Задачі з господарського процесуального права (1)

Задачі з господарського процесуального права 

При розгляді господарського спору судом було встановлено, що позов подано до особи, яка не повинна відповідати за позовом. Позивач згоди на заміну неналежного відповідача не дав, але суд за своєю ініціативою в порядку ч. 3 ст. 24 ГПК виніс ухвалу про заміну неналежного відповідача. Прийняте у справі рішення було оскаржено сторонами в апеляційному порядку як незаконне. Чи є право суду на заміну неналежного відповідача безумовним? Дайте юридичну оцінку діям суду. Чи підлягають скарги сторін задоволенню?

При розгляді господарського спору судом було встановлено, що позов подано до особи, яка не повинна відповідати за позовом. Позивач згоди на заміну неналежного відповідача не дав, але суд за своєю ініціативою в порядку ч. 3 ст. 24 ГПК виніс ухвалу про заміну неналежного відповідача. Прийняте у справі рішення було оскаржено сторонами в апеляційному порядку як незаконне. Чи є право суду на заміну неналежного відповідача безумовним? Дайте юридичну оцінку діям суду. Чи підлягають скарги сторін задоволенню? Заступник Генерального прокурора України подав до господарського суду позов в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України» та дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Юридична фірма «Нафтогаз», ТОВ «Нафтогазенерго» та ТОВ «Анкодор-Інвест-Плюс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та стягнення з ТОВ «Нафтогазенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 3 421 669,47 грн. Ухвалою місцевого господарського суду, яка залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позов повернуто без розгляду на тій підставі, що його подано прокурором не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності. Генеральний прокурор України вніс касаційне подання до Верховного Суду України на постанову ВГСУ. В поданні, зокрема, зазначалося, що судовими інстанціями зроблено неправильний висновок про те, що прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави лише у випадку, коли безпосередньо зачіпаються інтереси органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тобто органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який і повинен бути єдиним позивачем у справі. Які підстави участі прокурора в господарському судочинстві? Дайте оцінку доводам судів та прокурора. Чи правильно визначено прокурором коло позивачів? Чи підлягає касаційне подання прокурора задоволенню? У провадженні господарського суду перебуває справа №911/540/15 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до Приватного підприємства Джой форест плюс про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2016 поновлено провадження в означеній справі, розгляд справи призначено на 05.09.2016. У судове засідання 05.09.2016 представники позивачів 1 та 2 не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили. Які дії повинен вчинити суд? Що означає № справи? Господарський суд м.Києва, розглядаючи позовні матеріали підприємства «Золоті Ворота» до райдержадміністрації м.Києва про визнання недійсним акта ненормативного характеру, виніс ухвалу щодо прийняття позову та розгляду справи, з обов'язковою явкою сторін. Визнавши участь сторін обов'язковою, суд попередив в ухвалі сторони, що в разі нез'явлення їх в судове засідання позов буде залишено без розгляду, а також буде застосовано штраф за неявку до суду. Дайте правову оцінку вказаній ситуації. Визначить правомірність дії судді У зв'язку із повторною необгрунтованою неявкою представника приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у судові засідання та безпідставним неподанням витребуваних документів та доказів, дійсно необхідних для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про те, що Страхова компанія "АХА Страхування» зловживає процесуальними правами.» Житомирська міська рада (м.Житомир) звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир), Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" (Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця) про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки загальною площею 18,10 кв.м. від 28.12.2012р. Чи підвідомча ця справа господарському суду? Обґрунтуйте. 15 липня 2009 р. Господарським судом Волинської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокурора Новоград-Волинського району Волинської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі - підприємцю Сулимову Роману Никифоровичу. Під час провадження у справі до участі у справі не був залучений ФОП Сулимов Р.Н., у задоволенні відповідного клопотання відповідача від 20 травня 2009 р. було відмовлено у рішенні суду. Чи є підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 15 липня 2009 р.? Чи вірно вчинив суд, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ФОП Сулимова Р.Н.? В якості якого учасника господарського процесу міг бути залучений до участі у справі ФОП Сулимов Р.Н.? Чи повинен був суд виносити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача? 11 травня 2009 р. Колективне сільськогосподарське підприємство „Промінь” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Оріон” про повернення з незаконного володіння останнього чотирьох тракторів. Постановою Господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2009р. (в іншій справі - про банкрутство КСП) КСП „Промінь” було визнано банкрутом, у зв’язку з чим ТДВ „Оріон” звернулось з клопотанням до суду про припинення провадження у справі за позовом КСП до ТДВ. Чи підлягає задоволенню клопотання ТДВ „Оріон”? Чи є підстави для припинення провадження у справі за позовом КСП „Промінь” до ТДВ „Оріон” про повернення з незаконного володіння майна? Рішенням Господарського суду Полтавської області задоволено позов ПрАТ „Українська промислова страхова компанія” до Комерційного банку „ПриватБанк” про визнання недійсним договору факторингу, укладеного 21 травня 2010 р. № 1. Вказане рішення суду було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду. Страхова компанія звернулась із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду, однак ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Страхової компанії повернуто без розгляду. Повертаючи без розгляду касаційну скаргу Страхової компанії, Вищий госпо¬дарський суд України керувався відсутністю документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Під час звернення із позовом до Господарського суду Полтавської області Страхова компанія сплатила судовий збір за ставкою, встановленою для позовних заяв немайнового характеру, а при зверненні із касаційною скаргою — у розмірі 50% від цієї суми. Чи правильно було визначено розмір судового збору Страховою компанією при поданні позову до господарського суду та зверненні із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції? Бесонова яка працювала юристом ТОВ «Веселка» не отримала премії за місяць через те, що не була присутня на судовому засіданні. Начальнику відділу вона пояснила, що відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва, судова справа була призначена на 17-40. О 17-30 Безсонова була в суді, але о 17-40 суддя розглядав справу, яка була призначена на 15-40, після якої до справи ТОВ «Веселка» по списку призначених суддею справ до слухання в той день мали розглядатися ще 10 справ. Оскільки у Безсонової на 18 годину був квиток ( дуже дорогій) улюбленої групи, та враховуючи, що робочий день у неї до 18 години, о 18-40 Безсонова пішла з приміщення господарського суду, повідомивши секретаря судового засідання, що не буде чекати на розгляд суду своєї справи. Господарським судом Харківської області 24.02.2016 р. було прийнято рішення у справі за позовом ТДВ «Вернісаж» (м. Ізюм) (100 % статутного капіталу належить державі на праві власності) до ПТ «Буревій» (м. Ізюм), яким задовольнив позовні вимог позивача у повному обсязі. 30.02.2016 р. прокурор Харківської області подав апеляційну скаргу до господарського суду Харківської області в інтересах держави від імені Фонду державного майна. Чи мав право прокурор Харківської області подавати апеляційну скаргу до господарського суду Харківської області ? Яку ухвалу мас прийняти суддя ? До Господарського суду Закарпатського суду звернувся підприємець Іштван П. З позовною заявою про стягнення збитків з ТОВ «Модяр». Після порушення провадження у справі, позивач вимагав, подавши відповідне клопотання у справі, слухання її угорською мовою. Цю вимогу він обґрунтував своєю належністю до національних меншин та тим, що в Берегово регіональною мовою є саме угорська, що гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України. Відповідач заперечив, стверджуючи, що державною мовою є українська, а додержання національної мови судочинства є одним із принципів господарського судочинства. Надайте правову оцінку ситуації. Яке рішення мас винести суд за наслідками розгляду заявленого клопотання? 15 липня 2009 р. Господарським судом Волинської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокурора Новоград-Волинського району Волинської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі – підприємцю Сулимову Роману Никифоровичу. Під час провадження у справі до участі у справі не був залучений ФОП Сулимов Р.Н., у задоволенні відповідного клопотання відповідача від 20 травня 2009 р. було відмовлено у рішенні суду. Чи є підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 15 липня 2009 р.? Чи вірно вчинив суд, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ФОП Сулимова Р.Н.? В якості якого учасника господарського процесу міг бути залучений до участі у справі ФОП Сулимов Р.Н.? Чи повинен був суд виносити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача? Приватне підприємство «Світ» звернулось до ТОВ «Астра» та ФОП Іванова П.П. з позовом про стягнення заборгованості солідарно. Господарським судом позовні вимоги було задоволено в повному обсязі та видано два накази на кожного з відповідачів про стягнення всієї суми боргу, проте без визначення частини богу, що стягується з кожного з відповідачів. Чи є правомірним видача декількох наказів про стягнення заборгованості з кількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них? Чи може бути видано господарським судом лише один наказ у даному випадку. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року ТОВ «Ромашка» відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 16.04.2016 року про задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 20.03.2016. Ухвала апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2016 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження. Доводи відповідача ґрунтувалися на тому, що апеляційним судом було порушено принцип змагальності. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на зазначену ухвалу господарського суду Волинської області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржена відповідачем ухвала суду першої інстанції про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, виходячи з положення ч. 1 ст. 106 ГПК України, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку 1. Який порядок оскарження ухвал місцевих судів? 2. Чи може суд відмовити у розгляді апеляційної скарги на ухвалу, якщо апеляційне оскарження не передбачено ГПК? 3. Чи є правомірне посилання сторони на принципи господарського процесу в даній справі? 4. Чи є Постанови, Роз’яснення, Інформаційні Листи Вищого господарського суду або Верховного Суду України, які регулюють порядок оскарження ухвал, а також посилання на принципи господарського процесу? 5. Яке рішення має прийняти ВГСУ? 11 травня 2009 р. Колективне сільськогосподарське підприємство „Промінь” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Оріон” про повернення з незаконного володіння останнього чотирьох тракторів. Постановою Господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2009р. (в іншій справі - про банкрутство КСП) КСП „Промінь” було визнано банкрутом, у зв’язку з чим ТДВ „Оріон” звернулось з клопотанням до суду про припинення провадження у справі за позовом КСП до ТДВ. Чи підлягає задоволенню клопотання ТДВ „Оріон”? Чи є підстави для припинення провадження у справі за позовом КСП „Промінь” до ТДВ „Оріон” про повернення з незаконного володіння майна? Завдання І Між ТОВ "Спектр" і приватним підприємством ' виготовлення меблів укладений договір про виготовлення для о* 0 товариства столів Товариство перерахувало аванс, як і передбачало» договором Однак підприємство роботу з виготовлення столів не розпочало * переказані гроші повертати відмовилося Товариство вирішило подати позов до господарського суду Однак у прийнятті документів йому було відмовлено з посиланням на те, що копії документів, на підставі яких заявник обгрунтував свої вимоги, не були засвідчені нотаріусом. 1. У яких нормативно-правових актах регламентується порядок оформлення і подання копій процесуальних документів9 2. Чи підлягають нотаріальному посвідченню копії документів, щ0 подаються до господарського суду9 Перелічіть, яких саме документів. 3. Що можна порадити в цій ситуації заявнику? Учасник господарського товариства звернувся до господарського суду із позовом до ТОВ «...» про визнання недійсними векселів, виданих директором господарського товариства, та зобов'язань за цими векселями Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що згідно із статутом господарського товариства прийняття рішення про випуск цінних паперів віднесено до виключної компетенції загальних зборів, а дії директора господарського товариства з видачі векселів порушують корпоративні права позивача Суд відмовив в прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК Позивач оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку. Чи є правовідносини, в яких виник спір, корпоративними? Чи підвідомча така справа господарському суду9 Дайте правову оцінку діям суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівкабсль» уклало договір з державним підприємством «Вторкольормет» про поставку металобрухту. В обумовлений договором термін поставка не була «дійсмснз. Після намагань урегулювати спір в досудоному порядку, «Львівкабсль» звернулося до Залізничного районного суду м. Львова (за юридичною адресою боржника підприємства «Вторкольормет») з позовом про примусове виконання договору і стягнення неустойки. Чи відповідно до закону була подана позовна заява? Комерційний банк "Міст" подав до господарського суду позовну заяву про стягнення зі спільного підприємства "Нота" заборгованості за кредитним договором та несплачених річних відсотків за користування кредитом у загальній сумі 256789 грн. У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, мотивуючи це тим, що деякі питання, які підлягають дослідженню під час вирішення спору, містять комерційну таємницю. Які існують підстави розгляду справи у закритому судовому засіданні? Розкрийте зміст принципу гласності в господарському процесі. Акціонерне товариство "Промтекс" подало в господарський суд позов на приватне підприємство "Еталон" про стягнення 12000 грн. заборгованості за договором поставки. У судовому засіданні сторони повідомили суд, що вони досягли угоди, за якою АТ "Промтекс" задовольнить свої вимоги до ПП "Еталон" за рахунок дебітора ПП "Еталон" - колективного сільськогосподарського підприємства "Більшовик" і просили суд відповідно до цієї угоди прийняти відповідне процесуальне рішення. Яке рішення повинен прийняти суд? Який принципи господарського процесуального права реалізується? Підприємство звернулось господарського суду Харківської області з позовною заявою до АТ «Маяк» про повернення майна із чужого незаконного володіння. В позовній заяві позивач зазначив, що якщо неможливо вилучити майно в натурі, то прохав суд стягнути на його користь дійсну вартість майна. Суддя повернув позовну заяву, зазначивши в ухвалі, що заява складена не державною мовою, а російською. Позивач, виправивши недоліки, повторно звернувся до суду. Суд розглянув справу і відмовив позивачу у задоволенні у позовних вимог, з тих мотивів, що АТ «Маяк» визнало наявність у нього майна, що належить позивачу, але вартість його сплатити відмовляється, так як це майно прийшло в непридатність. Чи правильні дії суду? Які принципи господарського процесуального права порушені? Розкрийте зміст цих правових принципів і визначте процесуальні наслідки їх порушення. В господарському суді розглядалася справа за позовом Санаторного комплексу «Волна» про виконання зобов’язання в натурі. Судочинство велося українською мовою.Відповідач, фізична особа підприємець, заявив клопотання про виклик перекладача, оскільки він є кримським татарином, тому майже не володіє українською мовою. Суд відмовив в задоволенні клопотання і запропонував Нармухамедову користуватися російською мовою, якою він володіє. Викладіть свою думку відносно дій судді. При розгляді господарської справи за позовом підприємства ПП «ПМК-1» до компанія ТОВ «Сінергос» про визнання права власності на нерухоме майно в судовому засіданні позивач подав клопотання про приєднання до справи письмових доказів, які свідчать про те, що він за свої власні кошти будував частину будівлі та проводив капітальний ремонт, а тому і має право на задоволення його позовних вимог. Суд залишив це клопотання без розгляду і вирішив справу на підставі доказів, що були в справі. Чи правильні дії суду? Який принцип господарського процесуального права порушено? В яких статтях ГПК України закріплено цей принцип і які наслідки його порушення передбачені чинним законодавством України? Державне підприємство звернулось до господарського суду із позовом до регіонального Контрольно-ревізійного управління про визнання недійсним акту перевірки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час проведення перевірки працівниками КРУ було допущено ряд суттєвих порушень чинного законодавства, акт є необ’єктивним тощо. Чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку господарського судочинства? Які дії процесуальні повинен вчинити суд? Обґрунтуйте відповідь. Приватним підприємством "Чеболь" було подано позов про визнання недійсними установчих документів (статуту та установчого договору ТОВ "Ольга"). Під час розгляду справи суд встановив, що установчий договір про створення ТОВ "Ольга" було укладено приватним підприємством "Чеболь" та трьома фізичними особами. Чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку господарського судочинства? Які дії повинен вчинити суд? Обґрунтуйте відповідь. Товариством з обмеженою відповідальністю "Тор" було подано господарському суду позов про визнання недійсною постанови слідчого обласного управління МВС України про накладення арешту на майно підприємства, винесеного на підставі статті 12 Закону України "Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю". Чи підлягає розгляду господарським судом цей позов? Обґрунтуйте відповідь. ООО “Полтавагаз” (м. Полтава) звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до Університету (м. Харків) про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 16 000 грн., розірвання цього договору та зобов’язання звільнити приміщення, яке є предметом договору. Судом була постановлена ухвала про порушення провадження у справі. Чи дотримані правила підсудності господарським справ під час прийняття позову? Обґрунтуйте відповідь. ТОВ “Сезам” звернулось із позовом до ТОВ “Промторгпрект” про визнання угоди недійсною. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав до суду акт приймання-передачі векселя, який є був предметом спірної угоди. Господарський суд м. Києва постановив ухвалу, якою було відмовлено в порушенні провадження по справі. Суд мотивував рішення тим, що позивач фактично звернувся із позовом про визнанням недійсним акту приймання-передачі векселя. Відповідно до ст. 12 ГПК України такі спори не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Позивач оскаржив ухвалу до апеляційного суду. Яке рішення повинна прийняти апеляційна інстанція? Акціонерне товариство "Мар'яж" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про відвід судді, мотивуючи її тим, що цей суддя вже повертав позов, що свідчить про його упередженість. Під час розгляду цієї заяви голова господарського суду встановив, що повернення суддею первісних позовних матеріалів у порядку, передбаченому законом, було обґрунтовано. При повторному зверненні з позовом позивач усунув недоліки й заяву було прийнято до розгляду. Чи є в цьому випадку підстави для відводу судді? Що може бути підставами відводу? Хто може заявити клопотання про відвід судді? Філією "Екобанку" в місті Харкові в господарський суд Харківської області подано позов про стягнення з ТОВ "Захід" суми заборгованості за кредитним договором, укладеним між філією "Екобанку" в місті Харкові та відповідачем. Які обставини повинен з'ясовувати суд для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду? Чи можуть відособлені підрозділи юридичних осіб виступати в господарському процесі? Розглядаючи справу за позовом Відділу державної служби охорони Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області до Тунельного загону № 15 про стягнення заборгованості за послуги по охороні, суд встановив, що відповідач по справі не має статусу юридичної особи, а є відособленим підрозділом ВАТ "Харківметробуд" і у відповідності до статей 2 та 18 ГПК України не може бути стороною в господарському процесі. Які дії в межах своїх повноважень повинен здійснити суд? Прокурором Комінтернівського району міста Харкова подано позов в господарський суд Харківської області в інтересах державного підпри¬ємства "Завод імені Малишева" про стягнення заборгованості з контра¬гента заводу за договором поставки. Чи може суд прийняти таку заяву до розгляду? За яких умов провадження у справі порушується за заявою проку¬рора? Які повноваження прокурора існують в господарському процесі? Релігійна громада звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Міського бюро технічної інвентаризації із позовом про визнання права власності та спонукання реєстрації права власності на об’єкт нерухомості, який є пам’ятником архітектури. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що до радянських часів будівля, що була розташована та цією адресою, належала релігійній громаді та була культовою. Після революції 1917 року все майно релігійної громади було вилучено та знаходилось до 2006 року у безкоштовному користуванні держави. Судом було порушено провадження у справі та винесено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Чи були судом порушені норми матеріального чи процесуального права при прийнятті рішення? Обґрунтуйте відповідь.

