Задачі з цивільного процесуального права (2)

Задачі з цивільного процесуального права 

Петров Михайло Іванович звернувся до суду з позовом до бан­ку «Зоря» про визнання договору поруки припиненим. В обґрунту­вання своїх позовних вимог Петров М. І. посилався на невизнання банком його права, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення поруки у зв’язку зі зміною зобов’язання без його зго­ди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Заперечуючи проти позову, банк «Зоря» зазначив, що ні за­коном, ні договором поруки не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та Інтересів судом, як визнання договору поруки припиненим. Захист цивільних прав — це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту сво­го права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи при­мусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав 1 вплив на порушни­ка. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та Інтересів визначено у ст. 16 ЦК України.

Як ви вважаєте, чи мають бути враховані доводи відповіда­ча у вирішенні справи судом? Врахуйте позицію Верховного Суду України, висловлену в Постанові від 21.05.2012 № 6-88цс1141, аргументуйте відповідь посиланням на конкретні норми чинно­го законодавства.

05 серпня 2006 Петрова Світлана Сергіївна уклала з СТОВ «Лещина» договір оренди землі, відповідно до якого передала СТОВ в оренду земельну ділянку розміром 2,947 та, належну їй на підста­ві державного акта. СТОВ «Лещина» не виплатило Петровій С. С. орендну плату за 2013 р. Шукаючи належні засоби захисту Петрова С. С. уважно перечитала текст договору (який складався товариством) та встановила, що в договорі відсутні Істотні умови, передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: кадастровий номер земельної ділянки, порядок внесення 1 перегля­ду орендної плати та відповідальності за її несплату, умови збере­ження стану об’єкта оренди.

На підставі виявлених фактів Петрова С. С. переконана, що оскільки сторонами не було досягнуто згоди з усіх Істотних умов договору оренди землі, належна їй земельна ділянка перебуває в користуванні СТОВ незаконно 1 підлягає поверненню. Крім того, Петрова С. С. вважає, що у зв’язку з відсутністю Істотних умов договору вона не має можливості звернутись до суду з позовом про стягнення невиплаченої їй орендної плати та пені.

Внаслідок зазначеного Петрова С. С. звернулась до суду з по­зовом до СТОВ «Лещина» про визнання договору оренди землі неукладеним.

Чи належний спосіб захисту прав 1 законних Інтересів обра­но Петровою С. С.? Аргументуйте відповідь з урахуванням п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»

Селіванов Іван Володимирович звернувся до суду з по­зовом до Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про визнання пра­ва власності на житловий будинок за набувальною давністю. В обґрунтування позову зазначив про те, що в 1964 році він переїхав на постійне місце проживання до свого друга в його житловий будинок. У 1965 році його друг за укладеною між ними усною угодою подарував йому цей житловий будинок 1 виїхав на постійне проживання в Інше місто. Починаючи з 1965 року 1 до теперішнього часу Селіванов І. В. проживає у вказаному будинку. Весь цей час він відкрито і безперервно во­лодіє будинком і поводиться як господар — використовує його для проживання, вирощує овочеві культури на присадибній ді­лянці та інше.

Але оскільки Селіванов І. В. не має правовстановлюючих до­кументів на будинок, він не має можливості продати або подару­вати будинок чи в інший спосіб повною мірою розпоряджатися ним, у зв’язку з чим просить суд визнати за ним право власності на будинок за набувальною давністю.

Представник Реєстраційної служби проти позову заперечив на тій підставі, що обов’язковою процесуальною умовою звер­нення до суду з позовом є наявність спору про право. Натомість право позивача на житловий будинок Реєстраційною службою не оскаржується, а отже, відсутній предмет спору. Позивач не звер­тався до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію свого права власності на житловий будинок, відповідно, не може до­вести, що Реєстраційна служба оспорює або не визнає це його право, що є обов’язковою підставою для звернення до суду за за­хистом. Отже, на переконання відповідача, позивач має спочат­ку звернутися до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок, а вже потім, якщо раптом Реєстраційна служба йому відмовить, — до суду.

Прокоментуйте доводи відповідача у справі. Чи мають вони бути прийняті до уваги судом. Аргументуйте відповідь посилан­нями на конкретні законодавчі норми.

У провадженні суду знаходиться справа за позовом Петрова Івана Олексійовича до приватного нотаріуса Запорізького місь­кого нотаріального округу Чеповець Г. О., ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа — Комунарський відділ державної виконав­чої служби Запорізького міського управління юстиції, про визна­ння виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Петров І. О. подав до суду заяву про вжиття заходів забезпе­чення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконав­чого напису.

Розглянувши цю заяву, суд встановив, що в ній не зазначено, на яке саме майно слід зупинити стягнення та чи не порушить вжиття заходів забезпечення позову права інших осіб. Суд ухвалив  таке: «Відмовити у задоволенні заяви Петрова І. О. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя апеля­ційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, — шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали».

Чи були допущені судом процесуальні помилки, якщо так, то які саме? Проаналізуйте текст ухвали з урахуванням п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову»

Крамаров Олександр Іванович (м. Київ, просп. Червоно- зоряний, 34, кв. 22) позичив Трофимову Геннадію Вікторовичу (м. Київ, бул. Л. Українки, 18, кв. 42) грошові кошти у розмі­рі 500 000,00 грн для придбання останнім автомобіля, про що Трофимовим Г. В. складено відповідну розписку від 01.11.2011.

