’ятою. Свідки показали, що в день отруєння у неї був грип. Козак пояснив, що, бажаючи вилікуватися, дружина одягнулася тепліше та випила різні настої і ліки. Проти Козака було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 120 КК України.

Варіант. Козак свідомо дав дружині медикаменти, що містять отруту.

73. Коли Ісаєнко познайомилася з Дмитруком, він розповів їй, що був одружений, але дружина його залишила, що це було для нього трагедією, що почав він повертатися до життя лише тепер, зустрівши її. Через певний час вони домовились одружитися. Він ходив до неї додому, обідав за сімейним столом, інколи залишався ночувати. Невдовзі Ісаєнко завагітніла. Перед самим весіллям Дмитрук зник, взявши на роботі відпустку. До Ісаєнко прийшла жінка з маленькою дівчинкою і почала соромити її за те, що та всіма правдами й неправдами відбирає у дитини батька. З’ясувалося, що не було у Дмитрука невірної дружини, що він перебував у шлюбі, мав дитину, а Ісаєнко була не першою, з ким Дмитрук «прикрашав» будні сімейного життя. Він не розраховував, що на цей раз все зайде так далеко, і дедалі глибше в’язнув у ролі нареченого, поки не «зізнався» дружині, що оплутаний «нахабною дівицею», від якої не знає як відчепитися. Коли дружина Дмитрука пішла, Ісаєнко наклала на себе руки.

74. Кирненко після розпиття спиртних напоїв з Жиланом та Сенчуковою, з якою він дружив, вийшов на сходовий майданчик покурити. Повернувшись до кімнати, він побачив, що Жи-лан намагається обняти Сенчукову. Обурившись, Кирненко ударив Жилана перочинним ножем. Удар прийшовся в ліву половину грудної клітки. Потерпілому було спричинене тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя. Побачивши на сорочці кров, Кирненко подбав про надання пораненому медичної допомоги. Він твердив, що не мав наміру вбивати Жилана.

75. Під час сварки п’яний Панченко побив свою дружину, яка мала 7-місячну вагітність, завдавши їй кілька ударів у груди та живіт. Потерпілу було доставлено до лікарні, де вона народила мертву дитину.

Варіант. У потерпілої було перервано 3-місячну вагітність, про яку Панченко не знав.

76.  Прийшовши напідпитку на квартиру своєї колишньої коханки Голуб, Поркуян умовляв її поновити попередні стосунки. Голуб відповіла, що зустрічається з Шустом, а Поркуяна більше не хоче бачити. Глибоко вражений такою відповіддю, Поркуян вихопив з кишені ніж і зі словами «Не будеш ти ним милуватись!» замахнувся, щоб нанести удар в око. Оскільки Голуб встигла відхилити голову, удар прийшовся у вухо, спричинивши легке тілесне ушкодження. Поркуян пояснив, що ображений словами Голуб, «зірвався з гальм».

77. Приїхавши в село працювати, Марченко познайомився з Гузенюк, приставши до неї в прийми без реєстрації шлюбу. Гу-зенюк полюбляла спиртне, через що у них виникали сварки. 24 червня вона прийшла додому лише під ранок у стані сильного сп’яніння. На запитання, де вона «шлялась», Гузенюк вдарила Марченка товкачкою. Вихопивши товкачку, Марченко почав бити її, припинивши свої дії лише тоді, коли на крик потерпілої до хати зайшов їх сусіда Улещенко. З акта судово-медичної експертизи видно, що у потерпілої виявлені забиті місця на голові, синці на тулубі, кінцівках, животі, стегнах, а також ушкодження голови, що супроводжувалося крововиливом під оболонку мозку з наступним органічним ураженням центральної нервової системи і вираженим недоумством. Це ушкодження визнане небезпечним для життя і віднесене до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Марченко пояснив, що хотів «відучити» її від спиртного.

78. Донець і Вовчук зайшли до під’їзду одного з будинків, де Донець на ґрунті особистих неприязних стосунків почав бити Вовчука кулаками та руків’ям ножа, внаслідок чого заподіяв йому забиту рану голови. Боячись, що Вовчук повідомить про вчинене ним міліцію, Донець шляхом обману привів потерпілого до свого будинку, де протягом трьох днів за участю Іванова та Бурмила утримував його під замком у льосі та гаражі. Протягом цього часу вдень і вночі Донець, Іванов і Бурмило заводили потерпілого до літньої кухні і били його, завдаючи удари в різні частини тіла руками й ногами, а також молотком, стільцем, руків’ям ножа. Внаслідок багаторазового побиття Вовчук одержав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння. На пропозицію Донця і за його участю з метою приховання вчинених щодо Вовчука дій, накинувши на шию потерпілому пасок від штанів та електричний провід, душили його, а потім повісили на гілці яблуні біля будинку. Внаслідок механічної асфіксії від здавлювання шиї настала смерть потерпілого.

79. Алюнін і Тишко у дворі багатоквартирного будинку вчинили хуліганство, побивши Друніна Микиту, якому заподіяли середньої тяжкості тілесне ушкодження. На крик потерпілого у вікно виглянув його старший брат Друнін Володимир. Він зірвав зі стіни мисливську рушницю, зарядив її і збіг з 5-го поверхувниз. Микита показав, куди пішли його кривдники. Догнавши їх, Друнін Володимир прикладом рушниці двічі ударив Алюні-на в голову і пострілом з рушниці поранив Тишка. Алюніну було заподіяно ушкодження середньої тяжкості, а Тишку — тяжкі тілесні ушкодження. Тишко був поранений у нижню третину лівого стегна з відстані 4—5 м.

80.  16-річні Хашковський, Фінюк і 18-річний Супруненко розпивали спиртні напої в парку селища. Коли Хашковський почав нецензурно лаятись, Супруненко зажадав це припинити. Тоді Хашковський спрямував лайку на Супруненка. Той ударив Хашковського кулаком в обличчя. Останній витяг з кишені ножа, а Супруненко — викрутку. Махаючи викруткою, Супру-ненко наступав, намагаючись вибити ножа, крикнув: «Кинь ножа!», бив Хашковського ногами. Хашковський розмахував ножем, кричав: «Відійди!», ударив Супруненка ножем і втік. Супруненку було спричинене проникаюче поранення лівої легені й серцевої сумки, небезпечне для життя в момент заподіяння. Хашковський і Супруненко були друзями.