Рішенням господарського суду Харківської області було задоволено, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торос" про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи. Під час перегляду справи в апеляційному порядку судова колегія господарського суду встановила, що ухвалою суду позивача було зобов'язано надати документи, що підтверджували підстави позовних вимог та розмір позовної суми. Однак ці документи суду не було представлено з посиланням на те, що їх було вилучено у позивача працівниками податкової міліції. Незважаючи на ненадання зазначених письмових доказів, рішення по справі було прийнято. Чи відповідають дії суду чинному законодавству? Як позивач повинен обґрунтовувати свої позовні вимоги? Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного до¬слідження всіх необхідних доказів? Рішенням господарського суду Харківської області було задоволено позовні вимоги цукрозаводу до ВАТ "Цукат" про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленої цукрової сировини. Під час апеляційного провадження встановлено, що договір, який слугував підставою для відвантаження продукції, не мав підпису уповноваженої особи, хоча й мав печатку, у договорі не були передбачені порядок розрахунків та деякі інші умови. Для обґрунтування позовних вимог позивач використав, як докази, пояснення фізичних осіб - працівників підприємств позивача та відповідача. Яке рішення повинна прийняти наглядова інстанція? Дайте оцінку доказів, покладених в основу рішення: договору, пояснень фізичних осіб. Обґрунтуйте відповідь. Організація пред’явила позов до господарського суду про зобов’язання приватну фірму звільнити нежиле приміщення, яке залишилось в її користуванні після закінчення строку договору оренди, та стягнення неотриманного прибутку. Господарським судом Харківської області провадження по справі було порушено та призначено судове засідання. В порядку підготовки справи до судового розгляду суд зобов’язав позивача надати докази в обґрунтування свої позовних вимог, відповідача – відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень проти позову. Які докази повинна надати кожна зі сторін? Які правові наслідки невиконання процесуально-правового обов’язку із доказування? Університетом було пред’явлено позов до приватної фірми “Інтерпротео” про стягнення 11 600 грн. збитків, які були завдані внаслідок невиконання зобов’язання за договором на виконання науково-технічної продукції від 30 травня 2004 року: не були виготовленні знаки “За заслуги” та дипломи лауреатів цих нагород. Під час підготовки справи до судового розгляду суд встановив, що Університетом 20 червня 2004 року була здійснена попередня оплата робіт, що підтверджувалось платіжними дорученнями. Які факти входять до предмету доказування у цій справі? Які докази повинен надати позивач в обґрунтування своїх вимог? Державна установа пред’явила позов до господарського суду до ВАТ “РекодМоторСервіс” про визнання недійсним договору. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що спірний договір купівлі-продажу автомобіля КАМАЗ з боку Державної установи був підписаний особою, яка не мала повноважень на його підписання: заступником директора. Які факти входять до предмету доказування у цій справі? Які докази повинен надати позивач в обґрунтування своїх вимог? Рішенням господарського суду Харківської області задоволено вимо¬ги позивача про стягнення вартості непоставленої продукції на суму 50 000 грн., а у частині стягнення пені в розмірі 5000 грн. за прострочення виконання зобов'язання відмовлено через пропуск встановленого законом строку позовної давності. Позивачем при поданні позову було сплачено державне мито в сумі 1701 грн. та при розгляді справи оплачені послуги адвоката 3000 грн. Як повинні бути розподілені витрати по сплаті між сторонами? Чи зміниться порядок та розмір розподілу витрат, якщо розмір пені буде складати 1000 гривень? Акціонерне товариство звернулось до господарського суду із позовом про відшкодування збитків: витрат на адвокатські послуги, надані кількома місяцями раніше в іншій справі, але сплачених після прийняття рішення. Судом позов було задоволено. Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку. Яке рішення повинна прийняти апеляційна інстанція? Який порядок розподілу судових витрат? Під час пред’явлення позову про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 25 678 грн. та розірвання цього договору позивачем ВАТ було сплачено судовий збір у розмірі 1701 грн. Зазначений позов було задоволено. Відповідач подав апеляційну скаргу, сплативши 850,5 грн. судового збору. Апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України. Чи відповідає ухвала суду закону? Який порядок та розміри сплати судового збору у випадку, коли позовна заява об’єднує вимоги майнового та немайнового характеру? 20 жовтня 2005 року Господарським судом Харківської області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 25 листопада 1999 року, було відкладено на 17 грудня 2005 року у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових документів. 17 грудня 2005 року в судове засідання відповідач не надав у повному обсязі документи, необхідні для вирішення спору. Представник відповідача пояснив, що документи можуть бути представлені не раніше 4 січня 2006 р., тому що вони знаходяться у його партнера в Німеччині й просив продовжити строк розгляду справи. Як повинен вчинити суддя? Яким процесуальним документом має бути оформлено його рішення? Акціонерне товариство "Таурус" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення суду через 98 днів від дати прийняття рішення, додавши до заяви клопотання про поновлення трьохмісячного строку, встановленого ст. 93 ГПК України, з посиланням на те, що строк було пропущено з провини поштових організацій. Які обставини повинен з'ясувати суд для прийняття рішення? Яким процесуальним документом повинно бути оформлено вирішення питання: - про задоволення клопотання про відновлення строку, - про відмові у задоволенні клопотання? Чим повинен обґрунтувати своє клопотання заявник? В господарському суді Харківської області розглядається справа за позовом ТОВ "Дон" на приватне підприємство "Сет" про розірвання договору оренди. У свою чергу, приватним підприємством "Сет" - відповідачем по цій справі, подано заяву про визнання цього ж договору недійсним та додано до неї клопотання про об'єднання справ в одне провадження. Чи можна заяву відповідача розглядати як зустрічний позов? Яке рішення повинен прийняти суддя? Складіть проект позовної заяви. За рішенням господарського суду Харківської області з приватного підприємства "Бархан" було стягнуто вартість одержаної ним за договором поставки продукції та пеню за прострочення платежів, а також штраф за неподання відзиву на позовну заяву. Під час перегляду справи в апеляційному порядку було встановлено, що ухвала суду про порушення справи та рішення по справі повернулися до суду з відміткою поштової організації про те, що відповідач за вказаною позивачем адресою не перебуває. Чи є підстави для скасування рішення? Хто повинен встановлювати дійсне місцеперебування відповідача? Чи може бути розглянуто позов до відповідача, місцеперебування якого невідоме? Орендодавцем нежитлового приміщення був пред’явлений позов про стягнення заборгованості з орендної плати за 7 місяців у розмірі 5 690 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити приміщення. Господарським судом Харківської області була постановлена ухвала про повернення позовної заяви з мотивів порушення правил об’єднання позовних вимог. Чи відповідає рішення суду законодавству? Обґрунтуйте відповідь. Приватним підприємством "Чарівниця" в господарський суд Харківської області було подано позов про стягнення суми заборгованості та майнових санкцій з контрагента за угодою, укладеною на біржі. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, посилаючись на п. 2 ст. 62 ГПК України у зв'язку з тим, що цей спір було розглянуто арбітражною комісією біржі. Чи відповідають дії суду чинному законодавству? За яких умов рішення господарських комісій біржі можуть бути виз¬нані правомірними? Закрите акціонерне товариство звернулось із позовом до державної установи про визнання договору недійсним. Ухвалою господарського суду м. Києва позовна заява була повернута без розгляду з тих мотивів, що до позовної заяви не додані докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, окрім того, заяву викладено не українською мовою. Позивач звернувся до апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до місцевого суду для розгляду по суті. Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд? Обґрунтуйте відповідь. Господарським судом Харківської області задоволено позов Ізюмської МДПІ Харківської області на АТ "Шляхбуд" про стягнення недоїмки за рахунок майна відповідача та видано наказ. Відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік у зв'язку з тяжким фінансовим станом та сезонним характером робіт. Які існують підстави надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення? Які обставини повинен з ясувати суд для винесення обґрунтованої ухвали? Господарським судом Харківської області було порушено господарську справу за позовом ВАТ до Державної установи, третя особа Фон державного майна України про визнання права власності на базу відпочинку, яка розташована у с.м.т. Печеніги Харківської області, та звільнення земельної ділянки, на якій розташована база. База складається із 14 будиночків для проживання та іншого нерухомого майна. У судовому засіданні позивач звернувся із заявою про намір укласти мирову угоду на таких умовах: ВАТ відмовляється від позовних вимог про звільнення земельної ділянки та 10 будиночків для проживання, а Державна станова у свою чергу визнає за ВАТ право власності на 4 будиночка. Чи відповідають законодавству умови такої мирової угоди? Які обставини повинен встановити суд для перевірки законності мирової угоди? Які процесуально-правові наслідки укладення мирової угоди сторін господарського процесу ВАТ «Концерн» було пред’явлено позов про звільнення займаного Державною установою нежитлового приміщення, оскільки останнє вибуло з державної власності. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що він має свідоцтво на право власності на спірне приміщення. Під час судового засідання відповідач надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи постанови суду в адміністративній справі, якою було задоволено позов про визнання незаконними дій з видачі свідоцтва на право власності та зобов’язання анулювати видане свідоцтво. Вказане клопотання було задоволено. Позивач у свою чергу на наступному судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у зв’язку і тим, що на вказану постанову була подана касаційна скарга. Яке процесуальне рішення повинний здійснити суд? Обґрунтуйте відповідь. Рішенням господарського суду задоволено вимоги ТОВ "Контур" до КСП ім. Ватутіна про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт. Під час касаційного провадження господарський суд, визнавши, що рішення прийнято судом при неповно з'ясованих фактичних обставинах, скасував його та направив справу на новий розгляд. При цьому він зобов'язав при новому розгляді призначити судово-будівельну експертизу для встановлення обсягів та вартості виконаних робіт, залучити до участі в справі посадових осіб сторін для одержання їх письмових пояснень з приводу підписання ними актів прийому-передачі виконаних робіт. У результаті нового розгляду позовні вимоги було задоволено частково без призначення судово-будівельної експертизи. Позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Чи є підстави для скасування або зміни рішення? Яке правове значення вказівок, які містяться в постанові касаційної інстанції? Завод "Електрон" звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду за позовом про стягнення збитків. Скаргу підписано головним інженером заво¬ду, але до неї не додано ніяких документів. Чи повинен господарський суд прийняти скаргу? Яким вимогам щодо змісту, форми, порядку подання повинна відповідати апеляційна скарга? Складіть проект апеляційної скарги. ВАТ «Галичина» звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду України на ухвалу Вищого господарського суду України від 4 січня 2005 року у справі за позовом ТОВ «Нафтомромресурс» про визнання договору постачання недійсним. Оскарженою ухвалою Вищий господарський суд України повернув без розгляду касаційну скаргу ВАТ «Галичина» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2004 року на підставі п. 5 ст. 111-3 ГПК України. Ухвала обґрунтована тим, що касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання. ВАТ «Галичина» просить скасувати ухвалу Вищого господарського суду України, вказуючи на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права. Заявляючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, ВАТ вказувала на те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 9 вересня 2004 року була надіслана лише 19 жовтня 2004 року, тобто, коли строк подання касаційної скарги вже закінчився. Яке