Задачі з права : Задачі з права інтелектуальної власності (1)

Задачі з права інтелектуальної власності

До суду Шевченківського району м. Києва звернулася громадянка Нікішина - спадкоємиця громадянина Нікішина - автора наукових праць з палеонтології - з позовом проти громадянки Трошевої про виплату винагороди за видання творів, створених у співавторстві з Нікішиним.

У ході розгляду справи виявилося, що Трошева була ученицею Нікішина та використовувала його окремі ідеї. У пам'ять про вчителся вона ставила його імя поряд зі своїм іменем у деяких випадках навчального характеру. Усі ці твори були створені після смерті Шікішина.

1.Чи є використання ідеї у створенні твору науоковї літератури співавторством?

2. Яким чином оформлюються відносини співавторства?

3. Чи мали місце відносини співавторства між Нікішиним та Трошевою?

4. Чи правомірно Трошева використовувала ім'я Нікішина?

5. Чи має право Нікішина на виплату авторської винагороди?

6. Як повинна бути вирішена справа?

У березні 1994 р. співробітниками юридичного відділу страхової компанії "Ризик" було розроблено ініціативний проект Закону України "Про страхову справу" і розповсюджений для обговорення серед страхових компаній м. Харкова, а один примірник направлено у Верховну Раду України. Через деякий час з'ясувалось, що окремі його ідеї були використані в роботі та локальних нормативних актах страхової компанії "Поліс", зокрема у її Правилах добровільного страхування кредитів. Вважаючи порушеним належне СК "Ризик" авторське право, у господарський суд Харківської області було подано позов про відшкодування заподіяних збитків, у тому числі втраченої вигоди, а також вилучення та спрямування на її користь незаконно отриманих в результаті порушення прибутків.

Проаналізуйтк вказану ситуацію і підготуйте письмові відповіді на питання: що є об’єктом авторського права і які об’єкти цим правом не охороняються? Чи вправі суд розглядати вказаний позов? Чи підлягають задоволенню вимоги позивача? Яке рішення повинен прийняти суд?

1992 року видавництво "Обрій" опублікувало повість Зотова "Випадок у горах". В червні 19994 року автору стали відомі факти використання його твору без згоди: а сама: 1) невеликий уривок з повісті був зачитаний в літературній програмі по обласному радіо; 2) повість додатково була видана тиражем 800 примірників рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та іншим видавництвом; 3) за сюжетом повісті написан п'єса і відбулася вистава в Харківському театрі юного глядача; 4) уривок з повісті опублікований у одному із літературних журналів та хрестоматії сучасної української літератури для школярів; 5) видавництво "Новий час" опублікувало повість у перекладі на російську мову і частину тиражу імпортувало до Росії; 6) один з інститутів виготовиви 50 примірників твору для використання в навчальному процесі. При цьому в деяких місцях твір переривався коментарями стосовно літературних прийомів та образів, якими користувався автор.

Підготуйте письмові відповіді на поставлені питання і поясніть на цьому прикладі межі дії авторського права.

Редакція газети "Відомості сьогодення" пред'явила до ТОВ "Інформ" позов про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав. Підставою для звернення до суду було розміщення на сайті відповідача в мережі Інтернет матеріалу, який був опублікований у газеті позивача. Майнові авторські права на цей матеріал були передані редакції газети автором надрукованої статті Тихим на підставі авторського договору. У зв'язку з цим позивач вважає свої авторські права порушеними і вимагає від ТОВ "Інформ" компенсації у розмірі 10000 грн.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що розміщення матеріалу на сайті у системі мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки він не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення, через це не потребує дозволу особи, яка має на нього авторське право.

Чи має редакція авторські права на опубліковану статтю? Чи вірні доводи відповідача? Вирішить справу.

Лавренко у березні 2004 р. звернулася до місцевого суду з позовом до рекламно-інформаційної компанії "Одекс". За матеріалами справи Лавренко працювала у цій компанії головним редактором і директором проекту по випуску довідника "Будівельні компанії Києва". Довідник був виданий "Одекс" двічі: один раз за часи роботи Лавренко в компанії -у квітні 1999 р., а вдруге - після її звільнення - у січні 2004 р. Позивачка вважає, що саме вона є автором довідника, оскільки вона збирала, обробляла матеріали, покладені в його основу, створила назву та інші складові довідника. Крім того, ця робота не входила до її службових обов'язків як головного редактора і директора проекту. За трудовим договором вона зобов'язана була організовувати роботу творчого колективу та видавничого процесу. Після звільнення Лавренко зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримала свідоцтво. На підставі цього позивачка вимагала: визнати за нею авторські права на довідник; визнати використання її твору у 2004 р. без її згоди незаконним; сплатити авторську винагороду за використання довідника в обох виданнях - 1999 р. і 2004 р.4 відшкодувати моральну шкоду. Відповідач, не погоджуючись із доводами позивачки, зазначив, що, по-перше, із Лавренко не було укладено авторську угоду, в якій би визначалась авторська винагорода, по-друге, позивачка отримувала заробітну плату, а створення довідника було головною умовою прийняття її на роботу.

Чи правомірні вимоги позивачки? Вирішіть справу.

На ринку України з'явився у продажу апельсиновий напій "ФАНТАзія" розлитий у пластикові прозорі пляшки, виробником якого є СП "Логос''. Довідавшись про це, компанія "Кока-Кола" звернулася до СП "Логос" з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності і відшкодування завданих збитків. Свої вимоги вона аргументувала тим, що домінуючою частиною назви "ФАНТАзія", розташованої на етикетці напою у дві строки, є слово "ФАНТА", і лише уважно придивившись до етикетки, можна побачити іншу частину "зія", виконану маленькими буквами у другій строчці. СП "Логос", не вбачаючи у своїх діях порушень прав інших осіб, позовні вимоги не визнало, а подібний дизайн етикетки пояснило зручністю читання і розміщення назви напою на пляшці. До того ж СП " Логос" вирішило зареєструвати знак "ФАНТАзія" і подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності для отримання охоронного документа. Компанія "Кока-Кола" вважає, що ніхто не може отримати право інтелектуальної власності на знак "ФАНТАзія" для безалкогольних напоїв, оскільки позначення "Еапїа" і "Фанта" зареєстровані на території України. На думку патентного повіреного, до якого звернулися за консультацією, торговельна марка компанії "Кока-Кола" підлягає охороні на території України навіть без реєстрації, оскільки апельсиновий напій "Фанта" реалізується на ринку України з 1996 р.

Яке рішення повинен прийняти суд? Які дії визнаються порушенням прав на торговельну марку? Чи зміниться рішення, якщо СП "Логос" використовуватиме знак "ФАНТАзія" чи "ФАНТА " для тканин?

Приватний підприємець Міщенко, отримавши патент на винахід "Пристрій для виготовлення морозива", виготовив партію таких пристроїв. Частину з них він продав ТОВ "Пошук" а інші почав використовувати у своїй

діяльності. Довідавшись, що ТОВ "Пошук" продало два пристрої без дозволу патентовласника іншим особам, Міщенко заявив позов про визнання цих. договорів недійсними через порушення його прав і стягнення плати за використання тих пристроїв, що залишилися у ТОВ "Пошук". У випадку невиконання його вимог він погрожував забрати усі передані ним пристрої, що змусить ТОВ "Пошук" відмовитися від прибуткового бізнесу по виготовленню морозива. ТОВ "Пошук" вважає дії Міщенко неправомірними, хоча і не бачить загрози для своєї підприємницької діяльності, оскпьки може придбати такі ж пристрої у АТ "Світанок", яке виготовляє і реалізує їх на території Росії у м. Бєлгороді. Міщенко звернувся до АТ "Світанок" з вимогою припинити незаконні дії і відшкодувати йому завдані збитки. Керівництво АТ "Світанок" вважає, що виключні права Міщенко не поширюються на територію Росії, тому вони можуть вільно використовувати його винахід.

Проаналізуйте ситуацію. Які права має патентовласник? Що таке вичерпання прав патентовласника? Чим відрізняється право на винахід від права на матеріальний носій у який втілено винахід?

При виконанні трудових обов'язків працівник Шеремег створив винахід "Пристрій для виміру електроструму". Вважаючи, що йому належать особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності, він подав заявку з метоюотримання охоронного документа на зазначений об'єкт. Довідавшись про це, роботодавець,оскільки в трудовом договоріне було вирішено питання розподілу прав на створені винаходи, звернувся до юристаз проханням дати роз'яснення, які права він має на цей об'єкт і яким чином він може їх реалізувати та захистити. Дайте аргументовану відповідь. Який винахід визнається службовим? Як розподіляються права між працівником і роботодавцем на об'єкт, створений у зв язку з виконанням трудового договору ?

Чи має редакція авторські права на опубліковану статтю? Чи вірні доводи відповідача? Вирішить справу.

Чи правомірні вимоги позивачки? Вирішіть справу.

ТОВ «Юридична фірма «Право» звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою про порушення авторського права та відшкодування моральної шкоди.

ТОВ «Юридична фірма «Право» є офіційним представником Компанії «Декор Лімітед» в частині захисту прав інтелектуальної власності останньої на території України (повноваження підтверджуються довіреністю). Компанія «Декор Лімітед» (надалі - Позивач) володіє виключними авторськими майновими правами на комп'ютерні програми власного виробництва (AutoCAD, MapGuide та інші).

24 вересня 2010 року на адресу ТОВ «Юридична фірма «Право» надійшов лист Ставищенського РВ ГУМВС України в Київській області, у якому повідомлялось, що співробітниками міліції було здійснено перевірку діяльності Приватного підприємства «Оріон» (надалі - Відповідач). У ході зазначеної перевірки було встановлено, що ПП «Оріон» здійснює діяльність по виготовленню документів за результатами проведення землевпорядних робіт та використовує у своїй роботі три персональних комп'ютери на одному з яких було встановлено програмне забезпечення AutoCAD 2002 та AutoCAD 2006, авторські майнові права на які належать Позивачу.

