Задачі з конституційного права (2)

Задачі з конституційного права 

 Між Верховною Радою України та Президентом України 08.06.1995 р. було укладено Конституційний договір, який врегулював основні суспільні відносини, що прийнято вважати предметом конституційно-правового регулювання. Го­лова Конституційної комісії на пленарному засіданні парламен­ту привітав народних депутатів і весь український народ з при­йняттям “Малої Конституції України”. Лідер парламентської опозиції при цьому обурився і зазначив, що будь-який консти­туційний договір не може вважатися Основним Законом країни.

Проаналізуйте висловлені оцінки Конституційного до­говору з точки зору класичних уявлень про юридичну природу конституції.

 До міського суду 15.07.1996 р. звернувся громадянин К. із позовом на рішення виконавчого комітету міської ради від р., яким йому було заборонено проведення пікету під міською радою з приводу незаконної вирубки дерев на ву­лиці, де мешкав заявник. У позові заявник наполягав на тому, що відповідно до ст. 39 Конституції України від 28.06.1996 р. та­ке рішення за зверненням виконавчого комітету міської ради мав ухвалювати суд. Рішенням міського суду позов громадянина К. залишився без задоволення. Суддя пояснив своє рішен­ня тим, що посилання на ст. 39 Конституції України є некорек­тним, оскільки на момент розгляду позову Конституція Украї­ни, яка була прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р., але офіційно опублікована лише 13.07.1996 р., ще не набула чинності. Таким чином, на думку судді, виконавчий комітет ух­валював рішення, керуючись Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 р. “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”. Громадянин К. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку.

Якими є, на Ваш погляд, перспективи розгляду справи в апеляційній інстанції? Розкрийте юридичну природу Консти­туції України. Які юридичні властивості притаманні Основно­му Закону України?

 На пленарному засіданні Конституційного Суду Украї­ни під час розгляду конституційного подання Президента Укра­їни щодо офіційного тлумачення Конституції України суддя- доповідач заявив, що “єдиною причиною, яка викликає необ­хідність тлумачення Конституції та законів, є недосконалість юридичної техніки, пов’язана з неточними й неконкретними формулюваннями конституційного тексту. Якби текст Основ­ного Закону був написаний чіткою й зрозумілою мовою, не до­пускав подвійного розуміння і не містив протиріч, [то тоді] усі суб’єкти державно-владних повноважень діяли б у чіткій відпо­відності до Конституції і жодних протиріч і суперечностей не виникало б”.

Чи згодні Ви з таким твердженням?

Наскільки обґрунтованою є висловлена позиція?

 У своєму зверненні до Міністерства освіти і науки України громадянин А., посилаючись на підручник з конститу­ційного права, запропонував “з огляду на те, що Конституції притаманна виховна функція, запровадити з наступного року ви­вчення головних положень Основного Закону України у старших групах дошкільних виховних закладів та видати художньо офор­млений навчальний посібник “Конституція в малюнках”.

Дайте стислу характеристику виховної функції Кон­ституції? Знайдіть найбільш вдалий синонім до цієї функції та обґрунтуйте свій вибір.

Підготуйте обґрунтовану відповідь на звернення.

У текст Конституції УСРР 1919 р. при розробці було записано чимало програмних положень. Багато таких положень містилося і в Конституціях УРСР 1937 та 1978 рр. Текст Кон­ституції України від 28.06.1996 р. також містить у собі окремі програмні положення. З іншого боку, у науці конституційного права існує точка зору про те, що наявність у конституції норм, які не відповідають реальним суспільним відносинам, свідчить про її фіктивність.

Проаналізуйте Конституцію УРСР 1937 р. та Кон­ституцію УРСР 1978 р. на предмет наявності в них норм, які мали програмний характер.

До чого зобов ’язують програмні положення конститу­цій?Чи потрібні програмні положення у тексті Конституції України? Чи можна вважати, що наявність в основних законах програмних положень призводить до їх фіктивності?

Народні депутати подали законопроект, в якому пропонується внести зміни до ч. 2 ст. 5 та інших статей Конституції, зокрема, замість терміна “народ” слід уживати “електорат (дієздатні громадяни України, які досягли 18 років)” у відповідних відмінках. На думку авторів законопроекту, це більше відповідатиме реальному стану речей, оскільки такого суб’єкта конституційного права, як народ не існує. Це зніме всі питання, пов’язані з відповідністю норм виборчих законів Конституції України, згідно з якими вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяв участь навіть 1 виборець.

Висловте Вашу позицію з приводу цього законопроек­ту. Дайте розгорнуту характеристику статусу (поняття, обсяг правосуб ’єктності, відносини, в які вступає, тощо) такого суб ’єкта конституційного права, як народ.

 Із метою подолання суперечностей між Верховною Радою України, Президентом та Прем’єр-міністром, що, на ду­мку політиків, виникають через недосконалість Конституції України в частині врегулювання діяльності вищих органів влади, Голова парламенту запропонував Президентові України та Прем’єр-міністру України укласти між трьома владними інсти­туціями тимчасовий договір про розподіл владних повнова­жень, в якому на період до внесення в установленому порядку змін до Конституції України буде по-новому виписаний статус цих вищих органів влади.

Дайте правову оцінку такій пропозиції.

Чи є вказані державні інституції суб ’єктами консти­туційного права, що можуть укладати подібний договір?

 Селищна рада за ініціативою громадян України, які постійно проживають у цьому селищі, що складають більше половини від загальної кількості населення даної адміністрати­вно-територіальної одиниці, вирішила провести місцевий рефе­рендум. На референдум винесено таке питання: “Ви за вихід те­риторіальної громади селища зі складу територіальної громади району та входження її до територіальної громади міста М.?”. Районна прокуратура опротестувала це рішення у зв’язку з тим, що воно суперечить чинному законодавству.

Чи можуть виступати суб’єктами конституційно- правових відносин селищна рада, територіальна громада райо­ну, територіальна громада міста, населення адміністративно- територіальної одиниці?

Які юридичні наслідки матиме такий референдум?

Вкажіть, як можуть розвиватися події, якщо громада селища проголосує за вихід територіальної громади зі складу району?

 Верховна Рада Автономної Республіки Крим ухва­лила постанову “Про призначення республіканського референ­думу за ініціативою громадян України, які постійно прожива­ють в Автономній Республіці Крим”. Цим рішенням було приз­начено проведення республіканського референдуму за ініціативою громадян України, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим, із винесенням на такий референдум питання: “Чи підтримуєте Ви надання російській мові статусу державної мови на території Автономної Республіки Крим?”. Крім того, у цій постанові органам місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим рекомендується створити районні, міські, ра­йонні у містах, сільські, селищні комісії по референдуму, а та­кож дільничні комісії на основі існуючих виборчих комісій, сформованих для підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. А також Раді міністрів ав­тономії доручалося здійснювати фінансування заходів щодо ор­ганізації та проведення референдуму.

Чи законне це рішення представницького органу авто­номії?

Чи належать громадяни України, що проживають в Автономній Республіці Крим, до суб ’єктів конституційно- правових відносин?

Які юридичні наслідки матимуть результати такого референдуму?

На зборах громадян України, які постійно прожива­ють в місті Н., була утворена ініціативна група з організації мі­сцевого референдуму. На зборах затверджені питання, що за­пропоновано винести на місцевий референдум, а саме: про до­віру міському голові та про скасування рішення міської ради “Про затвердження об’ єктів права комунальної власності тери­торіальної громади м. Н., які можуть надаватися в концесію”. Міський голова відмовився реєструвати ініціативну групу, оскільки, на його думку, питання, що були затверджені на збо­рах, згідно із законодавством України не можуть виноситися на місцевий референдум.

Які суб’єкти конституційно-правових відносин вказані в даній задачі?

Дайте правову оцінку діям та рішенням зазначених суб ’єктів конституційно-правових відносин.

 Міжнародний кримінальний суд в Гаазі звернувся до офіційної влади України з вимогою передати громадянина України Д. цій установі для проведення розслідування у справі масових вбивств на території Польщі у роки Другої світової війни. У матеріалах запиту наводяться неспростовні факти того, що громадянин України Д. у часи подій, що згадуються, брав активну участь у каральних операціях та здійснював геноцид. Народний депутат Ф. як представник парламентської опозиції вніс пропозицію про позбавлення Д. громадянства України і видачу Міжнародному суду. Заступник Голови Верховної Ради України як головуючий на пленарному засіданні того ж дня вніс це питання до порядку денного і поставив на голосування. Парламент повністю підтримав пропозиції депутата Ф., прийн­яв відповідну постанову, яка була направлена для виконання до Міністерства внутрішніх справ і Міністерства закордонних справ.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Яким має бути рішення щодо Д. ?

 Громадянка Канади Т., батьки якої до 1939 р. пос­тійно проживали у Львові і вимушено емігрували до США, взя­ла шлюб із громадянином України, який припинився внаслідок його смерті на другому році подружнього життя, звернулася до Президента України з проханням прискорити процедуру при­йняття її до громадянства України, обґрунтовуючи це своїми особливими заслугами перед Україною, зокрема, допомогою при будівництві української бібліотеки в Мексиці.

Підготуйте відповідь на звернення з розгорнутим аналі­зом законодавства.

 Громадянин України К., який подав документи на вихід із громадянства України з наміром набуття громадянства Російської Федерації і під час відпочинку в Туреччині був за­триманий за підозрою в торгівлі наркотичними засобами, звер­нувся до консульства України в Туреччині з проханням про до­помогу. Відмова у допомозі з боку консульської установи Укра­їни обґрунтовувалася втратою правових зв’язків громадянина К. з Україною внаслідок підготовки документів щодо набуття ним громадянства Російської Федерації. Однак дипломатичний представник РФ у Туреччині також відмовив у допомозі грома­дянину К., вказуючи, що подібні дії завдали значної шкоди ав­торитету та іміджу його держави.

Дайте правову оцінку діям дипломатичних і консульсь­ких установ обох держав.

У яких випадках держава може відмовитися від надан­ня допомоги своїм громадянам?

 Консул України у м. Будапешт звернувся до Голови СБУ з інформацією про те, що громадянин України Т. уже бі­льше десяти років постійно проживає в Угорщині і втратив всі­лякі зв’язки з Україною. При цьому він влаштувався на роботу в органах місцевої влади, а також на громадських засадах вико­нує обов’язки головного тренера збірної Угорщини з футболу, отримуючи при цьому заробітну плату. Консул вважає, що за таких обставин компетентні органи влади мають прийняти рі­шення про втрату Т. громадянства України.

Чи є підстави для припинення громадянства України Т.? Дайте обґрунтовану відповідь та розгорнутий правовий аналіз ситуації.

 Громадянка України А., депутат Харківської міської ради, після укладання шлюбу з громадянином Італії Т. автома­тично набула громадянства чоловіка, хоча й бажала надалі виконувати функції депутата міської ради відповідно до вимог За­кону України “Про статус депутатів місцевих рад” і не мала на­міру змінювати громадянство України. У зв’язку з наявністю одночасно громадянства двох держав А. висловила занепокоєн­ня та звернулася за консультацією.

Проаналізуйте ситуацію, що склалася, підготуйте і об­ґрунтуйте відповідь на звернення А.

 У результаті проведення журналістського розсліду­вання з’ ясувалося, що прокурор одного з районів міста М. вже тривалий час є громадянином Російської Федерації.

Підготуйте конституційно-правовий висновок за ре­зультатами аналізу цієї ситуації.

Яка встановлена юридична відповідальність за такий стан речей?

Який механізм запобігання виникненню випадків біпатризму існує в Україні?

 Безробітний громадянин України, колишній військо­вослужбовець, К. через скрутне матеріальне становище при­йняв пропозицію сепаратистського угруповання “Ета” щодо участі в поваленні конституційного ладу Іспанії із застосуван­ням збройних засобів. З огляду на протиправну діяльність К. був оголошений у розшук Інтерполом. Через певний час К. по­вернувся в Україну і був затриманий співробітниками ГУБОЗ у м. Києві. Начальник ГУБОЗ звернувся до керівника Комісії при Президентові України з питань громадянства про вирішення питання про втрату К. громадянства України.

Яким чином має бути вирішене питання про подальше перебування К. у громадянстві України?

На парламентських слуханнях один із доповідачів заявив, що говорити про розвиток українського конституціона­лізму в радянський період немає жодних підстав, оскільки в Ра­дянській Україні не було жодної реальної Конституції, існувала лише одна політична партія, яка фактично підмінила собою увесь державний апарат, був відсутній реальний поділ влади, а людина і її права не визнавалися соціальною цінністю. Саме та­кий устрій держави і суспільства обґрунтовувався в той час українськими вченими-правознавцями, що й свідчить про від­сутність у радянські часи реальних конституційно-правових ідей.

Проаналізуйте висловлену позицію, виходячи з сучасного розуміння конституціоналізму.

У чому полягає головний зміст сучасного українського конституціоналізму?

