Задачі з цивільного процесуального права (1)

Задачі з цивільного процесуального права 

Гр. Петренко В.О. звернувся до суду з позовом до Сироти В.А. про визнання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку недійсним. У справі проводилась технічна експертиза будинку. Із заявою до суду звернулась громадянка Сирота С.В., оскільки відчуженням будинку їй було завдано матеріальної шкоди, адже будинок є спільним майном подружжя. Нотаріус посвідчив цей договір без її згоди.

Визначте даний вид провадження та суб’єктів даної справі. Між ким склались цивільні процесуальні правовідносини, які підстави їх виникнення?

При розгляді цивільної справи про відшкодування шкоди, завданої у результаті ДТП, у сумі 10000 грн. позивач на підтвердження своїх вимог надав висновок оцінщика – суб’єкта підприємницької діяльності. Проте відповідач не погодився із оцінкою розміру завданої шкоди. Суд з власної ініціативи призначив експертизу, оплату якої відстрочив до ухвалення судового рішення. На підставі висновку експерта розмір збитку було зменшено на 3000 грн. і позов був частково задоволений на суму 7000 грн. У цьому судовому рішенні суд поклав виплату витрат за проведення експертизи на обидві сторони у рівних частках по 1000 грн.

Чи правомірні дії суду? Чи порушено принципи цивільного процесу, якщо так, то які? 

До суду із заявою звернувся гр. Л., який зазначив, що 22.05.2006р. між ним та гр. С. було укладено договір позики, за яким він передав гр. С. 20000 грн. Договір посвідчено у нотаріальному порядку. Строк повернення позики закінчився 22 листопада 2006р., однак боржник у встановлений у договорі строк не розрахувався. Гр. Л. просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 20000грн.

У якому виді провадження має розглядатися така вимога?

Складіть процесуальний документ від імені особи, яка звертається до суду, та процесуальний документ суду.

Іванов Роман Сергійович звернувся до Печерського ра­йонного суду міста Києва з позовом до Петрова Павла Вік­торовича про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. Оскільки залиття мало місце внаслідок прориву тру­би, заміну якої нещодавно здійснювали працівники Житлово- комунального господарства № 1, Петров П. В. вважає за необхідне залучити до участі в справі Житлово-комунальне гос­подарство № 1 як третю особу, яка не заявляє самостійних ви­мог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Підготуйте клопотання відповідача про залучення до участі в справі тре­тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

 Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень рі­шення судів у справах заучастю органів та осіб, яким законом на­дано право захищати права та інтереси інших осіб. Поміркуйте, який статус, з урахуванням ч. З ст. 45 ЦПК України, повинні мати Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві держав­ної адміністрації, Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації у справі № 2-49/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до неповноліт­ніх дітей (спадкоємців за законом померлого батька — позичаль­ника) про стягнення заборгованості за кредитним договором (фабула справи висвітлена в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 29.10.2012 у справі № 2-49/1212.

06 травня 2014 р. о 10.05год. на перехресті вулиць С. Петлюри 1 Саксаганського сталася ДТП за участю автомобілів під ке­руванням гр. Іванова Романа Сергійовича та Петрова Павла Вікторовича. Постановою суду винним у цій ДТП було визнано гр. Іванова Р. С., який працює водієм у ТОВ «Експедитор» 1 в мо­мент зіткнення відповідно до шляхового листа пересувався на службовому автомобілі ТОВ «Експедитор» у робочих справах. Гр. Петров П. В. звернувся до суду з позовом про відшкодування за­вданої в результаті ДТП матеріальної шкоди.

Визначте, хто Із зазначених осіб повинен мати процесуаль­ний статус відповідача, третьої особи, яка заявляє самостійні ви­моги на предмет спору, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в цьому судовому процесі. 

Наказом № 1 від 07.11.2008 Іванова Світлана Василівна була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Рожеве». Станом на 10.10.2011 нею не була використана відпустка за період ро­боти на підприємстві, у зв’язку з чим 10.10.2011 вона подала за­яву на Ім’я генерального директора підприємства Петрова Павла Вікторовича про надання невикористаної відпустки з 11.10.2011 по ЗО. 11.2011 з наступним звільненням. Того ж дня її було озна­йомлено з наказом генерального директоратов «Рожеве» № 2/6 про надання відпустки з 11.10.2011 по ЗО. 11.2011. Незважаючи на наявність її заяви про звільнення з ЗО. 11.2011, наказом гене­рального директоратов «Рожеве» №3в1д 02.12.2011 ІвановуС. В. було звільнено Із займаної посади з 02.12.2011 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України — за прогули 29.11.2011 та ЗО. 11.2011.

Іванова С. В. звернулася до суду з позовом про зміну форму­лювання причин звільнення, дати звільнення 1 стягнення сум, що підлягають сплаті у разі звільнення, а також моральної шко­ди, завданої порушенням трудових прав.

Визначте, хто Із зазначених осіб повинен мати процесуаль­ний статус відповідача, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, третьої особи, яка не заявляє самостій­них вимог на предмет спору, в цьому цивільному процесі.