Крамаров О. І. направив Трофимову Г. В. пись­мову вимогу про повернення коштів протягом 7 днів від момен­ту отримання вимоги. Трофимов Г. В. вказану вимогу отримав 13.01.2014, про що розписався на повідомленні про отримання, але коштів не повернув. У зв’язку Із зазначеним Крамаров О. І. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Трофимова Г. В. про стягнення коштів.

Складіть заяву Крамарова О. І. про вжиття заходів забез­печення позову шляхом накладення арешту на належний Трофимову Г. В. автомобіль Ьапсі Коуєг, 2011 року випуску, но­мер кузова 9УЕКТУІЛООА12345, державний номерний знак АА 1234 АІ, який був придбаний, у тому числі, за кошти Крамарова О. І.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської об­ласті від 01 квітня 2014 року по справі за позовом Чертополох Ганни Миколаївни до Кам’янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (треті особи: Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської об­ласті , Реєстраційна служба Кременчуцького районного управлін­ня юстиції Полтавської області) про визнання права власності на будинок у порядку спадкування позов було задоволено повністю, визнано за Чертополох Г. М. у порядку спадкування за законом, після померлої Чертополох Варвари Григорівни право власнос­ті на 1/12 частку житлового будинку, що знаходиться за адре­сою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівка, вул. Радянська, 8, та відповідно до технічного паспорту № 15, ви­готовленого станом на 20.12.2013 рік, складається з житлового будинку літ. «А-1».

Рішення суду набрало законної сили. Чертополох Г. М. звер­нулася до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області з метою реєстрації за нею права власності 1/12 частки житлового будинку на підставі вказаного рішення, однак їй було відмовлено у такій реєстрації у зв’язку з тим, що в рішенні суду не зазначено загальну та житло­ву площу будинку згідно з технічним паспортом № 18, виготовле­ним станом на ЗО. 12.2013.

Яким чином Чертополох Г. М. може захистити свої права?

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська було задоволено повністю позов Іванової Ірини Михайлівни до Рахманінова Івана Микитовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після на­брання рішенням законної сили позивач звернулась до суду з пись­мовою заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у вищезазначеній цивільній справі, яким зобов’язати Заводський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську зняти з реєстраційного обліку відповідача.

В обґрунтування потреби ухвалити додаткове рішення за­явниця посилається на те, що Заводський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську після її звернення з вищевказаним рішенням суду відмовляє їй у знятті відповідача з реєстраційного обліку

Яке рішення має ухвалити суд за результатами розгляду за­яви Іванової І. М.? Що б ви порекомендували заявниці з ураху­ванням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Харитонова Марина Віталіївна звернулася до суду з позовом до Дяченка Михайла Володимировича про усунення порушень права власності, зобов’язання вчинити дії. В обґрунтування позо­ву пояснила, що вони з відповідачем є сусідами. У травні 2012 р. Дяченко М. В. на території свого домоволодіння побудував вигріб­ну яму, яка знаходиться на відстані 0,7 м від фундаменту будинку Харитонової М. В. Це є порушенням санітарних, епідеміологіч­них і будівельних норм. На підставі зазначеного позивач, керую­чись п. 7 ст. 376 ЦК України, вимагала усунути порушення її права власності шляхом зобов’язання відповідача знести вигрібну яму.

Судом було встановлено, що дійсно, зазначена вигрібна яма побудована без належного дозволу та проектної документації, всупереч будівельним нормам. Водночас вона не використовува­лась відповідачем за призначенням. Судовою будівельно-техніч­ною експертизою встановлено, що фундамент будинку позивача на час розгляду справи в суді жодним чином не постраждав.

Виходячи з викладеного суд дійшов таких висновків.

 За наявності права позивача щодо захисту свого права власності нею не доведено, що внаслідок порушення діями від­повідача будівельних норм було спричинено шкоду житловому будинку позивача, здійснено негативний екологічний вплив на ґрунт, повітря, воду.

 Посилання позивача на п. 7 ст. 376 ЦК України є безпідставним.

 Водночас суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість по­рушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть по­рушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи положення зазначеної статті суд дійшов ви­сновку про часткове задоволення позову 1 вирішив «зобов’язати відповідача усунути порушення шляхом заборони експлуатації вигрібної ями».

Проаналізуйте дії суду Чи відповідає ухвалене судове рішен­ня вимогам цивільного процесу? Якщо ні, то в яких саме аспек­тах допущені порушення?

Ткаченко Галина Степанівна є власником житлового будин­ку, в якому вона проживає разом із сином — Ткаченком Іваном Олександровичем. Ткаченко І. О. перебував у цивільному шлю­бі з Фещенко Людмилою Петрівною. У зв’язку з цим Ткаченко Г. С. зареєструвала Фещенко Л. П. разом з її дочкою Фещенко Веронікою у своєму будинку Але в подальшому стосунки між її сином і Фещенко Л. П. були розірвані, і остання разом з до­чкою виїхали з будинку Водночас до цього часу Фещенко Л. П. з реєстраційного обліку не знялась і продовжує бути разом із дочкою зареєстрованою в будинку, що належить Ткаченко Галині Степанівні.