81. Калістратов разом із друзями вийшов з кафе на вулицю. Коли він на якийсь час відлучився, до його подруги Силенко підійшов п’яний Нікущенко, взяв її в обійми і намагався поцілувати. Побачивши це, Калістратов однією рукою відсторонив Ніку-щенка від Силенко, а другою зі словами «Я тебе перевиховаю» завдав йому боксерського удару в обличчя. Від цього удару Ніку-щенко, знепритомнівши, упав на землю і невдовзі помер. Смерть сталася внаслідок закритої травми голови. Травма належить до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. За висновком експертизи, вона могла бути спричинена внаслідок одного сильного удару кулаком. Калістратов — боксер важкої вагової категорії, має І спортивний розряд.

82.  Під час сварки, що переросла в бійку, Гонтар взутою в туристичний черевик ногою ударив Хадкевича в нижню частину живота, спричинивши розрив сечового міхура. Експертизою дане тілесне ушкодження віднесене до розряду тяжких.

83. Розмова між п’яним Харитюком і Чернієм переросла в сварку та бійку, під час якої Черній відкусив Харитюку верхнючастину вуха. Це ушкодження залишило після себе непоправний дефект, зробивши обличчя потерпілого асиметричним. Дефект може бути усунений лише шляхом пластичної операції.

84. П’яні Гаман і Мамченко сварилися, а потім почали штовхати один одного. Від сильного поштовху Мамченка Гаман упав на бетонований майданчик, ударився потилицею і невдовзі помер від одержаних ушкоджень кістки, а також м’яких тканин мозку. Після падіння Гамана Мамченко його не бив, викликав швидку допомогу.

85.  Працівники позавідомчої охорони Чанько і Лісовий близько першої години ночі зустріли Мейнаровича і зупинили його. Чанько зробив зауваження з приводу пізнього перебування на вулиці та обшукав. Вважаючи дії Чанька неправомірними, Мейнарович, який раніше займався боксом, ударив його кулаком у щелепу. Падаючи, Чанько ударився головою об асфальт і через дев’ять днів помер у лікарні. В акті судово-медичної експертизи сказано, що безпосередньо від удару Мейнаро-вича потерпілому спричинено забиту рану нижньої губи справа, а решта ушкоджень утворилася при падінні та ударі потиличною частиною голови об асфальт, що і стало причиною смерті. Лісовий показав, що Мейнарович ударив Чанька один раз, якихось погроз на його адресу не висловлював.

86. На квартирі Коцюби відбулася вечірка, під час якої було випито чимало спиртного. Коли сусіди розійшлись, Коцюба ліг відпочити, заснув, а прокинувшись на крик дружини, побачив учасника вечірки сусіда Фуртата. Дружина пояснила, що той чіплявся до неї, домагаючись інтимної близькості. Коцюба почав виштовхувати Фуртата з квартири. Той, чинячи опір, ударив Коцюбу. Знаючи, що на полиці лежать інструменти, Коцюба дістав звідти ніж, який потрапив під руки, і ударив ним Фур-тата в живіт. Через три дні Фуртат помер. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть сталася внаслідок проникаючого колото-різаного поранення живота, ускладненого гнійно-фіброзним перитонітом.

87. У процесі сварки і бійки між Артюхом та Нахаєвим, яка виникла через те, що Нахаєв забороняв своїй сестрі зустрічатися з Артюхом, останній двічі ударив ножем Нахаєва, що призвело до його смерті. Артюх пояснив, що коли вони обидва впали, він, бажаючи звільнитися від Нахаєва, який навалився на нього, двічі вдарив того ножем, відштовхнув і втік. З акта судово-медичної експертизи видно, що смерть Нахаєва сталася внаслідок малокрів’я внутрішніх органів, яке розвинулось у результаті перерізання низхідної клубової артерії. Нахаєву заподіяно дві колото-різані рани, одна з яких розташована на правому стегні, а друга — на лівій сідниці.

88. Семенов, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ударив ножем у живіт Михайлова, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Через три дні той помер у лікарні. Семенов твердив, що вбивати Михайлова не хотів. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, Михайлову було заподіяно проникаюче поранення живота з ушкодженням тонкого кишечника і сечового міхура. Ушкодження було небезпечним для життя в момент заподіяння, смерть же потерпілого настала від загального захворювання — гострого інфаркту міокарда. Ушкодження живота не було безпосередньою причиною смерті потерпілого.

89. Уночі Коротких, Гришко та Афонін у нетверезому стані прийшли до своїх знайомих у кафе, де в кабінеті завідуючої виробництвом Фролової разом із нею і буфетницею Золотухіною продовжували вживати спиртні напої. Невдовзі сюди напідпитку прийшов Золотухін, який зажадав, щоб його дружина йшла додому. Та відмовилася, між подружжям виникла сварка. Незнайомий раніше із Золотухіним Коротких заступився за Золо-тухіну. Вони побилися. Коли Золотухіну сказали, що дружина поїхала, він заспокоївся. Не знайшовши вдома дружини, Золо-тухін повернувся і на автобусній зупинці зустрів усю компанію. Золотухін зажадав, щоб дружина негайно повернулася додому, лаявся, тягнув її за руки, бив ногою. Тоді Коротких, Гришко та Афонін напали на Золотухіна, били його кулаками, а коли збили з ніг, то ногами в голову, обличчя й тіло. Спричинені ушкодження спричинили крововилив у ствол мозку, від чого Золо-тухін у лікарні помер.

90. Асадуліни проживали в зареєстрованому шлюбі. Протягом останніх 10 років Асадуліна зловживала спиртними напоями, не ночувала вдома, продавала домашні речі, а гроші пропивала, ображала дітей. Це викликало сварки, скандали. 16 квітня о 23-й годині Асадулін знайшов на квартирі Малишевих свою дружину, яка була п’яною і спала на ліжку. Стягнувши з ліжка, Аса-дулін почав бити її ногами і руками, продовжуючи бити і по дорозі додому, а також удома. Після цього він ліг спати, а прокинувшись о 5-й годині, почав будити Асадуліну. Вона була мертвою. В Асадуліної було виявлено численні синці, садна і рани на голові, тулубі та кінцівках, перелом 6 ребер справа і контузію головного мозку. Смерть настала від травматичного шоку.