У суді розглядається справа за позовом Кредитної спіл­ки «Народний кредит» до гр. Іванова Романа Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було укладено за згоди дружини позичальника — Іванової Світлани Василівни. До участі в справі як третю особу на стороні відпо­відача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, судом за клопотанням позивача було залучено Іванову Світлану Василівну

Проаналізуйте, чи правильно встановлено процесуальний статус дружини позичальника. Визначте, чи може вплинути майбутнє рішення суду в цій справі на права або обов’язки дру­жини позичальника щодо однієї Із сторін, якщо так, то на які саме права або обов’язки 1 щодо якої Із сторін.

До участі в справі за позовом Іванова Романа Сергійовича до Страхової компанії «Астра» про стягнення страхового відшкоду­вання (внаслідок пошкодження транспортного засобу Іванова Р С. у дорожньо-транспортній пригоді, винуватцем якої є Петров Павло Вікторович, цивільно-правова відповідальність якого за­страхована у Страховій компанії «Астра»), як третю особу без са­мостійних вимог щодо предмета спору залучено Петрова П. В.

Проаналізуйте, чи правильно встановлено процесуальний статус Петрова П. В. Визначте, чи може вплинути майбутнє рі­шення суду в цій справі на права або обов’язки Петрова П. В. щодо однієї Із сторін, якщо так, то на які саме права або обов’язки 1 щодо якої Із сторін.

Іванов Роман Сергійович звернувся до суду з позовом до Іванової Світлани Василівни про поділ майна подружжя, поси­лаючись на те, що у період перебування в шлюбі ним з дружи­ною було придбано у власність квартиру № 5 за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1, яка зареєстрована на дружину. Іванов Р. С. про­сив визнати за ним право власності на 1/2 частки квартири.

Іванова С. В. звернулася до суду Із зустрічним позовом до Іванова Р. С. про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що за час спільного проживання у шлюбі сторонами було набуто у власність автомобіль марки «Рено Кліо 1.4» 2006 року випуску та земельну ділянку за адресою: м. Боярка, вул. Зоряна, 1, зареє­стровані на чоловіка. Добровільно провести розподіл спільного майна Іванов Р С. не бажає, що І стало підставою для звернення до суду Із цим зустрічним позовом. Іванова С. В. просила суд ви­знати квартиру № 5 за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1 своєю особистою власністю.

У процесі судового розгляду виявилося, що Краснов Віталій Вікторович позичав своїй дочці Івановій С. В. та її чоловіку Іванову Р С. грошові кошти у розмірі 25 тис. грн з метою при­дбання ними земельної ділянки у м. Боярка по вул. Зоряна, 1. На підтвердження отримання коштів Іванова С. В. склала боргову розписку Оскільки кошти Краснову В. В. не було повернуто, а по­зичалися вони у період перебування Іванова Р С. та Іванової С. В. у зареєстрованому шлюбі та для потреб сім’ї, Краснов В. В. вима­гає стягнення коштів з подружжя солідарно в примусовому порядку

Чи має бути Краснов В. В. залучений до участі у справі про по­діл майна подружжя Іванових? В якому процесуальному статусі?

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва пе­ребуває справа за позовом ЗАТ «Зірка» до Іванова Івана Івановича, Петрова Петра Петровича та Іфигор’єва Григорія Григоровича про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщен­нями за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1, — шляхом виселення.

Краснов Віталій Вікторович звернувся до суду Із заявою про залучення до участі в справі як третьої особи Із самостійними вимогами на предмет спору, заявивши вимоги до Іванова Івана Івановича, Петрова Петра Петровича та Григор’єва Григорія Григоровича про виселення у зв’язку зі здійсненням перешкод у користуванні його власністю — нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1, — та відшкодування шкоди.

Ухвалою суду Краснову В. В. було відмовлено в задоволен­ні його заяви. Це судове рішення було мотивоване тим, що хоча Краснов В. В. фактично І просить об’єднати його позов про виселення відповідачів з нежитлових приміщень з позовом ЗАТ «Зірка» про виселення відповідачів з цих же приміщень, од­нак об’єднання вказаних позовів в одне провадження є, на пере­конання суду, недоцільним, оскільки ускладнить розгляд справи, яка слухається вже понад рік.

Чи правильно визначено коло учасників справи?

Визначте всі можливі процесуальні дії, які може вчинити Краснов В. В. для захисту своїх прав і законних інтересів.

Іванов Роман Сергійович звернувся до суду з позовом до коо­перативу з будівництва та експлуатації індивідуальних гаражів «Нева», в якому просив визнати недійсним рішення зборів чле­нів кооперативу, оформленого протоколом № 1 від 21.10.2009 про обрання уповноваженого від 3 ряду для участі у зборах уповноважених.

У судовому засіданні у справі Іванов Р. С. заявив усне кло­потання про залучення Краснова Віталія Вікторовича до учас­ті у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

Проаналізуйте заявлене Івановим Р С. клопотання та визна­чте, як правильно діяти суду. Чи має суд розглядати заявлене клопотання? Чи має ухвалювати окреме процесуальне рішен­ня за результатами розгляду такого клопотання і в якій формі? Яким має бути процесуальне рішення суду і чому.