До Конституційного Суду України надійшло кон­ституційне подання 50 народних депутатів України, в якому було заявлене клопотання щодо офіційного тлумачення поло­ження частини третьої Преамбули Конституції України 1996 р. “спираючись на багатовікову історію українського державо­творення ...” в аспекті впливу на сучасний конституційний про­цес відомих історії українського конституціоналізму актів: Конституції Пилипа Орлика 1710 р., Конституції УНР 1918 р., Конституційного Договору 1995 р., Декларації про державний суверенітет України 1990 р., Акта проголошення незалежності України 1991 р. Зокрема, суб’єктів конституційного подання цікавили питання щодо чинності цих актів у цілому або окре­мих їх положень, щодо значення в утвердженні української державності та розвитку вітчизняного конституціоналізму.

Як відповідальний працівник секретаріату Конститу­ційного Суду України підготуйте проект повідомлення щодо конституційного подання для його розгляду керівником секре­таріату.

 До Верховної Ради України 310 народних депутатів України внесли законопроект про викладення Конституції України в новій редакції. Парламент направив цей проект до Конституційного Суду України для отримання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції Украї­ни. Суддя-доповідач по цій справі на пленарному засіданні Конституційного Суду України запропонував визнати неконс­титуційним цей проект із таких підстав:

по-перше, він передбачає ліквідацію посади Прем’єр- міністра України і підпорядкування уряду безпосередньо главі держави;

по-друге, закріплює виборче право по виборах органів мі­сцевого самоврядування за іноземцями, які на законних підставах постійно проживають на території відповідної місцевої ради.

Крім того, Конституційний Суд України вказав, що пе­ред внесенням відповідного законопроекту до парламенту не було проведено його всенародного обговорення і всеукраїнсь­кого референдуму, на якому народ мав дати згоду на зміну іс­нуючої форми правління з парламентсько-президентської на президентську, оскільки це змінює існуючий в Україні консти­туційний лад, а відповідно до ст. 5 Конституції України таке право належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Чи підтримали б ви таку пропозицію судді-доповідача (ви - суддя Конституційного Суду України)?

Чи може бути прийнятий такий законопроект?

Чим відрізняються за процедурою прийняття проекту нової Конституції України від законопроекту про викладення Конституції України в новій редакції?

Політичні партії, які за результатами чергових пар­ламентських виборів не взяли участі в розподілі депутатських мандатів, утворили “Союз політичних партій національного по­рятунку”, розробили проект нової Конституції України і почали збирати підписи, необхідні для проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, на який планували ви­нести цей проект.

Президент України звернувся через загальнонаціональні телеканали до українського народу і заявив, що він як гарант Конституції ніколи не оголосить такого референдуму, оскільки чинною Конституцією України не передбачено такого порядку ухвалення нового Основного Закону.

Наскільки, на Вашу думку, обґрунтованою є позиція Президента України?

У чому полягає особливий захист Конституції як одна з її ключових юридичних властивостей?

 На парламентських слуханнях, присвячених сучас­ним проблемам українського конституціоналізму, народний депутат Л. заявив, що Конституція України не повною мірою відповідає демократичним стандартам, оскільки:

 на першому місці стоїть розділ “Загальні засади”, но­рми якого нікого і ні до чого не зобов’язують, а мають лише де­кларативний характер;

 розділ, в якому встановлено права і свободи людини, стоїть на другому, а не на першому місці, що не відповідає лі­берально-демократичним конституційним ідеалам;

 у тексті зафіксовано не всі права і свободи, які відомі сучасній правовій думці, а це значно знижує її регулюючий по­тенціал;

 за народом закріплено право на всеукраїнському ре­ферендумі затверджувати зміни лише до трьох, а не до усіх її розділів.

Проаналізуйте таку позицію з точки зору змісту Кон­ституції України.

Наскільки обґрунтованими, на Ваш погляд, є висловлені зауваження?

 Верховна Рада України прийняла у третьому читанні Закон України “Про внесення змін до Конституції України”, яким передбачається ліквідація Конституційного Суду України і передача його повноважень Верховному Суду України. Висновки щодо відповідності цього законопроекту ст. 157, 158 Конституції України від Конституційного Суду отримані не бу­ли. Названий Закон направлено на підпис Президенту України, який застосував право вето щодо нього. Народні депутати України звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії Президента України, в якій просять визнати їх неконституцій­ними та зобов’язати главу держави підписати Закон й оприлю­днити його.

Яким чином має бути вирішений цей спір?

 У 2007 р. у видавництві одного із вищих органів влади України надруковано офіційний текст Конституції Укра­їни зі змінами, внесеними Законом № 2222 від 08.12.2004 р. У цій Конституції був відсутній Розділ ХУ “Перехідні положен­ня” і зазначалося, що цей Розділ Конституції України втратив чинність у зв’язку з тим, що він виконав свою роль.

Проаналізуйте, наскільки обґрунтованим було виклю­чення Розділу ХУ з Конституції України в цьому виданні.

Яку роль в Конституції України відіграють “Перехідні положення ”?

 Група народних депутатів України в кількості 250 осіб подала до Верховної Ради України законопроект “Про вне­сення змін і доповнень до Конституції України”, яким, зокрема, передбачалося: а) Президент України обиратиметься не наро­дом, а парламентом; б) Україна визнається федеративною дер­жавою; в) в Україні запроваджується друга державна мова.

Проаналізуйте даний законопроект на предмет його ві­дповідності Конституції України.

Які існують процедури реформування тексту Основно­го Закону України?

 Президент України вніс до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Конституції України, яким, зокрема, передбачалося наступне.

Право бути обраним сільським, селищним, міським головою мають громадяни України, яким на день виборів випо­внився 21 рік.

 Право бути обраним народним депутатом України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 25 років.

 Громадяни України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити демонстрації, мітинги, вуличні походи, не менш як за      15     днів направивши заявку на їх проведення     до     міс­цевих органів виконавчої влади або органів місцевого самовря­ дування і отримавши їх згоду.

Верховна Рада направила цей законопроект до Консти­туційного Суду для отримання висновку на його відповідність вимогам ст. ст. 157 та 158 Конституції України.

Складіть проект відповідного висновку Конституцій­ного Суду України.

Яким вимогам повинен відповідати законопроект про внесення змін до Конституції України?

 До Конституційного Суду України надійшло кон­ституційне подання, підписане 43 народними депутатами, щодо офіційного тлумачення ст. 8 Конституції України. У поданні за­значалося, що “хоча в ч.1 ст. 8 Конституції України проголоше­но принцип верховенства права, однак у ч. 2 закріплено прин­цип юридичного верховенства Конституції України. А оскільки, як наголошено в Преамбулі, Конституція України - це Основ­ний Закон, то фактично в Україні діє принцип верховенства за­кону, а не верховенства права”. На підставі такого аналізу ст. 8 Основного Закону народні депутати вимагали від Конституцій­ного Суду України офіційно визнати, що наведене конститу­ційне положення слід розуміти як верховенство закону.

Складіть і обґрунтуйте проект відповідного рішення Конституційного Суду України.

 До Окружного адміністративного суду надійшов ад­міністративний позов про визнання незаконним рішення район­ної державної адміністрації, яким було затверджено Перелік вулиць та майданів, на яких забороняється проводити мітинги.

Розглядаючи цей позов, суддя П. дійшов висновку, що оскар­жуване рішення районної державної адміністрації є неправо- вим. Враховуючи, що ст. 8 Конституції України закріпила принцип верховенства права, суддя П. виніс постанову про за­доволення адміністративного позову й визнав рішення районної державної адміністрації неправовим. Аргументуючи своє рі­шення в мотивувальній частині постанови суду, П. навів цілу низку визначень поняття “право” відомих філософів й правоз­навців, які, на його думку, підтверджують неправовий характер рішення, що оскаржувалося.

Дайте кваліфікований аналіз описаній вище ситуації.

На парламентських слуханнях, присвячених удоско­наленню системи організації державної влади, народний депу­тат З. наголосив: оскільки у ст. 6 Конституції України закріпле­но, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на за­конодавчу, виконавчу і судову (а це положення відносять до основ конституційного ладу), то існування в Україні інших ор­ганів державної влади Основний Закон не передбачає. Саме то­му з метою забезпечення стабільності конституційного ладу України необхідно терміново ліквідувати всі державні органи, які не належать до жодної з передбачених ст. 6 Конституції України гілок державної влади, передавши їх владні повнова­ження легітимним органам.

Проаналізуйте таку пропозицію народного депутата.

Про які органи влади може йти мова?

 Згідно з Конституцією України українська мова має статус “державної”. Разом із тим 15.03.2003 р. Верховна Рада України ратифікувала “Європейську хартію регіональних мов або мов меншин”, якою передбачається використання в якості “мови навчання”, “мови діловодства”, “мови судочинства” то­що регіональної мови, тобто мови, яка традиційно використову­ється національними(ою) меншинами(ою).

Яким чином, на Ваш погляд, можна імплементувати за­значені положення Європейської хартії регіональних мов в на­ціональне законодавство України і гарантувати при цьому са­ме конституційні засади її мовної політики? Запропонуйте власний варіант відповідних законодавчих норм.

 Громадянин України П. виїхав за службовим відря­дженням до Польщі 22.09.2007 р. Через тиждень він повернувся до України. Бажаючи взяти участь у дострокових виборах народ­них депутатів України, він вирішив перевірити, чи внесено його прізвище до списку виборців. Однак прийшовши на виборчу дільницю, П. дізнався, що його виключили із виборчого списку на підставі даних Державної прикордонної служби як такого, що виїхав за межі України і не повернувся в Україну за 3 дні до дня виборів. З огляду на ці обставини П. вирішив, що дільнична ви­борча комісія грубо порушила його конституційне право на участь у виборах. Того ж дня він звернувся до районного суду із відповідним позовом. Суддя Н. невідкладно розглянув позов П. і, керуючись принципом верховенства права, а також прямою ді­єю норм Конституції, виніс постанову, відповідно до якої дії дільничної виборчої комісії були визнані неконституційними, а П. мав бути поновлений у виборчому списку.

Розкрийте зміст верховенства права як засади кон­ституційного ладу України.

Наскільки конституційним є рішення суду?

 У Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. закріплено, що Україна в майбутньому проголо­шує намір стати нейтральною й позаблоковою державою.

На підставі цього Перспективна партія України заявляє, що ставити питання про вступ України до військово- політичного блоку можна лише після внесення змін до Декла­рації про державний суверенітет України.

Чи може на сьогодні Україна приєднатися до договору про членство в міжнародній організації колективної безпеки?

Чи можна вважати Декларацію про державний сувере­нітет України чинним правовим актом, обов ’язковим для загаль­ного виконання?

Заступник Голови Адміністрації Президента України на прес-конференції оголосив про внесення ним до Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи проекту Закону “Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України»”, яким передбачається змінити процедуру обрання глави української держави за американським зразком, тобто ви- борщиками. При цьому кількість виборщиків має залежати від кількості виборців. Один виборщик обиратиметься від 50 тис. виборців. Результати виборів глави держави мають визначатися по регіонах (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), а обраним вважатиметься громадянин, який отримав більшість голосів виборщиків у чотирнадцяти чи біль­ше регіонах.

Чи відповідає такий законопроект засадам конститу­ційного ладу України? Обґрунтуйте свій висновок.

 На думку видатного французького мислителя Жан- Жака Руссо, “немає і не може бути ніякого основного закону, обов’язкового для народу в цілому; для останнього не обов’язковим є навіть Суспільний договір”. Ст. 5 Конституції України чітко не визначає жодних меж реалізації влади народу.

Чим може бути обмежений народний суверенітет із позицій Конституції України і сучасного європейського право- розуміння ?

 Ініціативна група громадян розпочала збір підписів із проведення всеукраїнського референдуму з приводу вступу до НАТО. Обґрунтовувалося це тим, що Україна не є членом жодного військового блоку, а також не має ядерної зброї, через що державний суверенітет України, її незалежність та територі­альна цілісність не є на 100 % гарантовані. У відповідь предста­вники однієї із політичних партій заявили, що у разі прийняття ЦВК позитивного рішення із реєстрації ініціативної групи вони оскаржать рішення ЦВК до Конституційного Суду України.

Дайте визначення державного суверенітету. Назвіть гарантії державного суверенітету та розкрийте їх зміст. Яка роль військових гарантій для забезпечення державного сувере­нітету на сучасному етапі?

 Громадянин К. звернувся до Апеляційного адмініст­ративного суду м. Києва з позовом про порушення його прав і свобод Законом України “Про статус народного депутата”. Під­ставою стала відмова Печерського районного суду м. Києва зо­бов’язати народного депутата П. виконати обіцянки, дані під час передвиборчої кампанії. Суд, посилаючись на норми зазна­ченого Закону, зробив висновок, що в Україні встановлено вільний, а не імперативний мандат.

Заперечуючи це положення, у своєму позові громадянин К. посилався на принцип народного суверенітету, закріплений у ст. 5 Конституції України. Оскільки народ здійснює свою владу через представників, цим представникам можуть даватися вка­зівки щодо їх дій; аналогічним чином їх дії обмежуються пе­редвиборчою програмою. Політична партія, членом якої є на­родний депутат П., у своїх заявах посилалася на те, що принцип вільного мандата діє в багатьох демократичних країнах, цей принцип повною мірою відповідає поняттю і правовому змісту народного суверенітету.