рішення повинний прийняти Верховний Суд України? Обґрунтуйте відповідь. Рішенням господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2005 року було задоволено позов Організації до Міського бюро технічної інвентаризації м. Харкова про спонукання реєстрації права власності на нерухоме майно. Рішення ґрунтувалось на тому, що на початку 20 сторіччя будівляналежала Організації, що підтверджувалось архівними документами. Балансоутримувач майна Управління архітектури Харківської області та власник, Фонд комунального майна, дізнались про рішення суду 13 листопада 2005 року, коли була пред’явлена вимога про звільнення будівлі. Балансоутримувачем була подана апеляційна скарга, яка була повернута судом з підстав того, що особи, які не брали участь у розгляді справи по першій інстанції, не мають права на оскарження рішення в апеляційному порядку. В якому процесуальному порядку можуть бути захищені інтереси держави? Які порушення були допущені судом першої та апеляційної інстанції? Обґрунтуйте відповідь. Повним товариством "Журавель" подано заяву про перевірку рі¬шення господарського суду за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду зазначено те, що під час розгляду справи судом не дослі¬джено деякі документи, які в той період знаходились на перевірці у по¬датковій інспекції і які мають суттєве значення для визначення прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах. Як повинен вчинити суд? Які існують підстави перегляду справ за нововиявленими обставинами? До господарського звернувся стягувач із заявою про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання. Разом з тим, він просив суд видати йому дублікат наказу, посилаючись на те, що оригінал наказу було втрачено з провини працівників відділення зв'язку, що підтверджено відповідною довідкою. Чи правомірні вимоги стягувача? Які дії повинен вжити суд у цій ситуації? Господарським судом було видано стягувачеві наказ 30 листопада 2003 року. Представник стягувача пред'явив наказ до виконання 15 січня 2006 року в орган державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, але через невідповідність довіреності на право представлення інтересів стягувача йому було відмовлено у порушенні виконавчого провадження. Після усунення виявлених недоліків наказ було пред'явлено до виконання 1 березня 2007 року. Органом державної виконавчої служби було відмовлено у порушенні виконавчого провадження на підставі пропуску стягувачем встановленого строку наказу до виконання. Стягувач звернувся до господарського суду із заявою про продовження строку пред'явлення наказу до виконання та спонукання органу Державної виконавчої служби до порушення виконавчого провадження. Чи правомірні вимоги стягувача? Як обчислюється строк пред'явлення наказу до виконання? Чи відбувається перерив строку пред'явлення наказу до виконання при відмові у порушенні виконавчого провадження? Чи вправі господарський суд продовжити процесуальний строк, вста¬новлений для пред'явлення наказу до виконання? Поясніть різницю між продовженням та відновленням процесуального строку. Господарським судом Харківської області було прийнято рішення про стягнення з ДП “Пересувна будівельна бригада” 14 780 грн. та стягувачеві виданий наказ від 16 листопада 2005 року, який у той же день був пред’явлений до виконання із дотриманням правил, встановлених Законом України “Про виконавче провадження”. 25 грудня 2005 року постановою державного виконавця наказ було повернуто без виконання з причин того, що не було встановлено майна, на яке можна накласти стягнення з метою виконання рішення суду. Чи відповідає закону рішення державної виконавчої служби? В якому порядку стягував може захистити свої права? На виконання наказу господарського суду м. Севастополя було відкрите виконавче провадження, під час якого боржник, ЗАТ «Паллада» звернулось до господарського суду із заявою від 1 грудня 2004 року про відстрочку виконання рішення суду про стягнення на користь ПП «Тагетис» 298030 грн. до 25.11.2006 року. В обґрунтування своїх вимог боржник на наявність об’єктивних обставин, що унеможливлюють його виконання на даний час, а саме: збитковість діяльності підприємства, наявність у зв’язку із цим заборгованості перед фізичними та юридичними особами у розмірі 2 556 833 грн. 40 коп. причиною, що обумовила таке становище, основний вид діяльності якого є видів риби, є дія непереборної сили, а саме, відсутність у 2003 році в Чорному морі хамси чорноморської, хамси азовської, шпроту, інших видів промислових риб. Як доказ наявності зазначених обставин боржник надав свідоцтво про факт дії непереборної сили, видане Севастопольською торгово-промисловою палатою. Яке рішення повинен прийняти суд? Рішенням третейського суду було вирішено спір між заводом та торговельною компанією про виконання договору поставки. Третейський суд зобов'язав компанію відшкодувати заводу понесені збитки. Однак компанія відмовилася виконати рішення, посилаючись на те, що її не було сповіщено про місце розгляду справи. Завод звернувся до господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення, зазначивши, що в процесі розгляду справи компанія змінила свою адресу, тому ухвали суду направлялися за попередньою адресою. Чи може господарський суд видати наказ? Який існує порядок виконання рішень третейських судів? Між акціонерним товариством "Роксолана" й інвестиційною компанією "Здобуток" було укладено довір купівлі-продажу цінних паперів шляхом почергового підписання тексту договору сторонами з використанням кур'єра. У зв'язку з неоплатою покупцем - АТ "Роксолана" цінних паперів продавець - інвестиційна компанія "Здобуток" звернулася до третейського суду з позовом про розірвання договору та стягнення з покупця понесених збитків. Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень заявив, що договір не підписано власноручно керівником товариства, а лише проставлено факсиміле, яке використовується лише для внутрішніх адміністративних документів АТ "Роксолана". Перед третейським судом постало питання щодо підвідомчості спо¬ру, оскільки угоду про третейський розгляд було включено в текст дого¬вору, на якому було проставлено факсиміле. Як належить вирішити питання щодо підвідомчості цього спору? Від російського підприємства до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про примусове виконання рішення одного з російських господарських судів, яким з українського підприємства було стягнуто десять тисяч доларів США. До клопотання було додано копію рішення (російською мовою) та копія договору між сторонами. Господарський суд Одеської області додатково витребував у заявника засвідчений переклад рішення українською мовою та докази сповіщення російським господарським судом відповідача про час та місце розгляду справи. Заявник надіслав засвідчений переклад рішення, а доказів сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи не надав, посилаючись на те, що в нього нема таких документів і господарський суд Одеської області має сам витребувати їх у російського господарського суду, який ухвалив рішення в справі. Господарський суд Одеської області відмовив у задоволенні клопо¬тання про примусове виконання рішення російського господарського суду у зв'язку з відсутністю вищезазначених документів. Чи правильно вчинив господарський суд Одеської області? На території України зареєстровано представництво іноземної ком¬панії. Один із кредиторів - резидент України, звернувся до господарського суду за місцезнаходженням представництва із заявою про визнання представництва банкрутом. Чи підлягає така заява розгляду господарськими судами України? Чи зміниться відповідь, якщо боржником буде не представництво іноземної компанії, а її дочірнє підприємство - резидент України? Прокурор Подільського району м. Києва звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах акціонерного товариства «Добробут». Суддя господарського суду виніс ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви. Обґрунтуйте підстави дії судді. Мале підприємство «СТАЛКЕР» уклало з кабельним заводом у грудні 1997 р. договір на поставку в ІІ кварталі 1998 р. 19,7 км кабелю. Завод свої зобов’язання не виконав, кабель не поставив. МП «Сталкер» звернулося в липні 1998 р. до господарського суду з позовною заявою про стягнення з кабельного заводу неустойки за непоставки. Суддя господарського суду повернув позовну заяву. В якому випадку дії суду є правомірними? Яким судовим актом оформяється повернення позовної заяви? На підставі чого суддя має право повернути позовну заяву? Порушивши провадження у справі за позовом про визнання недійсним установчого договору про створення акціонерного товариства «Будстрой», Чернігівський обласний господарський суд припинив провадження у справі. В процесі розгляду справи було встановлено, що cеред засновників поряд із юридичними особами є дві фізичні особи. Чи міг суддя не порушувати справу, а одразу відмовити у прийнятті позову? Чи правомірні його дії? Яким органам буде підвідомчий такий спір? Упродовж судового розгляду суддя господарського суду в одному з представників відповідача впізнав заступника декана з наукової роботи юридичного факультету, який він закінчив понад 11 років тому. Вважаючи, що є обставини, які викликають неможливість його участі у справі, суддя заявив самовідвід. Чи правильні дії судді? Як вирішуються питання про відвід і самовідвід судді господарського суду? Апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого гос¬подарського суду Миколаївської області та залишила позов без розгляду. (Рішенням місцевого господарського суду були задоволені позовні вимоги АТ « Два» про стягнення з відповідача АТ «Двоє» заборгованості за подані послуги.) Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилалася на те, що його було прийнято без повного та всебічного дослідження усіх необхідних доказів. Було встановлено, що ухвалою суду позивач був зобов’язаний надати документи, якими він повинен був підтвердити підстави та розмір позовної суми, однак ці документи суду не були представлені. Незважаючи на невиконання позивачем зазначених вимог суду, рішення по справі було прийняте. Чи правомірне скасування рішення? Який суд апеляційної інстанції для місцевого господарського суду Миколаївської області? Якими є повноваження апеляційної інстанції, згідно з якими статтями ГПК воно повинно бути здійснено? Рішенням господарського суду Одеської області задоволено вимоги позивача Шаганова А. І. — суб’єкта підприємницької діяльності — про стягнення суми вартості не поставленої продукції колективним підприємством «Прибой», а у частині стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання відмовлено через пропуск ним встановленого законом строку позовної давності. Сплачене позивачем державне мито стягнуто з відповідача на користь позивача лише в частині, пропорційній розміру задоволення позовних вимог. Чи обґрунтоване рішення судді? Якими нормативно-право¬вими актами і конкретними статтями цих актів слід керува¬тися судді? Приватне підприємство «Айскрим» звернулося з позовом до господарського суду Закарпатської області про стягнення з відповідача — заводу «Кабельні мережі» — заборгованості за надані послуги, оскільки завод знаходився на грані банкрут- ства. В позовній заяві було викладено прохання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно і грошові суми, що належать відповідачеві. Чи правомірні вимоги позивача? На якій стадій господарського процесу можливо забезпечення позову? Яким шляхом і яким актом це оформлюється? Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест» звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до повного товариства «Іст» про стягнення вартості товарів та пені за прострочені платежі. Рішенням господарського суду позовні вимоги ТОВ «Вест» задоволені та на ПТ «Іст» накладено штраф за неподання відзиву на позовну заяву і документів, витребуваних господарським судом. Рішення судді господарського суду було перевірене в апеляційному порядку і скасоване. При перевірці було встановлено, що позивач у позовній заяві вказав неправильну адресу від¬повідача. Чи правомірне скасування рішення? Відповідь обґрунтуйте. При підготовці справи відповідно до ст. 65 ГПК суддя в телефонній розмові доручив позивачеві уточнити адресу позивача. Позивач у встановлений строк не виконав доручення. Господарський суд позовні вимоги залишив без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК. Чи правомірні дії суду? Яке доручення слід вважати офіційною вимогою? Як оформляються вимоги судді на стадії підготовки справи до розгляду? Господарський суд Житомирської області прийняв рішення за позовом командитного товариства «Веселка» до кооперативу «Метелик» про повернення відповідачем — кооперативом — позивачеві незаконно вилучених калькуляторів, про що повідомити господарський суд, а в разі невиконання цієї вимоги (так було зазначено у резолютивній частині рішення) стягнути з кооперативу вартість калькуляторів. Рішення було скасовано апеляційною інстанцією. Чи правомірно? Зазначте статті ГПК, які є підставою для скасування цього рішення.