91. Демузенко у стані сп’яніння під час сварки ножем поранив тещу та дружину. Внаслідок удару в ногу теща лікувалась чотири тижні. Дружині удар прийшовся в живіт. Суд у вироку визначив, що, завдаючи проникаючого ножового поранення у живіт, Демузенко передбачав і свідомо припускав можливість настання смерті потерпілої.

92. О 22-й годині Довготько повертався додому і проходив повз будинок, де жили його син та дружина, з якою він у той час не проживав, оскільки вона, порушуючи подружню вірність, зустрічалася з односельцем Товстухою. Почувши сварку дружини з сином, він зайшов у двір і прислухався. Розібравши, що син не пускає матір кудись іти, бо вже пізно, Довготько хотів уже піти з двору, але почув шурхіт листя. Обернувшись, побачив Товстуху з піднятим металевим прутом. Він встиг відхилитися, тому удар прийшовся йому в плече. Довготько вихопив з рук Товстухи прута і викинув його в бур’ян. Товстуха вп’явся руками в обличчя Довготька, подряпавши його. Довготько підняв дерев’яну палицю і двічі вдарив нею Товстуху в голову. Товстуха впав, а Довготько навалився на нього і покликав сина та сусідів, щоб ті побачили, кого він спіймав на своєму подвір’ї. У Товстухи спричинився крововилив в око, внаслідок чого сталася часткова втрата зору, що призвело до стійкої втрати працездатності на 30 відсотків.

93.  Коли Шухрай розмовляв на вулиці з Єчиним, до них підійшов Мигун, втрутився в розмову й розпочав сварку. Під час сварки Мигун ударив Шухрая. Той упав, а коли підвівся, Мигун збив його з ніг. Підвівшись після третього удару, Шухрай ножем ударив Мигуна у поперек, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого Мигун через шість днів помер. Шухрай пояснив, що від ударів Мигуна у нього з носа пішла кров, було боляче і соромно перед односельцями, на очах яких його били. Він «страшенно розхвилювався» й не зовсім розумів, що робить.

94. Удень до приміщення корівника, де дояркою працювала Мартинюк, зайшла п’яна Дубець. Вона без будь-якого приводу з боку Мартинюк почала ображати її, а потім раптово накинулася, повалила в кормушку і, закриваючи хусткою рота, почала бити руками. На крик Мартинюк про допомогу прибігли доярки Дмитренко та Ратушинська, які припинили дії Дубець, вивівши її з корівника. Через якийсь час Дубець повернулася. Вона всіляко ображала Мартинюк і, схопивши сапу, почала держаком завдавати численних ударів Мартинюк у різні частини тіла. Схопивши лопату, Мартинюк гостряком нанесла Дубець удар у голову. Через п’ять днів Дубець від одержаного тяжкого тілесного ушкодження померла. Місцевим судом Мартинюк було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України. Апеляційний суд перекваліфікував її дії на ст. 123 КК України, врахувавши ту обставину, що Мартинюк перебувала в стані сильного душевного хвилювання. На попередні судові рішення в касаційну інстанцію було внесено подання, в якому поставлено питання про виправдання Мартинюк у зв’язку з тим, що вона перебувала в стані необхідної оборони, меж якої не перевищила.

95.  Зінчук зловживав спиртними напоями, вчиняв у сім’ї сварки, примусив дружину проживати у літній кухні, погрожуючи їй розправою. 1 червня п’яний Зінчук погрожував дружині ножем, і вона, побоюючись розправи, прибігла до будинку Сав-ченка, Зінчук за нею. Він кинувся на Савченка, ганявся за ним, побив його та намагався вдарити шилом. Савченко відібрав шило, і, у свою чергу, ударив Зінчука кілька разів, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких Зінчук через чотири дні помер. Швидку допомогу викликав сам Савченко. Він дуже хвилювався і весь час твердив, що Зінчук буде жити.

96. 6 березня Воробйов проник на подвір’я Фарафонова, де на очах у дружини останнього викрав із клітки двох кролів. Фарафонов з метою затримання Воробйова і доставлення в міліцію почав переслідувати його. Утримуючи викрадене, Во-робйов намагався втекти, висловлюючи погрози на адресу Фа-рафонова. Останній зробив два прицільних постріли в ноги втікача і вбив його на місці. Судово-медичною експертизою встановлено, що смерть Воробйова сталася від гострої втрати крові внаслідок вогнепального поранення лівого стегна з ушкодженням артерії і вени.

97. Приблизно о 2-й годині ночі Коваленка розбудила дружина і сказала, що у флігелі їхнього будинку знаходяться невідомі люди. Коли він прибіг до флігеля, то переконався, що замок кимсь відкритий, а всередині є двоє невідомих. На питання, хто вони такі, один з них — Гуртовенко — відповів, що вони працівники міліції. На пропозицію пред’явити документи вони почали погрожувати розправою. При цьому Коростильов ударив Коваленка у груди. Зрозумівши, що це не працівники міліції, Коваленко вирішив їх затримати. Схопивши сокиру, він закрив хвіртку, перегородивши шлях до втечі. Гуртовенко ударив Коваленка рукою в живіт, а Коростильов почав бити його ногою. Коваленко обухом сокири двічі ударив Гуртовенка в голову, спричинивши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Гуртовенко після цього переліз через паркан і втік. Коростильов також з портфелем Коваленка намагався перелізти через паркан. З метою затримання Коваленко ударив його лезом сокири по нозі, ушкодивши при цьому стегнову артерію. Відбігши від паркану, Коростильов упав. Виявивши кровотечу, Коваленко вжив заходів до її зупинення, викликав швидку допомогу і міліцію. Від великої втрати крові Коростильов помер на місці. Коваленко працював сторожем, йому на інструктажах, враховуючи особливості прикордонної зони, неодноразово говорили про необхідність посилення пильності, в першу чергу, щодо невідомих осіб.

