Задачі з цивільного процесуального права (2)

Задачі з цивільного процесуального права 

Петров Михайло Іванович звернувся до суду з позовом до бан­ку «Зоря» про визнання договору поруки припиненим. В обґрунту­вання своїх позовних вимог Петров М. І. посилався на невизнання банком його права, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення поруки у зв’язку зі зміною зобов’язання без його зго­ди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Заперечуючи проти позову, банк «Зоря» зазначив, що ні за­коном, ні договором поруки не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та Інтересів судом, як визнання договору поруки припиненим. Захист цивільних прав — це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту сво­го права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи при­мусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав 1 вплив на порушни­ка. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та Інтересів визначено у ст. 16 ЦК України.

Як ви вважаєте, чи мають бути враховані доводи відповіда­ча у вирішенні справи судом? Врахуйте позицію Верховного Суду України, висловлену в Постанові від 21.05.2012 № 6-88цс1141, аргументуйте відповідь посиланням на конкретні норми чинно­го законодавства.

05 серпня 2006 Петрова Світлана Сергіївна уклала з СТОВ «Лещина» договір оренди землі, відповідно до якого передала СТОВ в оренду земельну ділянку розміром 2,947 та, належну їй на підста­ві державного акта. СТОВ «Лещина» не виплатило Петровій С. С. орендну плату за 2013 р. Шукаючи належні засоби захисту Петрова С. С. уважно перечитала текст договору (який складався товариством) та встановила, що в договорі відсутні Істотні умови, передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: кадастровий номер земельної ділянки, порядок внесення 1 перегля­ду орендної плати та відповідальності за її несплату, умови збере­ження стану об’єкта оренди.

На підставі виявлених фактів Петрова С. С. переконана, що оскільки сторонами не було досягнуто згоди з усіх Істотних умов договору оренди землі, належна їй земельна ділянка перебуває в користуванні СТОВ незаконно 1 підлягає поверненню. Крім того, Петрова С. С. вважає, що у зв’язку з відсутністю Істотних умов договору вона не має можливості звернутись до суду з позовом про стягнення невиплаченої їй орендної плати та пені.

Внаслідок зазначеного Петрова С. С. звернулась до суду з по­зовом до СТОВ «Лещина» про визнання договору оренди землі неукладеним.

Чи належний спосіб захисту прав 1 законних Інтересів обра­но Петровою С. С.? Аргументуйте відповідь з урахуванням п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»

Селіванов Іван Володимирович звернувся до суду з по­зовом до Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про визнання пра­ва власності на житловий будинок за набувальною давністю. В обґрунтування позову зазначив про те, що в 1964 році він переїхав на постійне місце проживання до свого друга в його житловий будинок. У 1965 році його друг за укладеною між ними усною угодою подарував йому цей житловий будинок 1 виїхав на постійне проживання в Інше місто. Починаючи з 1965 року 1 до теперішнього часу Селіванов І. В. проживає у вказаному будинку. Весь цей час він відкрито і безперервно во­лодіє будинком і поводиться як господар — використовує його для проживання, вирощує овочеві культури на присадибній ді­лянці та інше.

Але оскільки Селіванов І. В. не має правовстановлюючих до­кументів на будинок, він не має можливості продати або подару­вати будинок чи в інший спосіб повною мірою розпоряджатися ним, у зв’язку з чим просить суд визнати за ним право власності на будинок за набувальною давністю.

Представник Реєстраційної служби проти позову заперечив на тій підставі, що обов’язковою процесуальною умовою звер­нення до суду з позовом є наявність спору про право. Натомість право позивача на житловий будинок Реєстраційною службою не оскаржується, а отже, відсутній предмет спору. Позивач не звер­тався до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію свого права власності на житловий будинок, відповідно, не може до­вести, що Реєстраційна служба оспорює або не визнає це його право, що є обов’язковою підставою для звернення до суду за за­хистом. Отже, на переконання відповідача, позивач має спочат­ку звернутися до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок, а вже потім, якщо раптом Реєстраційна служба йому відмовить, — до суду.

Прокоментуйте доводи відповідача у справі. Чи мають вони бути прийняті до уваги судом. Аргументуйте відповідь посилан­нями на конкретні законодавчі норми.

У провадженні суду знаходиться справа за позовом Петрова Івана Олексійовича до приватного нотаріуса Запорізького місь­кого нотаріального округу Чеповець Г. О., ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа — Комунарський відділ державної виконав­чої служби Запорізького міського управління юстиції, про визна­ння виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Петров І. О. подав до суду заяву про вжиття заходів забезпе­чення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконав­чого напису.