У травні 2011 р. Ніжинський міський молочний завод звернувся до суду з позовом про стягнення з господарського товариства “Віко-ЛТД” 90000 грн. Позивач зазначив, що 30.07.2010 р. Ніжинський міський молочний завод придбав у відповідача автомобіль МАЗ-64229-032, який виявився технічно несправним і 12.12.2010 р. згорів на 78-му кілометрі дороги Черкаси - Київ - Ростов-на-Дону. Відповідно до ст. 681 ЦК України позивач має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу, оскільки недоліки проданого йому автомобіля виявлені протягом одного року з дня передачі. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що, на його погляд, причиною загорання автомобіля стали дефекти, які з’явилися під час експлуатації, а тому вини відповідача в заподіянні шкоди немає. Дайте визначення поняття “докази”. Якими засобами доказування в даній справі позивач може обґрунтувати свої вимоги.

Позивач - ТОВ “Булат” - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Ізюмського консервного заводу збитків на суму 885 191 грн, яких він зазнав у результаті несвоєчасних розрахунків за полуницю, що прийняв відповідач від ТОВ “Булат” у період з 17.05.2018 р. по. Подані позивачем і відповідачем накладні, датовані черв¬нем 2018 р., свідчать про те, що протягом місяця ТОВ “Булат” за угодою з відповідачем декілька разів передавало йому свіжу полуницю всього на суму 58 850 грн, вартість якої було перераховано відповідачем у травні 2018 р., що підтверджується платіжним дорученням від 19.05.2018 р. № 79. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем укладено договори купівлі-продажу, на підтвердження яких ТОВ “Булат” виписував накладні, що містили відомості про кількість проданої полуниці, її ціну та отриману суму, а відповідач приймав полуницю, підтверджуючи це штампами та підписами на накладних матеріально відповідальних осіб, на підставі чого у останнього виникав обов’язок розрахуватися негайно. Господарський суд задовольнив позов і визнав, що до збитків належать відсотки, не одержані за депозитним рахунком юридичної особи за період 11 місяців, тобто за строк, протягом якого позивач мав реальну змогу використовувати гроші за продану ним полуницю в разі вчасно здійснених покупцем розрахунків. Дайте визначення предмета доказування. Чи правильно в справі було вирішене питання про належність доказів?

Українська багатогалузева фірма “Інком” (м. Київ) звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до військової частини А-0138/А-154 про стягнення збитку в сумі 33870 грн, заподіяного внаслідок ДТП. У районі бульвару Лесі Українки 30.07.2017 р. сталося зіткнення транспортних засобів позивача - “Ніссан-Санні” (водій Борисенко А.М.) і відповідача - ГАЗ-24 (водій Чугуй Г.В.), внаслідок якого був пошкоджений автомобіль позивача. Відповідач не визнав своєї вини, посилаючись на наявність суттєвих суперечностей у висновках експерта Харківського НДІСЕМЮ України. Ці висновки не відповідають фактичним обставинам події і не можуть бути доказами у справі, які підтверджують висновки поліції про вину водія відповідача. У зв’язку з цим відповідач заявив клопотання про призначення повторної експертизи, яку доручили провести Київському науково-дослідному інституту судової експертизи. Який процесуальний порядок призначення експертизи? Складіть письмову ухвалу про задоволення клопотання відповідача. Спеціалізована акціонерна страхова компанія “Скіф” звернулася до господарського суду Запорізької обл. з позовом до акціонерного банку “Авто-ЗАЗ-банк” і Запорізького товариства з обмеженою відповідальністю “Пінта” про визнання недійсним договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, отриманого за договором від р. № 2-КР, укладеного шляхом обману. У судовому засіданні позивач згідно зі ст. 46 ГПК України заявив клопотання про доповнення підстав позову і вимагав визнання цього договору недійсним у зв’язку з його невідповідністю вимогам закону, оскільки особа, яка його уклала, не мала на це повноважень. Відповідач позовні вимоги повністю заперечував, вважаючи, що підстав для їх задоволення немає. Позивач при цьому посилався на проведену слідчим з особливо важливих справ УВС Запорізької обл. перевірку, в ході якої не виявлено пору¬шень при укладенні спірного договору. Які підстави звільнення від доказування в господарських справах? Чи є вони в даній справі?

У квітні 2016 р. завод “Маяк” (с. Стовп’яги) звернувся в господарський суд з позовом до Дівичківського ССТ про витребування майна з чужого незаконного володіння (магазин). Позивач подав до суду документи, які свідчать про те, що він є правонаступником радгоспу “Дніпро”, якому і належав спірний будинок. Довідкою Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів від 09.09.2014 р. № 93 підтверджено, що виконком рішення про передачу відповідачеві спірного будинку не приймав. Викладені обставини свідчать, що магазин надано відповідачу лише в оренду, а не у власність. Виходячи з викладеного, суд задовольнив позов і зобов’ язав Дівичківське сільське споживче товариство передати заводу “Маяк” у встановленому порядку у строк до 13.11.2016 р. магазин № 315. Які факти підлягають доказуванню? Які факти має доказувати кожна сторона? Які засоби доказування можуть бути використані в даній справі?