98. Гомона засуджено місцевим судом за ст. 124 КК України за те, що під час захисту від Масика і Карабута, які безпричинно почали його бити, він перевищив межі необхідної оборони, вдаривши Карабута ножем і заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. В апеляційному порядку справа не розглядалась. У касаційному порядку на вирок внесено подання, в якому звертається увага на те, що у вироку суду не вказано, у чому саме виявилося перевищення меж необхідної оборони. Масик і Карабут безпричинно побили Гомона, незважаючи на те, що він попередив їх, що захищатиметься з допомогою ножа. Напад було вчинено на безлюдній вулиці й раптово. Нападали двоє молодих фізично здорових людей, сам же Гомон фізично слабкий, переніс інфаркт та операцію на нозі. Крім ножа, він не мав інших предметів для відбиття нападу. В поданні поставлено питання про скасування вироку і закриття провадження у справі.

99.  Мироничев і Зотов за ініціативою останнього разом із підлітками в підвалі будинку розпивали спиртні напої. Після випивки Зотов почав чіплятися до Мироничева, ударив його ногою в коліно, схопив за шию і душив, а іншою рукою бив по обличчю. Підлітки почали відтягувати Зотова від Мироничева. Скориставшись цим, Мироничев двічі ударив Зотова ногою, а коли той упав, ще двічі ногою в живіт. Останніми двома ударами потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він невдовзі помер. При освідуванні у Мироничева виявлені садна на шиї, кисті руки і колінному суглобі, а також крововилив під оком. Зотов був неповнолітнім, але зріст мав 182 см, вагу 105 кг, займався важкою атлетикою і був фізично добре розвиненим.

100. Сьомін зайшов до Данилова. Той попередив, що в квартирі знаходиться Митюхін, який раніше неодноразово вимагав у нього та в інших підлітків гроші, а при відмові — бив. Сьомін не зайшов до квартири, а спустився вниз. Згадавши, що в нього є ніж і, вважаючи, що в разі присікувань Митюхіна він зможе захистити себе, вирішив повернутися. Митюхін дійсно почав чіплятись, ударив Сьоміна в коридорі, вимагаючи 5 тис. грн. Коли Сьомін пройшов на кухню, туди ж попрямував і Митюхін, погрожуючи і вимагаючи гроші, вдарив Сьоміна ногою по руках, кулаком у скроню. Прохання Данилова й Ожигіна припинити побиття Сьоміна залишились без відповіді. Митюхін одягнув рукавиці та сказав, що коли Сьомін не дістане гроші, то пожалкує, що народився, і з загрозливим виглядом посунув на нього. Не чекаючи нових ударів, Сьомін вихопив з кишені ніж і ударив ним Митюхіна в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що викликали смерть. Митюхін був значно сильнішим за Сьоміна.

101. Габідуллін і Вавілов, які раніше були знайомими, обидва в стані сп’яніння, їхали в автобусі з міста до села. Габідуллін випадково штовхнув Вавілова, а той висловився на адресу Габідул-ліна зневажливо. Тоді Габідуллін ударив Вавілова ножем у живіт, спричинивши проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, і намагався повалити Вавілова. Останній витягнув з рани ножа, яким ударив Габідулліна один раз у живіт і другий — у спину, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.

102.  Мирний увечері сидів у приміщенні кочегарки. Туди зайшов п’яний Тихоненко, який ображав Мирного, погрожував і замахнувся на нього. Захищаючись і не бажаючи заподіяти тілесні ушкодження Тихоненку, Мирний обхопив його руками. Обидва вони упали на цементну підлогу. Тихоненко виявився під Мирним. У Тихоненка було поламане ребро.

103. П’яний Баєв учинив у магазині скандал, вимагав продати йому спиртне, вдарив завідувачку магазину, висловлювався на адресу працівників магазину і покупців нецензурними словами. На зауваження не реагував, а коли Литвинов почав умовляти його, намагався ударити, супроводжуючи свої дії погрозами. Спільними зусиллями його вивели з магазину. Побачивши на вулиці Біленького і Сальникова, Баєв безпричинно присікався до них, почав ображати нецензурно. Сальникова він штовхнув, а Біленького ударив кулаком в обличчя, пошкодивши носа. У відповідь на ці дії Біленький вихопив з кишені ножа і завдав ним Баєву удару в шию, пошкодивши яремну вену.

104. Новрузов, Бахшієв та їхні знайомі Зіганшина та Явріян увечері розмовляли на вулиці. Повз них пройшли Намазов, його дружина Алієва і Зейналов, які перебували у стані сп’яніння. Намазов привітався із Зіганшиною, пройшов трохи вперед, потім повернувся, образив Новрузова і Бахшієва нецензурними словами за те, що вони розмовляли з його знайомою Зіганшиною, двічі ударив в обличчя Бахшієва. Останній відбіг, а Намазов ударив в обличчя Новрузова. Потім Намазов вихопив із кишені ножа і замахнувся ним на Новрузова, але не попав, оскільки останній устиг відскочити. Коли Намазов знову намагався вдарити Новрузова, той, у свою чергу, дістав з кишені ножа, яким завдав Намазову проникаючого поранення живота.

105. Смирний викинув із вікна 3-го поверху гуртожитку електролампочку на тротуар біля входу до гуртожитку. Федюк зробив йому зауваження з приводу негідної поведінки. Спустившись униз, Смирний намагався вдарити Федюка, але той притримав його. Тоді Задорожний, який теж вийшов із гуртожитку, ударив Федюка кулаком в обличчя і штовхнув плечем у груди, від чого Федюк упав на асфальт і вдарився головою. Коли Фе-дюк намагався підвестися, Смирний ударив його ногою в голову. Федюк знепритомнів. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, у Федюка виявлено ушкодження у вигляді струсу мозку, перелому потиличної кістки. Вони віднесені до тяжких, могли утворитися як при падінні та ударі головою об асфальт, так і при ударі взутою ногою в голову. Дії Задорожного (удар кулаком в обличчя, поштовх плечем) не спричинили потерпілому тілесних ушкоджень.