Розглянувши цю заяву, суд встановив, що в ній не зазначено, на яке саме майно слід зупинити стягнення та чи не порушить вжиття заходів забезпечення позову права інших осіб. Суд ухвалив  таке: «Відмовити у задоволенні заяви Петрова І. О. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя апеля­ційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, — шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали».

Чи були допущені судом процесуальні помилки, якщо так, то які саме? Проаналізуйте текст ухвали з урахуванням п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову»

Крамаров Олександр Іванович (м. Київ, просп. Червоно- зоряний, 34, кв. 22) позичив Трофимову Геннадію Вікторовичу (м. Київ, бул. Л. Українки, 18, кв. 42) грошові кошти у розмі­рі 500 000,00 грн для придбання останнім автомобіля, про що Трофимовим Г. В. складено відповідну розписку від 01.11.2011.

Крамаров О. І. направив Трофимову Г. В. пись­мову вимогу про повернення коштів протягом 7 днів від момен­ту отримання вимоги. Трофимов Г. В. вказану вимогу отримав 13.01.2014, про що розписався на повідомленні про отримання, але коштів не повернув. У зв’язку Із зазначеним Крамаров О. І. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Трофимова Г. В. про стягнення коштів.

Складіть заяву Крамарова О. І. про вжиття заходів забез­печення позову шляхом накладення арешту на належний Трофимову Г. В. автомобіль Ьапсі Коуєг, 2011 року випуску, но­мер кузова 9УЕКТУІЛООА12345, державний номерний знак АА 1234 АІ, який був придбаний, у тому числі, за кошти Крамарова О. І.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської об­ласті від 01 квітня 2014 року по справі за позовом Чертополох Ганни Миколаївни до Кам’янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (треті особи: Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської об­ласті , Реєстраційна служба Кременчуцького районного управлін­ня юстиції Полтавської області) про визнання права власності на будинок у порядку спадкування позов було задоволено повністю, визнано за Чертополох Г. М. у порядку спадкування за законом, після померлої Чертополох Варвари Григорівни право власнос­ті на 1/12 частку житлового будинку, що знаходиться за адре­сою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівка, вул. Радянська, 8, та відповідно до технічного паспорту № 15, ви­готовленого станом на 20.12.2013 рік, складається з житлового будинку літ. «А-1».

Рішення суду набрало законної сили. Чертополох Г. М. звер­нулася до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області з метою реєстрації за нею права власності 1/12 частки житлового будинку на підставі вказаного рішення, однак їй було відмовлено у такій реєстрації у зв’язку з тим, що в рішенні суду не зазначено загальну та житло­ву площу будинку згідно з технічним паспортом № 18, виготовле­ним станом на ЗО. 12.2013.

Яким чином Чертополох Г. М. може захистити свої права?

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська було задоволено повністю позов Іванової Ірини Михайлівни до Рахманінова Івана Микитовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після на­брання рішенням законної сили позивач звернулась до суду з пись­мовою заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у вищезазначеній цивільній справі, яким зобов’язати Заводський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську зняти з реєстраційного обліку відповідача.

В обґрунтування потреби ухвалити додаткове рішення за­явниця посилається на те, що Заводський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську після її звернення з вищевказаним рішенням суду відмовляє їй у знятті відповідача з реєстраційного обліку

Яке рішення має ухвалити суд за результатами розгляду за­яви Іванової І. М.? Що б ви порекомендували заявниці з ураху­ванням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Харитонова Марина Віталіївна звернулася до суду з позовом до Дяченка Михайла Володимировича про усунення порушень права власності, зобов’язання вчинити дії. В обґрунтування позо­ву пояснила, що вони з відповідачем є сусідами. У травні 2012 р. Дяченко М. В. на території свого домоволодіння побудував вигріб­ну яму, яка знаходиться на відстані 0,7 м від фундаменту будинку Харитонової М. В. Це є порушенням санітарних, епідеміологіч­них і будівельних норм. На підставі зазначеного позивач, керую­чись п. 7 ст. 376 ЦК України, вимагала усунути порушення її права власності шляхом зобов’язання відповідача знести вигрібну яму.

Судом було встановлено, що дійсно, зазначена вигрібна яма побудована без належного дозволу та проектної документації, всупереч будівельним нормам. Водночас вона не використовува­лась відповідачем за призначенням. Судовою будівельно-техніч­ною експертизою встановлено, що фундамент будинку позивача на час розгляду справи в суді жодним чином не постраждав.

Виходячи з викладеного суд дійшов таких висновків.