У зв’язку із зазначеним Ткаченко Г. С. звернулась до суду з позовом до Фещенко Л. П., Фещенко В. про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Проаналізуйте зміст позову Ткаченко Г. С. Дайте відповіді на такі запитання:

 Чи передбачено законом такий спосіб захисту поруше­них прав, як визнання осіб такими, що втратили право? Якщо так, то яким саме законом: ст. 16 Цивільного кодек­су України (якщо так, то пошліться на конкретний пункт цієї статті) або іншим законом (яким саме)?

 Чи правильно обрано спосіб захисту порушених прав? Можливо, в такій ситуації правильно заявити позов не про визнання осіб такими, що втратили право користу­вання житлом, а про зняття з реєстраційного обліку: або правильно заявити позов про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, і про зняття з реє­страційного обліку разом?

 Якщо має бути заявлена вимога про зняття з реєстрацій­ного обліку (як самостійна або разом з іншими вимога­ми), то чи має бути змінено склад осіб, які беруть участь у справі? Якщо так, то яким чином?

Між Захаровою Лідією Степанівною та Зайцем Петром Анатолійовичем укладено договір оренди квартири стро­ком на 1 рік. Внаслідок несплати орендарем орендної плати Захарова Л. С. звернулась до суду з позовом до Зайця П. А. про стягнення заборгованості з орендної плати за червень 2013 р. У процесі судового розгляду справи відповідач сплатив орендну плату за червень у добровільному порядку, внаслідок чого пози­вач відмовилась від позову Суд закрив провадження у справі. В подальшому Захарова Л. С. знову звернулась до суду з позовом до Зайця П. А. про стягнення заборгованості з орендної плати за тим же договором оренди за липень 2013 р.

Чи існують у цьому випадку підстави для відмови у відкрит­ті провадження у справі? Які наслідки закриття провадження у

Ігнатенко Петро Григорович 1981 р. н. та Ігнатенко Тамара Михайлівна 1982 р. н. з 12.12.2006 перебувають у зареєстрова­ному шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню доньку Ігнатенко Варвару Петрівну. Ігнатенко Тамара Михайлівна вважає, що нор­мальні сімейні стосунки не склалися через різні погляди на жит­тя, втрачено почуття поваги та любові один до одного, внаслідок чого вона має бажання розлучитися. Ігнатенко Петро Григорович прагне зберегти сім’ю.

Враховуючи всі вимоги, встановлені ст. 119-120 ЦПК України, та ст. 128 ЦПК України, складіть:

 позовну заяву Ігнатенко Тамари Михайлівни про розірван­ня шлюбу:

 заперечення Ігнатенка Петра Григоровича проти позову дружини про розірвання шлюбу.

Інформація, якаможе бути корисною для правильного оформ­лення зазначених документів:

 Ігнатенко Тамара Михайлівна разом з дочкою зареє­стровані та постійно проживають у квартирі подруж­жя за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 15, кв. 26 (Деснянський район):

 Ігнатенко Петро Григорович зареєстрований у кварти­рі подружжя за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 15, кв. 26 (Деснянський район), але на даний час по­стійно проживає зі своєю матір’ю за адресою: м. Київ, просп. Ю. Гагаріна, 4 (Дніпровський район):

 шлюб між подружжям було зареєстровано у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 11 (Шевченківський район).

Під час складання позову врахуйте, що Ігнатенко Тамара Михайлівна має бажання виключно розлучитися з чолові­ком, і визначте, чи зобов’язана вона при цьому заявити та­кож вимоги про визначення місця проживання дитини та/ або про поділ спільного майна подружжя. Чи зобов’язаний суд вирішити питання про визначення місця проживан­ня дитини та/або про поділ спільного майна подружжя усправі про розірвання шлюбу, якщо такі вимоги не заявлені позивачем?

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроХолдинг» звернулося до суду з позовом до Євтушенко Галини Геннадіївни, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача — СТОВ «Пісчане», про визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою суду позовну заяву ТОВ «ЄвроХолдинг» залишено без руху з таких підстав:

 позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визна­ння недійсним договору оренди землі, укладеного між від­повідачем і третьою особою. Ухвалене у цій справі судове рішення матиме однакові правові наслідки для обох сторін спірного договору оренди. Тому орендар за договором — СТОВ «Пісчане» має бути вказано у позовній заяві у такому ж статусі сторони у цивільному процесі, як і інша сторона договору — власник землі (орендодавець) — відповідач:

 позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, як того вимагає ч. 1 ст. 120 ЦПК України:

 позивачем не вказано, які саме права й інтереси позива­ча були порушені, невизнані чи оспорені відповідачем — власником землі внаслідок укладення договору оренди землі з третьою особою.

Отримавши зазначену ухвалу, Товариство з обмеженою від­повідальністю «ЄвроХолдинг» звернулося до суду із заявою про роз’яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху

Як має діяти суд у цьому випадку? Чи може роз’яснити ухвали про залишення позовної заяви без руху?