106. Поліщук Василь дізнався від Борисенко Федори про те, що її чоловік Борисенко Семен разом з його дружиною Поліщук Ларисою в сараї біля лісу за селом розпивають спиртні напої. Прибігши до сараю, Поліщук дійсно застав свою дружину в товаристві Борисенка Семена. Обоє були у стані сп’яніння. Це привело Поліщука в стан сильного душевного хвилювання. Він прутом і ногами побив Борисенка, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а потім прутом побив свою дружину, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона невдовзі померла.

107. Під час бійки Ананченко ударив Шаповалова палицею по голові. Той знепритомнів і був доставлений до лікарні. Лікувався стаціонарно 10 днів з приводу струсу головного мозку. Був виписаний за своїм наполяганням у задовільному стані та ще протягом трьох тижнів продовжував лікуватись амбулаторно. Тривале перебування Шаповалова на стаціонарному й амбулаторному лікуванні пояснюється його основним захворюванням — травматичною енцефалопатією, — яке виникло кілька років тому внаслідок черепно-мозкової травми і лише загострилось у результаті удару, нанесеного Ананченком, але не було ним спричинене. Раніше Ананченко Шаповалова не знав.

108. Рогозянський у стані сп’яніння зайшов до будинку подружжя Пасюрів, де почав демонструвати Пасюрі пістолет кустарного виготовлення, знайдений ним у цей день. Раптово для Рогозянського стався постріл, яким було смертельно поранено в живіт Пасюру Наталку, яка в цей час зайшла в кімнату. Потерпіла одразу ж була доставлена до лікарні. В історії хвороби зазначено: стан тяжкий (шок ІІ—ІІІ ступеня), пульс на периферійних артеріях не визначається, артеріальний тиск 40/0 мм ртутного стовпчика. У ході операції в черевній порожнині потерпілої було виявлено близько 700 мл крові. Незважаючи на кваліфіковану медичну допомогу, потерпіла на п’ятий день померла. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть сталася від вогнепального кульового поранення черевної порожнини; спричинені потерпілій тілесні ушкодження належать до тяжких, оскільки були небезпечними для життя в момент заподіяння і призвели до смерті.

Варіант. Після поранення Рогозянським дружини Пасюра в стані сильного душевного хвилювання завдав Рогозянському численних ударів кулаками і ногами, внаслідок чого тому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

109. Алімов, Науменко і Недвецький, які були у стані сп’яніння, затягли неповнолітню Давидчук у сад школи-інтернату і, незважаючи на опір, розіграли в карти черговість і насильно вступили з нею в статевий зв’язок. Встигли це зробити Алімов та Науменко. Недвецький тримав за руки і закривав рота. Злочин було припинено працівниками міліції. Алімов під час статевого акту заразив Давидчук гонореєю. Він знав про те, що хворий. Сам він заразився під час згвалтування Семенченко два тижні тому.

110. Сухарєва, захворівши на сифіліс, пройшла місячний курс стаціонарного лікування і була письмово попереджена про те, що протягом 5 років повинна стояти на обліку і з’являтися на контрольні перевірки до повного одужання, не вступати у статеві зв’язки, а також про кримінальну відповідальність за зараження венеричними захворюваннями інших. Однак Сухарєва на облік не стала, на контрольну перевірку не з’явилася, лікуванням не займалася. Вона пішла з дому, почала вступати в не-впорядковані статеві контакти з Контушем, який колись сам лікувався від вензахворювання, а також з Гуріним і Мазуренком, яких заразила сифілісом. Мазуренко, не знаючи про наявність у нього цієї хвороби, заразив нею свою дружину.

111. Під час медичного освідування неповнолітньої Бормо-тенко у неї було виявлено захворювання на сифіліс, у зв’язку з чим її помістили на лікування в шкірвендиспансер. Однак Бор-мотенко порушувала режим лікування, самовільно відлучалася з диспансеру, вживала спиртні напої. Вона вступила в статевий зв’язок з Алфімовим та Сиротенком, які теж лікувалися від сифілісу в тому самому диспансері.

Варіант. Алфімов і Сиротенко лікувалися від гонореї, якою Бормотенко заразилася від Алфімова.

112. Якущенко повернувся з тривалого відрядження з-за кордону. При перевірці стану здоров’я було виявлено, що він хворий на СНІД. Якущенко почав проходити курс лікування. Познайомившись з Акулінчевою, він про своє захворювання їй не сказав. Невдовзі вони одружилися. Дізнавшись від лікарів про хворобу чоловіка, Акулінчева пішла від нього. Обстеження показало, що вона не є носієм вірусу СНІД.

113. Дідиченко, не закінчивши курси медсестер, працювала у школі прибиральницею, одночасно за гроші робила аборти у себе вдома. Встановлено, що вона двічі переривала вагітність Прокопович, вводячи в порожнину матки новокаїн за допомогою шприца і катетера. У такий самий спосіб вона зробила аборт Стадниченко, яка через якийсь час померла. Судово-гістологічним дослідженням були виявлені гнійні запалювальні процеси у стінці матки померлої, некротичні зміни і крововиливи в над-нирниках, гнійний лептоменінгіт. Вхідними воротами сепсису, що став безпосередньою причиною смерті, була матка.

114. Івченко в себе вдома за гроші зробила аборти кільком жінкам. Після проведення аборту Дмитриченко, яка мала строк вагітності 18—20 тижнів, їй стало погано. Дмитриченко було доставлено в лікарню, де їй надали кваліфіковану допомогу, однак врятувати не змогли. Відразу після проведення аборту в Дмитриченко розвинулася повітряна емболія судин головного мозку, септикопіємія, що й стало безпосередньою причиною смерті.

115. Лікар-гінеколог Левченко у себе вдома на прохання Табірної робила аборт. Умертвити плід в лоні матері їй не вдалося. Тоді вона на прохання Табірної умертвила новонароджену дитину.

Варіант. Левченко була лікарем-урологом.

116. За допомогою терапевта Дідух акушерка Ларіна виконала аборт Кульбаченко при вагітності в 20 тижнів. Під час операції було перфоровано матку. Ларіна і Дідух порадили Куль-баченко звернутися до найближчого лікувального закладу. Внаслідок цього час для ефективного надання медичної допомоги було згаяно. Незважаючи на вжиті в подальшому лікувальні заходи, врятувати життя Кульбаченко не вдалося.