Відповідач не надав на вимогу співробітників міліції будь-яких документів, щодо правомірності використання перелічених комп'ютерних програм.

Згідно висновку спеціаліста № 110-2010 від 04 серпня 2010 року, виявлені на одному із системних блоків комп'ютерів, вилученого у Відповідача, копії комп'ютерних програм AutoCAD 2002 та AutoCAD 2006, містять ознаки контрафактності.

Отже, проведеною перевіркою було встановлено і зафіксовано факт незаконного відтворення Відповідачем копій комп'ютерних програм AutoCAD 2002 та AutoCAD 2006, які були відтворені ним без належного дозволу (ліцензії) Позивача, чим було порушено авторські майнові права останнього.

Абзацом 5 пункту 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» передбачено, що неправомірне зберігання копії комп'ютерної програми в пам'яті електронного засобу (комп'ютера тощо) є порушенням майнового авторського права.

Стаття 431 ПК встановлює, що порушення права інтелектуальної власності, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність.

Відповідно до пункту «а» статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права.

За своїм характером порушення полягає у відтворенні комп'ютерних програм на персональному комп'ютері, що використовується у підприємницькій діяльності тобто - з метою отримання прибутку. Зазначене свідчить про його більш суспільно-небезпечний характер, ніж, наприклад, використання для задоволення побутових потреб.

Неправомірними діями Відповідача Позивачу було заподіяно збитки, що виражаються в неодержаних доходах (упущеній вигоді) у розмірі 53 172,00 гривні, які Позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Порушення авторського права Позивача є тривалим і значним за обсягом, що підтверджується висновком спеціаліста № 110-2010 від 04 серпня 2010 року, з якого вбачається, що комп'ютерні програми AutoCAD 2002 та AutoCAD 2006 були відтворені на персональному комп'ютері Відповідача більше 3 років назад (20 травня 2007 року) та у значній кількості (2 комп'ютерні програми на 1 персональному комп'ютері).

За ступенем вини порушення є умисним, про що свідчить відсутність, протягом трьох років, наміру у Відповідача придбати ліцензійне програмне забезпечення, яке використовується у підприємницькій діяльності останнього з метою отримання прибутку.

Згідно інформаційного листа ТОВ «Весна», яке є офіційним дистриб'ютором Компанії «Декор Лімітед» та уповноважена імпортувати в Україну легальне програмне забезпечення зазначеного правовласника, станом на 24 вересня 2010 року роздрібна ціна одного примірника програмного забезпечення Компанії «Декор Лімітед», а саме: комп'ютерної програми AutoCAD 2002 чи/або AutoCAD 2006 (враховуючи, що ці версії є застарілими, їх вартість прирівнюється до вартості діючої версії AutoCAD 2011 Commercial New SLM) склала 26 586 (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривні 00 копійок.

Тобто, загальна вартість комп'ютерних програм, відтворених Відповідачем без дозволу (ліцензії) Позивача, станом на 24 вересня 2010 року складала 53 172 (п'ятдесят три псячі сто сімдесят дві) гривні 00 копійок.

З огляду на це, Позивачем і було визначено розмір компенсації у сумі 52 696 (п'ятдесят дві тисячі шістсот дев'яносто шість) гривень 00 копійок, що становить (п'ятдесят шість) мінімальних заробітних плат, яку належить стягнути з Відповідача.

1. Які майнові права належать власнику комп’ютерної програми?

2. Що таке відтворення твору?

3. Обгрунтуйте суму відшкодування матеріальної шкоди, яку просить стягнути Позивач з Відповідача за неправомірне використання комп'ютерної програми.

4. Яке рішення може прийняти суд? Обгрунтуйте.

Ігор написав художній твір під назвою «Олімп». Він уклав договір із видавництвом «Світоч» про видання цього твору, але випадково дізнався про те, що друк його твору відбувається одночасно і у видавництві «Прогрес». Коли він звернувся до директора видавництва «Прогрес» з вимогою про припинення друкування книги, той заявив, що у нього укладений відповідний договір із видавництвом «Світоч «. У цьому видавництві автору пояснили, що у них відсутня технічна можливість щодо видання книги у тій кількості примірників, яка передбачена договором і тому звернулися по допомогу до іншого видавництва.

1. Чи має місце порушення прав автора у даній ситуації?

2. Які права має автор твору?

3. Обґрунтуйте свою відповідь.

Олег написав українською мовою поему «Помпея». За його дозволом Максим переклав її на російську мову. Французький письменник Сіміон виявив бажання перекласти поему французькою мовою, але оскільки українською мовою він не володів, то хотів перекласти з російської. Але він не знав, від кого просити дозволу на переклад. Юрисконсульт Володимир порадив звернутися за дозволом до автора поеми, а адвокат В’ячеслав до Максима.

1. Як вирішити це питання?

2. Обґрунтуйте свою відповідь.

Видавництво «Мрія» замовило письменнику В’ячеславу написання роману «Битва під Полтавою». Твір мало бути передано видавництву до друку через 5 місяців. Про майбутній випуск твору видавництво дало інформацію у пресу, уклало договір з деякими установами про продаж цього твору у надрукованому варіанті до дня Незалежності. Але через хворобу у відведений строк автор роботу над твором не закінчив. У зв’язку з цим видавництво звернулося до суду з позовом про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду. В’ячеслав проти цього заперечував, твердячи, що написання роману є складною творчою працею і не піддається плануванню у часі. До того ж норми зобов’язального права не поширюються на авторське право.

1. Яке рішення може прийняти суд?

2. Обґрунтуйте свою відповідь.

За попередньою домовленістю між кореспондентом газети «Київське право» Максимом та представником студентського самоврядування «КНУ імені Шевченка» Олегом , газета мала надрукувати інтерв’ю останнього. За тиждень до публікації Олег дав інтерв’ю, яке було записано Максимом і погодився на його публікацію. Але, у зв’язку з тим, що в Києві, де виходила газета, в цей же час проходив пісенний конкурс «Пісня року», значна частина площі номера була відведена цій темі. Наслідком цього стало скорочення інтерв’ю більше ніж удвічі.

Олег заявив, що його права, як автора, грубо порушені. Максим з цим не погодився, наполягаючи на те, що ці питання не врегульовані законодавством про інтелектуальну власність.

1. Хто правий у цій ситуації?

2. Кому належать авторські права на інтерв’ю?

3. Обґрунтуйте свою відповідь.

ТОВ «Мрія» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Веста", 3-я особа - Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ДП УА АСП)- Про заборону використання об'єкту авторського права, припинення розповсюдження, вилучення і знищення упаковки, виготовленої з його використанням, стягнення відповідної матеріальної компенсації в розмірі 140000 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 грн. Та визнати недійсним свідоцтва ПА №42 від 27.11.2001 р. в частині державної реєстрації прав автора на фото "Сонце".

В своєму позові Позивач пояснив, що ТОВ «Мрія» зареєстровано 21.03.1997 р. З цього часу позивач проводить діяльність по виробництву та реалізації пральних порошків, шампунів, солі для ванн, інших мийних засобів та товарів для догляду за дитиною під назвою "Зірка" із використанням на упаковці зображення голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, що підтверджується матеріалами справи. Позивач підтвердив свої виключні майнові авторські права на використання даного зображення Свідоцтвом ВП №14 від 27.04.2001 p., видане ДП УА АСП, яке засвідчує реєстрацію авторського договору між Позивачем та автором фотографії голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, Костюченко О.М. Авторство Костюченко на зазначений твір засвідчено Свідоцтвом ПА № 10 від 21.04.2001 р.

4.11.1999 р. було зареєстровано ТОВ "Веста", основним видом діяльності якого стала діяльність по виробництву та реалізації пральних порошків, шампунів, інших мийних засобів та товарів для догляду за дитиною. З 2000 року Відповідач розпочав виготовлення та реалізацію зазначених товарів під назвою "Сонце" в упаковці, що містить зображення голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, що співпадає із зображенням, яке використовує Позивач на упаковці під назвою "Зірка"

Відповідач наполягає на тому, що автором фотографії із зображенням усміхненого малюка є Пономаренко, на підтвердження чого ним було подано Свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір ПА №42 від 27.11.2001р.

Відповідач, також звернув увагу суду, що між ним і Пономаренком був укладений 09.03.2001 р. авторський договір, згідно якого Пономаренко зобов'язався створити твір - зображення голови усміхненого малюка - у вигляді комплекту фотографій і передати цей твір і права на нього безкоштовно Відповідачеві. Крім цього, Пономаренко в матеріалах заявки по Свідоцтву ПА № 42 від 27.11.2001 р. стверджує, що він створив її ще у вересні 1997 року в ініціативному порядку.

Судом було встановлено, що директор підприємства Відповідача знав про те, що Позивач виготовляє та реалізує продукцію "Зірка" із зображенням твору, що є власністю Позивача, ще з 1997 p., оскільки працював директором на підприємстві Позивача, в період з 1997 по 1999 роки. Крім того, суд встановив, що Відповідач розміщував у засобах масової інформації відомості про свою продукцію "Сонце" з фотографією "голови усміхненого малюка закутаного у рушник".

1. Яке рішення може винести суд?

2. Хто має авторське право на твір "голови усміхненого малюка закутаного у рушник", керуючись Законом України "Про авторське право і суміжні права "?

3. Чи може одержати автор твору, в разі порушення його авторських прав компенсацію? Які докази можуть бути покладені для визначення суми компенсації?

ТОВ «Редакція газети «Квіти» (Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Редакція газети «Сад України» (Відповідач) про захист порушених авторських прав.