ДП “Айсберг” 12.02.2016 р. звернулося до господарського суду Черкаської обл. з позовом про стягнення з ТОВ “Оріана” вартості товару, отриманого відповідачем за договором № 8 від 03.08.2010 р., та штрафу за порушення умов цього договору загальною сумою 34056, 23 грн. ДП “Айсберг” 23.02.2016 р. подало до того ж суду позов про стягнення з ТОВ “Оріана” пені за несвоєчасну оплату поставленого за договором № 8 товару в сумі 11700 грн. Ухва¬лою господарського суду Черкаської обл. від 15.03.2016 р. справи, порушені за обома позовами, об’єднані в одне провадження. Відповідач позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що договір № 8 від 03.08.2015 р. ним не укладався, товар згідно з накладними він не отримував, а всі надані позивачем докази є підробленими. В обґрунтування цих тверджень представник відповідача просив допитати як свідків головного бухгалтера та фінансового директора ДП “Айсберг”, а також призначити судові експертизи. Рішенням господарського суду Черкаської обл. від р. у позові відмовлено з тих підстав, що подані позивачем докази відповідно до висновків проведених судових експертиз є сфальсифікованими, товар відповідач не отримував і, як наслідок, ніякої заборгованості він не має. У задоволенні клопотання відповідача про допит як свідків головного бухгалтера та фінансового директора відмовлено. Чи є підстави для обєднання позовних вимог? Які засоби доказування передбачені ГПК України? Який процесуальний порядок призначення та проведення судових експертиз? У лютому 2016 р. приватне акціонерне товариство “Харківський автогенний завод” звернулося до господарського суду Полтавської обл. із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Полтавапромтехгаз” про стягнення суми боргу - 33 931 грн 52 коп. з урахуванням індексу інфляції - 3 528 грн 89 коп. та річних - 1 252 грн 20 коп., а також пені - 3 439 грн 30 коп. з підстав неналежного виконання договору поставки технічних газів № 545 від 24.11.2012 р. та доповнень до нього (з урахуванням уточнених позовних вимог). Господарським судом встановлено, що позивач у 2012 - 2015 рр. поставляв відповідачеві технічні гази на умовах дого¬ворів від 01.11.2012 р. № 27-2007, від 01.04.2012 р. № 395-2008, від 24.11.2012 р. № 545 та додаткової угоди від 15.12.2012 р. Ціна останнього договору становить 1 354 257 грн 60 коп. Позивач стверджує, що за поставлену на умовах договору № 545 продукцію відповідач розрахувався не в повному обсязі. Отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, проте його вартість відповідач сплатив не в повному обсязі, і борг дорівнює 33 931 грн 52 коп. У жовтні 2015 р. сторони склали акт звірки взаєморозрахунків на суму 41 075 грн 52 коп. Позивач 27.10.2015 р. звер¬нувся до відповідача з вимогою погасити борг у розмірі 44 228 грн 52 коп., але в порушення вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України відпові¬дач у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги зобов’язання не виконав. Визначте предмет доказування по даній справі. Які засоби доказування можуть бути в ній використані? Які з наве¬дених доказів є належними?

Міністерство юстиції України 15.11.2010 р. звернулося до господарського суду Івано-Франківської обл. із позовом про стягнення з ВАТ “Оріана” на користь держави 19 509 283 грн 10 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами розгляду заяви компанії 03.04.2008 р. Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким зобов’язав державу Україну спла¬тити компанії-заявнику суму заборгованості за рішенням арбітражного суду від 23.12.1998 р., що становить 2 466 906 доларів США 47 центів. У період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. держава повністю виконала згадане рішення Європейського суду, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, оскільки позивач вважає, що констатовані Європейським судом в ході розгляду цієї справи порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. мали місце внаслідок порушення ВАТ “Оріана” строків і порядку виконання своїх зобов’язань за укладеним з ТОВ “СОМ” (правонаступником якої є компанія ) контрактом та невиконання протягом тривалого часу рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від р. у справі АС № 142у/98, виконання державою зазначеного рішення Європейського суду завдало Державному бюджету України збитків на суму 19 509 283 грн 10 коп., що становить 2 466 906 доларів США 47 центів за офіційним курсом НБУ станом на 07.07.2010 р., які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України. ВАТ “Оріана” 07.12.2010 р. подало відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує, оскільки грошові вимоги компанії , про які йдеться в позові, уже визнані судом у ході розгляду справи про банкрутство ВАТ “Оріана” та включені до реєстру вимог кредиторів. Чи є в даній справі підстави звільнення від доказування? Які факти має довести кожна сторона по цій справі? Визначте правила оцінки доказів. У ході підготовчого провадження у справі щодо порушення виконання грошового зобов’язання суддя господарського суду виявив, що сторони уклали договір в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. До позовної заяви було надано роздруковані копії вказаного договору. За допомогою яких засобів доказування може бути підтверджений факт укладання договору? Які умови допустимості електронних доказів? Як слід вчинити суду в даній ситуації? Представник позивача в ході судового засідання надав компакт-диск із звукозаписом переговорів між керівниками позивача та відповідача щодо спірного договору. Відповідач заперечував проти дослідження вказаного компактдиску, оскільки той містить відомості, що становлять комерційну таємницю. До того ж він зауважив, що не був ознайомлений із вказаними записами до судового засідання. Натомість позивач звернув увагу на те, що в судовому засіданні присутні лише представники сторін, а тому розголошення комерційної таємниці не буде. Крім цього, він наголосив, що надав компакт-диск представнику відповідача до того, як зайти до залу судового засідання, а отже, відповідач знав про їх існування. Як має вчинити суд? Який порядок дослідження та зберігання таких доказів? ТОВ «Нова Пошта» видала вантаж ФОП Муранову В.В. без перевірки. Після розкриття контейнера ФОП Муранов В.В. виявив недостачу вантажу і звернувся до ТОВ «Нова Пошта» з вимогою видати вантаж з перевіркою та оформленням її результатів комерційним актом. До якого виду доказів належить комерційний акт? Чи може і чи повинна в цьому разі недостача товару підтверджуватися іншими доказами? Підготуйте клопотання про витребування доказу, який може бути використано в даній справі. У травні 2017 р. державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулося до господарського суду Донецької обл. з позовом до ТОВ “Укрхімпромресурси” про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно вказану масу вантажу в залізничній накладній № 52569232 у сумі 30 670,00 грн. Ухвалою господарського суду Донецької обл. від р. позовна заява державного підприємства “Придніпровська залізниця” повернута позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (з посиланням на те, що доданий до матеріалів позову фіскальний чек № 2562 від 29.04.2017 р. не може бути доказом направлення відповідачеві копії позовної заяви, оскільки у вказаному чеку не зазначено адресата - юридичної особи, якій адресується поштове відправлення). Не погодившись із прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Донецької обл. від р. скасувати, оскільки остання прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали направити на розгляд до господарського суду Донецької обл. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2017 р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, а матеріали справи направлено до господарського суду Донецької обл. для розгляду, посилаючись на те, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, відтак таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 174 ГПК України. У такому разі суддя в процесі підготовчого провадження ухвалою повинен витребувати ці докази від позивача чи відповідача. Чи правомірні дії Донецького апеляційного суд? Визначте та дайте характеристику підставам повернення позовної заяви. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.05.2011 р. позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення недоліків. Згідно з ч.1 ст. 174 ГПК України суддя залишає без руху позовну заяву, якщо вона не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України: у ній не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Судом встановлено, що до позовної заяви за № НЮ- 05/166 від 18.05.2017 р. додані належним чином засвідчені копії накладної № 47115260 від 15.11.2016 р. та комерційного акта АА № 035589/181 від 19.11.2016 р., тобто позовна заява ДП “Придніпровська залізниця” не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України. Оскільки відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від р. за № 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 10.2002 р. № 1510 та від 25.12.2002 р. № 1973, право на пред’явлення до залізниці претензій та позовів мають: а) у разі втрати вантажу: відправник - за умови пред’ явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред’ явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред’ явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред’явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; в) у разі прострочення доставки вантажу: одержувач – за умови пред’явлення накладної; г) у разі втрати багажу чи вантажобагажу: пред’явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред’явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі. Чи правильні дії суду? Завод звернувся до господарського суду Дніпропетровської обл. із позовом про стягнення з Товариства 68 009 грн боргу, 8 183,44 грн пені, 7345,02 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 022,93 грн, а всього 84560,39 грн, що мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором від 03.06.2017 р. № 32/6-08 (далі -Договір). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.05.2018 р. відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України із посиланням на неможливість її розгляду в господарських судах України, оскільки п. 10.2 Договору сторони передбачили, що всі не врегульовані шляхом переговорів спори, пов’ язані з цим Договором, має вирішувати Регіональний третейський суд України при асоціації “Регіональна правова група”. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2018 р. зазначену ухвалу місцевого суду скасовано, а позовну заяву заводу направлено до господарського суду Дніпропетровської обл. для розгляду по суті. Постанову апеляційного суду з посиланням на приписи ст. 124 Конституції України мотивовано поширенням юрисдикції судів на будьякий юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Дайте правову оцінку діям Дніпропетровського апеляційного господарського суду? Рішенням господарського суду задоволено вимоги ТОВ "Контур" до КСП ім. Ватутіна про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт. Під час касаційного провадження господарський суд, визнавши, що рішення прийнято судом при неповно з'ясованих фактичних обставинах, скасував його та направив справу на новий розгляд. При цьому він зобов'язав при новому розгляді призначити судово-будівельну експертизу для встановлення обсягів та вартості виконаних робіт, залучити до участі в справі посадових осіб сторін для одержання їх письмових пояснень з приводу підписання ними актів прийому-передачі виконаних робіт. У результаті нового розгляду позовні вимоги було задоволено частково без призначення судово-будівельної експертизи. Позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Чи є підстави для скасування або зміни рішення? Яке правове значення вказівок, які містяться в постанові касаційної інстанції?

Громадянин Шаганов А. І., який зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, подав до господарського суду позов до колективного підприємства «Опір» про стягнення 849 тис. гривень по відшкодуванню шкоди, яку було завдано в результаті дорожньо-транспортної події. (Автомобіль колективного підприємства «Опір» зіткнувся з власним автомобілем Шаганова А. І.) Чи підвідомчий даний спір господарському суду? Проаналізуйте можливі варіанти. Харківський апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого суду Сумської області по справі № 23—25 та залишив позов без розгляду. (Рішенням місцевого господарського суду було задоволено позовні вимоги АТ «Три» про стягнення з відповідача АТ «Троє» заборгованості за подані послуги.) Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилалась на те, що воно було прийняте без повного та всебічного дослідження усіх необхідних доказів. Було встановлено, що ухвалою суду позивач був зобов’язаний надати документи, якими мав підтвердити підстави та розмір позовної суми, однак ці документи суду представлено не було. Але, незважаючи на невиконання позивачем зазначених вимог суду, рішення по справі було прийнято. Чи правомірне скасування? Згідно з якою статтею ГПК воно повинно бути здійснено? Акціонерне товариство «Вест» звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до акціонерного товариства «Іст» про стягнення вартості товарів та пені за прострочені платежі. Рішенням господарського суду позовні вимоги АТ «Вест» задоволено та на АТ «Іст» накладено штраф за неподання документів, витребуваних господарським судом. Рішення судді господарського суду було перевірене в апеляційному порядку та скасоване. При перевірці було встановлено, що позивач у позовній заяві вказав неправильну адресу відповідача. Чи правомірне скасування рішення? Який суд має право перевіряти рішення міського господарського суду, яке набрало законної сили? Апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого господарського суду Миколаївської області та залишила позов без розгляду. (Рішенням місцевого господарського суду були задоволені позовні вимоги АТ « Два» про стягнення з відповідача АТ «Двоє» заборгованості за подані послуги.). Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція посилалася на те, що його було прийнято без повного та всебічного дослідження усіх необхідних доказів. Було встановлено, що ухвалою суду позивач був зобов’язаний надати документи, якими він повинен був підтвердити підстави та розмір позовної суми, однак ці документи суду не були представлені. Незважаючи на невиконання позивачем зазначених вимог суду, рішення по справі було прийняте. Чи правомірне скасування рішення? Який суд апеляційної інстанції для місцевого господарського суду Миколаївської області? Якими є повноваження апеляційної інстанції, згідно з якими статтями ГПК воно повинно бути здійснено? Товариство «Колос» подало у травні 2009 року позов до Ч., який зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про відшкодування збитків, пов’язаних з виконанням умов укладеного між ними договору перевезення. Визначить юрисдикцію цієї справи.  