117. Гулевич зустрічалася з Комаренком, від якого завагітніла. Коли постало питання про шлюб, Комаренко умовою його укладання поставив вимогу зробити аборт. На прохання Гуле-вич аборт їй зробила лікар-офтальмолог Пузик.

118. Не бажаючи мати дітей, Тумак категорично зажадав від дружини зробити аборт, погрожуючи їй побиттям. Коли дружина відмовилася, Тумак дійсно побив її, завдаючи ударів ногою в живіт, що спричинило переривання вагітності.

119. Підлісний та його родич Половко на квартирі останнього ввечері розпивали спиртні напої. Між ними виникла сварка і бійка, під час якої Половко завдав Підлісному численних різаних ран ножем у голову і грудну клітку, одна з яких була проникаючою у грудну порожнину. Підлісний не зміг вибратися з хати, оскільки двері були зачинені, ключ був у Половка. Підлісний без сил звалився в сінях, а Половко ліг спати в кімнаті. Лише на ранок дружина Підлісного знайшла останнього у Половка в калюжі крові. Потерпілого було доставлено до лікарні, де його вдалося врятувати. Половко страждав на епілепсію, але щодо вчиненого ним судово-психіатричною експертизою був визнаний осудним. Його було звинувачено за ч. 1 ст. 121 і ч. 1 ст. 135 КК України.

120.  Кричко на закріпленій за ним легковій автомашині з пасажиром-попутником Цюрою на польовій дорозі порушивправила дорожнього руху, внаслідок чого автомашина зіткнулась з мотоциклом. Мотоцикліст загинув, а Кричко одержав травму голови. Цюра лишився неушкодженим. Оцінивши ситуацію, він не став допомагати Кричку, не повідомив про те, що сталося, ні в медпункт, ні в сільраду. Кричка знайшли лише на другий день, але врятувати його життя вже не вдалося.

121. Майстренко під час сварки бив Куцевола коцюбою по голові й руках, заподіявши переломи кісток черепа, численні рани голови та переломи фаланг пальців рук, потім зв’язав потерпілого і розв’язав лише через якийсь час. Судом Майстренка було засуджено за ч. 2 ст. 121 і ч. 3 ст. 135 КК України. У своїй апеляції захисник просив перекваліфікувати ч. 2 на ч. 1 ст. 121 та виключити з вироку ч. 3 ст. 135 КК України.

122. Лазарєв і Парфенов після одержання заробітної плати пиячили на березі річки. Під час сварки і бійки, яка між ними виникла, Парфенов упав. Лазарєв почав бити його кулаками в обличчя і тусати ногами. Це призвело до закритої травми голови, що супроводжувалася масивним крововиливом у шлуночки і речовину головного мозку. Лазарєв залишив побитого Парфенова в кущах, а сам пішов додому. Невдовзі Парфенов помер. Лазарєва було віддано до суду за ч. 2 ст. 121 і ч. 3 ст. 135 КК України.

123. Ярмусевич на своїй автомашині їхав вулицею села. Раптом з-за паркану вибіг 8-річний Кожухаров і побіг через дорогу. Ярмусевич загальмував, але завадити наїздові на Кожухарова вже не було технічної можливості. Від зіткнення з автомобілем Кожухаров одержав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вийшовши з автомашини й оцінивши стан пораненого, Ярмусевич поїхав, нікому не сказавши про пригоду. Кожухарова доставила в лікарню швидка допомога, яка приїздила на виклик до тяжкохворого Медникова. Ярмусевича було віддано до суду за ч. 3 ст. 135 КК України.

124. Шудриков удень пішов на берег річки за травою для худоби. Разом з ним пішли два його малолітніх онуки і без дозволу батьків четверо дітей односельців у віці від 2,5 до 4 років. Біля річки Шудриков у пошуках свіжої трави разом з дітьмипереліз за дротяну огорожу зони підвищеної небезпеки (крутий берег). Залишивши дітей на безпечній відстані від берега — за 10—11 м, він попередив, щоб вони не підходили до річки. Діти його послухались. Коли ж Шудриков, нарвавши трави, сказав дітям, що час іти додому, Химченко раптово побіг за жабою і впав у річку. Шудриков кинувся за ним у річку, але врятувати дитину не зміг. Шудрикова було віддано до суду за ч. 1 ст. 119 КК України.

125. Після робочої зміни в шахті Зуєв, Щепкін і Тулін випили спиртного і поїхали до міста. У дорозі й на зупинці автобуса Зуєв і Тулін сварилися з приводу виробничих питань. На слова Тулі-на «Ну і неуч же ти, якщо так говориш» Зуєв ножем ударив Тулі-на у груди. Щепкін підхопив його, але, побачивши кров і бою-чись бути запідозреним у вчиненні злочину, втік слідом за Зує-вим. Туліну було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він через кілька годин помер. Експерт зробив висновок, що своєчасна медична допомога врятувала б життя потерпілого.

Дайте кримінально-правову оцінку дій названих осіб.

126.  Група досвідчених туристів — Крупник, Захарченко, Кравець та Крутикова — йшли складним маршрутом у Кримських горах. До них приєдналися новачки — мати й дочка Рибкі-ни. Переконавшись, що новачки не мають навичок ходіння в горах і будуть затримувати їх, туристи після ночівлі пішли не попередивши їх. На намет Рибкіних вийшов Горлач, що переховувався в горах від органів правопорядку. Він намагався зґвалтувати дочку Рибкіної.

127. Медична сестра хірургічного відділення лікарні Меду-нець помилково ввела хворій замість гіпертонічного розчину розчин формаліну. Виявивши помилку, вона не повідомила лікарів про те, що трапилося. Через якийсь час хвора померла. При своєчасному наданні кваліфікованої допомоги життя потерпілої могло бути врятоване.

Як кваліфікувати вчинене Медунець?

Варіант. Життя потерпілої врятувати було неможливо.

128. До фельдшера станції швидкої допомоги Савлук звернувся перехожий і сповістив, що у сквері лежить громадянин, в якого через одяг просочується кров, та сказав, що, мабуть, його підрізали. Савлук не оглянула хворого, не вжила заходів до його госпіталізації, не повідомила про сигнал чергового лікаря. У хворого виявилося проникаюче поранення черевної порожнини.