Який юридичний зміст принципу народного сувереніте­ту (ст. 5 Конституції України)? Яке рішення повинен ухвалити Суд?

 Президент України направив на ратифікацію до Верховної Ради України міжнародний договір, згідно з яким Україна передавала на користь міжнародної регіональної орга­нізації частину своїх виняткових прав (оборона, охорона кордо­нів, емісія грошей і т.д.). Депутати Верховної Ради України, ви­рішивши, що цей міжнародний договір обмежує суверенітет України, а отже, суперечить Конституції України, відмовилися його ратифікувати.

Яка зі сторін права в даному спорі? Який порядок укла­дення та ратифікації міжнародних договорів, які суперечать Конституції України? Відповідь обґрунтуйте посиланнями на чинне законодавство .

 Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин (Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, 1992 р.” (від 24.12.1999 р. № 1350-ХІУ)). Хартія була розроблена під егідою Ради Європи, відкрита для підписання 05.11.1992 р.

Відповідно до зобов’язань, прийнятих на себе при всту­пі до Ради Європи в 1995 р., наша країна повинна була приєд­натися до Хартії протягом року. Підписала Україна Хартію вже в травні 1995 р. Через кілька років - 24.12.1999 р. - парламент прийняв закон про ратифікацію Хартії. Однак незабаром рі­шенням Конституційного Суду України (12.07.2000 р. справа № 1-34/2000) цей Закон був визнаний неконституційним через порушення процедурних моментів. Президент України вніс у парламент наступний законопроект “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов” із пропози­цією позачергового розгляду цього документа, який Верховна Рада України ратифікувала 15.05.2003 р.

Дайте визначення поняттям “ратифікація ” та “денон­сація ”, визначте процедуру ратифікації.

Як варто розуміти положення Конституції України про те, що частиною національного законодавства є договори, згода на обов ’язковість яких дана Верховною Радою України?

 Уповноважений Верховної Ради України з прав лю­дини оскаржив до Конституційного Суду положення Закону України “Про міліцію”, згідно з яким міліції було надано право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього при­міщеннях осіб, яких запідозрено в занятті бродяжництвом, на строк до 30 діб за вмотивованим рішенням суду. На думку Упо­вноваженого, ця норма носить відкрито дискримінаційний ха­рактер і обмежує право громадян на свободу пересування та ві­льний вибір місця проживання. У ході судового засідання пред­ставники МВС наполягали на необхідності збереження оспорю­ваного положення, мотивуючи це інтересами боротьби зі зло­чинністю і профілактикою злочинів, зокрема, тих із них, що вчиняють безпритульні.

Яке рішення повинен ухвалити Конституційний Суд України? Чи відповідає, на Вашу думку, оспорюване положення Закону України “Про міліцію ” цінностям і принципам правової держави ? Чому у правовій державі повинно бути надано пріо­ритет - публічному чи приватному інтересу ?

 У справі за адміністративним позовом Пенсійного фонду України до Л., який є суб’єктом підприємницької діяль­ності, щодо стягнення з останнього в примусовому порядку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні 12 місяців, Суд відмовив Пенсійному фонду України у задоволенні позову. Своє рішення він обґрун­тував тим, що положення Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, на які посилається Пенсійний фонд України, су­перечать принципу верховенства права, проголошеному ст. 8 Конституції України, а також цей Закон не відповідає ст. 67 Конституції України, положення якої зобов’ язують кожного сплачувати податки і збори, а оскільки єдиний внесок на загаль- нообов’ язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом, не входить до системи податків та зборів, то цей Закон порушує положення Конституції України й принцип верховенст­ва права, втілений у тексті Основного Закону України. Отже, оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії, Суд ухвалив рішення на підставі Конституції України, не застосо­вуючи норми Закону.

У чому полягає сутність принципу “верховенство пра­ва”? Як співвідносяться між собою принцип “верховенство права” та “верховенство Конституції”? Чи правомірним є рі­шення Суду? Прокоментуйте рішення Суду.

Верховною Радою України було прийнято закон, яким скасовуються соціальні пільги та виплати деяким катего­ріям населення: шахтарям, дітям війни, працівникам органів внутрішніх справ та ін. П’ятдесят народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням визнати положення закону неконституційними. Оскільки, на їх думку, скасування соціальних пільг суперечить положенню ст. 1 Конституції, яким Україна проголошується соціальною державою, та положенню ч. 3 ст. 22 Конституції, відповідно до якого при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Дайте визначення та вкажіть основні ознаки соціаль­ної держави. Чи не призведе прийняття такого закону до зву­ження обсягу конституційних соціальних прав громадянина? Яким чином має вирішити справу Конституційний Суд Украї­ни? Складіть проект рішення суду.

 Під час круглого столу, присвяченого обговоренню судової реформи в Україні, народний депутат К. виступив із пропозицією підготувати законопроект щодо внесення змін до Конституції України, в якому будуть передбачені положення, згідно з якими “судді судів загальної юрисдикції повинні оби­ратися громадянами України, що проживають на території ад­міністративної одиниці, де розташований відповідний суд”.

Яку роль судова гілка влади відіграє в побудові правової, демократичної держави? Назвіть гарантії незалежності суд­дів? Як, на Вашу думку, повинні формуватися суди загальної юрисдикції, щоб вони були максимально незалежними від зако­нодавчої та виконавчої гілок влади?

Солдата строкової служби було притягнуто до кри­мінальної відповідальності за самовільне залишення військо­вої частини з метою ухилитися від військової служби (ст. 408 “Дезертирство” Кримінального кодексу України). У судовому засіданні адвокат обвинуваченого звернувся до суду з клопо­танням про закриття кримінальної справи на підставі ст. 3 Кон­ституції Україні, а саме “людина, її життя і здоров’ я, честь і гі­дність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найви­щою соціальною цінністю”, адже його підзахисний вчинив ді­яння, передбачені ст. 408 КК України, через постійні знущання та побиття, які здійснювали по відношенню до нього інші сол­дати строкової служби. На підтвердження власних слів адвокат надав переконливі докази.

Що таке пряма дія норм конституції? Чи можна ото­тожнювати пряму дію норм конституції з безпосередньою ді­єю норм конституції і чи можливе в зазначеній ситуації безпо­середнє застосування норм Конституції України? На які ще норми міг послатися адвокат?

 Верховна Рада України з метою підтримки українсь­ких виробників прийняла зміни до Митного кодексу України та передбачила статтю, згідно з якою “на товари секонд-хенд, які ввозяться на територію України, встановлюється єдиний митний тариф - не за вагою товару, а поштучно”, а також внесла зміни до Податкового кодексу України, передбачивши статтю, відповідно до якої “суб’єкти підприємницької діяльності, що діють за спрощеною системою оподаткування, не мають права здійснювати продаж товарів, що є секонд-хендом”.

Після направлення Головою Верховної Ради України ух­валених законопроектів на підпис Президенту України спілка пі­дприємців звернулася до глави держави з проханням не підпису­вати законопроект, оскільки, на їх думку, він: 1) є таким, що по­рушує їх право на підприємницьку діяльність, передбачену ст. 42 Конституцією України; 2) порушує принцип рівності всіх грома­дян, зокрема, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст. 24 Конституції Украї­ни); 3) є неправомірним втручанням держави в ринкові відноси­ни, що не припустимо в конституційній державі.

Назвіть конституційні засади ринкової економіки. Які, на Вашу думку, межі втручання держави в ринкову економіку та здійснення підприємницької діяльності встановлює Кон­ституція України? Чи відповідають, на Ваше переконання, ви­щезазначені законопроекти Конституції України?

 У свій час Ж.-Ж. Руссо зазначав, що “у природному стані кожен індивід реалізовував суверенні права щодо самого себе, тому він має поступитися цими правами на користь суспі­льства за умови участі у формуванні загальної волі або держа­ви, яка повинна бути організована таким чином, щоб забезпечу­вати інтереси більшості громадян”. Відповідно до цієї установ­ки єдиним законним правлінням у такому випадку буде пряма демократія, у якій законодавча влада належить цілісному кор­пусу громадян, від якого надаються накази посадовим особам, котрі виконують закони.

При цьому вчений не допускав того, що суспільство може делегувати свої повноваження виборній асамблеї. Тому, розглядаючи англійську конституцію, він указував, що англійці, які вважають себе вільними, насправді є такими не більше, ніж один раз на сім років, коли обирають своїх представників.

Дайте коментар наведеним висловлюванням Ж.-Ж. Рус­со. Яким чином співвідносяться представницька та безпосере­дня форми народовладдя, яку з них необхідно вважати пріори­тетною в сучасному світі?

 У ст. 5 Конституції України 1996 р. встановлено: но­сієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Таким чином, в Ос­новному Законі фіксується відправне положення щодо безпосе­редньої й представницької форм народовладдя. У радянський період навпаки перевага віддавалася представницькій демокра­тії, виходячи з постулату тотожності інтересів громадянина і держави. Проте і сьогодні, наприклад, у ст. 3 Конституції Фран­цузької Республіки 1958 р. зазначено: “національний суверені­тет належить народу, який здійснює його через своїх представ­ників та через референдум”.

Яку із зазначених форм народовладдя необхідно вважа­ти пріоритетною у сучасному світі?

 У виборах народних депутатів взяли участь 58 % громадян, включених до списків виборців. Розподіл депутатсь­ких мандатів відбувся між чотирма політичними партіями - суб’єктами виборчого процесу, що набрали п’ять та більше від­сотків голосів виборців (34 %, 31 %, 14 %, 5% відповідно, у ці­лому - 84 % голосів громадян, що проголосували).

Яка частина населення України таким чином представ­лена у Верховній Раді України? Чи можна стверджувати, що обрані у такий спосіб народні депутати є представниками й тих громадян, що за них не голосували?

 До ЦВК надійшла скарга від представника політич­ної партії - суб’єкта виборчого процесу щодо проведення неза­конної агітації, а саме участі в ній Президента України з метою спонукати виборців голосувати за певну політичну партію, без­оплатного використання ефіру телекомпанії для проведення пе­редвиборної агітації. Суб’єкт звернення просить визнати пору­шення принципу рівності умов використання ЗМІ, безоплатного поширення інформації з ознаками політичної реклами проти­правними; зобов’ язати Президента України утриматися від дій щодо участі у передвиборчій агітації, втручання у виборчий процес, порушення принципу рівного та неупередженого став­лення до суб’єктів виборчого процесу.

Які критерії дають можливість охарактеризувати ви­бори як вільні і рівні?

 Президент України 15.01.2000 р. видав Указ “Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініці­ативою”, яким передбачалося проведення референдуму

р., на який, зокрема, пропонувалося винести питан­ня: 1. “Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської не­доторканності народних депутатів України і вилученням у зв’язку з цим ч. 3 ст. 80 Конституції України: “Народні депута­ти України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи за­арештовані ?” та 2. “Чи згодні Ви із зменшенням загальної кіль­кості народних депутатів України з 450 до 300 і пов’язаною з цим заміною у ч. 1 ст. 76 Конституції України слів “чотириста п’ятдесят” на слово “триста”, а також внесенням відповідних змін до виборчого законодавства ?” Результати голосування бу­ли позитивними: перше питання “за” - 89 % голосів виборців, друге “за” - 89,91 %.

Однак Верховна Рада України відмовилася вносити від­повідні зміни до Конституції України, посилаючись на те, що був порушений порядок внесення змін і доповнень до Основно­го Закону.

Яку юридичну силу мають рішення, прийняті на всеук­раїнському референдумі? Чи мав право глава держави призна­чати референдум із вказаних питань? Яку юридичну силу ма­ють рішення, прийняті на референдумі 16.04.2000 р.? Наскіль­ки правомірними були дії Верховної Ради України?

 Ініціативна група звернулася до Центральної вибор­чої комісії з вимогою її зареєструвати для збору підписів на під­тримку проведення всеукраїнського референдуму, на який за­пропоновано винести наступні питання: 1. Чи підтримуєте Ви ухвалення Закону “Про всеукраїнський і місцеві референдуми”, в якому, зокрема, передбачена можливість ухвалення нової Конституції України на референдумі? 2. Чи підтримуєте Ви вступ України до НАТО? 3. Чи підтримуєте Ви вступ України до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Ка­захстаном?

Які мають бути дії ЦВК? Чи може вона відмовити в реєстрації ініціативної групи та з яких підстав? Проаналізуй­те практику ініціювання всеукраїнських референдарних проце­сів, що склалася на сьогоднішній день. Які шляхи вдосконалення процедури ініціювання всеукраїнського референдуму Ви може­те запропонувати?