Бесонова яка працювала юристом ТОВ «Веселка» не отримала премії за місяць через те, що не була присутня на судовому засіданні. Начальнику відділу вона пояснила, що відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва, судова справа була призначена на 17-40. О 17-30 Безсонова була в суді, але о 17-40 суддя розглядав справу, яка була призначена на 15-40, після якої до справи ТОВ «Веселка» по списку призначених суддею справ до слухання в той день мали розглядатися ще 10 справ. Оскільки у Безсонової на 18 годину був квиток ( дуже дорогій) улюбленої групи, та враховуючи, що робочий день у неї до 18 години, о 18-40 Безсонова пішла з приміщення господарського суду, повідомивши секретаря судового засідання, що не буде чекати на розгляд суду своєї справи. Рішення: В даному випадку, з огляду на обставини має відкласти засідання. Так, відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України «Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи. 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.» Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні засідання на інший строк з тим, щоб забезпечити необхідні умови розв'язання спору. По своїй суті це організаційні заходи суду щодо забезпечен¬ня принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду позов¬них вимог. Нерідко це пов'язано з недоліками в підготовці справи до розгляду, які зумовлені діями сторін чи судді. Умовами для відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають мож¬ливості розглянути її в даному засіданні, але вони не можуть бути усунені господарським судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного засідання. Нерідко відкладення розгляду справи є наслідком недоброякісної підготовки справи до розгляду, несвоєчас¬ного відправлення ухвали учасникам процесу тощо. Проте навіть у разі належної підготовки справи до розгляду виникають обставини, які не залежать від господарського суду і не дають можливості роз¬глядати справу в даному засіданні. В зазначеній статті перераховані певні обставини, за яких суд відкладає розгляд справи. Словосполучення « зокрема», означає, що окрім зазначених в статті причин відкладення справи можуть бути і інші ( наприклад – велике навантаження на суддю і неможливість розглянути справи вчасно у зазначені строки). Отже, з огляду на обставини справ, суд може винести рішення про відкладення справи. Що ж стосується нез’явлення Безсонової в судове засідання, слід зазначити наступне: Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України «Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;» Як зазначено в п.3.9.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» «У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК. Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК.» Отже, закінчення робочого дня Безсонової може бути визнано судом як поважна причина неявки в судове засідання. З огляду на обставини справи ( завантаженість), можливе перенесення судового засідання на інший час. Приватне підприємство «Карамба» звернулося до апеляційного господарського суду із заявою про поновлення двомісячного строку на оскарження ухвали судді господарського суду Волинської області про повернення позовної заяви. Додані до заяви докази доводять, що недотримання термінів мало місце з вини поштових організацій, якими було загублено матеріали справи, повернуті господарським судом. Вини заявника не встановлено. Окружний господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Інституту держави та права імені Корецького до МОН України та Акредитаційної комісії України про визнання недійсним рішення про анулювання виданої йому ліцензії на здійснення освітньої діяльності. Чи підвідомча ця справа місцевому господарському суду міста Києва ? Чи підлягає рішення скасуванню з апеляційному та касаційному порядку Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівкабсль» уклало договір з державним підприємством «Вторкольормет» про поставку металобрухту. В обумовлений договором термін поставка не була здійснена Після намагань урегулювати спір в досудоному порядку, «Львівкабсль» звернулося до Залізничного районного суду м. Львова (за юридичною адресою боржника підприємства «Вторкольормет») з позовом про примусове виконання договору і стягнення неустойки. Чи відповідно до закону була подана позовна заява? У травні 2008 р. Вищим господарським судом України було переглянуто в касаційному порядку рішення Господарського суду Миколаївської області у справі за позовом фізичної особи – підприємця Андрієнка Миколи Семеновича до Державного підприємства „Миколаївський суднобудівний завод” про стягнення коштів. У постанові від 10 травня 2008 р. ВГСУ вказав, що при розгляді справи суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, невірно визначив характер спірних правовідносин, внаслідок чого спір вирішено неправильно, і справа була передана на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому ВГСУ у постанові зазначив, що при новому розгляді справи суд першої інстанції повинен витребувати певні докази (орієнтовний перелік наводився у постанові), з’ясувати дійсний характер правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем. Під час нового розгляду справи суд першої інстанції не в повній мірі виконав вказівки Вищого господарського суду України, що були наведені у постанові від 10 травня 2008 р. Однак нове рішення суду першої інстанції в цій справі від 3 жовтня 2008 р. було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 р. Чи законними є дії суду першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи? Чи наявні підстави для касаційного оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 3 жовтня 2008 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 р.? У який строк можна оскаржити до Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2008 р.? Чи можливим є оскарження в січні – лютому 2009 р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 3 жовтня 2008 р.?

Прокурор Донецької області в інтересах Державного підприємства «ДонВугілля» (державна частка у статутному капіталі – 100%) подав до господарського суду Донецької області позовну заяву про стягнення боргу та штрафних санкцій ПАТ «Кром» у звʼязку з неналежним виконанням ним зобовʼязань за договором перевезення. Проте господарський суд Донецької області повернув позовну заяву у звʼязку з несплатою прокурором судового збору. Оцінить правомірність дій суду.  

Господарським судом Волинської області було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову прокурора Новоград-Волинського району Волинської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі - підприємцю Сулимову Роману Никифоровичу. Під час провадження у справі до участі у справі не був залучений ФОП Сулимов Р.Н., у задоволенні відповідного клопотання відповідача відмовлено у рішенні суду. Чи є підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області? Чи вірно вчинив суд, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі ФОП Сулимова Р.Н.? В якості якого учасника господарського процесу міг бути залучений до участі у справі ФОП Сулимов Р.Н.? Чи повинен був суд виносити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача? господарський суд Житомирської області прийняв рішення за позовом командитного товариства «Веселка» до кооперативу «Метелик» про повернення відповідачем — кооперативом — позивачеві незаконно вилучених калькуляторів, про що повідомити господарський суд, а в разі невиконання цієї вимоги (так було зазначено у резолютивній частині рішення) стягнути з кооперативу вартість калькуляторів. Рішення було скасовано апеляційною інстанцією. Чи правомірно? Зазначте статті ГПК, які є підставою для скасування цього рішення. Яке рішення може прийняти суд апеляційної інстанції? Прокурор Донецької області в інтересах Державного підприємства «ДонВугілля» (державна частка у статутному капіталі – 100%) подав до господарського суду Донецької області позовну заяву про стягнення боргу та штрафних санкцій ПАТ «Кром» у звʼязку з неналежним виконанням ним зобовʼязань за договором перевезення. Проте господарський суд Донецької області повернув позовну заяву у звʼязку з несплатою прокурором судового збору. Оцінить правомірність дій суду. В управління Придніпровької залізниці поступила претензія, що виникла в наслідок перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні. Заявлена претензія була розглянута протягом 7 місяців і заявнику було направлено відповідне повідомлення про результати її розгляду. Чи виконані адміністрацією залізниці вимоги діючого законодавства? Місцевий господарський суд прийняв рішення про стягнення грошової суми неустойки з ТОВ «Згода» на користь ТОВ «Якість» та це рішення було виконано. В апеляційному порядку це рішення було змінено та було прийняте нове рішення про часткову відмову у позові. Визначити, які настають процесуальні наслідки зміни рішення. Обґрунтуйте доцільність цієї правової норми. ТОВ “Оряна” звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ “Агро” про встановлення сервітуту. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить складське приміщення загальною площею 320 м2, під’їзні шляхи до якого знаходяться на земельній ділянці, якою на праві оренди володіє відповідач. З огляду на це позивач відповідно до ст. 402 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 100 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) просив суд встановити сервітут на земельну ділянку площею згідно з наданим проектом технічного плану, яка необхідна йому для здійснення під’їзду вантажних автомобілів до зазначеного складського приміщення. Господарський суд відмовив у відкритті провадження у справі у зв’язку з відсутністю у позивача права встановлення сервітуту, оскільки ним не було вчинено дій до встановлення сервітуту за домовленістю сторін. Чи правильно вчинив суд? У чому полягає право на судовий захист у господарському процесі?

Господарським судом розглянуто справу за позовом ТОВ “Еліта” до СПП “Зоряна” про визнання права власності. На рішення суду прокурором, який не брав участі у справі, подано апеляційну скаргу. Судом апеляційної інстанції зазначену скаргу повернуто прокуророві з мотивацією, що її подано останнім з порушенням компетенції, оскільки спір у справі, що виник між самостійними господарюючими суб’єктами, які не належать до державного сектору економіки, не стосується і не порушує інтересів держави. Прокурор оскаржив ухвалу апеляційного господарського суду з огляду на те, що, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції, апеляційним судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рн/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). Оскільки прокурором в апеляційній скарзі чітко визначено, у чому саме в рішенні суду першої інстанції він вбачає порушення інтересів держави, він просив Верховний Суд ухва¬лу апеляційного суду скасувати. Яке рішення має прийняти Верховний Суд? Чи є джерелом господарського процесуального права рішення Конституційного Суду України?

ТОВ “Новий світ” звернулося з позовом до ВАТ “Крименерго” про визнання недійсними актів відповідача від 01.08.2013 р. та 02.08.2013 р., а також рішення, оформленого протоколом № 6274 від 30.08.2013 р., яким зобов’язано позивача сплатити 22000 грн за недообліковану електричну енергію. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2013 р. позов задоволено. Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України зазначене рішення залишене без змін. ВАТ “Крименерго” подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п.п. 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією (далі - Правил), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. у правовідносинах щодо оскарження споживачами електроенергії актів, складених пред¬ставниками постачальника електричної енергії про порушення споживачем Правил та оскарження рішень Комісії з розгляду актів порушень. На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником наведено відповідні постанови Вищого господарського суду України, в яких висловлено правові позиції про те, що рішення комісії постачальника електроенергії про необхідність перерахунку недооблікованої електроенергії не носить характеру обов’язкового до виконання ненормативного акта, а стягувана сума є збитками, яких зазнає постачальник електроенергії унаслідок неврахування певного обсягу електричної енергії розрахунковим засобом обліку через навмисне порушення споживачем електроенергії вимог Правил. Яке значення в господарському процесуальному праві має судова практика?