129. Храпченко випадково прийняла отруту для сарани. Її батько звернувся за допомогою до фельдшера Піскуна. Тільки-но повернувшись з віддаленої дільниці втомленим, Піскун відмовився йти до хворої, порадивши дати їй склянку рослинної олії. Батько повернувся додому і напоїв потерпілу олією. Однак стан її погіршився. Батько знову пішов до Піскуна і вмовив його прийти до хворої. Однак уже було пізно: хвора померла.

130.  Істраїлов, маючи 5-класну освіту, брався лікувати від неврозів, заїкання, паралічу, епілепсії та ряду інших захворювань. Усім хворим за плату в сумі від 50 до 150 грн. він приписував пити просту воду, в яку класти виписаний ним нерозбірливим почерком «рецепт».

131. Одержавши пропозицію від Чешка продати нирку, патологоанатом лікарні Кичук погодився на це. Кичук вилучив нирку у померлого Кащеєва і передав її Чешку, який заплатив за неї 5 тис. доларів.

Злочини проти волі особи

ЗАДАЧІ:

1. Журавчук у себе в саду впіймав 7-річного Гришу Продана і побив за те, що той намагався нарвати у кошик ранніх полуниць. Дружина Журавчука запропонувала «провчити злодія» таким чином: потримати його дві доби у вогкому погребі, що й було виконано.

Варіант. Глибоко переживаючи те, що з ним трапилось, Гриша намагався втопитися в річці, але його врятували рибалки.

2. Мередик і Гладченко обманним шляхом заманили Шафрана до автомашини, наклеїли на очі пластир, накинули на шию ремінь і вивезли за місто. Вони привезли його в лісову сторожку, де зажадали видати прізвища багатих людей і місця зберігання ними цінностей, щоб потім вони змогли організувати їх викрадення. Коли Шафран сказав, що він таких не знає, вони заперли його в льоху, щоб він «все пригадав».

3. Ейдинов взяв у свою автомашину 8-річного хлопчика, який «голосував» на дорозі, й разом із Худіновим завіз його на віддалену дачу останнього, щоб вимагати потім від батьків викуп. Вони помістили хлопчика в підвал, поставили йому їжу і закрили люк, а самі почали обдумувати деталі майбутньої «операції». Ранком вони виявили, що хлопчик задихнувся від нестачі повітря: стіни підвалу були пофарбовані масляною фарбою, перекриття залізобетонне, а люк пригнаний дуже щільно.

4. Єсипенко і Павлов у вагоні потягу, який після повернення з рейсу стояв у тупику, вночі, погрожуючи ножем, забрали гаманець з 5 тис. грн. у Храмова, який, не маючи іншої можливості, ночував там по приїзді в чуже місто. Щоб потерпілий не міг одразу ж звернутись у міліцію, Єсипенко і Павлов зв’язали йому руки й ноги і замкнули купе.

5. Ліцкевич поводила себе аморально, у зв’язку з чим суд позбавив її прав материнства. 7-річного її сина помістили в школу-інтернат і на його утримання стягли аліменти. Аліментів Ліцке-вич не платила, виїхала до іншого міста і не давала про себе знати два роки. Коли у Міцкевич «заговорила совість», вона нишком забрала сина зі школи-інтернату.

6.  Ув’язнені Шумов та Проскурня розробили план втечі з виправної колонії і почали його здійснювати. Вони напали на лікаря медчастини Кумилка та медсестру Карпенко, зв’язали їх, забарикадувались у приміщенні медчастини і під загрозою позбавлення життя медиків-бранців виготовленими ними саморобними фінськими ножами зажадали від адміністрації надання в їх розпорядження заправленої автомашини із запасними бензобаками. Їхні вимоги були задоволені. Після виїзду Шумова і Проскукрні з колонії, коли Кумилко і Карпенко були звільнені, втікачів удалося затримати й обеззброїти.

7. При розлученні подружжя Пелехатих суд вирішив залишити 4-річного сина з матір’ю. Скарги батька про передачу сина йому нічого не змінили. Тоді він під виглядом прогулянки з сином взяв його з дитячого садка і відвіз до своєї матері, де той і жив. Колишня дружина подала заяву на ім’я прокурора про притягнення Пелехатого до відповідальності за ч. 1 ст. 146 КК України.

8.  Климчук, позбавлена рішенням суду батьківських прав, викрала свою 6-річну дочку зі школи-інтернату.

9. Переслідуючи мету зареєструвати шлюб зі своїм колишнім коханцем, Головатенко сказала йому, що у них народилася донька. Для підтвердження цього «факту» вона від приміщення дитячої молочної кухні перекотила до себе додому коляску з тримісячним немовлям.

10.  Бурлака на залізничному вокзалі міста зустрів братів Кошлатих — 16-річного Колю та 14-річного Васю, які вели бродячий спосіб життя. Пообіцявши дати їм заробити грошей, Бурлака привіз хлопців до себе на садибу на околиці міста. Протягом двох місяців він використовував їх для виготовлення фальсифікованих спиртних напоїв. На ніч Бурлака замикав хлопців у сараї, сковуючи їх наручниками.

11. Піймавши у своєму саду підлітків Карпуся та Петрунька, які крали яблука, Карповець вирішив їх провчити. Він замкнув їх у холодному льоху, де вони просиділи добу. 12-річний Кар-пусь захворів на запалення легенів.

12.  Обвинувачений у вчиненні розбійного нападу і зґвалтування неповнолітньої Одарченко під час перебування в психі-атрічній лікарні для вирішення питання щодо його осудності під час вчинення злочинів захопив медсестру, зачинився разом із нею в туалеті та під погрозою її вбивства зажадав прибуття прокурора і представників преси, яким він розповість про безпідставність обвинувачень у вчиненні ним злочинів. Судово-психіатричною експертизою Одарченко був визнаний обмежено осудним.

13. За домовленістю з громадянином Македонії Райчевським громадянин України Троянівський за гроші постачав йому дівчат, у тому числі неповнолітніх, з України. Обіцяючи влаштування офіціантками, хатніми робітницями, няньками тощо, він вивозив дівчат за їх згодою в Македонію. Там Райчевський відбирав у дівчат паспорти і погрозами змушував надавати сексуальні послуги клієнтам підпільних публічних будинків. Допомагала Трояновському підшуковувати дівчат для влаштування на роботу за кордоном Вдовіна.