 Народний депутат П. подав до Верховної Ради Украї­ни законопроект, відповідно до якого запропонував закріпити в Законі “Про політичні парії в Україні” норму, згідно з якою по­літичні партії у своїй діяльності мають керуватися демократич­ними принципами. Свою пропозицію депутат обґрунтував чис­ленними порушеннями демократичних стандартів політичними партіями в Україні, зокрема, поширеною практикою закритих з’їздів, а також одноособового ухвалення рішень лідерами пар­тій. Крім того, депутат послався на ст. 1 Конституції України, відповідно до якої Україна є демократичною державою.

Натомість у висновку науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України наголошувалося на тому, що закріплення такої норми порушувало б принцип невтручання держави в діяльність політичних партій. Адже відповідно до законодавства України про громадські об’єднання та політичні партії втручання державних органів та службових осіб у діяль­ність об’єднань громадян не допускається. Більше того, на підс­таві цих норм Конституційний Суду України у своєму рішенні від 23.05.2001 р. № 6-рп/2001 (справа щодо конституційності ст. 2483 Цивільного процесуального кодексу України) зробив висновок, що “внутрішня організація, взаємовідносини членів об’ єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об’ єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об’ єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутріш­ньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самос­тійному вирішенню”.

Чи має поширюватися норма ст. 1 Конституції Украї­ни на діяльність політичних партій? Чи згодні Ви з пропозиці­єю народного депутата? Як Ви оцінюєте аргументи Науково- експертного управління Апарату Верховної Ради України?

У місті К. відбулися збори громадян з ініціювання місцевого референдуму. Голова зборів Д. звернувся до міського голови із вимогою зареєструвати ініціативну групу з проведен­ня місцевого референдуму з питань: 1. Чи підтримуєте Ви забо­рону на відведення земельних ділянок під будівництво капіта­льних споруд на території міського парку “Перемога?” та 2. Чи підтримуєте Ви дострокове припинення повноважень міського голови Т.?

До зазначеної заяви були долучені список учасників зборів, протокол зборів, формулювання питань, що пропону­ються для винесення на референдум, список членів ініціативної групи, зобов’язання членів ініціативної групи про додержання ними законодавства про референдум.

За результатами розгляду названих документів голова територіальної громади міста К. видав розпорядження про від­мову в реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму. На його думку, питання, що пропонуються, сформульовані не коректно, а також порушена процедура ініціювання референ­думу.

Члени зборів громадян України з питання місцевого ре­ферендуму, які були обрані до складу ініціативної групи місце­вого референдуму, звернулися до суду.

Яким має бути рішення суду? Як реалізується право вимоги референдумів громадянами за чинним законодавством України? Покажіть відмінності у процедурі ініціювання всеук­раїнського та місцевих референдумів.

 Під час проведення місцевого референдуму у місті Л. на дільниці для голосування № *** о 13 год 15 хв було здій­снено закриття приміщення для голосування та припинено про­цес голосування приблизно на 45 хв. Громадянка Р., яка є чле­ном ініціативної групи референдуму, звернулася до суду з ви­могою визнати результати голосування на цій дільниці недійс­ними. За її словами, вказаний проміжок часу був достатнім для здійснення фальсифікацій, а також на період закриття дільниці для голосування вона і близько 40 громадян не змогли здійсни­ти волевиявлення, що є порушенням їх конституційних прав. Крім того, до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, не було включено її сина, який є студентом і на­вчається в іншому місті.

Чи є вимоги громадянки Р. обґрунтованими? Проаналі­зуйте порядок проведення референдуму. У яких випадках ре­зультати референдуму визнаються недійсними?

 Активісти громадської організації “За перспективну Україну” ініціювали збір підписів громадян на проведення все­українського референдуму з питання: “Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді України ** скликання і внесення у зв’язку з цим доповнення до частини другої статті 90 Консти­туції України такого змісту: а також у разі висловлення недові­ри Верховній Раді України на всеукраїнському референдумі, що дає підстави Президентові України для розпуску Верховної Ра­ди України?”.

Чи може бути питання, ініційоване членами громадсь­кої організації, предметом всеукраїнського референдуму? Яку юридичну силу мають рішення, прийняті на референдумі?

 Народні депутати подали проект Закону “Про внесен­ня змін до Конституції України”, відповідно до якого передбача­лося перейменування України з унітарної на федеративну держа­ву. У пояснювальній записці автори законопроекту зазначили, що такі зміни цілком відповідають логіці і змісту чинної Консти­туції України, яка передбачає, що в складі України існує Авто­номна Республіка Крим. При цьому вони посилалися на те, що автономія має всі ознаки державності: свою територію, законо­давство, Конституцію, парламент, уряд, столицю тощо. Вони вважали, що Автономна Республіка Крим є за своїм змістом суб’єктом федерації, а зовсім не територіальною автономією.

Дайте відповіді на наступні питання.

 Що являє собою унітарна держава і в чому її відмін­ність від федерації?

 Чи може виникнути федерація внаслідок союзу суве­ренної держави з несуверенною?

 Які форми автономії Ви знаєте?

Зробіть конституційно-правовий аналіз законопроекту та його обґрунтування.

 Ленінська районна у місті К. рада прийняла рішення про проведення референдуму з питання про збереження у скла­ді міста К. Ленінського р-ну та відповідних органів місцевого самоврядування. Мешканці району на референдумі одностайно підтримали це рішення. Через три місяці після проведення за­ходу міська рада ухвалила рішення про ліквідацію районного поділу в місті та не утворення, після завершення повноважень діючих районних рад, цих представницьких органів місцевого самоврядування. Згадане рішення міської ради було оскаржене депутатами Ленінської районної ради до окружного адміністра­тивного суду.

Розкрийте особливості таких територіальних одиниць, як райони в містах (порядок їх утворення та ліквідації, систему органів влади тощо). Проаналізуйте рішення районної та міської рад, а також районного референдуму. Наведіть і об­ґрунтуйте своє бачення того, яким має бути рішення адмініс­тративного суду в цій справі.

 Селищна рада більшістю голосів прийняла рішення про проведення місцевого референдуму з питання отримання селищем статусу міста районного значення. Цей референдум відбувся, і жителями селища рішення ради було схвалене.

На підставі рішення селищної комісії по проведенню референдуму за розпорядженням Голови Верховної Ради Укра­їни були внесені зміни до Реєстру населених пунктів України.

Як компетентний студент-юрист прокоментуйте ці рішення.

 Чинна Конституція України у ст. 133 закріплює сис­тему адміністративно-територіального устрою. У радянські ча­си існуючі адміністративно-територіальні одиниці були прийн­ято відносити до певних ланок (вищого, середнього та нижчого рівнів).

У формі таблиці або схеми упорядкуйте в ієрархічну систему нижченаведені територіальні одиниці:

 район;

 село;

 область;

 місто районного значення;

 селище;

 район у місті;

 м. Київ;

 Автономна Республіка Крим;

 місто обласного значення;

 район у місті;

 м. Севастополь.

Вкажіть, чи має практичне значення віднесення міст до районного та обласного підпорядкування? Чи можуть міс­та обласного підпорядкування, в першу чергу обласні центри, отримати статус, рівний статусу Києва та Севастополя?

 До Конституційного Суду України звернулися на­родні депутати України із поданням щодо визнання неконсти­туційними положень Закону України “Про затвердження Кон­ституції Автономної Республіки Крим” у частині скасування положень, що містяться у ст. 3 цього Закону (зміни до Консти­туції Автономної Республіки Крим приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим і затверджуються Законом України). На їх думку, зазначена стаття обмежує право законо­давчої ініціативи суб’єктів цього права.

Чи є підстави для визнання неконституційним вказано­го положення Закону? Чи є обмеженням прав народних депу­татів України наведений механізм внесення змін до Конститу­ції Автономної Республіки Крим? Яка правова природа Кон­ституції Автономної Республіки Крим?

 Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим звернувся до Голови даного представницького органу ре­спубліки з пропозицією винести на розгляд питання щодо неза­конності чинної Конституції автономії. На його думку, чинна Конституція Автономної Республіки Крим суперечить резуль­татам загальнокримського референдуму 20.01.1991 р., на якому жителі Криму голосували за відновлення кримської автономії як суб’єкта Союзного договору. З огляду на це депутат вимагає, щоб представницький орган автономії скасував Конституцію. Для цього пропонує в установлений спосіб внести до порядку денного і розглянути на сесії Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим питання про зміну і доповнення до Конституції республіки, якими вимагає визнати недійсною Конституцію АРК на підставі того, що вона ухвалена з порушенням норм мі­жнародного права. Наступний крок - у встановлений спосіб внести до порядку денного і розглянути на сесії ВР Криму пи­тання про ухвалення Декларації про возз’ єднання Криму з Росі­єю. Далі - ухвалити звернення до президентів, урядів і парла­ментів Російської Федерації і України “з вимогою негайно роз­почати переговори про повернення Криму під юрисдикцію Ро­сійської Федерації”.

Дайте правову оцінку пропозиціям депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 За підсумками перевірки 12110 офіційних бланків місцевих рад, яку здійснило Управління по зв’язках із місцеви­ми органами влади та органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України, встановлені непоодинокі ви­падки, коли в нашій державі вживаються застарілі категорії на­селених пунктів, що не відповідають законодавству, а саме: ху­тір, виселок, селище міського типу, містечко. Наприклад, у Вінницькій обл. обліковується населений пункт - виселок Пи- сорівка Хмельницького району. Виявлені також населені пунк­ти, які відсутні в офіційному обліку (Житомирська, Київська області). З’ясувалося, що мешканці цих сіл мають реєстрацію, земельні сертифікати та свідоцтва про права власності на неру­хоме майно з назвами неіснуючих на офіційному рівні населе­них пунктів.

Скажіть, будь ласка, наскільки грубими є вказані пору­шення і якому саме законодавству вони конкретно не відпові­дають? Які населені пункти існують у нашій державі і як кон­кретно проводиться розподіл між міськими та сільськими на­селеними пунктами? Чому Конституція України до адмініст­ративно-територіальних одиниць не відносить сільські та се­лищні ради?

 Населення Каталонії (автономії Іспанії) 18.06.2006 р. шляхом голосування на референдумі прийняло новий Статут (конституцію) автономії, яким затвердило розширені її повно­важення в політичній, фінансово-податковій та мовній сферах, імміграційній політиці, а також збільшило повноваження міс­цевої судової системи. Зокрема, вводиться поняття “каталонсь­кий народ”, каталонську мову фактично проголошено другою державною мовою (знання каталонської мови стає обов’язковим для всіх громадян Каталонії незалежно від їх рід­ної мови, значно розширено повноваження Женералітету (пред­ставницького органу автономії) щодо правового регулювання мовних відносин тощо). Згідно із Статутом автономія може са­мостійно розробляти етнічні та політичні програми розвитку громадянського суспільства, встановлена інша процедура при­йняття рішень Женералітетом, затверджені гімн і прапор, 50% податків, що збираються, залишаються в регіоні тощо.

Чи існує можливість проведення аналогічного референ­думу в Автономній Республіки Крим із метою затвердження нової Конституції або нової редакції Конституції автономії, відповідно до якої розширяться повноваження республіки в по­літичній, фінансовій та мовно-культурній сферах? Свою точку зору обґрунтуйте.

На сесії міської ради прийнято рішення “Про дост­рокове припинення повноважень міського голови”. “За” прого­лосувало 74 із 100 депутатів міської ради. Рада мотивувала своє рішення тим, що міський голова порушує Конституцію України та закони України, права і свободи громадян, а також не забез­печує здійснення наданих йому законом повноважень. Зважаю­чи на те, що у рішенні не було чіткого посилання на конкретні факти порушення законів України, норм Конституції України та не вказано конкретних фактів незабезпечення здійснення мі­ським головою наданих йому повноважень, міський голова прийняв розпорядження про зупинення дії вказаного рішення міськради.

Дайте правову оцінку рішенню міськради та розпоря­дженню міського голови?

Якими мають бути подальші дії міськради (інших ком­петентних органів публічної влади)?

 Після проведення чергових виборів депутатів міської ради і міського голови один із кандидатів на посаду голови звер­нувся із позовом до окружного адміністративного суду. Врахо­вуючи те, що міська територіальна виборча комісія і дільничні виборчі комісії допустили низку порушень вимог виборчого за­конодавства, суд скасував результати виборів міського голови.

Міська територіальна виборча комісія прийняла рішення про невизнання рішення суду. Після цього комісія скликала пер­шу сесію новообраної міської ради. Сесію вів голова виборчої комісії. Під час ведення сесії міською радою за письмовою про­позицією колишнього міського голови Е., який ще до проведення сесії склав свої повноваження, були обрані секретар ради, засту­пники міського голови та члени виконавчого комітету.

Із метою забезпечення конституційної законності в цьо­му місті Президент України видав указ, відповідно до якого на період до обрання нового міського голови виконуючим обов’язки був призначений віце-прем’єр-міністр України М.

На яких засадах будуються взаємовідносини органів державної влади і місцевого самоврядування? В яких формах може здійснюватися контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування?

Дайте правову оцінку рішенням територіальної вибор­чої комісії, міської ради та Президента України. Яким чином міг бути врегульований цей державно-правовий конфлікт?