Судом з'ясовано, що 09.04.04 р. у № 12 «Сад України» на першій сторінці до матеріалу під заголовком «Великий день без семи мільйонів» опубліковано фотографію, автором якої зазначено Г. Семенова. Позивач стверджує, що автором цієї фотографії є його кореспондент Євген Петренко, а виключні майнові права на неї належать позивачу. Вказана фотографія була вперше опублікована у № 62 від 24-30 квітня 2003 р. газети «Квіти», її автором було зазначено Євгена Петренка, і за неї автору було сплачено згідно довідки, виданої головним бухгалтером позивача. Достовірність всіх цих фактів була перевірена судом.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, але відзиву суду не надав.

1. Що таке службовий твір?

2. Вирішіть спір.

Позивач (Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав») звернувся до господарського суду з позовом до Національної телерадіокомпанії України (Відповідач) про стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських прав у розмірі 52 400 гривень. Третіми особами у справі залучено Державний комітет телебачення і радіомовлення України Міністерства освіти і науки України та власне Міністерство освіти та науки України.

07.01.05 р. відповідачем на Першому національному телеканалі було публічно сповіщено в ефір новорічну виставу «Свята новорічні - пригоди фантастичні», в якій використано літературний сценарій авторів Гарцмана А.С., Шуб І.Д. та музику Бистрякова В.Ю., авторські права на які передані авторами за договорами № 7675 від 12.02.02 p., № 17245 від 01.04.02 р. та № 81328 від 08.04.02 р. позивачу.

Трансляцію вистави зафіксовано авторами на відеокасету, яка надана позивачем суду в якості доказу. Публічне виконання твору відбулося без дозволу (укладання ліцензійного договору) з позивачем та, відповідно, без сплати авторської винагороди.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.

В діях відповідача відсутня ознака вини, що відповідно до ст. 1166 ЦК України виключає притягнення відповідача до майнової відповідальності за публічне сповіщення новорічної вистави «Свята новорічні - пригоди фантастичні», яка виконувалася 05.01.05 р. Вистава виконувалася за рахунок коштів Державного бюджету України, публічне сповіщення здійснювалося відповідачем як бюджетною організацією на підставі п. 4 розпорядження Президента України «Про заходи щодо проведення новорічних і різдвяних свят» від 18.11.04 р. №294 та на виконання розпорядження Держтелерадіо від 24.11.04 р. Свято здійснювалося у першу чергу для дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей із малозабезпечених і багатодітних сімей, які отримали запрошення на свято в першу чергу, тоді як багато дітей не змогли потрапити на свято. Саме для цих дітей і здійснювалася трансляція. Тобто, відповідач не мав намір порушити авторські права будь-яких осіб та не отримав доходу від здійснення трансляції вистави.

Крім того, позивач, на думку відповідача, порушив вимоги законодавства подачею позову до суду в інтересах авторів - фізичних осіб.

Також відповідач вважає, що позивач подав позов до суду на порушення ст. 48 Закону України «Про авторське право та суміжні права», відповідно до якої позивач не наділений правом вимагати від відповідача компенсацію, що є виключною компетенцією суб'єктів авторських прав на твори.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України надав такі пояснення щодо позовних вимог.

Організація вистави профінансована державою, тому держава мала б отримати майнові права на зазначений об'єкт інтелектуальної власності як мінімум в частині, що забезпечувала виконання розпорядження Президента України. Відповідно до пп. 32 п. 4 Положення Про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 07.06.00 р. №773, Міносвіти координує діяльність щодо трансферу (передачі) технології і прав на об'єкти інтелектуальної власності, створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, Держтелерадіо зобов'язано забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів, пов'язаних із новорічними та різдвяними святами, а також проведення 05.01.05 р. свята новорічної ялинки в Національному палаці «Україна».

Згідно зі статутом НТКУ, затвердженим постановою КМУ від 04.06.02р. №754, одним із основних завдань Телекомпанії є інформування про участь Президента України в офіційних заходах , що проводяться в державі. Тобто, на думку 3-ї особи, в даному випадку мало місце публічне сповіщення твору в якості інформування про перебіг політичної події, якою є новорічне свято ялинки.

Міністерство освіти і науки України надало такі пояснення щодо спору.

Міністерство освіти і науки не видає дозволи на використання об'єктів авторського права, так як це не відноситься до його компетенції відповідно до законодавства.

Також Міносвіти не погоджується з тим, що розпорядження Президента України може бути підставою для «вільного використання» творів.

1. Яке рішення має винести суд ?

2. Чи є договір управління майновими правами автора договором доручення ?

3. Чи можливе використання спірного твору без згоди автора ?

Приватне підприємство "Край" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Форум", третя особа Державний департамент інтелектуальної власності, про визнання недійсними Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 444 і № 666.

Обставини справи.

15 квітня 2001 р. Державним департаментом інтелектуальної власності видано Акціонерному товариству "Форум" Свідоцтва України № 444 і № 666 про реєстрацію знаків для товарів і послуг "Антошка" і "Детский".

Позивач вважає, що Свідоцтва були видані Департаментом з порушенням вимог Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки зареєстровані знаки не відповідають умовам надання правової охорони, тому підлягають визнанню недійсними.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач і AT "Форум" випускають однакову продукцію під назвою крем "Детский". Згідно з довідками, наданими сторонами по справі, Парфюмерно-косметична фабрика (м. Харків) випускала крем "Детский" з 1980 по 1991 p.p.; парфюмерно-косметичний комбінат (м. Миколаїв) випускав крем "Детский з 1970 р. Згідно витягу з Каталогу косметичних товарів, станом на 1998 р. крем "Детский" випускало 7 підприємств СРСР.

Департамент повідомив, що під час експертизи заявок у зв'язку з відсутністю реєстрів не має можливості здійснювати перевірку знаків щодо їх добросовісного використання до 01.01.1992 двома і більше юридичними особами для позначення однорідних товарів.

Авторське право на назву літературного персонажу Антошки має російський письменник Ю.Ентін. В представленій Департаментом матеріалі заявки відсутній дозвіл власника авторського права або правонаступників на використання літературного персонажу.

1. Яке рішення може прийняти господарський суд?

2. Чи порушені авторські права письменника Ю.Ентіна?

3. Що таке загальновідомий твір?

ТОВ «Компанія «Води України» (надалі Позивач) зареєструвало в Державному департаменті інтелектуальної власності України (надалі Відповідач-2), право на географічне зазначення «Вода Трускавецька», оскільки воно добувало воду в м. Трускавець, де має свої свердловини по видобутку природної води, оскільки ця вода має свої особливі властивості та природні характеристики і отримало свідоцтво № 444 від 20.06.2003р. на його використання.

Але 20.09.2003р. ТОВ «Компанія «Води України» дізналося з газети «Україна», що ТОВ «Мінеральні води» (надалі Відповідач-1) теж використовує назву «Вода Трускавецька» в своїй господарській діяльності при продажу мінеральної води, яка добувається в м. Миколаєві. Оскільки воно теж має свідоцтво № 540 від 20.08.2003р., яке видане Державним департаментом інтелектуальної власності України на використання географічного зазначення.

Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати свідоцтво № 540 від 20.08.2003р. та відшкодування матеріальних збитків.

1. Розв 'яжіть спір.

2. Які права має власник на зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару і строки їх чинності?

3. Яка практика нарахування матеріальних збитків?

ТОВ «Салют» виробляє в районі Коктебель (Крим) вино з назвою «Коктебель». Після реєстрації у відповідному державному органі України було отримано Свідоцтво № 1040 від 20.06.2006р. на використання на етикетці готової продукції, географічного зазначення, а саме -«Коктебель».

В серпні 2006 року до ТОВ «Салют» надійшла інформація, - що ТОВ «Крим» теж має свідоцтво № 1090 від 20.08.2006р. на використання географічного зазначення «Коктебель» на ектикетках своєї продукції, а саме вина «Коктебель», яке готується в районі Коктебель (Крим).

ТОВ «Салют» звернувся до суду з позовом «Про скасування свідоцтва № 1090 від 20.08.2006р., яке видано ТОВ «Крим» та заборонити йому продавати продукцію з використанням географічного зазначення «Коктебель».

1. Розв’яжіть спір.

2. Хто може бути суб’єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення і які функції виконують патентні повірені?

ПП «КРОК» (Позивач-1) та ПП «МАЙСТЕРНЯ» (Позивач-2) звернулися до Господарського суду м. Києва з позовами про визнання недійсним патенту України на промислові зразки № 8818, № 8819, № 8817, які належать ПП «ЗІРКА» (Відповідач-1) з посиланням на те, що промислові зразки за вищевказаними патентами є не патентоспроможними, а саме не є новими та не є придатними для набуття прав інтелектуальної власності на них, а також позивачами заявлено позовні вимоги до Державного департаменту інтелектуальної власності України (Відповідач-2) про зобов'язання внести запис до Державного реєстру патентів про визнання недійсним патентів та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідач-1 подав відзив, в якому заперечує позовні вимоги позивача, і просить відмовити в позові.

Відповідач-2 проти заявлених позовних вимог заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачі на власний розсуд визначають наявність у кресленнях та зображенням деталей, що були опубліковані до дати подання заявок на патенти Відповідачем - 1, промисловим зразками, представленим на зображенням виробів, що охороняються патентами №№ 8817, 8818, 8819.

Позивачем подано до суду заяву про призначення по справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності для вирішення питання про відповідність промислових зразків, що охороняються патентами № № 8817, 8818, 8819 умовам патентоспроможності. Суд своєю ухвалою призначив експертизу.

Висновком експертизи об'єктів інтелектуальної власності, призначеної по справі, проведеної судовим експертом Київського НДІ судових експертиз, зокрема, визначено, що сукупність суттєвих ознак промислових зразків, що охороняються патентами №№ 8817, 8818, 8819 можна вважати такою, що стала загальнодоступною у світі до дати подання заявок до Установи, а саме до 19 серпня 2003 року. Експертом також було чітко визначено на підставі якої інформації вказані ознаки стали загальнодоступними.

1. Посилаючись на норми діючого законодавства України, визначити чи підлягає позов задоволенню?

2. Що є умовами патентоспроможності товару?