 За наявності права позивача щодо захисту свого права власності нею не доведено, що внаслідок порушення діями від­повідача будівельних норм було спричинено шкоду житловому будинку позивача, здійснено негативний екологічний вплив на ґрунт, повітря, воду.

 Посилання позивача на п. 7 ст. 376 ЦК України є безпідставним.

 Водночас суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість по­рушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть по­рушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи положення зазначеної статті суд дійшов ви­сновку про часткове задоволення позову 1 вирішив «зобов’язати відповідача усунути порушення шляхом заборони експлуатації вигрібної ями».

Проаналізуйте дії суду Чи відповідає ухвалене судове рішен­ня вимогам цивільного процесу? Якщо ні, то в яких саме аспек­тах допущені порушення?

Ткаченко Галина Степанівна є власником житлового будин­ку, в якому вона проживає разом із сином — Ткаченком Іваном Олександровичем. Ткаченко І. О. перебував у цивільному шлю­бі з Фещенко Людмилою Петрівною. У зв’язку з цим Ткаченко Г. С. зареєструвала Фещенко Л. П. разом з її дочкою Фещенко Веронікою у своєму будинку Але в подальшому стосунки між її сином і Фещенко Л. П. були розірвані, і остання разом з до­чкою виїхали з будинку Водночас до цього часу Фещенко Л. П. з реєстраційного обліку не знялась і продовжує бути разом із дочкою зареєстрованою в будинку, що належить Ткаченко Галині Степанівні.

У зв’язку із зазначеним Ткаченко Г. С. звернулась до суду з позовом до Фещенко Л. П., Фещенко В. про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Проаналізуйте зміст позову Ткаченко Г. С. Дайте відповіді на такі запитання:

 Чи передбачено законом такий спосіб захисту поруше­них прав, як визнання осіб такими, що втратили право? Якщо так, то яким саме законом: ст. 16 Цивільного кодек­су України (якщо так, то пошліться на конкретний пункт цієї статті) або іншим законом (яким саме)?

 Чи правильно обрано спосіб захисту порушених прав? Можливо, в такій ситуації правильно заявити позов не про визнання осіб такими, що втратили право користу­вання житлом, а про зняття з реєстраційного обліку: або правильно заявити позов про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, і про зняття з реє­страційного обліку разом?

 Якщо має бути заявлена вимога про зняття з реєстрацій­ного обліку (як самостійна або разом з іншими вимога­ми), то чи має бути змінено склад осіб, які беруть участь у справі? Якщо так, то яким чином?

Між Захаровою Лідією Степанівною та Зайцем Петром Анатолійовичем укладено договір оренди квартири стро­ком на 1 рік. Внаслідок несплати орендарем орендної плати Захарова Л. С. звернулась до суду з позовом до Зайця П. А. про стягнення заборгованості з орендної плати за червень 2013 р. У процесі судового розгляду справи відповідач сплатив орендну плату за червень у добровільному порядку, внаслідок чого пози­вач відмовилась від позову Суд закрив провадження у справі. В подальшому Захарова Л. С. знову звернулась до суду з позовом до Зайця П. А. про стягнення заборгованості з орендної плати за тим же договором оренди за липень 2013 р.

Чи існують у цьому випадку підстави для відмови у відкрит­ті провадження у справі? Які наслідки закриття провадження у

Ігнатенко Петро Григорович 1981 р. н. та Ігнатенко Тамара Михайлівна 1982 р. н. з 12.12.2006 перебувають у зареєстрова­ному шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню доньку Ігнатенко Варвару Петрівну. Ігнатенко Тамара Михайлівна вважає, що нор­мальні сімейні стосунки не склалися через різні погляди на жит­тя, втрачено почуття поваги та любові один до одного, внаслідок чого вона має бажання розлучитися. Ігнатенко Петро Григорович прагне зберегти сім’ю.

Враховуючи всі вимоги, встановлені ст. 119-120 ЦПК України, та ст. 128 ЦПК України, складіть:

 позовну заяву Ігнатенко Тамари Михайлівни про розірван­ня шлюбу:

 заперечення Ігнатенка Петра Григоровича проти позову дружини про розірвання шлюбу.

Інформація, якаможе бути корисною для правильного оформ­лення зазначених документів:

 Ігнатенко Тамара Михайлівна разом з дочкою зареє­стровані та постійно проживають у квартирі подруж­жя за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 15, кв. 26 (Деснянський район):

 Ігнатенко Петро Григорович зареєстрований у кварти­рі подружжя за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 15, кв. 26 (Деснянський район), але на даний час по­стійно проживає зі своєю матір’ю за адресою: м. Київ, просп. Ю. Гагаріна, 4 (Дніпровський район):

 шлюб між подружжям було зареєстровано у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 11 (Шевченківський район).