 Міська рада прийняла рішення створити на договір­них засадах силами міської ради та управління Державної служ­би охорони при обласному управлінні МВС спільний підрозділ з охорони громадського порядку, який мав би складатися з праців­ ників міліції та працівників муніципальної міліції “Варта”.

Проаналізуйте повноваження органів місцевого самов­рядування у сфері забезпечення правопорядку.

Наскільки правомірним було рішення міської ради?

 Обласна рада 15.07.2006 р. скасувала рішення ради попереднього скликання від 15.07.2005 р., відповідно до якого повноваження з управління земельними ресурсами, що знахо­дяться в комунальній власності, делегуються на 20 років облас­ній державній адміністрації. Голова обласної державної адміні­страції звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати незаконним це рішення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що повноваження делегувалися на чітко визначений строк ра­дою попереднього скликання.

Розкрийте зміст інституту делегування повноважень.

Яке рішення має прийняти суд?

 Депутат міської ради Р. звернувся до місцевого суду з адміністративним позовом проти міської ради. У позові депу­тат обґрунтовує і доводить незаконність деяких рішень міської ради і просить визнати їх незаконними.

Суд, вирішуючи питання про прийняття позову до розг­ляду, дійшов висновку, що депутат міської ради є неналежним суб’єктом звернення до суду і не має таких повноважень, як звернення до суду для визнання рішення органу місцевого са­моврядування незаконним.

Суд відмовив депутату Р. у порушенні провадження у справі за його позовом і зазначив, що тільки за умови отриман­ня депутатом Р. довіреностей від всіх виборців, що голосували за список партії, за яким його було обрано депутатом, і подання їх до суду можливо порушити провадження за його позовом.

Проаналізуйте повноваження депутатів місцевих рад у сфері захисту прав і законних інтересів виборців.

Чи вірно вчинив суд в цьому випадку?

 Політрада Лівої партії України прийняла рішення про виключення з партії депутата Київської міської ради Л. і позбавлення депутатських повноважень через його халатне ста­влення до своїх обов’язків як депутата і члена партії. Визнавати це рішення Л. відмовився, посилаючись на те, що у статуті пар­тії не вказаний вищий керівний орган, а перераховані лише ке­рівні органи, серед яких є і політрада.

Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Які правові нас­лідки для депутата Київської міської ради Л. має таке рішення політради Лівої партії?

Президент Концерну “АЄМ” своїм наказом звільнив начальника юридичного департаменту Б. Підставою для звіль­нення стало те, що Б. було обрано депутатом обласної ради за виборчим списком Правої партії України.

З наказом Б. не погодився і звернувся до суду із вимо­гою про поновлення на роботі, зазначивши, що його  обрання

депутатом  місцевої ради не може бути підставою для      звільнен­

ня, а також законом передбачено гарантії збереження робочого місця на період обрання депутатом.

Чи обґрунтовані правові позиції Б.?

Які гарантії передбачені для депутатів місцевих рад?

Основоположник доктрини природних невідчужуваних прав людини Дж. Локк вважав головними правами громадян право на життя, свободу та майно. Декларація незалежності США 1776 р. проголосила право на життя, свободу та прагнен­ня до щастя. Французька Декларація прав людини і громадяни­на 1789 р. основними правами назвала право на свободу, влас­ність, безпеку та опір пригнобленню.

Які, на Вашу думку, права людини є для нашої держави найбільш актуальними в сучасних умовах? Свою відповідь підк­ріпіть політичними та юридичними аргументами. Що являють собою позитивні та негативні права людини? Сформулюйте своє ставлення до них.

 Верховна Рада України 24.09.1997 р. ухвалила Закон України “Про вибори народних депутатів України”, окремі по­ложення якого врегульовували особливості реалізації виборчо­го права для певних категорій громадян України. Зокрема, встановлювалося, що “здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, на час перебування в цих місцях”.

Дайте конституційно-правову оцінку таким законодав­чим новелам.

Розкрийте зміст категорії “обмеження конституцій­них прав”, у чому полягає її відмінність від “обмеження в реа­лізації конституційних прав ”.

 Вкажіть, що з переліченого допускає Конституція України та Закон України “Про правовий режим надзвичайно­го стану”.

 Голова обласної державної адміністрації ввів на тери­торії області надзвичайний стан у зв’язку з землетрусом.

 У зв’язку з епідемією свинячого грипу на території міста Х. введено надзвичайний стан і для попередження розпо­всюдження епідемії введено комендантську годину.

 У період дії надзвичайного стану на території Д. об­ласті Президент України видав Указ, у якому призначив комен­данта та створення комендатури для здійснення єдиного управ­ління в області.

 У зв’язку з проголошенням карантину в навчальних закладах місцева рада тимчасово заборонила проведення мир­них зборів громадян на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці.

 У зв’язку зі спробою озброєного захоплення влади в  області було введено надзвичайний стан. Для найскорішого притягнення до відповідальності осіб, які брали участь у спробі озброєного захоплення влади, були утворені надзвичайні суди.

 В умовах дії надзвичайного стану на території Ж. об­ласті Президент України вніс до парламенту проект закону про внесення змін до Конституції України, яким передбачалася пере­дача повноваження Конституційного Суду щодо офіційного тлу­мачення Конституції та законів України Верховній Раді України.

 Відомо, що Україна підписала та ратифікувала всі основні пакти міжнародно-правового характеру, які стосуються прав людини. Найважливішими з них є “Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права” (1966 р.), “Міжнарод­ний пакт про громадянські та політичні права” (1966 р.) та інші. Разом із тим відомо, що важливим елементом захисту прав лю­дини, які закріплені в цих пактах, є спеціальні документальні протоколи до них. Тривалий час СРСР утримувався від їх під­писання. Верховна Рада України 25.12.1990 р. постановила приєднатися до цих протоколів.

Як Ви вважаєте, які додаткові права громадяни України отримали в результаті такої ратифікації? Які обов’язки в цьо­му випадку покладаються на державу? Дайте визначення “між­народні стандарти в галузі прав людини”. Наведіть приклади дії регіональних міжнародних актів у сфері захисту прав людини. Які існують міжнародні механізми захисту прав людини?

 На засіданні профспілки заводу “Поршень” прийня­то рішення про проведення 01.02.2008 р. страйку, про що пові­домили директора заводу І. Останній за допомогою служби охорони розігнав страйкуючих, а організаторів звільнив за про­гул. Серед них був лідер профспілки П.

До районного суду П. звернувся із позовом про визнан­ня дій І. незаконними та про поновлення його на роботі. Однак районний суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд, розглянувши 15.04.2008 р. скаргу П., підтвердив рішення ра­йонного суду.

Свої права П. вирішив захистити в Європейському суді з прав людини. З цією метою 17.12.2008 р. він звернувся до Єв- росуду. Однак через декілька місяців йому надійшла відповідь із суду про неприйнятність заяви.

Якими могли бути причини відмови Європейського суду у прийнятті заяви?

Які міжнародно-правові механізми захисту прав людини Вам відомі?

Яку юридичну силу у внутрішньому праві України ма­ють рішення Європейського суду з прав людини?

 Громадянин України В. звернувся до адміністратив­ного суду з позовом до центру зайнятості, який тривалий час через відсутність вакантних місць на ринку праці не міг задово­льнити передбачене Конституцією України право громадян на працю.

На думку позивача, усі права і свободи людини і грома­дянина є невідчужуваними та непорушними (ст. 22 Конституцій України), а звернення до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Яким, на Ваш погляд, має бути рішення суду?

Розкрийте правову природу соціально-економічних прав і свобод та їх відмінність від прав першого покоління?

 Громадянин О. направив звернення до Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини. У зазначеному документі О. просив Уповноваженого звернутися до Конститу­ційного Суду України з конституційним поданням щодо відпо­відності ст. 51 Конституції України ч. 1 ст. 199 Сімейного коде­ксу України (далі - СК України). Адже, на його думку, ч. 1 ст. 199 СК України, згідно з якою “якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріаль­ної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати мате­ріальну допомогу”, покладає на нього додатковий обов’язок, не передбачений Конституцією України.

Дайте правову оцінку даному зверненню.

Які обов’язки людини і громадянина передбачені Кон­ституцією України?

 До Верховної Ради України подано проект щодо внесення змін до Розділу 2 Конституції України, а саме пропо­нувалося виключити такі соціальні права, як право на достатній життєвий рівень, право на житло, право на працю тощо й пе­редбачити право на соціальний захист для людей похилого віку (на гідне та незалежне життя, участь у соціальному та культур­ному житті) та людей з фізичними вадами (на заходи, призна­чені для забезпечення їх незалежності, соціальної та професій­ної інтеграції і участі в суспільному житті). Також запропоно­вано доповнити нормою наступного змісту: “Держава зо­бов’язується в індивідуальному порядку і в порядку міжнарод­ної допомоги та співробітництва, зокрема, в економічній і тех­нічній галузях, вжити в максимальних межах усіх наявних ре­сурсів і можливостей для того, щоб забезпечити поступово по­вне здійснення соціально-економічних прав усіма належними способами”.

Наскільки доцільними з конституційної точки зору є такі зміни?

Дайте розгорнуту характеристику другому поколінню прав людини.

 Після прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валют­ного регулювання”, яким скасовано обов’язковий продаж валю­тних надходжень і відповідальність юридичних осіб, управлін­ня Національного банку України продовжували накладати штрафи на юридичних осіб за несвоєчасний продаж надхо­джень в іноземній валюті, що мало місце до набрання чинності названим вище Законом.

Підприємство “Іскра”, до якого були застосовані вказані санкції управлінням НБУ, звернулося до суду, оскільки вважа­ло, що такі дії управління НБУ суперечать положенням ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. На думку позивача, це конституційне положення повинно поширюватися і на юридичних осіб.

Чи поширюється дія Розділу 2 “Права, свободи та обов ’язки людини і громадянина ” Конституції України на юри­дичних осіб приватного права? Що означає термін “кожен ”? Відповідь аргументуйте.

Стаття 24 Конституції України громадянам України надає рівні конституційні права і свободи та закріплює їх рів­ність перед законом. Забороняється встановлення привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі та іншими ознаками. Надзвичайно важливим є і припис ч. 3 цієї ж статті, який гарантує рівність прав жінки і чоловіка в різноманітних сферах державного та громадського життя.

У той же час загальновідомою є та обставина, що в де­яких сферах життєдіяльності держави відсоток жінок неприпус­тимо малий, особливо серед народних депутатів України, у складі Уряду України, на керівних посадах. До того ж і частка чоловіків у деяких випадках є надзвичайно низькою, наприклад, у сфері загальної освіти.

Незважаючи на конституційний принцип рівності прав жінки і чоловіка на законодавчому рівні або ж на рівні підза- конних нормативних актів, жінкам заборонено займати певні посади. Наприклад, працювати водієм автобусу, шахтарем, у дипломатичній фельдшерській службі та деяких інших. Існують певні труднощі в проходженні служби в Збройних Силах Укра­їни, на флоті тощо.

Як Ви прокоментували б таку ситуацію? Чи можна в даному випадку говорити про порушення конституційного принципу рівності громадян України та рівності прав жінки і чоловіка зокрема? Які інші принципи конституційного статусу Ви знаєте і в чому полягає їх значення для громадянина?

Сукупність конституційних прав, свобод і обов’яз­ків, які визначають статус громадянина України в суспільстві й державі, утворюють систему, яка визначає основний зміст його правового статусу.

У зв ’язку із цим потрібно знайти в Конституції Украї­ни норми (не менше трьох), які закріплюють нижченаведені конституційні права і свободи. Укажіть, за яким критерієм їх класифіковано? Завдання виконується письмово у формі таб­лиці:

а) природні та позитивні права;

б) права і свободи першого, другого та третього поко­лінь;

в) абсолютні та відносні права і свободи;

г) основні та похідні права і свободи;

д) колективні та індивідуальні права і свободи;

є) особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні та екологічні права і свободи;

ж)      загальні та особливі права і свободи.

 Студенти Педагогічного університету після закриття за ініціативою місцевої влади єдиної у місті наукової бібліотеки і комп’ютерного кафе звернулися до місцевого суду з позовом про захист належного їм права на спілкування та повноцінний інтелектуальний розвиток. Суддя П. відмовилася прийняти по­зов, мотивуючи свої дії тим, що Конституція України не перед­бачає права на спілкування і повноцінний інтелектуальний роз­виток громадян України.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Свою відповідь об­ґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

 До Конституційного Суду України надійшло кон­ституційне подання 45 народних депутатів України, які просили визнати таким, що не відповідає статтям 27 та 49 Конституції України Порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на тери­торії України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 22.06.2011 р. № 667. Зокрема, відповідно до вказа­ного Порядку іноземцям та особам без громадянства, які тимча­сово перебувають на території України, медична допомога, у тому числі екстрена, надається за плату, якщо законодавством або міжнародними договорами України не передбачено інше.