3. Що таке кваліфікаційна експертиза та порядок її проведення?

01.04.2005 року Позивач (Відкрите акціонерне товариство "ФРІОН") звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності (Відповідач)про визнання недійсним патенту № 10121А, виданий відповідачем 30.09.98 р., на тій підставі, що патент не відповідає вимогам охороноспроможності.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнає, зазначаючи про відсутність предмету спору, так як строк дії патенту на момент подання позову до суду завершився.

Матеріалами справи та поясненнями представників позивача та відповідача встановлено:

30.09.98 р. Держпатентом України, правонаступником якого є відповідач, був виданий патент № 10121А на винахід "Спосіб виготовлення катодної фольги електролітичних конденсаторів" на ім'я позивача.

Авторами винаходу є гр. Максимов Г.Ф., Іванов С.М., Фрюмін В.К., які передали позивачу право на використання винаходу відповідно до договору № 19 від 30.09.98 р. Оскаржуваний патент мав тимчасовий характер - був виданий на термін 5 років відповідно до заявки позивача.

1. Чи підлягає позов задоволенню?

2. Чи є закінчення строку дії патенту підставою для визнання його недійсним?

3. Вирішіть спір посилаючись на норми діючого законодавства.

ТОВ «НТК» (Позивач) звернулося з позовом до ТОВ "Галантерея і Компанія" (Відповідач). Позовні вимоги заявлені про припинення порушення прав власника патенту та відшкодування моральної шкоди шляхом винесення рішення про заборону відповідачу здійснювати виготовлення та реалізацію чохлів на мобільний телефон з використанням запатентованих промислових зразків - чохлів "Акваріум", "Колба", "Вікно", стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 135 000 грн., відшкодування збитків в розмірі 25 000 грн. за неправомірне використання кожного промислового зразка.

Суд встановив:

10.01.04 р. позивачем у встановленому порядку було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності заяви про видачу патенту на промислові зразки - чохли на мобільні телефони "Акваріум", "Колба" та Вікно". 15.04.02 р. позивачем було отримано патенти № 5916, № 5919, № 5918 на промислові зразки по вищезазначених чохлах на мобільні телефони.

Позивач вважає, що відповідачем порушуються його права, так як після подачі заявок йому стало відомо, що через торгівельну мережу у вільному продажу знаходяться чохли, виготовлені відповідачем, із застосуванням суттєвих ознак запатентованих позивачем промислових зразків.

Також Позивач заявляє вимоги про відшкодування йому завданих збитків і вимагає відшкодування моральної шкоди, яку ним оцінено в 135 000 грн., а також виплати компенсації в розмірі 75 000 грн.

За клопотанням позивача судом були надіслані судові запити до ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ САД" та ПП Іванова О. для надання документів, які підтверджують факт придбання чи отримання ними на реалізацію чохлів, вироблених ТОВ "Галантерея і Компанія" з торговою маркою "ЕХТКА" у 2003-2004р.р. Як відповідь на запит позивачем надана ксерокопія товарного чека на придбання чохлів для мобільного телефону (невідомо якої торгової марки), виданий ПП Назаренко О.С.

Відповідач заперечує проти позову з таких підстав.

В позові не наведено жодного документального або речового доказу про порушення прав позивача.

Також відповідач не знаходить підстав для задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди та виплати компенсації, так як порушення прав позивача взагалі не мало місце.

05.12.04 р. позивачем подане клопотання про призначення судової експертизи по справі та ним запропонований перелік питань на експертизу.

Судом було відмовлено в задоволені клопотання про призначення експертизи, оскільки позивачем не доведено, що саме чохли, які він надав в якості речових доказів, виготовлялись та поставлялись в торгівельну мережу міста відповідачем, а питання, запропоновані позивачем для експерта, фактично вирішують спір по суті з правової точки зору, а не спрямовані на надання висновків з спеціальних питань, що є метою призначення експертизи.

В судовому засіданні 04.02.04р. позивачем повторно подано клопотання про призначення судової експертизи. Клопотання судом відхиляється, оскільки позивачем так і не доведено, що саме чохли, які надав в якості речових доказів позивач, виготовлялись та поставлялись в торгівельну мережу міста відповідачем.

1. Вирішіть спір.

2. Чи правомірно суд відмовляв в призначенні експертизи?

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯНКО" звернулось до господарського суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ" про визнання свідоцтва України № 004 на знак для товарів і послуг недійсним повністю.

01.03.1998 позивач подав заявку № 0022 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Марка".

01.07.1998 ТОВ "МРІЯ" подало заявку № 0033 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Марка".

01.12.1999 знак позивача за заявкою № 0022 було зареєстровано і видано свідоцтво України № 145.

Рішенням господарського суду від 01.10.2000 свідоцтво України № 145 на знак "Марка" з пріоритетом від 01.03.1998 власником якого є позивач, визнано недійсним повністю.

Постановою апеляційного господарського суду від 01.02.2001 рішення господарського суду залишено без змін.

Відповідно з прийнятим рішенням відповідач вніс до Держреєстру відомості стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва № 145, про що здійснив відповідну публікацію.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2002 ухвалу апеляційного господарського суду і рішення господарського суду скасовано, позов про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 145 залишено без задоволення.

1. Розв'яжіть спір, визначивши, яке з цих рішень є законним і чому?

2. Обґрунтуйте.

Державне підприємство «СОЮЗ» звернулось до господарського суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності про встановлення власника свідоцтва № 111 на знак для товарів і послуг.

Обставини справи.

01.01.1997 позивач подав до Держпатенту України заявку про реєстрацію знаків для товарів і послуг "СОЮЗ", якій було присвоєно № 001. В заявці назва заявника зазначена - ДП "СОЮЗ".

01.09.1998 Іванов О.О. звернувся з клопотанням до Науково-дослідного центру патентної експертизи Держпатенту України про зміну назви заявника з Державного підприємства "СОЮЗ" на фізичну особу Іванова О.О.

30.09.1998 Держпатент України прийняв рішення про державну реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою № 001 на ім’я Іванова О.О., на підставі якого було видане свідоцтво № 111 від 01.01.1999.

1. Яке рішення може прийняти господарський суд?

Андрес Б.Б., Мексика, звернувся до господарського суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності України та Закритого акціонерного товариства "МОРЕ" про визнання недійсним Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 137 на ім'я ЗАТ "МОРЕ" недійсним в повному обсязі відносно пива в класі 32.

01.06.1994 у державному реєстрі знаків для товарів і послуг України у порядку перереєстрації Свідоцтва СРСР № 20 було зареєстровано словесний знак для товарів і послуг "CORONA EXTRA" з пріоритетною датою 01.03.1989 і видано свідоцтво № 003. Реєстрацію було здійснено стосовно пива класі 32 згідно Міжнародною класифікацією знаків для товарів і послуг (МКТП) на ім'я Анрдес Б.Б., Мексика. Термін дії реєстрації подовжено до 01.03.2009.

01.06.1999 у державному реєстрі знаків для товарів і послуг було зареєстровано знак "Золота корона" відносно товарів і послуг у класах 16, 32 (включно з "пивом") та 42 на ім'я Ліон С.С., Люксембург.

01.11.1999 позивач у відповідності із ст. 19(2) Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" подав до Апеляційної ради Держпатенту заперечення проти реєстрації знаку "Золота корона" стосовно пива в класі 32, оскільки реєстрація цього знаку не відповідає умові надання правової охорони згідно зі ст. 6 Закону - "не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг...", оскільки в Україні з 01.03.1989 діє знак для товарів і послуг "CORONA EXTRA" (EXTRA - найкращий).

Апеляційна рада Держпатенту відмовила в задоволенні заперечення.

1. Вирішіть спір.

2. Яке рішення може прийняти суд?

До суду звернулась фірма "СЕГА" ЛТД (Японія) (позивач) до ТОВ "ЛІТО" (відповідач) (Україна); 3-я особа на стороні позивача - Державний департамент інтелектуальної власності України "Про визнання недійсним свідоцтва України №7301 від 20.06.1995р. на знак для товарів і послуг".

Відповідач позив не визнав, посилаючись на необґрунтованість позову.

Третя особа - Державний департамент інтелектуальної власності України заперечень щодо позовних вимог не надала.

Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним Свідоцтва №7301 від 20.06.1995р. на знак для товарів та послуг "СЕГА" відповідно до ст. 6 bis Паризької конвенції по охороні промислової власності у зв'язку з тим, що він являє собою відтворення загальновідомого знака "СЕГА", який належить фірмі "СЕГА" ЛТД (Японія) з 1960 року.

Як свідчать матеріали справи, знак "СЕГА" належить позивачеві з 1960 року, тобто використовується вже понад 40 років.

Знак зареєстрований на ім'я позивача в 107 країнах світу, в яких на нього видано 341 охоронний документ. З метою попередження інших виробників знак "СЕГА" супроводжується попереджувальним маркуванням-зображенням ®.

В 1995 році було вироблено і реалізовано товарів, позначених знаком "СЕГА" на суму, що складає 3,73 млрд. доларів США, в 1996 році - 3,25 млрд. доларів США, в 1997 році - 2,9 млрд. доларів США.

За оцінками фахівців, книга Ніколаса Кохана "Найвідоміші в світі торгові марки" серед компаній, що виробляють іграшки, знак "СЕГА" займає 3 місце в світі.

В списку INTERNET загальновідомих в світі знаків, також є знак "СЕГА".

Знак "СЕГА" більше десяти років відомий в Україні, оскільки на її території від 21.11.90 р. діяло свідоцтво СРСР № 92092 на знак "СЕГА".

Представлені позивачем документи (Висновок ТІШ м. Києва, довідки, пропозиції до продажу в ЗМІ із вказівкою ціни, рекламні

матеріали) свідчать про наявність товарів, маркованих знаком "СЕГА", виробництва Японії на українському ринку з 1994 p., тобто до подання заявки на цей знак ТОВ "ЛІТО". Це підтверджує у відзиві на позовну заяву і сам відповідач.