Банк «Сонячний» звернувся до суду з позовом до Куницького Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за договором кредиту В порядку визначеному ч. З ст. 122 ЦПК України, суд отримав від органу реєстрації місця проживання особи підтвердження того, що відповідач дійсно зареєстрований за адресою, вказаною позивачем.

У перше судове засідання з розгляду справи відповідач не з’явився. Позивач наполягає на розгляді справи за відсутності відповідача, просить не затягувати судовий розгляд шляхом від­кладення судового засідання.

Які дії, на ваш погляд, слід вчинити суду за таких обставин:

 суд перевірив матеріали справи і встановив, що секретар направив судову повістку про виклик на адресу відповідача про­стим листом (без повідомлення):

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу від­повідача рекомендованим листом (з повідомленням), але інфор­мації про її вручення відповідачу в матеріалах справи немає (зворотне повідомлення ще не повернулося до суду):

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу від­повідача рекомендованим листом (з повідомленням) і отримана відповідачем за тиждень до судового засідання, що підтверджу­ється його підписом на зворотному повідомленні, яке міститься в матеріалах справи. Але будь-яких заяв і клопотань до суду від відповідача не надійшло;

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу від­повідача рекомендованим листом (з повідомленням), але по­вернулася назад до суду з відміткою поштового відділення «не проживає за вказаною адресою»;

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу відпо­відача рекомендованим листом (з повідомленням), але поверну­лася назад до суду з відміткою поштового відділення про те, що відповідач не з’явився на пошту для одержання судової повістки за залишеним для нього повідомленням пошти («за закінченням терміну зберігання»).

Чи є необхідність у будь-якому із зазначених випадків здій­снювати виклик через оголошення в пресі?

У провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда знаходиться справа за позовом Плахотнік Лілії Михайлівни до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, треті осо­би — Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, Комунальний заклад «Дитячий будинок «Сонечко» - про визна­ння незаконним і скасування рішення, звільнення від обов’язків опікуна та призначення нового опікуна.

У зв’язку з тим, що свідки у справі, яких треба допитати, — Попова Галина Іванівна та Сафронова Анастасія Вікторівна — працюють на території Кіровського району м. Кіровограда, суд за власного ініціативою постановив ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручив Кіровському районному суду м. Кіровограда.

Чи відповідають дії суду вимогам процесуального зако­ну? Чи враховано судом інтереси сторін у справі? Якщо пози­вач або відповідач у справі заперечуватиме проти проведення

Потапова Жанна Михайлівна звернулась до суду з позовом до Потапового Сергія Миколайовича про стягнення аліментів на спільну дитину у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (до­ходу) відповідача, щомісячно та до повноліття дитини.

30 червня 2014 р. судом постановлено ухвалу про відкрит­тя провадження у справі за вказаним позовом Потапової Ж. М. та про призначення справи до судового розгляду на 15 липня 2014 р. на 10.00 год.

У судове засідання від 15 липня 2014 р. з’явилася позивач, а відповідач не з’явився: як встановив суд з матеріалів справи, від­повідач 11 липня 2014 р. зареєстрував у канцелярії суду клопо­тання, в якому зазначив, що він бажає взяти участь у розгляді цієї справи та безпосередньо надати суду свої пояснення і заперечен­ня щодо позовних вимог та обставин справи, але 15 липня 2014 р. в судове засідання з’явитися не може у зв’язку з тим, що з 14 по 26 липня 2014 року перебуватиме у службовому відрядженні за межами міста. Відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

Суд визнав поважними причини неявки відповідача та вирі­шив, що розгляд справи слід відкласти. Але у зв’язку з тим, що суддя іде у щорічну відпустку з 21 липня по 17 серпня 2014 р., наступне судове засідання у справі було призначено лише на 20 серпня 2014 р.

Чи порушено судом вимоги процесуального закону щодо стро­ку розгляду справ у суді за зазначених вище обставин? Можливо, за описаних вище обставин суд мав ухвалити інше процесуаль­не рішення (наприклад, передати справу іншому судді у зв’язку з відпусткою або вирішити справу за відсутності відповідача, пові­домленого належним чином, або вийти з відпустки раніше, щоб закінчити розгляд справи у коротший термін)?

Якби Потапова Жанна Михайлівна звернулася до вас за юри­дичною консультацією, щоб б ви порадили їй у відповідь на такі запитання: «Чи порушені мої процесуальні права?», «Якщо вони порушені, то які дії я можу вчинити на захист своїх порушених прав (можливо, стягнути з кого-небудь моральну чи матеріаль­ну шкоду або поскаржитися кому-небудь на суддю)?», «Чи є сенс скаржитися кому-небудь на порушення строку розгляду моєї справи в суді?».

У результаті проведення землевпорядних робіт щодо вста­новлення (відновлення) меж земельної ділянки Петрова Павла Геннадійовича в натурі (на місцевості) була виявлена технічна по­милка, а саме накладення земельної ділянки Петрова П. Г. на сусід­ню земельну ділянку, належну Стебельському Івану Романовичу

ПетровП.Г.звернувсядосудузпозовомдо СтебельськогоІ.Р. про визнання недійсним і скасування належного Стебельському І. Р державного акта на земельну ділянку

У судовому засіданні з розгляду справи Стебельський І. Р про­ти позову заперечив, пояснив, що він отримав державний акт на земельну ділянку на підставі рішення виконкому Яготинської міської ради народних депутатів від 13 лютого 1998 року за № 2, а отже, підстави для визнання недійсним і скасування його дер­жавного акта на земельну ділянку відсутні.