Комунальне підприємство “Водоканал” Лозівської міської ради Харківської обл. звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання укладеним договору № 264 відр. на відпуск води із комунального водопроводу і прийом стоків з відповідачем СПД ФО Коломак Н.Б. Ухвалою господарського суду Харківської обл. від 06.05.2017 р. провадження у справі було закрито на підставі того, що згідно з наданим позивачем проектом договору послуги ним мають надаватися Коломак Н.Б. не як підприємцю, а як фізичній особі. Позивач не надав доказів того, що правовідносини між ним та відповідачем пов’язані з господарською діяльністю останнього. Позивач з ухвалою господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та прийняти нове рішення по суті спору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. ухвалу господарського суду від 06.05.2017 р. скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Харківської обл. Через канцелярію суду позивач 08.02.2018 р. подав заяву про уточнення позовних вимог, де зазначив, що відповідачка купила квартиру № 38 в будинку № 23 в мікрорайоні № 1 в місті Лозова, а 21.08.2016 р. рішенням № 103 VIII сесії Лозівської мі¬ської ради Харківської обл. VII скликання вказану квартиру переведено у нежиле приміщення. Позивачем також були представлені: заява відповідачки про необхідність укласти договір щодо надання послуг водопостачання від 20.02.2017 р., копія листа № 969 від 24.02.2017 р., яким було направлено проект вказаного договору, складеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення. Оскільки послуги водопостачання та водовідведення фактично надавалися позивачем і споживалися відповідачкою, позивач наполягає на задоволенні позову. У судовому засіданні відповідачка зазначила, що за ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Вона також стверджувала, що направляла позивачу протокол розбіжностей для узгодження умов договору. Господарський суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Чи правильно вчинив суд? Вкажіть, чи дотримані принципи господарського процесу сторонами даного спору і господарським судом. ВАТ “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку № 5 Волинської філії ВАТ “Укртелеком” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській обл. - 5834,23 грн заборгованості по оплаті наданих відповідно до укладеного між сторонами договору послуг електрозв’язку (за період з 01.12.2005 р. по 30.04.2006 р.) та 56,64 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що причиною несвоєчасних розрахунків з ВАТ “Укртелеком” стало неналежне бюджетне фінансування органів внутрішніх справ, як наслідок, відсутність у останніх достатніх коштів для погашення заборгованості перед позивачем.

Господарський суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю витребування документів, потрібних для вирішення спору. У наступному судовому засіданні представник відповідача надав квитанцію про часткове погашення заборгованості у сумі 3000 грн. Представник позивача, враховуючи цю обставину, подав заяву про відмову від позову. Суд не прийняв відмови позивача від позову й продовжив розгляд справи. На підставі отриманих доказів господарський суд установив, що відповідачу було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв’язку на суму 6705,33 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, вартість здійснених останнім міжміських переговорів та вартість наданих останньому інших послуг. На підставі з’ясованого господарський суд постановив рішення про задоволення позову і стягнення з відповідача 6705,33 грн заборгованості та 67,23 грн пені. Чи правильні дії суду? Чи порушені в даному разі принципи господарського процесу?

ТОВ «Челябинский химический завод “Оксид”» (Російська Федерація) звернулося до Дніпровського господарського суду з позовом до ТОВ “Міжгалузева промислова компанія” (м. Дніпро) про стягнення боргу в сумі 206 259, 06 грн за поставку 500 тонн товару (білила цинкові). Відповідно до умов контракту, укладеного між сторонами, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару. На початку судового засідання позивачем подано клопотання про слухання справи російською мовою, яке задоволено господарським судом. Отже, і слухання справи, і всі судові документи видавалися російською мовою. У судовому розгляді представник позивача наполягав, що згідно зі ст. 314 ЦК Російської Федерації, якщо угода передбачає чи дозволяє визначити день її виконання або період часу, в який вона може бути виконана, угода підлягає виконанню у той самий день або у відповідний період. На що представник відповідача заперечив, заявивши, що спірні правовідносини належить врегулювати виходячи з положень ст. 697 ЦК України, яка встановлює збереження права власності за продавцем. Вирішуючи спір, господарський суд виходив з положень ратифікованої Російською Федерацією та Україною Угоди про порядок вирішення спорів, пов’ язаних із здійсненням господарської діяльності, у ст.11 якої зазначено, що права й обов’язки сторін договору визначаються відповідно до законодавства місця здійснення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін. Керуючись нормами Закону України “Про міжнародне приватне право” (ст. 43, 47) та на підставі положень п. 6 контракту, укладеного між сторонами, за невиконання своїх зобов’язань сторони несуть відповідальність згідно з матеріальним правом Російської Федерації. Тому справа була вирішена відповідно до норм російського законодавства. Чи правильно діяв суд? Які принципи господарського процесу були дотримані, а які порушені в наведеній у завданні ситуації? ПП “Бюро Альфа-Сервіс” звернулося з позовом до дочірнього підприємства «Санаторій “Карпати” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоров- ниця”» про стягнення 10 126,08 грн. У позовній заяві зазначено, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача за охоронні послуги, надані позивачем згідно з договором. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.04.2017 р. позов задоволено у повному обсязі. Не погодившись із рішенням суду, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати і в задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, відповідач не згоден з фактом надання позивачем договірних послуг, оскільки між сторонами не були підписані акти виконаних робіт, які, на його думку, виступають єдиними належними доказами, що мав надати позивач в обґрунтування своїх вимог. Так, відповідно до п. 3.4. договору підставою щомісячної оплати послуг, що надаються, є акти виконаних робіт, підписані обома сторонами. Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що такі документи не є єдиними доказами, які можуть обґрунто¬вувати позовні вимоги. Апеляційний суд прийняв до уваги те, що відповідач відмовився підписувати акт виконаних робіт після надання позивачем певних договірних послуг. Проте вказана від¬мова не звільняє боржника від виконання свого зобов’язання. У матеріалах справи є табель обліку робочого часу за серпень 2016 р., підписаний обліковцем Самошкиною Т.Н., від¬повідно до якого охоронні послуги надавалися позивачем протягом серпня 2016 р. Факти, зазначені в цьому документі, відповідачем ніяк не спростовані. Представник відповідача заявив клопотання про допит Самошкиної Т.Н. та надав суду акти від 11.08.2016 р., р. та 26.08.2016 р., складені в односторонньому порядку, без залучення повноважних представників ПП “Бюро Альфа-Сервіс”. В акті від 04.08.2016 р. зафіксовано факт наявності охоронника, який впустив машину на територію відпові¬дача. Інші акти вказують на відсутність охоронників до певного часу на об’єкті охорони, а не весь день. Апеляційний суд, спираючись на вказані докази, визнав, що доводи відповідача про ненадання позивачем послуг мають суперечливий характер. Відхиляючи апеляційну скаргу і залишаючи рішення першої інстанції без змін, апеляційний господарський суд вихо¬див з того, що докази, які є у матеріалах справи, у своїй сукупно¬сті вказують на виконання позивачем договірних умов, тоді як відповідач будь-яких доказів оплати наданих послуг не надав. Чи не суперечать рішення суду нормам матеріального права? Укажіть, які принципи господарського процесу знайшли прояв у діяльності суб ’єктів процесу. Проаналізуйте, чи відпові¬дають дії суб’єктів процесу принципам господарського процесу. ТОВ “ДИАД” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПП “Тріумф Кондитер” боргу за договором дистриб’юції, укладеним 21.04.2015 р. Згідно з умовами договору продавець (ТОВ “ДИАД”) зобов’язується доставити та передати у власність дистриб’ютора (ПП “Тріумф Кондитер”) кондитерські вироби, а останній -прийняти й оплатити товар на умовах, визначених угодою. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 71 831,99 грн, що підтверджується накладними № 9000866 від 25.06.2015 р., № 9000865 від 25.06.2015 р., № 9000812 від р., № 9000764 від 09.06.2015 р. Однак відповідач свої грошові зобов’язання порушив, частково сплативши вар¬тість отриманого від позивача товару. Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача складає 69 390,69 грн. У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про призначення експертизи, оскільки вважав надані позивачем накладні підробленими. У клопотанні відповідач також просив суд відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю явки свого представника у судове засідання. Господарський суд відхилив клопотання відповідача, мотивуючи ухвалу тим, що відповідач здійснює зловживання процесуальними правами з метою затягування процесу. Вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, оскільки останній про слухання справи належним чином повідомлений, а також закінчився встановлений господарським законодавством строк розгляду спору. Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем для розгляду в судовому засіданні, і постановлено рішення про задоволення позову. Чи правильно вчинив суд? Чи не порушуються принципи господарського процесу в наведеній у завданні ситуації? АТ “Укрсоцбанк ” звернулося до господарського суду Харківської обл. з позовом до ТОВ “Алекс” (м. Донецьк) і фізичної особи Іванова А.М. (м. Харків) про стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком і ТОВ “Алекс”, і договором поруки до кредитного договору, укладеним між банком і Івановим А.М. Визначте юрисдикцію та підсудність даної справи. Як має вчинити суддя господарського суду, отримавши таку позовну заяву?

ТОВ “Ера” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Укравто” про відшкодування збитків, завданих продажем товару неналежної якості (вантажного автомобіля), придбаного через філію відповідача в м. Харкові. Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі і призначив дату судового засідання. У відзиві на позовну заяву відповідач послався на наявність третейського застереження в договорі, укладеному з позивачем, і просив припинити провадження у справі. У судовому засіданні представник відповідача підтримав свої вимоги. Представник позивача заперечував проти припинення провадження у справі, посилаючись на те, що, на його думку, третейську угоду, про яку йдеться в п. 5 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти, по-перше, як окремий документ, а по-друге, її укладення має відбутися після виникнення спору за наявності обопільної згоди сторін. Як має вчинити суддя в даному випадку?

ПАТ “Машинобудівний завод” звернулося до господарського суду з позовом до місцевої ради і ТОВ “Геліос” про скасування рішення місцевої ради про припинення постійного користування земельною ділянкою (яке підтверджувалося Актом на право постійного землекористування 1995 р.), а також рішення цієї ж ради про передачу спірної земельної ділянки ТОВ “Геліос” і відновлення права постійного користування на зазначену земельну ділянку. Ухвалою судді господарського суду відмовлено у прийнятті позовної заяви з посиланням на те, що зазначена заява не підлягає розгляду в господарських судах. Дайте оцінку діям судді? За якими критеріями визначається юрисдикція господарських судів?

ПП “Колектор” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ “Барви” про стягнення боргу. У позовній заяві позивач зазначив, що згідно з договором поступки права вимоги, укладеним між ним і фізичною особою Стеценко К.С., останній передав йому право вимоги перед ТОВ “Барви” на суму 100 тис. грн. Право вимоги належало Стеценку К.С. у зв’язку з виходом із ТОВ “Барви”, як його колишньому учаснику, і виплатою вартості належної йому частки у цьому товаристві. У відзиві на позовну заяву ТОВ “Барви” вказувало, що зазначені кошти Стеценку К.С. фактично виплачені. При розгляді справи суддя залучив до участі у справі Стеценка К.С. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на боці позивача і задовольнив позов. В апеляційні скарзі ТОВ “Барви” просило скасувати рішення суду першої інстанції і припинити провадження у справі, посилаючись на те, що залучення до участі у справі фізичної особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, виключає юрисдикцію господарського суду на розгляд зазначеної справи. Яке рішення має прийняти апеляційний господарський суд? Назвіть критерії розмежування юрисдикції загальних і господарських судів.