Ці висновки підтверджуються також висновками експертизи КНДІСЕ № 1718 від 10.08.2001 р.

Факт наявності і реклами в Україні товару виробництва японської фірми, маркованих знаком "СЕГА" та позначкою "made in Japan" підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Позивач заявив, що відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ТОВ "ЛІТО" не може отримати правової охорони на позначення "СЕГА", оскільки воно вводить в оману відносно товару або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Суду наданий лист Дніпропетровської асоціації захисту прав споживачів на адресу Держпатенту України, в якому прямо вказано, що знак "СЕГА" асоціюється з японським виробником та японською якістю. Реєстрація знака на ім'я українського підприємства вводить в оману споживача відносно якості товару і його виробника.

Позивачем надані суду документи, які підтверджують, що на території всієї України мали місце широка реклама і пропозиція до продажу товарів "СЕГА" разом із позначенням "made in Japan", що не заперечується відповідачем. Це підтверджує небезпечність введення в оману відповідача.

У висновках експертизи КНДІСЕ від 10.08.2001р. визнано, що реєстрація ТОВ "ЛІТО" на своє ім'я знака "СЕГА" може ввести в оману споживачів відносно місця походження та якості товарів, позначених знаком "СЕГА".

Посилаючись на п.3 ст.6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позивач заявив вимогу про визнання недійсним свідоцтва України № 7312 від 20.06.1995 р. на знак для товарів і послуг "СЕГА" у зв'язку з тим, що знак є тотожним з фірмовим найменуванням, відомим в Україні до дати подання в Держпатент України ТОВ "ЛІТО" заявки у відношенні однорідних товарів і послуг.

Як встановлено судом, товар "СЕГА" з позначкою "made in Japan" перебував, рекламувався на українському ринку до дати подання заявки на знак відповідачем, знак "СЕГА" рекламувався як позначення японської фірми телебаченням, зокрема на загальнонаціональному каналі, а також іншими ЗМІ.

Відповідно до висновку експертизи, на 18.08.1995р. (дату подання на нього заявки ТОВ "ЛІТО") фірмове найменування компанії "СЕГА" ЛТД було відоме в Україні і належить іншій особі (японському виробнику).

Позивач вважає, що дії ТОВ "ЛІТО" по реєстрації на власне ім'я знака, який належить фірмі "СЕГА" ЛТД та співпадає з його фірмовим найменуванням, суперечить вимогам Паризької конвенції та ст.ст. 4, 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Документи ТПП м. Києва, пропозиції в прайс-листах про продаж товарів з позначенням "СЕГА", в тому числі ТОВ "ЛІТО" до дати подання заявки відповідачем до патентного відомства, відзив на позовну заяву свідчать, що приставки "СЕГА" із позначенням "Made in Japan" фактично були присутні на ринку України до 18.05.95р.

В матеріалах справи присутні докази про рекламу пристроїв "СЕГА" по телебаченню по всій території України, в періодичний виданнях.

Відповідач заявив, що діюче законодавство не передбачає визнання свідоцтва недійсним на підставі факту недобросовісної конкуренції.

1. Яке рішення може винести суд?

2. Керуючись міжнародними угодами та вимогами Паризької

конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р.

розв'яжіть спір?

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «ТРІГРАН» (Позивач) подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» (Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАДОН» (Відповідач 2) про припинення порушення прав інтелектуальної власності, а саме про заборону відповідачам використовувати будь-яким одним або всіма способами об'єкт інтелектуальної власності Позивача - торговельну марку «Кришталь. Судовою ухвалою у справі 3-ьою особою було залучено Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Суд встановив, що Позивач відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 31060 має право власності на знак для товарів і послуг «Кришталь» для товарів 5, 35, 42 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Як стало відомо позивачу, Відповідач-1 через мережу своїх аптек здійснює реалізацію лікарського засобу «Кришталь», назва якого міститься на лікарських засобах та упаковці.

Вживані позивачем та відповідачем-1 позначення є тотожними, що свідчить, на думку позивача, про порушення права його на знак для товарів і послуг.

Позивач подав заявку на отримання свідоцтва 19.01.01 р.

Відповідачі проти позову заперечили з таких підстав. Відповідач-2 як юридична особа зареєстрований в жовтні 1998 p., і з вказаного періоду по теперішній час на підставі ліцензії здійснює діяльність з торгівлі медичними препаратами, в тому числі, з квітня 1999 р. по теперішній час купує та продає на території України медичні препарати «Кришталь» та «Мобін» з вказівною на їх виробника та представника на території України.

Виробником препаратів є компанія «ПЛЕЙ Limited» (Індія), якій були Міністерством охорони здоров'я видані реєстраційні свідоцтва №Р.01.99/00078 від 12.01.1999 р. та №Р.01.99/00079 від 12.01.1999 p., після чого в український медичний довідник лікарських препаратів «Компендіум» за 1999-2000 p.p. включені медичні препарати «Кришталь» та «Мобін» з вказівкою на їх виробника та представника на території України.

21.04.99 р. між відповідачем-2 та ТОВ «Макмак» (представником компанії «ПЛЕЙ Limited» на території України) укладено договір №28/210 про придбання препаратів, згідно якого по накладних з 21.04.99 р. до кінця 2000 р. відповідач-2 отримував та розповсюджував на території України зазначені препарати.

Крім того, відповідач-2 отримував препарати за договором від 18.08.99р. №9 з дистриб'юторами ТОВ «МК «Макмак» протягом цього періоду.

21.11.03 р. відповідач-2 уклав договір з фірмою «ПОМОС», відповідно до якого фірма продає відповідачу-2 препарати, закуплені безпосередньо у виробника. На підставі зазначеного контракту відповідач-2 і отримує препарати станом на сьогоднішній день.

В якості доказу того факту, що відповідач-2 розповсюджує препарати під знаком для товарів і послуг «Кришталь», починаючи з 1999 p., є накладні, надані відповідачем-2.

Відповідно до пояснень відповідачів відповідач-1 через свою мережу аптек розповсюджує препарати, куплені ним на підставі договору з відповідачем-2.

На підставі клопотання позивача по справі було проведено експертизу об'єкту інтелектуальної власності, про що суду надано висновок № 89 від 22.06.05 p., відповідно до якого знак для товарів і послуг позивача за свідоцтвом № 31060 є схожим настільки, що його можна сплутати зі словесними позначеннями «Кришталь» та «Kristal», які використовуються відповідачами стосовно товарів 5 класу МКТП - медичні, лікарські препарати; комбіноване позначення (упаковка лікарського засобу ІНСТАРІЛ ЕКСПЕКТОРАНТ), яке використовується відповідачами, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №31060, права на який належать позивачу; відповідач-2 користується правом попереднього користування на словесне позначення «Кришталь» для товарів 5 класу МКТП, зокрема, медичні, лікарські препарати.

В судовому засіданні було надано постанову від 21.07.05р. старшого слідчого з особливо важливих справ Слідчого Управління МВС України в Дніпропетровській області про припинення кримінальної справи № 56, порушеної за фактом незаконного використання посадовими особами відповідача-2 знаків для товарів і послуг, за ознаками злочину, передбаченого ст. 229 ч. 2 КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину.

1. Чи підлягає позов задоволенню ?

2. Обґрунтуйте своє вирішення задачі посилаючись на норми діючого законодавства України.

3. Що таке добросовісне використання торгівельної марки ?

10.06 2005 року Позивач, компанія «ЗІРКА», звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Відповідач) про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 566503 на знак для товарів і послуг ROLEX щодо всіх товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП). Позов мотивований тим, що цей знак не використовується в Україні протягом трьох років.

Державний департамент інтелектуальної власності у відзиві, не заперечуючи проти позову по суті, просить відмовити у задоволенні позову до Державного департаменту інтелектуальної власності, так як на на час розгляду справи в суді кваліфікаційна експертиза за заявкою позивача ще не проведена, а тому на даний час не може бути відомо, чи буде позивачу відмовлено у видачі свідоцтва і відповідно - не відомо, чи будуть порушені його права відповідачем.

Компанія „ROLEX Р.", яка була залучена Третьою особою, відзиву на позов не надала, представник у судове засідання не з'явився, хоча компанія була належним чином повідомлена про дату і місце розгляду справи.

Судом, в порядку підготовки справи до розгляду, направлено запит до Державної митної служби України, з метою з'ясування того, чи здійснювався імпорт продукції компанії „ROLEX Р." маркованої знаком „ROLEX", протягом останніх трьох років.

Судом отримано відповідь на запит від Державної митної служби України, де зазначено, що у період з 01.01.2001 р. по 01.05.2005 p., станом на 10.05.2005 p., імпорт тютюнових виробів, маркованих знаками „ROLEX" або „РОЛЕКС", в Україну ніким не здійснювався. Не виявлено в базі електронних копій вантажних митних декларацій за цей період, також інформації щодо імпорту товарів за кодами УКТЗЕД 2401, 2402, 2403, 3605, 4813, 4819, 9613 та 9614, маркованих знаками „ROLEX" або „РОЛЕКС". Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України своїм листом з посиланням на Державну митну службу України, повідомив, що станом на 01.10.2004 р. тютюнові вироби з торгівельною маркою „ROLEX" або „РОЛЕКС" в Україні не декларувались.

Третя особа не надала суду належних доказів добросовісного використання нею знаку „ROLEX" в Україні або того, що цей знак не використовувався з незалежних від неї причин, хоча компанія „ROLEX P." була належним чином була повідомлена про дату і місце розгляду справи.