14. Дерипаско, мати-одиначка, народила третю дитину. Не маючи змоги утримувати трьох дітей і бажаючи виправити своє матеріальне становище, вона продала свою новонароджену дитину подружжю Роденків, яке не мало своїх дітей.

Варіант: Подружжя Роденків мало на меті в подальшому продати дитину для використання її в порнобізнесі.

15. Усенко і Грачук запропонували підприємцю Марусичу свої послуги з «охорони» його 17-річної дочки Олі, яка навчалася в інституті, оцінивши їх у 100 доларів на місяць. Марусич на таку пропозицію не пристав. Тоді вони зустріли Олю біля інституту і примусово відвезли на дачу Грачука за містом, де утримували її впродовж тижня. Під погрозою розправи з Олею вони неодноразово по телефону вимагали від Марусича прийняти їх пропозицію. Вжитими працівниками міліції заходами місце перебування Олі було встановлено і вона одержала можливість повернутися додому.

16.  З метою викрадення продуктів харчування 13-річний Коля Хорошун проник у льох до сусіди Сарапуки. Виявивши в своєму льоху сторонню людину, Сарапука замкнув ляду льоху на замок. Відімкнувши на другий день льох, Сарапука виявив у ньому мертвого сусідського хлопчика Колю. Смерть останнього сталася внаслідок раптового серцевого нападу.

17. Марагулов, не бажаючи турбуватися про свою стару матір, яка проживала разом із ним і страждала на склероз судин головного мозку, попросив головного лікаря психоневрологічного диспансеру Головкіна госпіталізувати її, обіцяючи винагороду. Одержавши частину грошей у рахунок обіцяної винагороди, Головкін прохання Марагулова виконав. Проведене за наполяганням родичів обстеження показало, що мати Марагулова на психічні розлади не страждала.

18. Відбуваючи покарання у виді позбавлення волі на певний строк, Задирака, Нечитайло та Бусигін вирішили втекти з виправної колонії. Вони виготовили ніж на зразок фінського, захопили представника адміністрації колонії Петрунька, забравши в нього пістолет з патронами, забарикадувались у камері та під загрозою розправи над Петруньком зажадали надати їм мікроавтобус з повним баком пального.

19. Деркачу вдалося втекти зі слідчого ізолятора. Тікаючи від переслідувачів, він забіг до під’їзду одного з будинків, вломився до квартири на п’ятому поверсі, де в цей час перебувала лише 14-річна Катя Калиновська, і забарикадувався в ній. Під погрозою викинути дівчинку у вікно Деркач зажадав від працівників міліції дати йому можливість зникнути разом з Катею, яку він потім відпустить.

20.  Зейкан примушувала своїх 13-річних синів-близнюків Вітю та Колю працювати на присадибних ділянках односельців у гарячий період збирання врожаю полуниць, а зароблені гроші віддавати їй.

21. Сущук, Ахатова і Коренчук організували злочинну групу, яка займалася викраденням дітей віком від одного до трьох років з метою продажу їх за кордон, де їх усиновлювали бездітні сім’ї. Ахатова працювала медсестрою дитячої лікарні. Сущук, працюючи у відділенні внутрішніх справ, готувала підроблені документи на дітей, яких «постачала» Ахатова і яких переховували на квартирі Коренчука. Документи були підставою для вивезення дітей за кордон. Дворічна Катя під час перебування на квартирі Коренчука тяжко захворіла. Коренчук помістив Катю до окремої кімнати, де залишена без догляду дитина померла.

Варіант. Дітей продавали за кордон для використання їх у порнобізнесі, а також для усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

22. Волощенко, перебуваючи у шлюбі з Волощенком, завагітніла та народила дитину від Полковенка. Мати Полковенка, узнавши, що її внука буде виховувати нерідний батько, і будучи злою на Волощенко, вирішила не допустити цього. З цією метою вона підкупила медсестру пологового будинку Южакову, яка замінила новонароджену дитину Волощенко на іншу до першого годування її матір’ю.

23. У сім’ї Сухових було дві доньки. Коли Сухов у третій раз повіз дружину до пологового будинку, то сказав, що третьої доньки йому не потрібно, погрожував «порішити всю сім’ю». Узнавши, що в неї народилась дівчинка, Сухова, побоюючись виконання чоловіком погрози, попросила свою подругу Панта-люк, лікаря пологового будинку, підмінити новонароджену дівчинку на хлопчика, обіцяючи подарувати магнітофон. Пан-талюк прохання виконала.

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

ЗАДАЧІ:

1. Самусенко познайомився з Мажевською і запросив її до себе в гості. Пізно ввечері, маючи намір вступити з нею в статевий зв’язок, Самусенко намагався підняти її з крісла. Мажевсь-ка вирвалась і вибігла в коридор. Наздогнавши її, Самусенко замкнув двері, заявивши з погрозою, що з цієї квартири так не виходять. Не бачачи виходу зі становища, Мажевська підбігла до відкритого вікна і викинулась з 8-го поверху. Від одержаних тілесних ушкоджень вона померла на місці.

2. Заєць познайомився з односельчанкою Дунайською, вони зустрічалися. Довідавшись, що Дунайська почала зустрічатися з іншим, Заєць двічі приходив до неї додому для з’ясування стосунків, але вона не пустила його до квартири і не стала розмовляти. Заєць погрожував їй убивством, причому другий раз приходив з рушницею, яку в нього відібрали сусіди. Коли через день Дунайська поїхала до Києва, Заєць попрямував за нею. Прихопивши ножа, він підстеріг Дунайську і разом з нею зайшов до квартири, де вона мешкала. Погрожуючи ножем, Заєць зґвалтував Дунайську. Коли вона заявила, що повідомить про це міліцію, то він удруге зґвалтував її і завдав 10 ударів ножем, заподіявши 9 різаних ран і одне колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки з ушкодженням тканини лівої легені та стінки судини легеневої артерії, що спричинило смерть.

Як кваліфікувати дії Зайця?