Позивач просив суд оголосити перерву в розгляді справи і піс­ля перерви подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд, окрім заявленої раніше вимоги:

 залучити до участі в справі як співвідповідача Яготинську міську раду народних депутатів:

 скасувати рішення виконкому Яготинської міської ради на­родних депутатів від 13 лютого 1998 року за № 2.

Крім того, позивач заявив до суду клопотання про залучення до участі в справі Управління Держземагентства в Яготинському районі Київської області як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Подумайте, які процесуальні рішення (в якій формі та якого змісту) має ухвалити суд у разі задоволення зазначених вище за­яви та клопотання позивача.

Крамаров Сергій Павлович звернувся до суду з позовом до Черепахіної Гкнни Іванівни про стягнення боргу в розмірі 20 000 грн. У судовому засіданні у справі сторони вирішили уклас­ти мирову угоду та пояснили суду що вони домовились про те, що відповідач виплачуватиме позивачу (надсилати на його адресу по­штовим переказом) щомісячно, починаючи з серпня 2014 р., по 2000 грн до 10 числа кожного місяця протягом 10 місяців поспіль.

Вислухавши пояснення сторін, суд своєю ухвалою затвердив зазначену мирову угоду сторін.

Але 10 серпня 2014 р. перші 2000 грн Крамарову Сергію Павловичу від Черепахіної Ганни Іванівни не надійшли, вна­слідок чого 11 серпня 2014 р. Крамаров Сергій Павлович знову звернувся до суду з позовом до Черепахіної Ганни Іванівни про стягнення боргу в розмірі 20 000 грн.

Проаналізуйте дії Крамарова Сергія Павловича. Що би ви по­рекомендували зробити Крамарову С. П. у ситуації, що склалася?

Галайко Ганна Віталіївна звернулася до суду з позовом до Тимченко Ольги Миколаївни про визнання особи такою, що втра­тила право користування житлом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка зареєстрована в її будинку, хоча насправді в ньому не проживає. У лютому 2010 року відповідачка припини­ла шлюбні відносини з сином Гклайко Ганни Віталіївни, а рішен­ням суду від 24.01.2013 шлюб між ними розірвано. Відповідачка виїхала з домоволодіння, але з реєстраційного обліку не знялась.

Заочним рішенням суду позов було задоволено повністю. Копія рішення направлена рекомендованим листом на зареє­стровану адресу проживання відповідачки (якою є будинок Галайко Ганни Віталіївни). Через місяць рекомендований лист повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закін­ченням терміну зберігання».

Коли заочне рішення суду про визнання Тимченко Ольги Миколаївни такою, що втратила право користування житлом, на­бере чинності? Візьміть до уваги п. 11 Узагальнення практики розгляду судами першої та апеляційної інстанції процесуально­го законодавства під час розгляду цивільних справ у порядку за­очного розгляду, складеного Апеляційним судом міста Києва від 22.08.2013.

Рудий Сергій Вікторович (м. Дніпропетровськ, просп. Гкзети «Правда», 106) звернувся до Амур-Нижньодніпровського район­ного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного під­приємства «Рута» (м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 112-а; код ЄДРПОУ 12345678), третя особа, яка не заявляє самостійних ви­мог щодо предмета спору, — директор підприємства Радіонов Олег Михайлович (м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 58) про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, по­новлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимуше­ного прогулу

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2014 р. позов задоволено по­вністю. Визнано незаконним і скасовано наказ від ЗО квітня 2014 р. № б/н про звільнення Рудого С. В. з посади заступника директора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України «за згодою сторін», поновлено Рудого С. В. на посаді заступника директо­ра Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута», стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» на користь Рудого С. В. заробітну плату за час вимушеного прогулу у загаль­ному розмірі 17 000 грн (щомісячна заробітна плата Рудого С. В. становить 5000 грн).

Отримавши копію судового рішення, Рудий С. В. помітив, що:

 у рішенні суду невірно вказано назву підприємства від­повідача — замість «Приватне підприємство «Рута» зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рута»:

 суд не допустив негайного виконання судового рішення в порядку, встановленому ст. 367 ЦПК України.

Рудий С. В. звернувся до вас за юридичною допомогою. Складіть необхідні процесуальні документи для того, щоб усуну­ти помічені Рудим С. В. недоліки судового рішення.

 Рудий Сергій Вікторович (м. Дніпропетровськ, пр. Гкзети «Правда», 106) звернувся до Амур-Нижньодніпровського район­ного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного під­приємства «Рута» (м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 112а; код ЄДРПОУ 12345678), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору — директор підприємства Радіонов Олег Михайлович (м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 58) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, по­новлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимуше­ного прогулу

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2014 р. позов було задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ від ЗО квіт­ня 2014 р. № б/н про звільнення Рудого С. В. з посади заступни­ка директора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України «за згодою сторін», поновлено Рудого С. В. на посаді заступника директо­ра Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута», стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» на користь Рудого С. В. заробітну плату за час вимушеного прогулу у загаль­ному розмірі 17 000, 00 грн. (щомісячний заробітна плата Рудого С. В. становить 5 000 грн.)