Також в ході судового засідання судом було встановлено, що відповідно до положень Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків для товарів і послуг швейцарська компанія „ROLEX Р." зареєструвала в Міжнародному бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності знак для товарів і послуг ROLEX щодо ряду класів Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП), в тому числі і для 34 класу МКТП. Однією з країн, для яких розповсюдилась охорона знаку ROLEX згідно умов міжнародної реєстрації, третя особа вказала Україну. Згідно довідки ДП „Український інститут промислової власності" правова охорона знаку ROLEX, зареєстрованого компанією „ROLEX P." в Міжнародному бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності, діє на території України в повному обсязі з 24.01.1991 p., а перереєстрація на Україну була здійснена 16.11.1993 р. Крім того, як слідує із Висновку Держдепартаменту від 26.02.2004 р. по заявці від 17.01.2001 р. про невідповідність позначення „ROLEX" умовам надання правової охорони, саме міжнародна реєстрація компанією „ROLEX P." спірного знаку стала підставою для Державного департаменту інтелектуальної власності відмовити позивачу у реєстрації знаку „ROLEX" в 2004 р. за заявкою № 2001010259 від 17.01.2001 року.

1. Чи підлягає позов Компанії «Зірка» задоволенню?

2. Яке рішення повинен прийняти суд?

Компанія "ПАРФУМ" звернулась до господарського суду з позовом до компанії "СТІК", третя особа Державний департамент інтелектуальної власності МОН України (Департамент) про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації № 777 знаку "mario france" для товарів та послуг.

Відповідно до положень Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків французька компанія "СТІК" зареєструвала в Міжнародному бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності знак для товарів і послуг "mario france" щодо класів 03, 04 Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків.

Відповідно з довідкою Департаменту правова охорона знаку "mario france" діє на території України у повному обсязі з 01.08.1995. Відомості про початок дії правової охорони цього знаку були опубліковані в Україні 01.09.1996.

За результатами дослідження англійської контори патентних повірених відповідач не використовує в Україні зареєстрований знак, товари класів 03, 04 МКТП з позначеннями "mario france" не вироблялись і не ввозились на Україну.

Доказів добросовісного використання знаку "mario france" в Україні, або невикористання з незалежних від відповідача причин відповідач не надав.

Позивач має намір використовувати в господарській діяльності знак, схожий зі знаком "mario france".

1. Вирішіть спір.

ВАТ Побутової хімії "МИР" (Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління державних реєстрів Державного департаменту інтелектуальної власності України (Відповідач -1) та фірми "КОРБИТ ЛТД" (Відповідач-2) про визнання недійсним договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг "Наталка" (Свідоцтво №9529 від 27.02.2003р.) від 19.06.2003р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2006р. №12/50 здійснено заміну відповідача 1 (Державного департаменту інтелектуальної власності України), у зв'язку з чим до участі у розгляді справи у якості відповідача залучено Міністерство освіти і науки України. Відповідач-1 у своєму відзиві наполягає на тому, що договір від 19.06.2003 р. зареєстровано ним у відповідності з вимогами законодавства України та у клопотанні №1/12-1803 від 11.03.2006р. просить вивести його зі складу відповідачів та залучити до справи в якості третьої особи без самостійних вимог. Клопотання було задоволено.

Позивач надав доповнення до позовної заяви та просить визнати власником Свідоцтва України на знак "Наталка" № 9529 ВАТ ПХ "МИР".

Відповідач-2 подав клопотання про залучення до участі у справі власника Свідоцтва України № 9529 Підприємство «Інтерпрайз». Клопотання задоволено.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін встановлено:

19.06.2003 р. між ВАТ ПХ "МИР" та Кіпрською компанією "КОРБИТ" було укладено договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг "Наталка'" (Свідоцтво №9529 від 27.02.2003 р.). Від імені продавця договір підписано генеральним директором ВАТ ПХ "МИР" і прикладено круглу печатку підприємства.

Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності України зазначений договір було зареєстровано на підставі Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої Наказом Міністерства освіти України № 576 від 03.08.2001. Суд встановив, що відповідачем-1 було дотримано всіх вимог законодавства України щодо реєстрації договору від 19.06.2003 р.

Матеріалами справи також встановлено, що оспорюваний договір колишнє керівництво позивача уклало з відповідачем-2 на третій день після визнання останнього попереднім переможцем першого етапу некомерційного конкурсу з продажу пакета акцій 61,4% ВАТ ПК "МИР" (підтверджується витягом з протоколу №2 засідання комісії по проведенню некомерційного конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ побутової хімії "МИР" за грошові кошти). Але другий етап конкурсу виграло інше підприємство - Болгарське ТОВ "ЕПЛ".

1. Чи підлягає позов задоволенню ?

2. Чи є даний договір недійсним ? Чи повноважними особам підписаний зовнішньоекономічний контракт ?

3. Вирішіть спір.

Жук і Захарченко звернулись до суду з позовом до судноремонтного заводу про стягнення грошової винагороди. В своїй позовній заяві вказували, що вони є авторами використання раціоналізаторської пропозиції щодо зміни конструкції зварювання широків пластів заліза. на цю раціоналізаторську пропозицію їм було видано свідоцтво №245 від 20.05.2006 р.. В результаті використання цієї раціоналізаторської пропозиції судноремонтний завод скоротив терміни здійснення ремонту судів та одержав значну економію. Виплатити винагороду авторам раціоналізаторської пропозиції завод відмовився. Використання раціоналізаторської попозиції в своїй господарській діяльності судноремонтний завод здійснював без дозволу гр. Жук та гр. Захарченко.

1. Чи підлягає спір розгляду в суді?

2. Яке рішення має винести суддя?

3. Які права мають власники свідоцтв на раціоналізаторську пропозицію?

Пономаренко (Позивач) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію №137, видане 13.07.2005 р. Марченку. В позовній заяві Позивач посилається на те, що в 2003 році ним було запропоновано зміна наклону тістомісільної машини, в результаті чого зменшується час замісу та збільшується добовий вихід готової продукції. Ним було подано заяву до підприємства про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийнявши позитивне рішення, йому було 24.12.2003 р. видано свідоцтво установленої форми № 298. Позивачу стало відомо, що в журналі «Наука и жизнь» 31.10.2005 р. був опублікований тотожний пропозиції винахід, автором якого був зазначений Відповідач Марченко.

Відповідач Марченко позов не визнає, посилається на те, що його пропозиція відрізняється від пропозиції Позивача.

За клопотанням Позивача по справі була призначена судова експертиза, за висновком якої біло визначено, що сукупність суттєвих ознак раціоналізаторської пропозиції Позивача є тотожною раціоналізаторській пропозиції Відповідача.

Окрім цього в ході судового розгляду було встановлено, що Відповідач проходив практику на хлібозаводі в 2003 році, де працює Позивач.

1. Чи підлягає позов задоволенню?

2. Вирішіть спір, посилаючись на норми діючого законодавства України.

Компанія "Фагро "А" Лімітед" звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ "Весна" про визнання її майнових прав на знаки для товарів і послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER" порушеними та відшкодування завданих цим порушенням збитків.

27.02.1998р. компанія "Фагро "А" Лімітед" отримала Свідоцтва на знаки для товарів і послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER" за номерами відповідно: № 9510, №9511, №9512. Заявки на реєстрацію зазначених знаків були подані до патентного відомства України 25.10.1997 р. Як власник Свідоцтв, згідно п.2 ст.16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Фагро "А" Лімітед" має виключне право користуватися та розпоряджатися знаками за своїм розсудом.

За твердженням позивача відповідач порушив його виключні майнові права на знаки "KRAFT", "BERG", "DORFER", виробляючи та розповсюджуючи під цими знаками пиво. На підтвердження цього факту позивачем були надані етикетки із зазначенням вищевказаних знаків та напису «Пиво зварене та розлито на AT «Весна».

Відповідач визнав, що дійсно виготовляв та розповсюджував пиво під знаками для товарів та послуг "KRAFT", "BERG", «DORFER". В матеріалах справи присутні докази того, що використання знаків відбувалось з 1991 р. (копія Статуту залучена до матеріалів справи) по 1996р.

Судом встановлено, що в 1991р. відповідачем та американською фірмою "Кеннет" було засновано спільне підприємство "Бор". Частиною внеску фірми "Кеннет" до статутного фонду СП "Бор" стали етикетки із

зазначенням знаків "KRAFT", "BERG", "DORFER". Відповідачем були надані докази того, що етикетки дійсно були ввезені в Україну фірмою "Кеннет" через іншу іноземну компанію і пройшли відповідні митні процедури. Через деякий час ЗАТ "Весна" стало правонаступником СП "Бор" і випускало пиво під знаками для товарів і послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER", використовуючи етикетки фірми "Кеннет". Використання етикеток фірми "Кеннет" відповідачем відбувалося до 25.10.1997 р. - тобто ще до дати подачі заявок про реєстрацію оспорюваних знаків до патентного відомства України. В 1995-1996 p.p. ЗАТ "Весна" також виробляло пиво під знаками для товарів та послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER". Виробництво відбувалося на замовлення компанії "Рінгдейл ЛТД". На етикетках до пива, що вироблялося відповідачем із застосуванням оспорюваних знаків вказано: "Торгова марка належить .компанії "Рінгдейл ЛТД". Пиво, виготовлене за контрактом з "Рінгдейл ЛТД" вивозилося за межі України — в Російську федерацію, про що є відповідні докази в матеріалах справи.

Проте згідно матеріалів заявок про реєстрацію знаків "KRAFT", "BERG", "DORFER", що були досліджені в ході судового засідання, позивач не подав в 1994 р. ці заявки, а набув статусу заявника на підставі окремих договорів з первісним заявником - компанією "Рінгдейл ЛТД". Заміна заявника на позивача відбулася на підставі рішення Вищого арбітражного суду України від 27.10.1997 р. — тобто в той час, коли позивач вже не використовував знаки "KRAFT", "BERG", "DORFER". Крім того, відповідач надав суду ділове листування між ЗАТ "Весна" та компанією "Рінгдейл ЛТД", в якому компанія "Рінгдейл ЛТД" запевняє, що як тільки вона отримає Свідоцтва про реєстрацію знаків для товарів та послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER" в Україні, ЗАТ "Весна" та СП "БОР" отримають виключні ліцензії на використання цих знаків.