В обґрунтування свого подання народні депутати Укра­їни зазначали, що встановлений порядок надання медичної до­помоги для цієї категорії осіб порушує гарантоване Конститу­цією України право на життя, оскільки у випадку відсутності можливості заплатити за надання екстреної медичної допомоги в її наданні може бути відмовлено, унаслідок чого людина може померти.

Підготуйте проект відповідного рішення Конститу­ційного Суду України.

 У договорі найму житла між комунальним підпри­ємством ЖЕК-1 і власником квартири є такі пункти:

“п. 1.3.1. ЖЕК-1 має право на вхід до займаного житла для огляду житлових та нежитлових приміщень.

п. 1.4.2. ЖЕК-1 має право під час аварійних ситуацій проникати у житлові приміщення (квартири) у разі відсутності господаря або членів його сім’ ї”.

Дайте правовий коментар вказаним пунктам договору.

Чи відповідають зазначені пункти договору Конститу­ції України?

 Громадянин К., який проживав у готелі, був несподі­вано розбуджений уночі. З’ясувалося, що прийшла адміністратор готелю перевірити, чи не ночує в номері стороння особа. К. розгнівався на безцеремонність адміністратора і звинуватив її у порушенні права громадянина на недоторканність житла, закріп­леного в Конституції України. Адміністратор відповіла, що вона діє згідно з Інструкцією про порядок проживання громадян у готелях, а право недоторканності житла на готельні номери не поширюється. Вона зазначила, що тиждень тому один громадя­нин завів до свого номера дівчину і вчинив злочин. Тому обласне управління внутрішніх справ зобов’язало адміністрацію готелю посилити контроль за порядком проживання в готелі.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично об­ґрунтовану відповідь.

 На прес-конференції міжнародної неурядової органі­зації було оприлюднено щорічний звіт щодо катувань в Україні. Запрошений до участі в цій прес-конференції громадський ак­тивіст К. дав інтерв’ю декільком національним телеканалам. Начальник міськвідділу УМВС А. образився на висловлювання громадянина К. на свою адресу і подав позов. Суд відмовив А. в задоволенні позову, навівши пояснення К. щодо того, що він давав інтерв’ю в межах міжнародної дискусії, присвяченої за­стосуванню катувань працівниками міліції, і висловив своє ка­тегоричне неприйняття цієї практики. У мотивувальній частині рішення суддя послався на положення Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хендісайт проти Сполученого Коро­лівства” від 07.12.1976 р., рішення Європейського суду з прав людини у справі “Лінгес проти Австрії” від 18.07.1968 р. та За­кону України “Про інформацію”.

Проаналізуйте та прокоментуйте рішення суду. Які по­ложення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини та Закону України “По інформацію” були використані суддею у мотивува­льній частині судового рішення? Як ви розумієте свободу слова та свободу вираження поглядів? Що таке оціночні судження?

 На засідання міської ради, на якому планувалося роз­глядати питання про виділення земельних ділянок у приватну власність, був недопущений журналіст К. - представник регіо­нальної газети. Згодом журналіст К. звернувся з позовом про порушення журналістських прав до суду. На судовому засіданні юристи міської ради аргументували заборону журналісту К. бу­ти присутнім на засіданні міської ради відсутністю в нього ак­редитації.

Яким має бути рішення суду? Що таке акредитація журналістів та працівників засобів масової інформації? Розк­рийте порядок здійснення акредитації.

 До Державної податкової адміністрації України громадська організація направила інформаційний запит, в яко­му вона просила на підставі ст. 34 Конституції України, ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від запи­тувача (журналіста) надати їй інформацію про:

 кількість звернень громадян із запитами щодо отри­мання інформації про себе;

 кількість задоволених звернень про отримання гро­мадянами інформації про себе;

 кількість і підстави відмов у наданні громадянам ін­формації про себе. Копії рішень про відмову;

 кількість проведених перевірок суб’єктів підприєм­ницької діяльності.

Державна податкова адміністрація (ДПА) запит частко­во задовольнила. А саме ДПА надала відповідь на перше, друге та трете запитання.

А щодо відомостей про кількість проведених перевірок суб’єктів підприємницької діяльності ДПА відмовила в наданні такої інформацію, обґрунтовуючи свою відмову тим, що така інформація є обмеженою у доступі.

Чи є відмова ДПА в наданні такої інформації обґрун­тованою (правомірною)?

Яка інформація віднесена до категорії з обмеженим доступом?

Протягом якого строку органи державної влади та міс­цевого самоврядування, їх посадові та службові особи повинні надавати відповідь на інформаційний запит?

Чи може право на інформацію бути обмежене не тіль­ки законами, а й іншими нормативно-правовими актами?

 До прокуратури області надійшов інформаційний запит із вимогою надати інформацію, яка є відкритою за режи­мом доступу. Однак прокуратура відмовила запитувачу в задо­воленні запиту, мотивуючи свою відмову тим, що органи про­ куратури України не належать до органів законодавчої, вико­навчої або судової гілки влади і тому не зобов’язані надавати інформацію за такими інформаційними запитами, як того вима­гає Закон України “Про доступ до публічної інформації”.

Чи відповідає дане рішення прокуратури Конституції Ук­раїни та Закону України “Про доступ до публічної інформації”?

Чи зобов’язана прокуратура відповідати на інформа­ційні запити?

Назвіть підстави та умови, за яких право на інформа­цію може бути обмежене?

 Петренко, маючи багато зареєстрованих винаходів, звернувся в Обласне управління внутрішніх справ з інформа­ційним запитом, у якому просив відповідні інформаційні служ­би УВС надати йому інформацію про кількість світлофорів, які виходять із ладу на вулицях обласного центру протягом року. У запиті він зазначив, що ця інформація йому необхідна для того, щоб вирішити, наскільки актуальною є проблема вдосконален­ня стандартної конструкції світлофора.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на нормати­вні акти.

 На залізничному вокзалі міста до студента М. підій­шли працівники міліції і попросили пред’явити документи. Жо­дного документа, який би посвідчував особу, у М. при собі не було. Працівники міліції пояснили, що зовні М. схожий на не­безпечного злочинця, який наразі розшукується, тому необхід­но негайно прибути до відділу міліції для встановлення особи. Незважаючи на заперечення М., працівники міліції силоміць направили його до відділку. Жодної можливості зв’язатися з рі­дними чи скористатися правовою допомогою захисника надано не було.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Розкрийте зміст права людини на свободу та особисту недоторканність. Які сучасні міжнародні стандарти захисту цього права?Чи відпо­відає чинне законодавство України цим стандартам?

 Верховна Рада України ухвалила Закон, відповідно до якого громадяни України, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано їх місце проживання, і мають невиконані майнові зобов’ язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, чи призиваються на строкову військо­ву службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі, зобов’язані зареєструвати місце свого перебування.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки вказаного Закону на відповідність ст. 33 Конституції України.

Підготуйте проект рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду цієї справи.

 Релігійне утворення звернулося до юридичної конто­ри з проханням допомогти в реєстрації релігійної громади з ме­тою задоволення релігійних потреб та поширювання віри. Юрис­ти відповіли, що дане питання має перспективу позитивного ви­рішення за умови виконання вимог українського законодавства.

Які умови реєстрації релігійної громади? Які державні установи реєструють релігійні об’єднання? Може чи ні релі­гійне об ’єднання зареєструватися як об ’єднання громадян?

Засновники обласної організації Партії нових кому­ністів звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії обласного управління юстиції, зазначаючи, що постановою ко­легії цього управління в Реєстрі об’ єднань громадян анульовано запис про реєстрацію цієї організації, а наказом начальника управління юстиції скасовано рішення управління про реєстра­цію згаданої організації і зобов’язано відділ реєстрації об’ єднань громадян офіційно повідомити в засобах масової ін­формації про це рішення. На підставі оскаржуваних рішень представники обласної партійної організації були виключені зі складу окружної та дільничних виборчих комісій.

Обидва наведені документи мотивовані тим, що мають відношення до юридичної особи і не можуть бути предметом оскарження як документи внутрішньоорганізаційної діяльності управління юстиції. Рішення про заборону чи припинення дія­льності обласної організації політичної партії обласне управ­ління юстиції не приймало. Крім того, до уваги бралося рішен­ня сесії Львівської обласної ради про підтримку вимог грома­дян, політичних партій та громадських організацій Львівщини щодо заборони діяльності в Україні комуністичних організацій.

Яке рішення має прийняти суд?

 До Міністерства юстиції України надійшла заява про реєстрацію політичної партії “За чистий Крим”. Розгляну­вши надані документи, Мін’юст відмовив у реєстрації такої партії, оскільки принципи її організації, закріплені у статуті, суперечать закону. Зауваження стосувалися тих статутних по­ложень, якими передбачалося, що лідер партії, обраний на установчому з’ їзді, обіймає цю посаду довічно, а також те, що керівники обласних організацій партії призначаються та звіль­няються лідером партії одноособово.

Дайте правову оцінку діям Міністерства юстиції.

 Міністерство юстиції України анулювало реєстра­ційне свідоцтво політичної партії “Справедливість” на тій підс­таві, що протягом 6 місяців з дня реєстрації нею були створені й зареєстровані у встановленому законом порядку обласні органі­зації лише у 13 областях України та міська у м. Севастополь, однак не було створено республіканської партійної організації в Автономній Республіці Крим, а також не в усіх згаданих облас­тях у більшості районів створені відповідні партійні організації районного рівня.

Які підстави анулювання реєстраційного свідоцтва по­літичної партії в Україні?

Яким органом здійснюється анулювання реєстраційного свідоцтва і які наслідки цього?

 Три особи (17-ти, 16-ти та 13-ти років) заснували “Проєвропейську спілку молоді” та звернулися до обласного управління юстиції із заявою про легалізацію цього об’ єднання шляхом повідомлення. Однак заяву повернуто для приведення у відповідність до чинного законодавства, зокрема, у докумен­тах слід вказати загальну назву об’єднання громадян. Один із засновників спілки звернувся із позовом до районного суду м. Харкова про визнання незаконними дії управління юстиції щодо відмови в легалізації спілки.

Який порядок легалізації об ’єднань громадян?

Постанову якого змісту має ухвалити суд?

 Група громадян України вирішила організувати мі­сцеву громадську організацію “Українська інтелектуальна елі­та”, що виступає за обмеження вступу до вищих навчальних за­кладів регіону, в якому організація намагалася здійснювати свою діяльність, осіб інших національностей, окрім українців. Однак орган юстиції відмовив у реєстрації такої організації.

Які підстави для відмови в реєстрації об ’єднань грома­дян?

Чи правомірна відмова в цьому випадку? Аргументуйте відповідь.

 У статуті Конституційно-ліберальної політичної партії України, поданому разом з іншими необхідними докумен­тами для реєстрації до Міністерства юстиції України, однією з функцій її керівних органів зазначається забезпечення міжна­родного співробітництва, а також організація представництв партії за межами України. Мін’юст відмовив у реєстрації, оскіль­ки вказані положення статуту не відповідають вимогам чинного законодавства України. Відмову було оскаржено до суду із мо­тивацією, що закон дозволяє політичним партіям міжнародну діяльність.

Яке рішення має прийняти суд?

 На партійній конференції було ухвалено рішення не підтримувати представлений Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет на наступний рік. Незважаючи на це, декілька членів партії - народних депутатів України - проголосували за прийняття бю­джету. Обговоривши вчинок своїх товаришів по партії, її керів­ний орган прийняв рішення про виключення «неслухняних» де­путатів із партії, оскільки вони своїми діями завдали політичної шкоди її іміджу, порушили партійну дисципліну, попередивши, що прийняття такого рішення є внутрішньою справою партії, яке не може бути предметом правового регулювання і судового розгляду. Депутати оскаржили таке рішення до суду.

Що означає термін “імперативний депутатський ман­дат”?

Як він пов’язаний із конституційним статусом полі­тичних партій в Україні?

Чи потягнули б такі дії виключення народних депутатів із фракції цієї політичної партії, дострокове припинення їх по­вноважень?

 На засіданні фракції було ухвалено рішення не під­тримувати внесену Президентом України до Верховної Ради України кандидатуру Прем’єр-міністра України. Однак декіль­ка членів фракції підтримали цю кандидатуру. Обговоривши вчинок своїх колег по партії, її керівний орган прийняв рішення про виключення цих депутатів із партії, оскільки вони своїми діями порушили партійну дисципліну. Депутати, на знак проте­сту, оскаржили таке рішення до суду.

Наскільки народні депутати України в своїй діяльності повинні керуватися рішеннями, які прийняла фракція чи керів­ний партійний орган?

Чи має заява колишніх членів партії - народних депу­татів судову перспективу?

 Районний осередок Української громадської органі­зації “Зелений світ” виступив з ініціативою заборонити проїзд центральною вулицею райцентру автомобілям і мотоциклам увечорі на дві години, коли мешканці з дітьми гуляють нею. З цією метою представник осередку заздалегідь зареєстрував в органі місцевого самоврядування повідомлення про проведення мітингу ввечері на центральній вулиці відповідно до ст. 39 Кон­ституції України. У свою чергу, представник органу місцевого самоврядування в день проведення мітингу звернувся до окру­жного адміністративного суду з заявою про заборону заходу. При цьому він посилався на те, що організатори мітингу є непо­слідовними в своїх задумах та діях. Однак суд відмовився розг­лядати заяву органу влади.