Під час складання позову врахуйте, що Ігнатенко Тамара Михайлівна має бажання виключно розлучитися з чолові­ком, і визначте, чи зобов’язана вона при цьому заявити та­кож вимоги про визначення місця проживання дитини та/ або про поділ спільного майна подружжя. Чи зобов’язаний суд вирішити питання про визначення місця проживан­ня дитини та/або про поділ спільного майна подружжя усправі про розірвання шлюбу, якщо такі вимоги не заявлені позивачем?

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроХолдинг» звернулося до суду з позовом до Євтушенко Галини Геннадіївни, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача — СТОВ «Пісчане», про визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою суду позовну заяву ТОВ «ЄвроХолдинг» залишено без руху з таких підстав:

 позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визна­ння недійсним договору оренди землі, укладеного між від­повідачем і третьою особою. Ухвалене у цій справі судове рішення матиме однакові правові наслідки для обох сторін спірного договору оренди. Тому орендар за договором — СТОВ «Пісчане» має бути вказано у позовній заяві у такому ж статусі сторони у цивільному процесі, як і інша сторона договору — власник землі (орендодавець) — відповідач:

 позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, як того вимагає ч. 1 ст. 120 ЦПК України:

 позивачем не вказано, які саме права й інтереси позива­ча були порушені, невизнані чи оспорені відповідачем — власником землі внаслідок укладення договору оренди землі з третьою особою.

Отримавши зазначену ухвалу, Товариство з обмеженою від­повідальністю «ЄвроХолдинг» звернулося до суду із заявою про роз’яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху

Як має діяти суд у цьому випадку? Чи може роз’яснити ухвали про залишення позовної заяви без руху?

Банк «Сонячний» звернувся до суду з позовом до Куницького Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за договором кредиту В порядку визначеному ч. З ст. 122 ЦПК України, суд отримав від органу реєстрації місця проживання особи підтвердження того, що відповідач дійсно зареєстрований за адресою, вказаною позивачем.

У перше судове засідання з розгляду справи відповідач не з’явився. Позивач наполягає на розгляді справи за відсутності відповідача, просить не затягувати судовий розгляд шляхом від­кладення судового засідання.

Які дії, на ваш погляд, слід вчинити суду за таких обставин:

 суд перевірив матеріали справи і встановив, що секретар направив судову повістку про виклик на адресу відповідача про­стим листом (без повідомлення):

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу від­повідача рекомендованим листом (з повідомленням), але інфор­мації про її вручення відповідачу в матеріалах справи немає (зворотне повідомлення ще не повернулося до суду):

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу від­повідача рекомендованим листом (з повідомленням) і отримана відповідачем за тиждень до судового засідання, що підтверджу­ється його підписом на зворотному повідомленні, яке міститься в матеріалах справи. Але будь-яких заяв і клопотань до суду від відповідача не надійшло;

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу від­повідача рекомендованим листом (з повідомленням), але по­вернулася назад до суду з відміткою поштового відділення «не проживає за вказаною адресою»;

 судова повістка про виклик була надіслана на адресу відпо­відача рекомендованим листом (з повідомленням), але поверну­лася назад до суду з відміткою поштового відділення про те, що відповідач не з’явився на пошту для одержання судової повістки за залишеним для нього повідомленням пошти («за закінченням терміну зберігання»).

Чи є необхідність у будь-якому із зазначених випадків здій­снювати виклик через оголошення в пресі?

У провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда знаходиться справа за позовом Плахотнік Лілії Михайлівни до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, треті осо­би — Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, Комунальний заклад «Дитячий будинок «Сонечко» - про визна­ння незаконним і скасування рішення, звільнення від обов’язків опікуна та призначення нового опікуна.

У зв’язку з тим, що свідки у справі, яких треба допитати, — Попова Галина Іванівна та Сафронова Анастасія Вікторівна — працюють на території Кіровського району м. Кіровограда, суд за власного ініціативою постановив ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручив Кіровському районному суду м. Кіровограда.

Чи відповідають дії суду вимогам процесуального зако­ну? Чи враховано судом інтереси сторін у справі? Якщо пози­вач або відповідач у справі заперечуватиме проти проведення

Потапова Жанна Михайлівна звернулась до суду з позовом до Потапового Сергія Миколайовича про стягнення аліментів на спільну дитину у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (до­ходу) відповідача, щомісячно та до повноліття дитини.

30 червня 2014 р. судом постановлено ухвалу про відкрит­тя провадження у справі за вказаним позовом Потапової Ж. М. та про призначення справи до судового розгляду на 15 липня 2014 р. на 10.00 год.