 Суд відмовив допустити до участі у справі як представ­ників сторін: співпозивача за дорученням інших позивачів:юрисконсульта заводу, який був відкликаний зі складу колегії адвокатів; громадянина Грищенка, що вступив на захист май­нових інтересів своїх дітей у зв’язку з тим, що був у судовому порядку визнаний обмежено дієздатним і над ним була вста­новлена опіка; суддю районного суду у справі за позовом секре­таря суду Кульчицького про поновлення на роботі. Визначте правильність відмови суду.

 Синцовій Н. було надано повноваження Якимової С. У судо­вому засіданні позивачка була присутня разом зі своїм представ­ником. Під час вирішення питання про призначення експертизи позиції позивачки та її представника були розбіжні. Враховуючи досвід і знання представника в юридичній справі, суд прийняв до уваги точку зору представника. Проаналізуйте, чи правильні дії суду в цьому випадку Як саме має діяти суд?

 У судовому засіданні позивачку Франчук представляв представник Нікітін, після перенесення засідання на наступний тиждень позивачка в судовому засіданні надала клопотання про залучення до справи як свідка Нікітіна. Чи може суд задовольни­ти клопотання позивачки?

 Під час розгляду справи в суді першої інстанції про розподіл майна з’ясувалося, що позиції представника суперечать позиції довірителя, який був присутній в судовому засіданні. Визначте, як має діяти суддя у цьому випадку

З вини п’ятнадцятирічного Дмитра Жовтенка було запо­діяно матеріальній збиток Хоменку на велику суму. Хоменко пред’явив позов про стягнення збитків до Дмитра Жовтенка та його батьків.

Чи може Дмитро Жовтенко особисто брати участь у справі чи його інтереси представлятимуть батьки?

Співробітник підприємства «Топаз» Левченко отримав калі­цтво на виробництві, звернувся до профспілкового комітету із заявою про те, щоб той виділив представника для захисту його прав у суді під час розгляду справи про відшкодування шкоди.

Визначте, до якого виду належить представництво проф­спілки. Як оформляються повноваження цього представництва, який обсяг повноважень воно має?

У Солом’янському районному суді м. Києва під час судового засідання позивач Мироненко заявив клопотання про те, щоб до участі у справі як представника допустили Павленка, присутньо­го в залі судового засідання.

Як має діяти суд у цій ситуації? Чи вправі він задовольнити клопотання Павленка?

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду з позовом до громадянки Петренко О. про позбавлення її мате­ринських прав щодо неповнолітнього сина Олега. Водночас до суду з позовом звернувся батько дитини Петренко С., який про­сив передати сина йому на виховання і зазначив, що позивачем у справі має бути саме він, а не прокурор.

Яким є процесуальне положення осіб, які беруть участь у справі?

В якості кого може взяти участь у справі Петренка С.?

Під час розгляду судом справи державного підприємства «Київське лісове господарство» до Коломійця про стягнення шко­ди, заподіяної внаслідок пожежі, що виникла з вини відповідача, позивача представляв співробітник Коперник.

Довіреність на захист інтересів державного підприєм­ства «Київське лісове господарство» йому було видано без будь- яких обмежень у виконанні ним процесуальних дій. У судовому засіданні представник позивача відмовився від позову. Суд таку відмову задовольнив і провадження по справі закрив.

Чи законні дії представника та суду?

За позовом Малинової Тетяни Віталіївни до публічного акціонерно­го товариства «Київобленерго» про визнання бездіяльності про­типравною, зобов’язання вчинити певні дії. Справу призначено до судового розгляду на 17 червня 2014 р.

У судове засідання 17 червня 2014 року позивач у справі не з’явилася. З матеріалів справи суд встановив, що позивачу було надіслано судову повістку про виклик рекомендованим листом (з повідомленням), але Інформації про її вручення позивачу в мате­ріалах справи немає (зворотне повідомлення ще не повернулося до суду). Виходячи Із зазначеного, суд вважав за необхідне від­класти розгляд справи на 8 липня 2014 р.

У судове засідання 8 липня 2014 р. позивач знову не з’явилася. З матеріалів справи суд встановив, що судову повістку про ви­клик у судове засідання на 17 червня 2014 р. позивач отримала 13 червня 2014 р., а повідомлення про вручення повернулося до суду лише 18 червня 2014 р. Судову повістку про виклик у судове засідання від 8 липня 2014 р. позивач отримала 1 липня 2014 р., а 7 липня 2014 р. від позивача на адресу суду надійшла телегра­ма, в якій позивач просила відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що перебуває у службовому відрядженні поза межами міста.

Чи має суд підстави для відкладення справи або залишення позовної заяви без розгляду?

Чи повинен був позивач зазначити приблизні строки повер­нення Із службового відрядження? Які причини неявки в судове засідання у справі можна вважати поважними?

На який час 1 дату суддя може призначити наступне засідан­ня у справі? Чи може він врахувати обставини особистого життя, наприклад, передбачену в серпні чергову відпустку?

Перевірте дотримання процесуальних строків вчинення від­повідних процесуальних дій 1 проаналізуйте темпоральні межі розгляду цієї справи. Чи не порушується принцип розумності строку розгляду справи судом?