Отримавши копію судового рішення, Рудий С. В. помітив, що:

 в рішенні суду невірно вказана назва підприємства Відповідача — замість «Приватне підприємство «Рута» зазначе­но — «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рута»:

 суд не допустив негайного виконання судового рішення в порядку, встановленому ст. 367 ЦПК України.

Рудий С. В. звернувся до Вас за юридичною допомогою.

Складіть необхідні процесуальні документи для того, щоб усу­нути помічені Рудим С. В. недоліки судового рішення.

 Знайдіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень су­дові рішення, в яких зауважено про те, що «в рішенні суду по спра­ві не ухвалено рішення щодо якоїсь із заявлених правових вимог»; «в рішенні суд вийшов за межі позовних вимог». Проаналізуйте їх, а також способи усунення зазначених недоліків.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської облас­ті було задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укрнафтобанк» до Чернова Олександра Миколайовича про звернення стягнення на предмет іпоте­ки. У рахунок погашення заборгованості за Кредитним догово­ром № 01 від 16 вересня 2008 року в розмірі 14 432, 50 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки — трикімнатну квартиру житловою площею 32,6 кв. м., загальною — 49,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: Черкаська область, пгт. Драбів, вул. Радянська, 6, кв. 11, — що належить Чернову Олександру Миколайовичу на підставі договору купівлі-продажу квартири під скасувальною умовою. Виселено всіх осіб, зареєстрованих у квартирі, без надання іншого житлового приміщення. Стягнено з Чернова О. М. судовий збір.

Головний державний виконавець Відділу державної виконав­чої служби Драбівського РУЮ у Черкаській області звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області із заявою про роз’яснення порядку подальшого виконання виконавчого лис­та, виданого Драбівським районним судом Черкаської області на підставі рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні заявник — головний державний вико­навець Відділу державної виконавчої служби Драбівського РУЮ у Черкаській області заявлені ним вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд роз’яснити подальше виконання виконавчого листа у зв’язку з тим, що ані Чернов О. М. ані інші особи в квар­тирі не проживають, кореспонденцію від державної виконав­чої служби не отримують, на виклики державного виконавця не з’являються. Знайти зазначених осіб та виконати рішення суду за таких умов державному виконавцю не вбачається можливим.

Ухвалу якого змісту постановили би Ви на місці суду за ре­зультатами розгляду зазначеної заяви?

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської об­ласті від 01 квітня 2014 року по справі за позовом Чертополох

Ганни Миколаївни до Кам’янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи : Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської об­ласті , Реєстраційна служба Кременчуцького районного управлін­ня юстиції Полтавської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування позов було задоволено повністю, визнано за Чертополох Г. М. в порядку спадкування за законом, після померлої Чертополох Варвари Григорівни право власнос­ті на 1/12 частку житлового будинку, що знаходиться за адре­сою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівна, вул. Радянська, 8, —та згідно технічного паспорту № 15, виго­товленого станом на 20.12.2013 рік складається з житлового бу­динку літ. «А-1».

Рішення суду набрало законної сили. Чертополох Г. М. звер­нулася до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області, з метою реєстрації за нею права власності 1/12 частку житлового будинку на підставі вказаного рішення, однак їй було відмовлено у такій реєстрації у зв’язку з тим, що в рішенні суду не зазначено загальну та житло­ву площу будинку згідно технічного паспорту № 18 виготовлено­го станом на ЗО. 12.2013 рік.

Яким чином Чертополох Г. М. може захистити свої права?

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроХолдинг» звернулося до суду з позовом до Євтушенко Галини Геннадіївни, третя особа без самостійний вимог на стороні відповідача — СТОВ «Пісчане» про визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою суду позовну заяву ТОВ «ЄвроХолдинг» було залише­но без руху з наступних підстав:

— позивач звернувся до суду з позовною вимогою про ви­знання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачем та третьою особою. Ухвалене у даній справі судове рішення матиме однакові правові наслід­ки для обох сторін спірного договору оренди. Тому орен­дар за договором — СТОВ «Пісчане» повинно бути вказано у позовній заяві у такому ж статусі сторони у цивільно­му процесі, як і інша сторона договору — власник землі (орендодавець) — відповідач:

 позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів 1 третіх осіб, як того вимагає ч.І ст. 120 ЦПК України:

 позивачем не вказано, які саме права та Інтереси пози­вача були порушені, невизнані чи оспорені відповідачем — власником землі внаслідок укладення договору оренди землі з третьою особою.

Отримавши зазначену ухвалу, Товариство з обмеженою від­повідальністю «Єврохолдинг» звернулося до суду Із заявою про роз’яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як повинен діяти суд в даному випадку? Чи може роз’яснити ухвали про залишення позовної заяви без руху?