1. Який порядок передбачений Паризькою конвенцією з охорони промислової власності, щодо умов подання заявки і реєстрації товарних знаків?

2. Які права надаються власнику Свідоцтва на знаки для товарів і послуг і на яку територію вони поширюються?

3. Яке рішення може прийняти суд?

Багрій, як правонаступниця авторських прав свого батька відомого письменника, подала позов до спільного підприємства “Флора” про незаконне використання її права інтелектуальної власності, що виразилось у виданні СП книги батька 100 тис. примірників.

В процесі підготовки справи до слухання було встановлено, що за своє життя її батько передав рукопис засновнику СП для ознайомлення і між ними велась підготовка проекту виключної ліцензійної угоди, але смерть автора перешкодила її укладенню. За заповітом автор передав усі свої права дочці, яка після вступу в права спадкоємниці їх уступила Московському видавництву “Максим”. Відповідач також пояснив, що в період підготовки договору на підставі попередньої домовленості переказав на рахунок автора обумовлену частину авторської винагороди і представив копію відповідного платіжного документа. Позивачка наполягала на тому, що договір її батьком не був підписаний і про одержання ним

сум за платіжним документом їй нічого не відомо.

Яке рішення повинен винести суд ? Чи є порушення прав інтелектуальної власності позивачки ? Якщо є, то які заходи їх захисту передбачає чинне законодавство ?

Продюсерський центр “Супер-нова” звернувся з позовами про захист авторських прав до ряду студій звукозапису та продавців аудіокасет із записами популярних шлягерів. У них вказувалось, що вказаними суб’єктами без дозволу позивача відтворюються та продаються копії створених у центрі записів. Внаслідок неякісного піратського перезапису порушується ділова репутація центру. В позовах вимагалось відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 300 000 гривнів солідарне, вилучити та знищити всю контрафактну продукцію, компенсувати заподіяну моральну шкоду та припинити діяльність відповідачів.

Яке рішення повинен винести суд ? Чи правомірні вимоги позивача ?

19 червня 2009 р. колишній голова ПАТ “Пивзавод Іванівський” Т. і начальник виробничої лабораторії М. через ПАТ “Патентно-інноваційний центр” подали заявку на винахід — настойку солодку “Пикантна горобина на коньяку” і заявку на винахід «Слива на коньяку”, що були розроблені головним технологом ПАТ “Аромат” Ч. разом із К. і Т.

Вказані рецептури були розроблені в ПАТ “Аромат” в 2007 р. і зареєстровані в Державному комітеті харчової промисловості України: “Пикантна горобина на коньяку” 3 грудня 2007 р., а “Слива на коньяку” 2 грудня 2007 р. Вони були виконані на основі замовлення ПАТ “Пивзавод Іванівський”. Розробниками в матеріалах був вказаний “Пивзавод Іванівський”, — відповідно до укладеного договору патентоволодільцем повинен бути замовник.

Колишній голова ПАТ “Пивзавод Іванівський” виступав представником замовника розробок і підписував технологічні карти та рецептури як посадова особа. Заступник директора ТзОВ “Аспект” Т. здійснювала фінансування проведення робіт.

Яке рішення повинен винести суд в разі звернення з позовом ?

В територіальне відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява від ТзОВ “Айсберг” про неправомірне використання його фірмової назви приватним підприємством “Айсберг” (1111 “Айсберг”).

Як було встановлено, ТзОВ “Айсберг” отримало свою назву в момент його державної реєстрації як суб’єкта підприємництва 30 грудня 2004 р. і спеціалізується на роздрібній торгівлі продовольчими товарами дитячого асортименту. 1111 “Айсберг” зареєстроване як суб’єкт підприємництва 27 січня 2007 р. і спеціалізується на комісійній торгівлі непродовольчими товарами дитячого асортименту. Його власник до реєстрації був працівником ТзОВ “Айсберг” і при реєстрації добре знав про існування однойменного підприємства та його спеціалізацію.

Як слід кваліфікувати дану ситуацію ? Чи є порушення у діях власника ПП “Айсберг ” ? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку ?

У торгівця аудіокасетами на ринку представником агентства з колективного управління авторськими і суміжними правами було виявлено у продажу примірники не ліцензованих аудіокасет із записами популярних виконавців. Майнові права і інтереси ряду з них агентство представляло на підставі договору із продюсерами і національним Агентством з авторських і суміжних прав. Крім того, виявлено декілька касет з новими піснями Руслани, які ще не вийшли у продаж із студії запису. Як пояснив продавець, цей запис він не продавав, а використовував лише для особистого користування. Зазначені копії зробив у цей день на випадок втрати “дорогого” для нього оригіналу запису.

Дайте правову кваліфікацію наведеному. Обґрунтуйте позицію продавця, вкажіть, які юридичні факти входять у предмет доказування по цій справі.

Радгосп-завод “Бер” без дозволу Чілійського винзаводу — власника знака для товарів і послуг “Вінок Дунаю” — випускав і реалізовував з лютого по квітень 2008 р. вино з аналогічною назвою відповідно до сертифіката відповідності, виданого Закарпатським державним центром стандартизації, метрології і сертифікації (ДЦСМС). Після отримання заявки уповноваженого представника Чілійського винзаводу Закарпатський ДЦСМС припинив дію вказаного сертифіката на випуск і реалізацію заводом “Бер” вина “Вінок Дунаю”.

За експертним висновком патентного повіреного використання радгосп- заводом “Бер” знака для товару і послуг (пляшка, етикетка) Чілійського винзаводу на ринку однорідних товарів може ввести споживача в оману стосовно виробника вина. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України порушило адміністративне провадження у справі.

Як слід кваліфікувати діїрадгосп-заводу “Бер”. Яке рішення слід винести у справі ? Які можливі способи захисту порушених прав і впливу на порушника ?

Тищенко звернувся в 2004 р. до видавництва “Тетрис” з позовом, у якому просив припинити розповсюдження та вилучити всі примірники опублікованого видавництвом роману “Шлях у небуття”, а також про відшкодування завданої реальної та компенсацію моральної шкоди. Свої вимоги він мотивував тим, що написаний батьком в 1952 р. роман в 1955 р. був опублікований в журналі “Вітчизна” і відтоді не публікувався. Після смерті в 1964 р. батька він успадкував право, яке видавництво проігнорувало.

Представник видавництва заперечував позовні вимоги вказав, що строк дії авторського права спадкоємця закінчився в 1980 р. - тобто через 25 років після смерті. Крім того, видавництво почало підготовку до видання роману та випустило в світ першу партію тиражу до вступу Закону України “Про авторське право та суміжні права” в силу і не могло передбачити лібералізації прав спадкоємців. Заслухавши аргументи сторін, суд виніс рішення на користь позивача.

Проаналізуйте ситуацію та рішення суду. Підготуйте варіант свого рішення по справі.

За дорученням директора машинобудівного заводу група конструкторів та художник-дизайнер розробили нову модель пральної машини та надіслали замовнику письмове повідомлення про створення винаходу та промислового зразка. До повідомлення було додано опис, креслення, фотографії та інші матеріали, які досить повно розкривали сутність розробки. Через півроку завод її освоїв і надіслав у продаж. Враховуючи те, що замовник не подав заявки на отримання патентів, автори звернулись до адміністрації з проханням дати дозвіл на подання заявки від свого імені на винахід та промисловий зразок. В задоволенні прохання було відмовлено та тій підставі, що умовами трудових договорів не передбачалось право на подачу заявок на винахід та промисловий зразок, які створені при виконанні службових обов’язків. Тоді співавтори розробки на свій ризик звернулись до Держпатенту України із заявкою на видачу патенту, де вказали, що тільки інженери-конструктори є співавторами винаходу.

Як вирішено законодавством питання про патентування розробок, що створені при виконанні службового завдання ? В яких випадках розробки вважаються службовими ? Чи мав право замовник заборонити співавторам патентування розробок ? Що визнається промисловим зразком ? Яким чином дизайнер може захистити свої права ?

В інтересах групи грузинських підприємців Антимонопольна служба Грузії звернулась до Антимонопольного комітету України із заявою, у якій вказала, що підприємці Грузії мають право на використання назви місця походження товару “Боржомі” при виробництві і реалізації мінеральної води з Боржомських джерел і просила провести дослідження українського сегмента ринку мінеральної води із назвою “Боржомі”. Проведеними перевірками було встановлено, що декілька підприємств України без дозволу власника ліцензій чи уповноважених ними осіб для маркування своєї продукції - штучно мінералізованої води - використовували на етикетках назву “Боржомі” (типу боржомських вод). Вони тут же давали порівняльні характеристики виробленої ними води і води із водами з Боржомських джерел.

Як слід кваліфікувати дану ситуацію ? Чи є порушення у діях українських виробників штучно мінералізованої води ? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку ?

Програміст за фахом Мороз розробив комп’ютерну програму для ведення автоматизованого бухгалтерского обліку на підприємствах. Програма була створена за трудовим договором, укладеним гр. Морозом (автором) з приватним підприємством “Альтаїр”. Після закінчення роботи над програмою автор передав її роботодавцю, за що той сплатив йому обумовлену договором грошову винагороду. Через деякий час (приблизно півроку) автору програми стало відомо, що приватне підприємство “Альтаїр” уклало декілька авторських договорів, згідно з якими право на використання вищевказаної програми було передано іншим підприємствам. Гр. Мороз, вважаючи себе автором програми, звернувся до суду з позовом на приватне підприємство “Алтаїр”, в якому прохав суд винести рішення про припинення розповсюдження програми і відшкодування йому завданих збитків. Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно з чинним законодавством саме йому, а не відповідачу, належить авторське право на створену програму та що умовами трудового договору не було передбачено право відповідача на розповсюдження програми.

Яке рішення повинен прийняти суд ?