21 липня 2014 р. Сірий Михайло Іванович зареєстрував у суді позов до Трофімова Павла Івановича про стягнення боргу за роз­пискою. 28 липня 2014 р. Сірий М. І. зателефонував до канцелярії суду, щоб дізнатися, чи відкрито провадження у справі, оскіль­ки жодних документів від суду до цього часу він не отримав. У канцелярії йому повідомили, що його позовна заява розписана на суддю Соколову Л. В., і дали номер телефону помічника судді. Помічник судді на запитання Сірого М. І. відповів: «Ухвали про відкриття провадження по вашій позовній заяві ще не постанов­лено, передзвоніть, скажімо, тижні через два».

Уявіть, що Сірий М. І. звернувся до вас за юридичною кон­сультацією. Яким чином йому пояснити, чому «ухвалу про від­криття провадження у справі виносять не протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до суду, «як вони мають це роби­ти», а протягом трьох тижнів»?

Які процесуальні дії та в які строки мають вчинити суд та учасники процесу на стадії відкриття провадження у справі?

Як мають діяти учасники процесу в разі порушення судом або органом реєстрації місця перебування та місця проживання фі­зичних осіб процесуальних строків, встановлених законом?

Лукова Іванна Олександрівна звернулася до суду з позовом до Кагарлицької міської ради про скасування рішення про без­оплатне надання земельної ділянки у власність. Ухвалою суду відОІ серпня 2014р. було відмовлено у відкритті провадженняу справі за позовом Лукової І. О. до Кагарлицької міської ради про скасування рішення.

Копію зазначеної ухвали заявниці надіслано поштою 4 серп­ня 2014 р. Лукова І. О. отримала ухвалу 7 серпня 2014 р., що під­тверджується відповідним штемпелем на поштовому конверті.

11 серпня 2014 р. Лукова І. О. подала до суду апеляційну скар­гу на ухвалу від 01 серпня 2014 р. про відмову у відкритті прова­дження у справі.

Чи потрібно Луковій І. О. клопотати у своїй апеляційній скар­зі про поновлення строку на апеляційне оскарження? Чи потріб­но Луковій І. О. зазначати в апеляційній скарзі, коли саме вона отримала копію оскаржуваної ухвали? Чи потрібно Луковій І. О. долучати до апеляційної скарги копію конверта, в якому вона отримала оскаржувану ухвалу?

Як потрібно було б вчинити суду, якщо Лукова І. О. не отри­мала копію ухвали суду через помилку працівника суду — непра­вильно зазначену адресу позивачки?

Крамаров Геннадій Павлович звернувся до суду з позовом до Крамарова Олега Павловича та Крамарова Кирила Павловича про виділення в натурі частки із спільного майна — будинку та земельної ділянки під ним. Вважаючи свій позов немайновим, Крамаров Г. П. сплатив судовий збір — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у спра­ві за позовом Крамарова Г. П., суд встановив, що оскільки позов насправді має майновий характер, позивачем було невір­но визначено суму судового збору та на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України залишив позовну заяву без руху, надавши строк для усу­нення недоліків.

Крамаров Г. П. подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що домоволодіння було придбане ним разом з братами в 1995 році за ціною 2000 грн. Відповідно, 1/3 частка домоволодіння, яку він просить виділити в натурі, має вартість 666,67 грн—це і є ціна позову, зякої, відповідно до Закону України «Про судовий збір», потрібно сплатити 1 %, але не менше 0,2 розмі­ру мінімальної заробітної плати. Оскільки 666,67*1 % = 6,67 грн, то з позовної заяви все одно слід сплачувати 0,2 розміру мінімаль­ної заробітної плати, а отже, Крамаров Г. П. правильно сплатив судовий збір, навіть попри те, що неправильно визначив харак­тер майнових вимог.

Розглянувши заяву Крамарова Г. П. про усунення недоліків, суд встановив, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позо­ву визначається вартістю майна, яка відповідно до вимог чин­ного законодавства визначається виходячи з ринкової вартості спірного майна на момент звернення до суду, а не на момент при­дбання цього майна. Доводи позивача та докази, надані на їх підтвердження, не дають можливості суду встановити вартість майна на момент звернення до суду із позовом та, відповідно, перевірити правильність визначення суми судового збору, який підлягає сплаті.

Виходячи із зазначеного, суд ухвалив повторно залишити по­зовну заяву без руху та повторно надати позивачу строк для усу­нення недоліків.

Проаналізуйте дії суду. Чи відповідають вони процесуально­му закону? Що слід робити у випадках, коли визначена позива­чем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну ціну спірного майна неможливо?

У порядку звернення стягнення на предмет застави Відділом державної виконавчої служби Шевченківського райо­ну м. Києва було реалізовано з прилюдних торгів вилучений у боржника автомобіль. Переможцем торгів став Краснов Петро Геннадійович, який, відповідно, і придбав цей автомобіль. Згодом кредитор — банк «Північна зірка» — виявив істотні порушення у порядку проведення прилюдних торгів і в судовому порядку ви­знав недійсними результати зазначених торгів. Після цього банк «Північна зірка» звернувся до суду з позовом до Краснова П. Г. про витребування автомобіля та звернення стягнення на пред­мет застави. Краснов П. Г. заявив зустрічний позов про визнання його добросовісним набувачем.