Поясніть, будь ласка, причину відмови окружного адмі- нсуду розглядати заяву про заборону мітингу.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з консти­туційним поданням, у якому просив визнати неконституційни­ми Закони України “Про вибори народних депутатів України” та “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” у частині пропорційної системи виборів. На думку суб’єкта права на конституційне подання, пропорційний тип виборчої системи суперечить конституційним принципам рівного і пря­мого виборчого права, закріпленим ст. 71 Конституції України, оскільки за такої виборчої системи, по-перше, виборці голосу­ють не безпосередньо за кандидатів, а за виборчі списки політичних партій, а по-друге, позапартійний громадянин чи член політичної партії, яка не бере участі у виборах, не можуть реа­лізувати своє пасивне виборче право.

Складіть проект рішення Конституційного Суду Украї­ни за результатами розгляду такого подання.

Яке значення мають конституційні принципи участі громадян у виборах?

 О 8 год ранку Ви прокинулися від звуків духового оркестру, який грав на подвір’ї школи напроти вікна Вашої кімнати. Вийшовши на балкон, Ви побачили мітинг на шкіль­ному подвір’ї, до Вас долетіла фраза: “Проголосуємо, товариші, у цей день за наших кандидатів! Адже сьогодні день виборів, день свята, день демократії.”

Дайте конституційно-правовий аналіз дій організато­рів мітингу.

 Під час виборчого процесу по виборах народних депутатів України політична партія “Новий Союз із Росією” проводила передвиборчу агітацію, що супроводжувалася орга­нізацією в усіх обласних центрах України концертів за участю зірок української та російської естради.

Перед кожним із таких концертів проходив мітинг, на якому виступали лідер партії “Новий Союз із Росією” та лідер всеросійської громадської організації “За Союз”, які знайомили виборців із головними ідеями передвиборчої програми й обґрун­товували всі переваги для громадян України і Росії від утворен­ня нової союзної держави.

У ході концертів кожен артист завершував свій виступ закликом віддати свої голоси за партію “Новий Союз із Росією”.

Один із виборців звернувся до ЦВК зі скаргою на пору­шення партією “Новий Союз із Росією” виборчого законодавст­ва України, оскільки, на його думку, проведення таких концер­тів для виборців є прямим порушенням Закону України “Про вибори народних депутатів України”, який забороняє проводи­ти передвиборчу агітацію, що, зокрема, супроводжується без­коштовним наданням виборцям послуг. На його переконання, проведення концертів, у яких беруть участь зірки української та російської естради, є безкоштовним наданням виборцям розва­жальних послуг.

Які обмеження на проведення передвиборчої агітації встановлено чинним законодавством про вибори?

Яким має бути рішення ЦВК за результатами розгляду цієї скарги?

 До Центральної виборчої комісії звернувся І. із зая­вою, що в ході проведення з’їзду однієї з політичних партій, на якому формувався виборчий список кандидатів у народні депу­тати Верховної Ради України, його кандидатуру не було вклю­чено до нього у зв’язку з тим, що І. не член цієї партії, не украї­нець, проживає в державі менше одного року, погано знає дер­жавну мову і не надав до секретаріату партії довідки від лікаря- психіатра. Вважаючи зазначені мотиви відмови у включенні йо­го кандидатури до виборчого списку політичної партії незакон­ними, у своїй заяві І. вимагав ЦВК зобов’язати політичну пар­тію включити його кандидатуру до її виборчого списку.

Чи є в даному випадку порушення законодавства про вибори?

Яке рішення має ухвалити ЦВК?

 Під час проведення виборів народних депутатів до ЦВК надійшла скарга П. на дії кандидата в народні депутати України - першого номера у списку політичної партії - суб’єкта виборчого процесу, який (на її думку) шляхом обману громадян України перешкоджає формуванню власної волі та її вільному виявленню при голосуванні:

а)суб’єкт оскарження, виступаючи на загальнонаціона­льному телеканалі, у порушення ст. 65 Конституції України, згідно з якою захист Вітчизни є обов’ язком громадян України, агітував за припинення строкового призову;

б)даруючи учням зошити і щоденники з власною сим­волікою, порушив навчальний процес;

в)політична партія, яку він представляє, застосовувала виборчу технологію “двійників”, видаючи назву іншої політич­ної партії із додатком “оновлена” за власну і використовуючи в матеріалах передвиборчої агітації відеозапис її заходів із засто­суванням її символіки;

г) розповсюджувався відеоролик, в якому міститься ін­формація щодо передбачення Нострадамуса на його користь;

д) поза межами строків передвиборчої агітації, а також не в місцях для розміщення матеріалів передвиборчої агітації, а на будинках, парканах, стовпах, деревах розповсюджувалися матеріали передвиборчої агітації у вигляді стрічок відповідного кольору;

е) розміщувалася політична реклама у виді агітаційних плакатів на транспортних засобах громадського користування.

Чи є громадянин належним суб ’єктом звернення з та­кою скаргою? Чи є серед наведених порушення виборчого зако­нодавства, зокрема, щодо ведення передвиборчої агітації?

 Верховна Рада України прийняла постанову “Про підтримку національно-визвольного руху на пострадянському просторі”, в якій привітала рішення республіки Придністров’я про проголошення нею незалежності, а також створила робочу групу із народних депутатів, яка мала б забезпечити міжпарла­ментські стосунки між Верховною Радою та парламентом При- дністров’ я.

Президент України звернувся до Конституційного Суду нашої держави з вимогою визнати це рішення парламенту не­конституційним. Глава держави мотивував свої вимоги тим, що виключно Президент може приймати рішення про визнання іноземних держав.

Яку роль відіграє Верховна Рада України в конститу­ційному механізмі зовнішньої політики?

Яким має бути рішення суду?

 Після подолання вето Президента України на Закон України “Про досудове слідство” Голова Верховної Ради напра­вив цей Закон на підпис Президентові. Однак глава держави від­мовився підписувати його та повернув із своїми вмотивованими пропозиціями до Верховної Ради України. Голова парламенту на прес-конференції заявив, що найближчим часом підпише Закон і дасть вказівку опублікувати його у газеті “Голос України”. Після цього Президент офіційно звернувся до Голови Верховної Ради з проханням повернути йому Закон для його промульгації. Голова парламенту погодився на пропозицію Президента. Однак урешті- решт глава держави Закон не підписав.

Яким чином може парламент подолати вето Президе­нта? У чому полягає процедура підписання та оприлюднення закону? Дайте правову оцінку діям і рішенням Голови Верховної Ради та Президента України.

 Верховна Рада України прийняла Закон “Про сис­тему виконавчої влади”. Президент визнав цей акт таким, що не відповідає Конституції, не став його підписувати і поставив пи­тання про розпуск Верховної Ради в тому разі, якщо вона само­стійно не виправить ситуації та не скасує результатів поперед­нього голосування по Закону. Парламент погодився на вимоги глави держави і прийняв постанову про скасування результатів голосування по схваленню цього Закону в цілому.

Яким чином Верховна Рада може скасувати прийнятий Закон? Надайте правову оцінку діям парламенту по скасуван­ню результатів голосування.

 Громадянин України Р. був обраний до Верховної Ради України за виборчим списком Блоку Прогресивних Сил (далі - БПС). Після отримання тимчасового посвідчення народ­ного депутата України він заявив, що виходить із Прогресивної політичної партії, яка є членом вказаного блоку, і не буде брати участі у фракції БПС у парламенті. Натомість він вступив до Партії місцевих інтересів і збирається стати членом її фракції. БПС на своїй конференції вирішив позбавити Р. повноважень народного депутата і виключив його з Прогресивної політичної партії. Однак Р. відмовився віддавати тимчасове посвідчення народного депутата України, посилаючись на те, що Конститу­ція України не передбачає механізму позбавлення депутатсько­го мандата за перехід із партії у партію.

Які юридичні наслідки тягне за собою перехід народного депутата із однієї партії в іншу, із однієї фракції в іншу?

Наскільки обґрунтованими є правові позиції Р. і БПС?

 Прокурор району порушив кримінальну справу проти народного депутата України Ш. і викликав його для пред’явлення звинувачення у вчиненні злочину.

Адвокат Ш. звернувся до адміністративного суду зі ска­ргою на дії прокурора, в якій просить суд скасувати постанову про порушення кримінальної справи проти народного депутата Ш. та визнати дії прокурора незаконними.

Чи є в суду правові підстави для задоволення скарги ад­воката?

У чому полягає порядок притягнення народного депу­тата України до кримінальної відповідальності?

 Розглянувши депутатський запит народного депу­тата С. з вимогою надати інформацію про стан злочинності й відповідні копії звітів, начальник обласного УМВС України К. відмовився це зробити, обґрунтовуючи свої дії тим, що такі дані становлять інформацію про діяльність органів досудового слід­ства і не можуть бути надані громадянам на підставі їх запитів.

Чи обґрунтованою є відмова К. у наданні інформації за депутатським запитом народного депутата С.?

 Слідчий прокуратури М. виніс постанову про про­ведення обшуку в приміщенні ТОВ “Обрії”. Однак провести обшук М. разом із співробітниками підрозділу міліції швидкого реагування не вдалося, оскільки після того, як М. пред’явив ди­ректору ТОВ “Обрії” постанову про проведення обшуку, до приміщення увірвався народний депутат України Р., повісив на двері бухгалтерії ТОВ “Обрії” папірець із написом “Громадська приймальна народного депутата України Р.” і заявив, що М. ра­зом із працівниками міліції має невідкладно залишити це при­міщення, оскільки він орендує його у ТОВ “Обрії” для своєї громадської приймальні. Також Р. зазначив, що у цій кімнаті він веде прийоми виборців і зберігає свою службову докумен­тацію. Таким чином, на думку Р., для того, щоб проводити об­шук у даному приміщенні, необхідно спочатку отримати дозвіл Верховної Ради України.

Після таких дій і заяв Р. співробітники правоохоронних органів були змушені припинити обшук і залишити приміщен­ня ТОВ “Обрії”.

Дайте розгорнутий конституційно-правовий аналіз цієї ситуації, оцінюючи при цьому правомірність дій та заяв кож­ного із учасників казусу.

Верховна Рада України прийняла “пакет” законоп­роектів із невідкладних питань економічного розвитку України. За цей пакет проголосувало 305 народних депутатів України. Го­лова Верховної Ради України підписав усі законопроекти, що входили в “пакет”, і направив їх на підпис Президентові України.

Глава держави, виступивши по центральному телеба­ченню, розкритикував цей “пакет” за змістом, заявивши, що пар­ламент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, а також акцентував на порушенні процедури ухвалення, оскільки Конституцією України прийняття законопроектів “пакетом” не передбачено. У зв’язку з цим Президент наголосив, що він від­мовляється підписувати й офіційно оприлюднювати цей “па­кет” законів, однак і право вето до них застосовувати також не буде.

Яким чином можна вирішити цей конфлікт?

Що таке право вето і як Президент має його застосо­вувати?

На прес-конференції Президента України журналіст обнародував інформацію, відповідно до якої Голова апеляційно­го суду однієї з областей М. продовжує обіймати свою посаду незаконно, оскільки вже півроку як досяг пенсійного віку. Пре­зидент України доручив відповідальним працівникам Адмініст­рації терміново підготувати проект указу про звільнення М. з по­сади Голови апеляційного суду та з посади судді. Того ж вечора цей указ з’ явився на офіційному сайті Президента України.

Які повноваження має Президент України у сфері фун­кціонування судової гілки влади?

Який порядок їх реалізації?

Наскільки конституційним є вказаний указ Президента України?

 Перед поїздкою на багатосторонню міжнародну зу­стріч міністрів у сфері промисловості країн - членів Світової Організації Торгівлі від Президента України на ім’я міністра аграрної політики та продовольства України були направлені Директиви з приводу ведення переговорів та підписання бага­тосторонньої угоди з питань співробітництва у сфері важкого машинобудування. Однак міністр відмовився діяти відповідно до Директив, посилаючись на те, що згідно з Конституцією України він як член Кабінету Міністрів виконуватиме лише ак­ти Президента України, якими відповідно до Конституції Укра­їни визнаються укази і розпорядження.

Проаналізуйте повноваження Президента України в зо­внішньополітичній сфері.

Наскільки обґрунтованою з конституційно-правової точки зору є відмова міністра виконувати Директиви?

 На засіданні РНБО Секретар Ради оголосила ре­зультати перевірки діяльності низки дипломатичних представ­ництв України. Зокрема, Секретар зауважила, що вкрай неефек­тивною є діяльність посольства України в Республіці Болівія. У проекті рішення РНБО передбачалося усунення надзвичайного і повноважного посла України в Республіці Болівія Д. із займа­ної посади. За це рішення проголосували всі присутні на засі­данні Ради високопосадовці крім Прем’єр-міністра та міністра закордонних справ, які утрималися від голосування. Відразу після цього Президент України своїм указом ввів у дію вказане рішення РНБО.