Суха звернулась до суду з позовом до Червоного про захист її прав на курсову роботу. В процесі розгляду справи суд вияснив тотожність обох курсових робіт, які при перевірці були повернені викладачем на повторне виконання як такі, що не мають самостійного характеру і є плагіатом. Курсова робота позивачки надійшла поштою в деканат 10 жовтня 2008 р. з Львівської області, а на перевірку була представлена 16 жовтня цього ж року. Курсова робота Червоного —жителя Харкова, подана 15 жовтня і надійшла на кафедру 17 жовтня. Цього ж дня обидві роботи були передані на перевірку та рецензування. Відповідач стверджував, що роботу він писав із навчального посібника, це стверджувала і позивачка.

Суддя призначив літературознавчу експертизу, яка дала висновок, що обидві роботи списані з одного навчального посібника і виконані незалежно. В роботах є незначні тотожні відхилення від тексту першоджерела.

Визначте, що в даному випадку є об'єктом авторського права ? В яких випадках дозволяється вільне використання авторських прав ? Чи виникає авторське право на курсову роботу ? Яке рішення слід винести по справі ?

Як слід кваліфікувати дану ситуацію ? Чи є порушення у діях власника ПП “Айсберг” ? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку ?

студії запису. Як пояснив продавець, цей запис він не продавав, а використовував лише для особистого користування. Зазначені копії зробив у цей день на випадок втрати “дорогого” для нього оригіналу запису.

Радгосп-завод “Бер” без дозволу Кілійського винзаводу - власника знака для товарів і послуг “Вінок Дунаю” - випускав і реалізовував з лютого по квітень 1998 р. вино з аналогічною назвою відповідно до сертифіката відповідності, виданого Закарпатським державним центром стандартизації, метрології і сертифікації (ДЦСМС). Після отримання заявки уповноваженого представника Кілійського винзаводу Закарпатський ДЦСМС припинив дію вказаного сертифіката на випуск і реалізацію заводом “Бер” вина “Вінок Дунаю”. За експертним висновком патентного повіреного використання радгосп-заводом “Бер” знака для товару і послуг (пляшка, етикетка) Кілійського винзаводу на ринку однорідних товарів може ввести споживача в оману стосовно виробника вина. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України порушило адміністративне провадження у справі.

Як слід кваліфікувати дії радгосп-заводу “Бер ”. Яке рішення слід винести у справі ? Які можливі способи захисту порушених прав і впливу на порушника ?

патентування розробок ? Що визнається промисловим зразком ? Яким чином дизайнер може захистити свої права ?

Краснова звернулася до видавництва “Юридична практика” з позовом, в якому просила стягнути з нього авторську винагороду та відшкодувати заподіяну моральну шкоду. В позові вона вказала, що у виданому СЭ-КОМ дипломні, курсові роботи і реферати без її відома була вміщена написана нею дипломна робота. Як доказ вона представила дискету із записом своєї роботи. Як потім було встановлено,запис роботи на дискету був зроблений за рік до випуску у продаж згаданого диску. Витік інформації з її домашнього персонального комп'ютера виключався. Копію дискети із записом дипломної роботи на вимогу вищого навчального закладу, у якому вона навчалась, позивачка додала до матеріалів самої дипломної роботи.

Як слід вирішити справу ? Які факти мають значення для її вирішення ?

Видавництво “Центрінформ” випустило серію брошур з тостами і піснями від Олексія Балдакова, куди без згоди авторів та їх схему реалізації способу регулювання процесу ректифікації, в тому числі нові додаткові вузли, що і підтвердив екперт. При цьому в заявці, що підписав Леопенко, Трухін вказаний як співавтор. Останній, заперечуючи позов, вказав, що позивач став оспорювати його авторство після того, як ним була висловлена негативна оцінка дисертаційного дослідження позивача.

Які обставини повинен вияснити суд і яке необхідно прийняти рішення ? Хто вважається співавтором винаходу і як це відображається в заявочних документах? Які права співавторів винаходу ? Як здійснюється користування патентом, що належить декільком співволодільцям ?

Враховуючи те, що замовник не подав заявки на отримання патентів, автори звернулись до адміністрації з проханням дати дозвіл на подання заявки від свого імені на винахід та промисловий зразок. У задоволенні прохання було відмовлено на тій підставі, що умовою трудового договору не передбачалось право на подання заявок, що створені при виконанні службових обов’язків. Тоді співавтори розробки на свій ризик звернулись до Держпатенту України із заявкою на видачу патенту, де вказали, що тільки інженери-конструктори є співавторами винаходу.

Як вирішено законодавством питання про патентування розробок, що створені при виконанні службового завдання ? В яких випадках розробки вважаються службовими ? Чи мав право замовник заборонити співавторам патентування розробок ? Що визнається промисловим зразком?Яким чином дизайнер може захистити свої права ?

Акціонерне товариство “Відродження” протягом трьох років виробляло універсальні настільні вакуумні преси, що користувались підвищеним попитом. Після введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” генеральний директор звернувся до спеціалістів консалтингової фірми за роз’ясненнями з таких питань:

Чи може акціонерне товариство позначати свою продукцію словесним знаком “Відродження”, щоб вона відрізнялась від однорідної продукції інших товаровиробників ? Що необхідно зробити і які документи подати для отримання розрізняльного знаку і якого краще ? Які права та обов’язки випливають із отримання свідоцтва на товарний знак чи фірмову назву ? Чи вправі власник розрізняльного знаку передавати право користування ним іншим підприємцям ? Чи не конкурує розрізняльний знак з місцем походження товару ? Які права володільця розрізняльного знаку в разі порушення його прав ?

На підставі договору франчайзинга фірма надала право торгувати її товаром і під її торговою маркою товариству з обмеженою відповідальністю “Варіант”. Договором було обумовлено використання торгової марки лише територією реєстрації ТзОВ. Представником фірми ^ЕVI8 в Україні було встановлено, що ТзОВ створило ряд філій в інших обласних центрах України, де користувалось торговою маркою. Крім цього, під цією маркою продавалась власна продукція ТзОВ, що не була оговорена договором. Зазначеною торговою маркою користувалось і ТзОВ “Варіант-К”, що виділилось із ТОВ “Варіант” в результаті реорганізації.

Дайте правову оцінку наведеному.

У квітні 2004 р. під час проведення в Харкові чергового туру колективів КВК приватна телекомпанія “Оріон” зняла відеофільм і продемонструвала в одній із своїх програм, а ще пізніше близько ста відеокопій, виготовлених цією ж телекомпанією, надійшло в торговельну мережу міста. Таку ж програму, але на підставі угоди з керівництвом Харківської ліги КВК дещо раніше зняла і показала телекомпанія “Харків”.

Члени однієї з команд, яка брала участь у змаганнях, звернулися до телекомпанії з вимогою сплатити їм винагороду за використання запису їх виступу та припинити розповсюдження відеокасет. Керівництво телекомпанії відмовилась задовольнити вимоги виконавців, мотивуючи це тим, що авторська винагорода була сплачена творцям відеофільму: режисеру, оператору, відеоінженеру. Останні, в свою чергу, не виявили бажання розділити винагороду з виконавцями. Телекомпанія “Харків” теж заявила вимоги до ТК “Оріон” стосовно порушення її суміжних прав.

Що таке аудіовізуальний твір і хто визнається його автором ? Які особливості суміжних прав ? Які права належать виконавцям ?

Леоненко звернувся з позовом, в якому заперечував авторство його керівника Трухіна на винахід “Спосіб автоматичного регулювання процесу ректифікації” і стверджував, що останній не вніс у винахід творчого внеску, а був включений за те, що допоміг розробити креслення, підготувати та оформити заявку, оформити інші документи та їх копії. При розгляді справи у суді було встановлено, що у довідці про творчу участь співавтора вказано конкретний внесок відповідача - підготовка функціональної схеми реалізації способу регулювання процесу ректифікації, в тому числі нові додаткові вузли, що і підтвердив експерт. При цьому в заявці, що підписав Леоненко, Трухін вказаний як співавтор. Останній, заперечуючи позов, вказав, що позивач став оспорювати його авторство після того, як ним була висловлена негативна оцінка дисертаційного дослідження позивача.

Які обставини повинен вияснити суд і яке необхідно прийняти рішення ? Хто вважається співавтором винаходу і як це відображається в заявочних документах ? Які права співавторів винаходу ? Як здійснюється користування патентом, що належить декільком спів володільцям ?

1 коментар:

Анонім14 вересня 2020 р. о 09:12
Я тут, щоб поділитися своїми свідченнями про те, що зробила для мене гарна довірена позикова компанія. Мене звати Нікіта Таня, росіянка, я прекрасна мати трьох дітей. Я втратила свої кошти, намагаючись отримати позику, мені і дітям було так важко, я пішла в Інтернет, щоб отримати допомогу в позиці. втратив до одного вірного дня, коли я зустрів цього свого друга, який нещодавно забезпечив позику у дуже чесного чоловіка, містера Бенджаміна. Вона познайомила мене з цим чесним офіцером з питань позик, містером Бенджаміном, який допоміг мені оформити позику протягом 5 робочих днів, і я назавжди буду вдячний містеру Бенджаміну за допомогу мені знову стати на ноги. Ви можете зв’язатися з містером Бенджаміном електронною поштою: 247officedept@gmail.com, вони не знають, що я роблю це для них, але я просто повинен це зробити, тому що там багато людей, які потребують допомоги в позиці, будь ласка, прийдіть до цього чесного чоловіка, і ви також можете врятувати. WhatsApp: (+ 1 989-394-3740)
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Задачі з права

Про мене

четвер, 11 липня 2019 р.

Задачі з права інтелектуальної власності (1)

Задачі з права інтелектуальної власності

1 коментар:

Про мене

четвер, 11 липня 2019 р.

Задачі з права інтелектуальної власності (1)

Задачі з права інтелектуальної власності

1 коментар:

четвер, 11 липня 2019 р.