Проаналізуйте дії Краснова П. Г. Чи правильний спосіб захис­ту він обрав? Якщо ні, то яким чином Краснову П. Г. варто захи­щати своє право на автомобіль?

Чи братиме участь у справі боржник, у якого було вилучено автомобіль? Якщо так, то в якому процесуальному статусі.

Проаналізуйте, які судові витрати нестимуть учасники цієї справи, якщо вартість автомобіля становить 56 000 грн, загаль­на заборгованість боржника перед банком — 50 000 грн.

Аргументуйте відповідь з урахуванням п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду ци­вільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

24 липня 2014 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява банку «Надійний» до Ісаєва Євгена Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 000 грн 00 коп., складена та підписана від імені позивача його представником Тихомировим Олегом Валентиновичем, який діє на підставі довіреності № 19­364 від 02 січня 2013 р.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд встановив, що позовна заява підписана Тйхомировим О. В. 20 грудня 2013 року, має штамп вихідний банку «Надійний» від 28 квітня 2014 року, надійшла до суду 24 липня 2014 року, а термін дії довіреності № 19-364 представника позивача Тихомирова О. В. закінчився 31 грудня 2013 року. Квитанція про сплату судового збору була оплачена його представником Тихомировим Олегом Валентиновичем 02 січня 2013 року.

Ісаєв Є. В. у процесі розгляду справ погодився оплатити забор­гованість за кредитним договором частково, і сторони домовились про укладення мирової угоди, за якою він сплатив банку 8000 грн.

Яке процесуальне рішення має ухвалити суд? Чи повинен він затверджувати вказану мирову угоду? Як будуть розподілені судові витрати в справі? Чи враховуватимуть вони витрати на правову допомогу представника Ісаєва Є. В. у розмірі 2000 грн та на відрядження представника банку «Надійний» у розмірі 4000 грн.

Прокурор Кіцманського району Чернівецької області в інте­ресах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області звернувся до суду з позовом до Стрілецько- Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької облас­ті, Сафронової Тамари Станіславівни про визнання незаконними та скасування рішень сесії сільської ради, визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації.

Поміркуйте, чи зобов’язаний прокурор сплачувати судові ви­трати? Чи зобов’язані сплачувати судові витрати особи, в інте­ресах яких діють особи та органи, яким законом надано право захищати права та інтереси інших осіб?

Уявіть, що ви займаєтеся приватною юридичною практикою. Ви ведете цивільну справу, в якій ваш клієнт звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цін­них паперів на підставі ч. З ст. 203 ЦК України (невідповідність волі та волевиявлення).

У процесі судового розгляду справи було з’ясовано, що на під­ставі оспорюваного вашим клієнтом договору відповідачем було укладено наступні договори купівлі-продажу цінних паперів з іншими особами. Дізнавшись про це, клієнт звернувся до вас з проханням скласти заяву про збільшення позовних вимог та за­явити додаткову вимогу про застосування наслідків недійсного правочину шляхом визнання недійсними наступних договорів, укладених відповідачем на підставі оспорюваного вашим клієн­том договору Проаналізуйте п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивіль­них справ про визнання правочинів недійсними» та з урахуван­ням його надайте клієнту кваліфіковану юридичну консультацію.

Обрахуйте судові витрати в цій справі. Які витрати на пред­ставника ви можете стягнути в судовому порядку?

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна органі­зація — 103 Голосіївського району» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Любської Галини Костянтинівни заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 9386,09 грн.

Розрахуйте суму судового збору, який має сплатити КП «Житлово-експлуатаційна організація — 103 Голосіївського ра­йону» із зазначеної заяви про видачу судового наказу.

Чи правильно у заяві про видачу судового наказу поряд з основною вимогою також заявляти вимогу про стягнення з борж­ника судових витрат, чи вимога про стягнення судових витрат не підлягає розгляду в порядку наказного провадження?

Розглянувши заяву КП «Житлово-експлуатаційна органі­зація — 103 Голосіївського району» та подані до неї документи, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити, виходячи з того, що заявником не надано договорів про надання житлово-комунальних послуг та інших письмових доказів про фактичне надання та отримання таких послуг, а отже, вбачається спір про право.

Після отримання ухвали суду про відмову у відкритті про­вадження за заявою про видачу судового наказу КП «Житлово- експлуатаційна організація- 103 Голосіївського району» звернулась до суду з позовом до Любської Г. К. про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 9386,09 грн.

Розрахуйте суму судового збору, який має сплатити КП «Житлово-експлуатаційна організація — 103 Голосіївського ра­йону» із зазначеної позовної заяви. Яким чином буде врахова­на або не врахована сума судового збору, сплачена із заяви про видачу судового наказу? Як ви вважаєте, скільки квитанцій про сплату судового збору буде докладено до позовної заяви і які суми будуть зазначені в цих квитанціях (квитанції)?

Остапова Тетяна Ігорівна звернулася до суду з позовом до Ілющенка Олега Степановича про стягнення боргу за розпискою. У прохальній частині свого позову ОстаповаТ. І. зазначила: «Прошу стягнути з Ілющенка Олега Степановича борг у сумі 40 000 грн».

Рішенням суду позов було задоволено повністю. Суд вирішив: «Стягнути з Ілющенка Олега Степановича на користь Остапової Тетяни Ігорівни 40 000 грн».