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська було задоволено повністю позов Іванової Ірини Михайлівни до Рахманінова Івана Микитовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання рішенням законної сили позивач звернулась до суду Із письмовою заявою, у якій просить суд ухвалити додаткове рі­шення по вищезазначеній цивільній справі, яким зобов’язати Заводський районний відділ державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську зняти з реєстраційного обліку відповідача.

В обґрунтування потреби ухвалити додаткове рішення, за­явниця посилається на те, що, Заводський районний відділ державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську після її звернення Із вищевказаним рішенням суду відмовляє їй у знятті відповідача з реєстраційного обліку.

Яке рішення повинен ухвалити за результатами розгляду за­яви Іванової І. М.? Що би Ви порекомендували заявниці з ураху­ванням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»60?

Харитонова Марина Віталіївна звернулася до суду з позовом до Дяченка Михайла Володимировича про усунення порушень права власності, зобов’язання вчинити дії. В обґрунтування позо­ву пояснила, що вони з відповідачем є сусідами. У травні 2012 р. Дяченко М. В. на території свого домоволодіння побудував вигріб­ну яму, яка знаходиться на відстані 0,7 м. від фундаменту будинку Харитонової М. В. Це є порушенням санітарних, епідеміологічних та будівельних норм. На підставі зазначеного, позивач, керую­чись п. 7 ст. 376 ЦК України, вимагала усунути порушення її права власності шляхом зобов’язання відповідача знести вигрібну яму.

Судом було встановлено, що дійсно, зазначена вигрібна яма побудована без належного дозволу та проектної документації, всупереч будівельним нормам. Разом з тим, вона не викорис­товувалась відповідачем за призначенням. Судовою будівель­но-технічною експертизою було встановлено, що фундамент будинку позивача на час розгляду справи в суді жодним чином не постраждав.

Виходячи з викладеного суд дійшов наступних висновків:

 За наявності права позивача щодо захисту свого права власності, нею не доведено, що внаслідок порушення діями від­повідача будівельних норм, було спричинено шкоду житловому будинку позивача, здійснено негативний екологічний вплив на ґрунт, повітря, воду.

 Посилання позивача на п. 7 ст. 376 ЦК України є безпідставним.

 Разом з тим, суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість по­рушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть по­рушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи положення зазначеної статті суд дійшов ви­сновку про часткове задоволення позову і вирішив «зобов’язати відповідача усунути порушення шляхом заборони експлуатації вигрібної ями».

Проаналізуйте дії суду. Чи відповідає ухвалене судове рішен­ня вимогам цивільного процесу? Якщо ні, то в яких саме аспек­тах допущені порушення?

Остапова Тетяна Ігорівна звернулася до суду з позовом до Ілющенка Олега Степановачапро стягнення боргу за розпискою. В прохальній частині свого позову Остапова Т. І. зазначила: «Прошу стягнути з Ілющенка Олега Степановача борг у сумі 40 000 грн».

Рішенням суду позов було задоволено повністю. Суд вирішив: «Стягнути з Ілющенка Олега Степановича на користь Остапової Тетяни Ігорівни 40 000 грн.»

Зазначене рішення суду першої інстанції не оскаржувалось відповідачем і набуло законної сили. Вже після отримання в суді виконавчого листа, Остапова Т. І. виявила, що ані в рішенні суду, ані у виконавчому листі не зазначено про покладення на відпові­дача судового збору, який вона сплатила в сумі 400 грн.

Визначте, чия це є помилка: позивача, яка не просила в позові про стягнення з відповідача судового збору, чи суду, який, за загаль­ний правилом, не може виходити за межі позовних вимог позивача?

Які дії повинна вчинити Остапова Т. І., щоб стягнути з Ілющенка О. С. 400 грн. судового збору?

 Петрова звернулася з позовом до Іванова про поділ майна подружжя.  Суд визнав право спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку, будинок, дачну садибу, автомобіль та провів їх поділ.
У своїх заявах до суду позивачка також указала, що частина спірних речей, придбаних у шлюбі, – відеокамера, фотоапарат, комп’ютер (куплені в кредит), телевізор, які також придбані у шлюбі, знаходяться у відповідача, яким ця обставина не заперечувалась. Однак суд залишив поза увагою клопотання позивачки про витребування доказів щодо часу та обставин придбання вказаних речей у зв’язку з наявністю у неї складнощів в отриманні цих доказів, відмовив у задоволенні в цій частині позову за його недоведеністю. 
Чи мало місце в цих діях суду порушення принципів цивільного процесуального права?

Тамберідзе тривалий час перебував у фактичних шлюбних відносинах з Вірною. У них народилася дитина. В зв’язку з тим, що Тамберідзе відмовився надавати кошти на утримання дитини, Вірна звернулася з позовною заявою (за місцем свого проживання) до суду про стягнення з Тамберідзе аліментів.
Оскільки Тамберідзе не володів українською мовою, на якій велося провадження цієї справи, а відшукати перекладача не вдалося, Вірна, частково володіючи грузинською мовою, на пропозицію суду погодилася бути перекладачем, чого не заперечував і Тамберідзе. Суд розглянув справу і позов задовольнив. У касаційній скарзі Тамбарідзе просив скасувати рішення суду, мотивуючи тим, що Вірна неправильно перекладала зміст процесуальних дій, які виконувалися в судовому засіданні ним, іншими учасниками процесу, а також судом, порушивши тим самим принцип національної мови судочинства. 
Дайте відповідь про наявність такого порушення.