Які юридичні наслідки матиме таке рішення РНБО?

Проаналізуйте повноваження РНБО у сфері контролю органів державної влади.

У чому полягає сутність інституту контрасигнації актів Президента України?

 Після вступу на пост Президент України видав указ про прийняття до громадянства України громадянина Російсь­кої Федерації К. за особливі заслуги перед Україною. Парламе­нтська тимчасова слідча комісія з’ясувала, що К. здійснював приховане фінансування виборчої кампанії Президента через підставних осіб та у зв’язку з цим запропонувала достроково припинити повноваження Президента в порядку імпічменту.

Чи є в даному випадку підстави для імпічменту Прези­дента? Яка процедура усунення Президента в порядку імпічме­нту?

Яким чином, на Ваш погляд, можна вдосконалити існу­ючу процедуру імпічменту Президента?

Лідери однієї з політичних партій України, яка за результатами виборів народних депутатів України пройшла до законодавчого органу і стала парламентською партією, заявили, що найближчим часом будуть наполягти на прийнятті закону про заборону комуністичної ідеології та відповідної партії. На їх думку, діяльність цієї партії прямо суперечить чинній Кон­ституції України.

Ваша думка із цього приводу? Чи може бути парламен­том прийнятий такий закон? Якщо так, то яке рішення з цього питання може бути прийняте Конституційним Судом України?

Чому заборона політичних партій розглядається як форма захисту Конституції?

Хто приймає рішення про заборону політичних партій і чи можна його оскаржити в суді?

 Верховна Рада України прийняла у третьому чи­танні Закон України “Про внесення змін до Конституції Украї­ни”, яким передалася ліквідація Конституційного Суду України і передача його повноважень Верховному Суду України. Ви­сновки щодо відповідності цього законопроекту статтям 157, 158 Конституції України від Конституційного Суду отримані не були. Названий Закон було направлено на підпис Президенту України, який застосував право вето щодо нього. Народні депу­тати України звернулися до адміністративного суду зі скаргою на дії Президента України, в якій просять визнати їх неконсти­туційними та зобов’язати главу держави підписати Закон й оприлюднити його.

Яким чином має бути вирішений цей спір?

Які засоби охорони Конституції України можуть бути застосовані в цьому випадку?

 На всеукраїнському референдумі прийнято Закон України “Про організацію та проведення масових політичних заходів”. Президент України відмовився підписувати і офіційно оприлюднювати цей Закон, оскільки він не відповідає Консти­туції України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся з конституційним поданням до Конституційного Су­ду щодо перевірки на конституційність відмови глави держави від підписання зазначеного Закону.

Охарактеризуйте основні форми правової охорони Кон­ституції Президентом України та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Яке рішення повинен прийняти Конституційний Суд України?

 Колишній народний депутат України, уважно про­читавши Закон України “Про інформацію”, дійшов висновку, що деякі його статті суперечать Конституції України. У зв’ язку з цим він звернувся до Конституційного Суду України з кон­ституційним зверненням, в якому просив визнати відповідні положення Закону України “Про інформацію” неконституцій­ними.

Які існують форми звернення до Конституційного Суду України?

Визначте основні положення можливого рішення Кон­ституційного Суду України за результатами розгляду кон­ституційного звернення колишнього Президента України.

 Громадянин України С. оскаржив у Окружному ад­міністративному суді незаконне, на його думку, рішення ра­йонної державної адміністрації, яким порушувалися його кон­ституційні права. Суд відмовив С. у задоволенні його адмініст­ративного позову. Це рішення було оскаржене ним в апеляцій­ному, а потім у касаційному поряду, але залишилося без змін.

Не погодившись із позицією адміністративних судів, гр. С. звернувся з конституційним зверненням до Конституційного Суду України, в якому просив суд здійснити офіційне тлума­чення Закону України, відповідно до якого було прийнято рі­шення районної державної адміністрації.

Які існують форми правової охорони громадянами Кон­ституції України?

Підготуйте проект відповідного рішення Конститу­ційного Суду України за результатами розгляду конституцій­ного звернення С.

 Міністерство юстиції України на підставі того, що Консервативна республіканська партія не брала участь у вибо­рах більше 10 років, прийняла рішення про заборону діяльності даного об’ єднання громадян.

Дайте юридичну оцінку рішенню Міністерства юсти­ції України. Визначте підстави та порядок заборони діяльнос­ті політичних партій.

Вкажіть, чим відрізняється заборона діяльності від анулювання свідоцтва про державну реєстрацію політичних партій.

На пленарному засіданні Верховної Ради України народним депутатом була висловлена пропозиція про необхід­ність зміни нинішньої моделі формування Конституційного Су­ду. Зокрема, він запропонував, щоб судді призначалися Прези­дентом за згодою парламенту, що, у свою чергу, суттєво знизить рівень конфліктності в його діяльності, а також мінімізує фактор “партійності” суддівського корпусу.

Який існує механізм формування Конституційного Суду України? Які моделі комплектування органів конституційної юрисдикції Вам відомі у сучасному світі? Проаналізуйте аргу­менти народного депутата.

 На пленарному засіданні Конституційного Суду України між суддями виникла суперечка, пов’язана з неоднако­вим розумінням одного з положень Закону України “Про Кон­ституційний Суд України”. У зв’язку з цим Голова Конститу­ційного Суду України запропонував на цьому ж пленарному за­сіданні здійснити офіційне тлумачення спірного положення За­кону. За таке рішення проголосували 12 суддів.

Конституційний Суд України ухвалив відповідне рі­шення і офіційно розтлумачив спірні положення Закону Украї­ни “Про Конституційний Суд України”.

Проаналізуйте конституційність і законність прийн­яття такого рішення Конституційним Судом України.

Яка існує процедура розгляду справ Конституційним Судом України?

 Верховна Рада України прийняла Земельний ко­декс, окремі положення якого, на думку 48 народних депутатів України, суперечать Конституції України. У зв’ язку із цим народні депутати України звернулися до Конституційного Суду України із конституційним поданням, в якому просили визнати відповідні положення Земельного кодексу неконституційними.

Які існують форми звернення до Конституційного Суду України?

Підготуйте проект відповідного рішення до Консти­туційного Суду України за результатами розгляду конститу­ційного подання народних депутатів України?

 Верховна Рада України прийняла Закон “Про вне­сення змін до Конституції України”, відповідно до якого Консти­туційному Суду України було заборонено розглядати на предмет відповідності Конституції України (на конституційність) закон про внесення змін до Конституції України, які вже були прийняті парламентом і набрали чинності.

Президент України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням здійснити офіційне тлума­чення цього Закону і роз’ яснити, чи мав право парламент його приймати.

Проаналізуйте дану ситуацію.

Яке рішення має прийняти Конституційний Суд України?

Які повноваження має Конституційний Суд України щодо перевірки на конституційність законів України?

 Після обговорення конституційного подання на засі­данні колегії суддів Конституційного Суду України суддя- доповідач у справі розіслав у провідні наукові заклади країни ли­сти з проханням надати відповідні висновки щодо проблеми, ви­світленої у поданні. Професор одного із закладів відмовився від­повідати на цей лист, мотивуючи це тим, що він не був офіційно залучений Конституційним Судом України до справи у якості експерта, а тому не зобов’ язаний відповідати на будь-які листи.

Проаналізуйте дану ситуацію. Які права і обов’язки має суддя Конституційного Суду України ? Яке правове становище судді-доповідача ?

 У чинній редакції Закону “Про Конституційний Суд України” міститься норма про те, що суддя Конституційно­го Суду України звільняється з посади органом, який його об­рав або призначив, та перераховуються відповідні підстави (зо­крема, порушення суддею присяги тощо).

Проаналізуйте дану норму з точки зору практики її за­стосування. Чи відповідає вона меті забезпечення незалежно­сті суддів Конституційного Суду України ? У чому специфіка незалежності суддівського корпусу в конституційному судо­чинстві ?

У 2010 р. депутатська фракція Лівої партії України зареєструвала у Верховній Раді України законопроект щодо повернення смертної кари як виду покарання у кримінальне зако­нодавство України. На зауваження експертів про те, що смертна кара вже була скасована Конституційним Судом України, депу­тати відповіли, що вказану правову позицію Суд формулював ще в 1999 р., за інших політико-правових умов. На сьогодніш­ній же день стрімке зростання злочинності, спровокованої сві­товою фінансовою кризою 2008 р., потребує адекватних заходів у боротьбі зі злочинністю, насамперед застосування смертної кари.

Проаналізуйте дану ситуацію. Чи може парламент по­долати правову позицію Суду новим регулюванням? Які юриди­чні властивості актів Конституційного Суду України? Які на­слідки мають рішення Конституційного Суду України для від­повідних актів і договорів?

Міністерство юстиції України звернулося до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії “Добра” на тій підставі, що протягом 6 місяців з дня ре­єстрації нею створені й зареєстровані у встановленому законом порядку обласні організації лише у 13 областях України та мі­ська у м. Київ, однак не створено республіканської партійної організації в Автономній Республіці Крим, а також не в усіх згаданих областях створені відповідні партійні організації ра­йонного рівня. Крім того, виявилося, що фактично членами цієї політичної партії є лише тисяча громадян України.

Чи є підстави для притягнення політичної партії “Доб­ра” до конституційно-правової відповідальності?

Чи можна вважати анулювання реєстраційного свідо­цтва політичної партії притягненням до конституційно- правової відповідальності?

Яким має бути рішення суду в цій справі?

 На позачерговому з’їзді партії “Українська інтелі­генція” ухвалено рішення про звільнення від обов’язків голови партії, міністра національної безпеки С.

Це рішення С. оскаржив у районному суді, аргументую­чи свої вимоги тим, що з’їзд був нелегітимним, оскільки в його проведенні не брали участь представники 6 регіональних орга­нізацій, що є грубим порушенням ст. 6 Статуту партії. Ці факти підтвердилися в ході судового розгляду справи. Суд виніс пос­танову: визнати рішення з’ їзду незаконним та поновити С. на посаді голови партії.

Чи можна вважати вказане рішення суду видом кон­ституційно-правової відповідальності?

На яких конституційно-правових засадах будуються взаємовідносини політичних партій і держави?

Дайте правову оцінку постанові суду.

 Громадянин Німеччини Д. знаходився на лікуванні в одному з санаторіїв Криму. Через декілька днів він, послав­шись на низький рівень обслуговування, виїхав із санаторію і вирішив помандрувати територією півострова. Коли він нама­гався на власному авто в’їхати на територію м. Севастополя, його зупинив співробітник міського відділу ДАІ. Він пояснив Д., що той відповідно до чинного законодавства не має права в’ їжджати на територію міста, оскільки на території останнього діє особливий правовий режим, який передбачає заборону пе­ребування в місті іноземців без дозволу компетентних органів влади. Крім того, співробітник ДАІ вилучив у Д. паспорт, пояс­нивши свої дії тим, що Д. порушив порядок перебування інозе­мців на території України. Документ був переданий начальнику міського відділу ДАІ. Останній анулював візу Д. і виніс припис про необхідність залишення Д. території України протягом 24 годин.

Який порядок пересування територією України для іно­земців, що перебувають в Україні на законних підставах?

До якої конституційно-правової відповідальності мо­жуть притягатися іноземці в Україні?

Дайте правову оцінку діям та рішенням співробітників

 Керуючи автомобілем у нетверезому стані, грома­дянин Туреччини допустив зіткнення з іншим автомобілем. Злякавшись наслідків, він незабаром спробував повернутися до своєї батьківщини, але виїхати з України не зміг, оскільки на кордоні посадові особи прикордонної служби повідомили йому, що відносно нього порушено кримінальну справу. Іноземець здивувався і заявив, що матеріальну шкоду ним було відшкодо­вано, а потерпілі до нього претензій не мають.

Що може бути підставою для відмови у виїзді інозем­ного громадянина за межі України?

Кого з іноземних громадян не можна притягнути до кримінальної відповідальності?

 Протягом чергової сесії Верховна Рада України працювала в режимі пленарних засідань всього 14 днів, при цьому не прийнявши жодного закону. У зв’язку з цим Прези­дент України видав указ про дострокове припинення повнова­жень парламенту та про призначення позачергових виборів.

Вважаючи такий акт Президента України неконститу­ційним, 230 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду України з відповідним конституційним поданням.

Чи є в даному випадку підстави для притягнення до конституційно-правової відповідальності парламенту України та Президента України?

Які конституційно-правові санкції можуть бути за­стосовані до цих суб’єктів конституційно-правових відносин?

У зв’язку з порушенням міською радою міста К. вимог Конституції та законів України Верховна Рада України прийняла постанову про дострокове припинення повноважень міської ради міста К. та про призначення позачергових виборів депутатів міської ради міста К.

Чи є в даному випадку підстави для притягнення до конституційно-правової відповідальності міської ради міста К.?

Який існує порядок притягнення до конституційно- правової відповідальності міської ради міста К. ?