Зазначене рішення суду першої інстанції не оскаржувалось відповідачем і набуло законної сили. Вже після отримання в суді виконавчого листа ОстаповаТ. І. виявила, що ані в рішенні суду, ані у виконавчому листі не зазначено про покладення на відпові­дача судового збору, який вона сплатила в сумі 400 грн.

Визначте, чия це помилка: позивача, яка не просила в позові про стягнення з відповідача судового збору, чи суду, який за загаль­ний правилом не може виходити за межі позовних вимог позивача?

Які дії має вчинити Остапова Т. І., щоб стягнути з Ілющенка О. С. 400 грн судового збору?

У 2004 році Леонов Михайло Іванович створив та очолив фермерське господарство «Роса». Родина Леонова М. І. (дружи­на, Леонова Катерина Володимирівна, та два повнолітні сини) об’єдналася з ним для спільного ведення фермерського госпо­дарства, внаслідок чого Леонов М. І. включив дружину і синів до складу учасників ФГ «Роса». У 2012 році Леонов М. І. розлучив­ся з дружиною та перестав спілкуватися з синами. Члени ро­дини більше не вели спільно з ним фермерське господарство. Леонов М. І. як голова ФГ «Роса» прийняв рішення про виключен­ня Леонової К. В. та синів зі складу учасників ФГ «Роса». На під­ставі цього рішення були зареєстровані відповідні зміни в статуті ФГ «Роса» та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дізнавшись про своє виключення зі складу учасників, Леонова К. В. була переконана, що зазначені дії є протиправ­ними, оскільки відповідно до статуту ФГ «Роса» зміни у скла­ді членів фермерського господарства можуть відбуватись лише шляхом добровільного (за власного ініціативою) виходу члена господарства з числа членів цього господарства. Жоден з членів господарства не подавав письмової заяви про вихід зі складу гос­подарства. Отже, Леонова К. В. вважає своє виключення з числа учасників господарства незаконним, оскільки статутом госпо­дарства та діючим законодавством не передбачено право голови фермерського господарства своїм рішенням (наказом) проводи­ти виключення учасників господарства.

Леонова К. В. має намір звернутися до суду з позовом до фер­мерського господарства «Роса», за участі Державного реєстра­тора місцевої державної адміністрації як третьої особи, про визнання недійсним рішення голови господарства та скасуван­ня державної реєстрації змін до статуту господарства.

Визначте судову юрисдикцію цієї справи. За правилами яко­го судочинства має розглядатися цей спір? Який саме суд розгля­датиме цю справу?

У квітні 2014 р. Гаврилов Іван Михайлович звернувся до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області з по­зовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Електроніки» про стягнення заборгованості по заробітній пла­ті, яка утворилася за період з 01.10.2012 по 01.10.2013 в сумі 37 249,96 грн та моральної шкоди в розмірі ЗО 000 грн.

Позовна заява була подана з додержанням правил підсуднос­ті (за місцезнаходженням позивача), 1 суд відкрив провадження у справі, направив відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач направив до суду заперечення проти позову, в яких зазначив про те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від щодо нього було порушено справу про банкрутство.

Чи вплине зазначений факт на подальший розгляд справи за позовом Гаврилова І. М. до ТОВ «Планета Електроніки» про стяг­нення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди?

Чи матиме зазначений факт наслідком зміну підсудності/ юрисдикції спору? Чи має значення в цьому випадку що позивач просить стягнути заборгованість із заробітної плати, яка утвори­лася, в тому числі, після порушення справи про банкрутство, чи це не має значення?

Прокурор Чернівецького району Вінницької області склав позов до Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, Герасимова Павла Івановича про:

 визнання недійсним та скасування рішення Чернівецької селищної ради від 9 жовтня 2010 року «Про затверджен­ня технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки у власність для бу­дівництва індивідуального гаража: Про видачу державно­го акта на право власності на земельну ділянку»:

 визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім’я Герасимова П. І.,

 зобов’язання Герасимова П. І. повернути Чернівецькій се­лищній раді земельну ділянку у придатному для викорис­тання стані, шляхом знесення за її рахунок гаража.

Чи поєднано в цій позовній заяві вимоги, які підлягають роз­гляду за правилами різних видів судочинства? До суду якої юрис­дикції має бути подана ця заява, чи позовні вимоги слід розділити і подати до судів різної юрисдикції?

Богдановецька сільська рада Деражнянського району звернулась до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позо­вом до Іванця Романа Ігоровича (третя особа — Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області) про зобов’язання вчинити дії, а саме: привести земельні ділянки у відповідність до їх цільового призначення та використовувати за призначенням.

В обґрунтування позову посилалась на те, що Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області відповідачу неодноразово надавалися приписи з приводу ви­користання земельної ділянки без оформлення правовста- новлюючих документів, проте він їх не виконує, продовжує користуватись землею, яка дісталася йому в спадщину, не за ці­льовим призначенням.