 Чебрець, подавши позов до Лиходія про відшкодування вартості нанесених збитків, просив суд викликати з м. Ужгорода в судове засідання свідком Макарюка, який був єдиним очевидцем автомобільної аварії, внаслідок якої позивач і його автомашина одержали пошкодження. Беручи до уваги значну відстань розташування м. Хмельницького від м. Ужгорода, суддя доручив суду за місцем проживання Макарюка допитати його там і надіслати про це до суду розгляду справи журнал судового засідання.
Визначте відповідність процесуальних дій судді вимогам принципам цивільного процесуального права.

При розгляді справи про захист честі, гідності та ділової репутації позивачем були надані як докази особисті листи позивача та звукозапис розмови позивача з відповідачем.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в закритому судовому засіданні. Позивач заперечував проти таких дій.
На початку судового розгляду суддя оголосив, що судовий розгляд проводитиметься в закритому судовому засіданні.
Чи правомірні дії суду? Визначте відповідність таких дій принципам цивільного процесуального права.

Суд розглядав у судовому засіданні справу про поділ спільно нажитого майна між колишнім подружжям. Позивач Хорея у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи для укладення договору про надання йому юридичної допомоги. Відповідачка заперечила проти відкладення розгляду справи аргументуючи тим, що в неї немає коштів для того, щоб мати у процесі адвоката у якості представника. Якщо у позивача буде представник, а у неї ні, то це порушить принцип рівноправності сторін у цивільному процесі.
Суддя відмовив у задоволенні клопотання позивача, мотивуючи відмову тим, що відкладення провадження по справі порушить принцип рівноправності сторін у цивільному процесі, і процес буде несправедливим по відношенні до відповідачки.
Висловіть свої міркування щодо правової позиції сторін та дії принципів рівності та рівноправності у цивільному процесі.

Суддя місцевого суду Федорченко одноособово розглядав цивільну справу про визнання договору купівлі-продажу двокімнатної квартири недійсним. У судовому засіданні позивач Квітка заявив клопотання про відкладення розгляду справи на наступний день, але у колегіальному складі суду. В обґрунтування свого клопотання позивач посилався на те, що для нього рішення суду має виключне значення, оскільки одному судді важко розібратися у законності укладеного договору купівлі-продажу.
Суддя, вислухавши клопотання позивача, заявив, що він досвідчений суддя і за останні два роки заслухав більше десятка аналогічних справ і завжди знаходить підстави для визнання таких договорів недійсними. Судове засідання було продовжене. 
Чи порушено суддею принципи цивільного процесуального права?

У судовому засіданні слухалась справа окремого провадження про усиновлення дитини. Під час розгляду справи у зал судового засідання зайшов кореспондент обласного телебачення з відеокамерою і почав проводити зйомку судового засідання. На запитання головуючого про причини явки у судове засідання, кореспондент повідомив, що має завдання зробити репортаж про цю категорію справ, оскільки вона має дуже важливе значення і стосується захисту інтересів дітей.
Суддя заборонив відео зйомку і видалив журналіста із залу судового засідання. Той, у свою чергу, оскаржив бюрократизм судді до голови суду.
Проблему яких принципів цивільного процесу зачіпає наведена правова ситуація. 

За результатами провадження у справі за позовом подружжя Савицької до Савицького суд задовольнив позов та постановив рішення про розірвання шлюбу. Ніяких інших вимог у цій справі заявлено не було. Через два місяці після винесення рішення про розірвання шлюбу в суд звернулася Савицька з позовом про стягнення аліментів з відповідача на двох дітей, оскільки батько (відповідач) відмовляється добровільно їх утримувати. Відповідач заперечив проти розгляду справи, оскільки після розірвання шлюбу вони (колишнє подружжя) уклали договір про поділ спільно нажитого майна, за змістом якого більша частина майна переходила до колишньої дружини. Це, за словами відповідача, вказувало на відмову позивачки від правової вимоги про стягнення аліментів. Крім цього у договорі містилась вказівка на остаточність положень договору та відмову від звернення до суду на його виконання. Щодо стягнення аліментів, відповідач подав до суду договір про передачу даного спору на розгляд третейського суду (третейський запис).
Суддя, вивчивши подані відповідачем документи, відмовив у прийнятті позовної заяви про стягнення аліментів.
Дайте правовий аналіз ситуації.

 Громадянин Петров звернувся до районного суду з позовом до Левченко про стягнення боргу розміром 4 тис. грн.
У судовому засіданні відповідач визнав позов повністю і запропонував передати позивачеві замість грошової суми відеокамеру “Sony” вартістю 6 тис. грн. Позивач не заперечував проти цього, на такій підставі сторони вирішили укласти мирову угоду.
Суддя, у провадженні якого знаходилася справа, відмовився визнати цю мирову угоду, оскільки вартість магнітофона перевищувала розмір боргу.

Чи правильно діяв суддя? Чи відповідають дії судді принципам цивільного процесуального права?