Керівник господарського товариства звернувся до адвоката з питаннями, у якому суді розглядаються вимоги: 1) спадкоємців померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю до цього товариства щодо оскарження рішення його загальних зборів прийняти спадкоємця до числа учасників замість померлого учасника; 2) колишнього учасника товариства до нового про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним; 3) учасника товариства про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства у зв’язку з порушенням його першочергового права на придбання цієї частки; 4) директора товариства, який одночасно є і його учасником, про визнання недійсним рішення загальних зборів про його звільнення з підстав порушення порядку скликання і проведення загальних зборів? Дайте вичерпні й обґрунтовані відповіді на зазначені питання. Департамент земельних відносин Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської філії ТОВ “Агрістар” про стягнення з відповідача на користь позивача збитків. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка по вул. Плеханівській у м. Харкові загальною площею 0,02 га використовується відповідачем для розміщення зразків тракторної техніки в рекламних цілях без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги чинного законодавства. На підтвердження своїх вимог позивачем наданий акт обстеження даної земельної ділянки, а також акт про визначення збитків, затверджений рішенням вико¬навчого комітету Харківської міської ради. Згідно з останнім не одержаний міською радою дохід за використання відповідачем земельної ділянки складає 104 704 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначене підготовче засідання. Для забезпечення всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх матеріалів справи, а також фактичних обставин спору позивача було зобов’язано надати суду: додаткове документальне обґрунтування позовних вимог, докази наявності збитків та докладний і обґрунтований їх розрахунок, документальне підтвердження підстав нарахування збитків за період 2014 р. - 2016 р., оскільки надані позивачем акти складені в грудні 2016 р., а збитки нараховані за період з 01.10.2014 р. по 01.05.2016 р. Позивач названі документи не надав. Визначте склад сторін у цій справі. Чи наявні в діях сторін або суду порушення норм процесуального права?

ТОВ «Компанія“Перша юридична”» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської обл. із позовною заявою про стягнення з відповідача - ПАТ “УкрСиббанк” - збитків у розмірі 1371820,00 грн. Через канцелярію господарського суду Харківської обл. 01.09.2011 р. від фізичної особи Яцькова Антона Володимировича надійшла заява про заміну первісного позивача ТОВ «Компанії “Перша юридична”» правонаступником, в якій заявник повідомляє, що 15.08.2011 р. між первісним позивачем та заявником укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким останній відступив заявнику право вимоги до відповідача щодо сплати збитків у сумі 1371820,00 грн, понесених у формі штрафних санкцій і судових витрат на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 01.02.2011 р. у результаті невиконання умов Авторського договору № 7-05/10 про передачу невиключного права на використання твору. Ухвалою господарського суду Харківської обл. вирішено замінити первісного позивача у розгляді справи. Чи вірно було проведено процесуальне правонаступництво у господарському процесі? Які підстави правонаступництва у господарському процесі?

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради і ТОВ “Триора”, в якому просила суд розірвати договір оренди землі за № 1406, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП “Центр земельного кадастру” при Державному комітеті України по земельних ресурсах у Державному реєстрі земель, укладений між позивачем та відповідачем. Позивач також просив зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. До господарського суду Харківської обл. надійшло клопотання від ТОВ “Триора” про передачу справи за підсудністю. Своє клопотання відповідач обґрунтовував тим, що позивач звернувся до господарського суду з порушенням правил процесуальної співучасті сторін та підсудності, оскільки Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради не пов’язане з ТОВ “Триора” і не є стороною спірних правовідносин. Крім того, було зазначено, що Управління земельних відносин Харківської міської ради хоча і є окремою юридичною особою, але цілковито залежить та підпорядковується Харківській міській раді, яка є позивачем у справі, тому наявні всі підстави вважати передачу справи до господарського суду Харків¬ської області штучною. На думку відповідача, справу належить передати до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням ТОВ “Триора”. Чи підлягає клопотання ТОВ “Триора” задоволенню з підстав порушення правил процесуальної співучасті? Які види співучасті у господарському процесі ви знаєте?

До місцевого господарського суду звернулось ПАТ “ДЕВЕЛОПМЕНТС” з позовом до ТОВ “ЮАЙПІ” про стягнення 11 451 806 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору позики № 15/09 від р. До суду 25.10.2018 р. з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулося ПАТ “Укрсоцбанк”, в якій просило визнати недійсним договір позики № 15/09 від 15.09.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем. Ухвалою господарського суду ПАТ “Укрсоцбанк” відмовлено у прийнятті позовної заяви. Мотивовано це тим, що позов, поданий третьою особою, знаходиться поза предметом спору у даній справі між позивачем та відповідачем, тому він не може бути розглянутий в рамках цієї справи. Чи правомірні дії господарського суду? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, зокрема, до якого моменту вони можуть вступити у справу? ТОВ “М^” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ “Проксі”, ТОВ “КСМ”, ТОВ “Юпітер” про солідарне стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майна від 05.08.2018 р. та договорів поруки від 05.08.2018 р. тар. у розмірі 126 450 000 грн. ПАТ “Укрексімбанк” 02.10.2018 р. подало до господарського суду заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Заяву мотивовано тим, що відповідачі є боржника¬ми та поручителями за кредитними зобов’язаннями перед ПАТ “Укрексімбанк”, тому рішення у справі про стягнення значної суми впливає на матеріальний стан відповідачів та відповідно на права банку, як кредитора. Суд відмовив банку в задоволенні даної заяви, мотивуючи це тим, що на момент подачі заяви вже проведено перше судове засідання по справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням господарського суду позов ТОВ “МН” задоволено повністю. Не погодившись із таким рішенням, ТОВ “Проксі” звернулося до суду з апеляційною скаргою, яку судом апеляційної інстанції прийнято до провадження. Крім того, ПАТ “Укрексімбанк” подало до апеляційного господарського суду заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яка була задоволена. Дайте правову оцінку діям судів першої та апеляційної інстанції. Чи є підстави для участі ПАТ “Укрексімбанк” у розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. До якого моменту у справу може вступити відповідна третя особа та які процесуальні права вона має в суді? Складіть заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керівник прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро) та міського КП “Дніпро- водоканал” (м. Дніпро) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ НВТ “Тиком” (м. Харків) 10 011,96 грн основного боргу, 19 081,98 грн боргу за наднормативне водокористування, 8446,88 грн - інфля¬ційних витрат, 2040,37 грн - 3% річних та судових витрат, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору № 3030 від 06.01.2014 р. неналежно виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати послуг водопостачання та водовідведення. У червні 2017 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 13.12.2015 р. він уклав договір купівлі- продажу нерухомого майна, який зареєстрований в реєстрі № 3493 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, згідно з яким він передав у власність, а громадянин України Коновалов прийняв у власність нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Миру 15. Наголосив на від¬сутності у нього заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення перед Дніпровською міською радою, надавши суду акт звірки № 191652 від 10.09.2016 р., а також копію листа від 17.12.2016 р., адресованого КП “Дніпроводоканал, про розір¬вання договору водопостачання у зв’язку зі зміною власника нежитлового приміщення, щодо якого ведеться спір. Врахову¬ючи викладені обставини, відповідач просив суд здійснити заміну первісного відповідача належним. Як у даній ситуації повинен діяти суд? Який процесуальний порядок заміни первісного відповідача? Складіть клопотання про заміну неналежного відповідача, належним. ПАТ АБ “Укргазбанк” в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ “Укргазбанк” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції (м. Харків) та ПП “Спеціалізоване підприємство «Юс¬тиція»” (м. Харків) щодо визнання недійсним акта переоцінки арештованого майна від 23.05.2011 р. та його скасування. Позивач також просить визначити початкову ціну арештованого майна, а саме нежитлових приміщень № 1-10, загальною площею 182,7 кв.м, для других та наступних прилюдних торгів у сумі 1 101 997 грн, тобто зі зниженням ринкової вартості на 5%, а не 25%. Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним висновку про ринкову оцінку майна, здійснену в межах виконавчого провадження, позивач вважав ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження".

Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської обл. з позовною заявою до ВАТ “Харківхолодмаш” про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 104704,53 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка по вул. Плеханівській, 119 у м. Харкові загальною площею 0,02 га ви¬користовується відповідачем для розміщення зразків тракторної техніки в рекламних цілях без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст. 125, 126 ЗК України. Ухвалою господарського суду Харківської обл. про відкриття провадження у справі від 11.07.2011 р. позовну заяву заступника прокурора м. Харкова прийнято до розгляду судом, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у судо¬вому засіданні на 26.07.2011 р. Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено, що уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради обстежено земельну ділянку по вул. Плеханівській, 119 у м. Харкові. Згідно з актом № 4020/10 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації від 13.12.2010 р. цієї земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка по вул. Плеханівській, 119 загальною площею 0,02 га використовується відповідачем для розміщення зразків тракторної техніки в рекламних цілях без оформлення документів, які посвідчують право на неї, чим порушено вимоги ст. 125, 126 ЗК України. Згідно з актом про визначення збитків № 131 від 21.12.2010 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2010 р. № 558, не одержа¬ний міською радою дохід за використання ВАТ “Харківхолод маш” земельної ділянки площею 0,02 га, за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 119, складає 104704,53 грн. Ухвалами суду для забезпечення всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх матеріалів справи та фактичних обставин спору було зобов’язано прокурора та позивача надати суду: додаткове документальне обґрунтування позовних вимог, докази наявності збитків та докладний і обґрунтований їх розра¬хунок, документальне підтвердження підстав нарахування збитків за період з 2008 р., матеріали проведеної перевірки відповідача, необхідні для повного та всебічного розгляду справи, оскільки надані прокурором до позовної заяви докази порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема, акт № 4020/10 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Плеханівській, 119 від 13.12.2010 р. та акт про визначення збитків № 131 від 21.12.2010 р. складено в грудні 2010 р., а збитки нараховано за період з 01.10.2008 р. Прокурор названих документів не надав. Чи є в діях прокурора порушення норм господарського процесу ? Як повинен діяти суд у даній ситуації?

Компанія «Модерн Ворлд ЛТД» звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову компанії «Модерн Ворлд ЛТД» до Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром Агро» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення заяви з таких підстав. Як встановлено судом, дана заява від імені компанії Модерн Ворлд ЛТД підписана адвокатом М., однак позивачем до заяви не долучено копію договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), у зв’язку з чим суд не має можливості пересвідчитися щодо обсягу повноважень, наданих адвокату клієнтом (позивачем), зокрема наявність у адвоката М. права на подання заяви про забезпечення позову до господарського суду від імені компанії «Модерн Ворлд ЛТД». У підсумку суд ухвалив: заяву компанії «Модерн Ворлд ЛТД» про забезпечення позову повернути. Чи правомірні дії суду? Які підстави для повернення заяви про забезпечення позову? Які суб ’єкти можуть бути представниками у господарському судочинстві?

Рішенням господарського суду Херсонської області позов ТОВ «Паритет» задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Херсонміськсвітло» 360834 грн 00 коп. заборгованості та 5412 грн 51 коп. витрат по сплаті судового збору. Не погодив¬шись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Херсонміськсвітло» підпи¬сана К. - представником за довіреністю. При цьому до апеляційної скарги скаржником додано копію довіреності № 440 від р. на підтвердження повноважень К. Доказів на підтвердження права К. на зайняття адвокатською діяльністю, а також відомостей стосовно того, що К. уповноважений за довіреністю представляти інтереси скаржника як адвокат, в матеріалах справи немає. Крім того, вказана довіреність видана без права передоручення та дійсна до 30.04.2018 р. включно, а тому не може бути доказом наявності у К. станом на 02.07.2018 р. повноважень на представництво інтересів Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Херсонміськс- вітло» в апеляційному господарському суді. Наведене свідчить про те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Яке рішення повинен прийняти суд у даному випадку? Які документи посвідчують повноваження адвоката як представника в господарському процесі?