Чи правильно позивачем було визначено юрисдикцію та під­судність цієї справи?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя» подає позов до Росомахи Ганни Іванівни (зареєстроване місце прожи­вання: м. Київ, просп. Лісовий, 12, кв. 42, Деснянський район) про зобов’язання укласти договір про надання послуг з утри­мання будинків і споруд та прибудинкових територій, комуналь­них та додаткових послуг із протоколом розбіжностей. Згідно з договором, послуги надаватимуться в житловому комплексі «Покровський Посад», будинок 12, Шевченківський район (відпо­відач там придбала квартиру).

США. Маханько О. І. зобов’язувалась повернути вказану суму кре­диту, сплатити відсотки в розмірі 13 % річних за користування ним, комісійні винагороди в порядку, на умовах і в строки, визначені дого­вором. Кредит надавався Маханько О. І. на 84 місяці з терміном оста­точного погашення не пізніше 19 листопада 2014 року.

Маханько О. І. несумлінно виконувала умови кредитного дого­вору, внаслідок чого, за розрахунками банку, станом на 19 вересня 2014 р. за кредитним договором № 27 від 19 листопада 2007 року утворилася заборгованість, яка становить 9007,75 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом — 6566,67 доларів США, заборгованість по відсотках— 13,52 доларів США, заборгованість за комісійним платежем — 33,20 долари США, а також нарахова­на пеня за несвоєчасну сплату— 2394,31 долари США.

Чи може банк подавати позов до суду в доларах США, чи він обов’язково має заявити позовні вимоги у гривні? Як здійснюва­тиметься перерахунок у гривні, якщо це буде потрібно?

Проаналізуйте предмет дослідження у цій справі. Як він фор­муватиметься у разі подання Маханько О. І. зустрічного позову з вимогою визнання укладеного договору недійсним?

Якими доказами сторони справи можуть підтверджува­ти свої вимоги або заперечення? Визначте коло таких дока­зів, якщо б ви виступали представником банку або на боці Маханько О. І.

Борисов Іван Геннадійович звернувся до суду Із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» нара­хованої, але не виплаченої заробітної плати. Розглянувши заяву Борисова І. Г., суд встановив, що в пору­шення вимог ст. 98, п. 2 ч. З ст. 100, ст. 103 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не додано оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально- правову вимогу заявника.

На цій підставі суд постановив ухвалу про залишення заяви Борисова І. Г. про видачу судового наказу без руху 1 надання за­явнику строку протягом двох днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

У встановлений судом строк Борисов І. Г. жодних додаткових до­кументів до суду не подав, унаслідок чого суд постановив ухвалу про повернення Борисову І. Г. заяви про видачу судового наказу про стяг­нення з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпа­нія «Вінниччина» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Які документи мав надати Борисов І. Г. суду? Проаналізуйте дії суду, чи мав він право чи обов’язок витребувати належні до­кази у цій справі у разі виникнення у Борисова І. Г. труднощів з отриманням цих доказів?

Селидівський міський суд Донецької області розглядає цивіль­ну справу за позовною заявою Іванової Олени Іванівни до Іванова Максима Йосиповича про стягнення аліментів на дитину.

Позивач звернулася 28.02.2014 до суду Із заявою про стяг­нення аліментів на дитину й у судовому засіданні заявила, що відповідач був записаний батьком її дитини з її слів. Доказами, якими вона підтверджувала свої вимоги, є покази свідка Митрофанова Ф. О.

Відповідач 1 його представник у судовому засіданні запере­чили проти позову, просили викликати у судове засідання Іншо­го свідка, Швиданенка О. М., 1 заявили зустрічний позов — про спростування батьківства. У зв’язку з цим відповідач заявив клопотання про призначення у справі експертизи, наприклад, судово-медичної (Імунологічної) експертизи на підтвердження батьківства.

Як має діяти суд у цьому випадку? Проаналізуйте предмет до­казування у справі та коло доказів, якими сторони мають під­тверджувати свої вимоги або заперечення. Хто визначає вид експертизи та питання, що ставиться перед експертом?

Заслухавши думку сторін у справі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки по­зивачка вже мала на руках результати медичної експертизи, ви­сновки якої можна було б використати в суді. Призначення нової експертизи Істотно затягнуло б розгляд справи, враховуючи, що для її проведення потрібно багато часу 1 суд мав би зупинитися на час проведення експертизи.

Проаналізуйте дії суду. Хто саме визначає, в якому порядку досліджуються докази у справі?

21 серпня 2014 року Захарова Тетяна Борисівна подала до суду позов до Дятла Ігоря Миколайовича про стягнення боргу за розпискою. До позовної заяви додала копію розписки Дятла І. М. проте, що він взяв у борг у Захарової Т. Б. 20 000 грн на термін до 10 серпня 2014 р.

У судове засідання Захарова Т. Б. не з’явилась, просила роз­глянути справу за її відсутності. Відповідач також у судове засі­дання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, про причини неявки не ПОВІДОМИВ.

Чи може суд задовольнити позов на підставі наданого позива­чем доказу? Аргументуйте відповідь.

У серпні 2014 р. банк «Місцевий» звернувся до Вінницького міського суду з позовом до Цегляної Наталії Богданівни про звер­нення стягнення на предмет Іпотеки.

У судовому засіданні Цегляна Н. Б. проти позову заперечила на тій підставі, що Законом України «Про мораторій на стягнен­ня майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в Іноземній валюті» заборонено примусове стягнення житла, яке є предметом Іпотеки за умови, що таке нерухоме житлове майно ви­користовується як місце постійного проживання позичальника.

Заперечуючи проти доводів відповідача, банк «Місцевий» зазначив, що рішенням Вінницького міського суду від 15 жов­тня 2013 року за позовом банку до Цегляної Н. Б. про стягнен­ня заборгованості за кредитним договором з відповідача було стягнуто 12 054,00 доларів СІНА. У цьому рішенні, зокрема, суд встановив, що предмет Іпотеки не є місцем постійного прожи­вання позичальника.

Зазначене рішення суду про стягнення з Цегляної Н. Б. за­боргованості за кредитним договором набуло законної сили, але виконане не було через відсутність коштів у боржника; на даний час заборгованість Цегляної Н. Б. перед банком становить понад 100 000 доларів СІНА, внаслідок чого банк 1 звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет Іпотеки.

Отже, обставини, встановлені рішенням від 15.10.2013 (зокрема, факт постійного проживання Цегляної Н. Б. в іншій квартирі, що означає відсутність підстав для застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валю­ті»), не підлягають доказуванню знову згідно з ч. З ст. 61 ЦПК України.

Чи є обґрунтованими заперечення банку і чи суд має визнати доведеним факт відсутності постійного проживання відповідача у предметі іпотеки як такий, що встановлений рішенням суду від у спорі між тими ж сторонами?

За позовом Мурат Р. до підприємства про      стягнення заробітної плати справа була призначена до слухання на  17 січня  2017р. Повістки
сторонам були направлені поштою 11 січня. Представники сторін в суд не

з'явилися через несвоєчасне отримання повісток.

Чи допущені судом процесуальні порушення.

Чи мають місце порушення процесуальних строків в наступних
ситуаціях:

 позовна заява про відновлення на роботі розглянута суддею на наступний
день після її прийняття;

 протягом місяця справа знаходилася на розгляді в одному суді і була
передана в інший суд через 5 днів після постановлення ухвали про передачу
справи;

 через рік після ухвалення рішення позивач звернувся в суд із заявою про
виправлення описки, допущеної у рішенні.

У вересні 2018 р. позивачка, звернулася до суду за місцем
проживання відповідача з позовом про визнання договору - купівлі - продажу
нерухомого майна недійсним. Зокрема, зазначила, що 3 серпня 2018 р. видала
довіреність відповідачу Б., якою уповноважила його продати належне їй на
праві власності приміщення магазину по вул. Братській в м. Львові. 14 вересня
2018 р. останній продав це приміщення дружині.

Суддя повернув позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК, оскільки, на його
думку, справа не підсудна даному суду.

Чи правомірні дії судді?

Підприємець Васькович звернувся в суд до редакції газети
«Вечірні новини» з позовом про захист честі, гідності та стягнення моральної
шкоди. Стаття, що була опублікована в газеті за 21 вересня 2015 р. «Що, де і
скільки» на думку позивача містить неправдиву інформацію і ганьбить його
перед мешканцями міста. В процесі підготовки справи до розгляду суд вважав
за необхідне долучити до участі у якості співвідповідача у справі автора статті
Антоненка.

Проаналізуйте правове становище учасників процесуальних відносин. Чи
може суд змусити брати участь у справі третю особу без її згоди?
Аргументуйте свою відповідь.

Після припинення шлюбних відносин, С. звернувся до суду з
вимогою про поділ майна. Особливі суперечки виникли стосовно визнання
права власності на автомобіль —Мазда, який був подарований дружині С. її
батьком в день одруження без укладення договору дарування. Враховуючи,
що С. користувався цим автомобілем, вкладав у нього кошти, просив суд
визнати за ним право на автомобіль.

Однак батько дружини С., дізнавшись про таке, звернувся до суду з вимогою про виключення автомобіля з поділу і мотивував тим, що надав його в тимчасове користування.

Яке процесуальне становище у процесі батька дружини С та який процесуальний порядок його вступу в процес?

Вкажіть:

а) чи може бути продовжений встановлений ЦПК строк розгляду справи?

б) у випадках, коли законом встановлений строк розгляду справи, який враховується з дня відкритгя провадження у справі, з яким розрахунком мусить бути закінчене провадження у справі до судового розгляду справи і чи слід враховувати вимоги ЦПК стосовно строку вручення повісток;

в) з якого дня підлягає обчисленню 10-денний строк апеляційного оскарження: з наступного дня після ухвалення рішення чи з наступного дня після названого судом дня для ознайомлення з рішенням.

Коломієць О. уклала з банком 3 договори, за якими передавала грошові суми під відсотки. Коли плив строк дії наступного договору, Коломієць О. звернулася до банку з вимогою видати їй вкладену суму з нарахованими згідно договору відсотками, але отримала відмову з посиланням на відсутність коштів. Одночасно представник банку вилучив у нею оригінали всіх трьох договорів і видав замість двох з них платіжне доручення не оплачене до цього часу. Третій договір був замінений договором купівлі-продажу акцій. Хоча Коломієць О. мала на меті лише отримати належні їй кошти.

Визначить предмет позову, предмет доказування.

Які докази і ким повинні бути представлені для судового розгляду спору?