У судове засідання від 15 липня 2014 р. з’явилася позивач, а відповідач не з’явився: як встановив суд з матеріалів справи, від­повідач 11 липня 2014 р. зареєстрував у канцелярії суду клопо­тання, в якому зазначив, що він бажає взяти участь у розгляді цієї справи та безпосередньо надати суду свої пояснення і заперечен­ня щодо позовних вимог та обставин справи, але 15 липня 2014 р. в судове засідання з’явитися не може у зв’язку з тим, що з 14 по 26 липня 2014 року перебуватиме у службовому відрядженні за межами міста. Відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

Суд визнав поважними причини неявки відповідача та вирі­шив, що розгляд справи слід відкласти. Але у зв’язку з тим, що суддя іде у щорічну відпустку з 21 липня по 17 серпня 2014 р., наступне судове засідання у справі було призначено лише на 20 серпня 2014 р.

Чи порушено судом вимоги процесуального закону щодо стро­ку розгляду справ у суді за зазначених вище обставин? Можливо, за описаних вище обставин суд мав ухвалити інше процесуаль­не рішення (наприклад, передати справу іншому судді у зв’язку з відпусткою або вирішити справу за відсутності відповідача, пові­домленого належним чином, або вийти з відпустки раніше, щоб закінчити розгляд справи у коротший термін)?

Якби Потапова Жанна Михайлівна звернулася до вас за юри­дичною консультацією, щоб б ви порадили їй у відповідь на такі запитання: «Чи порушені мої процесуальні права?», «Якщо вони порушені, то які дії я можу вчинити на захист своїх порушених прав (можливо, стягнути з кого-небудь моральну чи матеріаль­ну шкоду або поскаржитися кому-небудь на суддю)?», «Чи є сенс скаржитися кому-небудь на порушення строку розгляду моєї справи в суді?».

У результаті проведення землевпорядних робіт щодо вста­новлення (відновлення) меж земельної ділянки Петрова Павла Геннадійовича в натурі (на місцевості) була виявлена технічна по­милка, а саме накладення земельної ділянки Петрова П. Г. на сусід­ню земельну ділянку, належну Стебельському Івану Романовичу

ПетровП.Г.звернувсядосудузпозовомдо СтебельськогоІ.Р. про визнання недійсним і скасування належного Стебельському І. Р державного акта на земельну ділянку

У судовому засіданні з розгляду справи Стебельський І. Р про­ти позову заперечив, пояснив, що він отримав державний акт на земельну ділянку на підставі рішення виконкому Яготинської міської ради народних депутатів від 13 лютого 1998 року за № 2, а отже, підстави для визнання недійсним і скасування його дер­жавного акта на земельну ділянку відсутні.

Позивач просив суд оголосити перерву в розгляді справи і піс­ля перерви подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд, окрім заявленої раніше вимоги:

 залучити до участі в справі як співвідповідача Яготинську міську раду народних депутатів:

 скасувати рішення виконкому Яготинської міської ради на­родних депутатів від 13 лютого 1998 року за № 2.

Крім того, позивач заявив до суду клопотання про залучення до участі в справі Управління Держземагентства в Яготинському районі Київської області як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Подумайте, які процесуальні рішення (в якій формі та якого змісту) має ухвалити суд у разі задоволення зазначених вище за­яви та клопотання позивача.

Крамаров Сергій Павлович звернувся до суду з позовом до Черепахіної Гкнни Іванівни про стягнення боргу в розмірі 20 000 грн. У судовому засіданні у справі сторони вирішили уклас­ти мирову угоду та пояснили суду що вони домовились про те, що відповідач виплачуватиме позивачу (надсилати на його адресу по­штовим переказом) щомісячно, починаючи з серпня 2014 р., по 2000 грн до 10 числа кожного місяця протягом 10 місяців поспіль.

Вислухавши пояснення сторін, суд своєю ухвалою затвердив зазначену мирову угоду сторін.

Але 10 серпня 2014 р. перші 2000 грн Крамарову Сергію Павловичу від Черепахіної Ганни Іванівни не надійшли, вна­слідок чого 11 серпня 2014 р. Крамаров Сергій Павлович знову звернувся до суду з позовом до Черепахіної Ганни Іванівни про стягнення боргу в розмірі 20 000 грн.

Проаналізуйте дії Крамарова Сергія Павловича. Що би ви по­рекомендували зробити Крамарову С. П. у ситуації, що склалася?

Галайко Ганна Віталіївна звернулася до суду з позовом до Тимченко Ольги Миколаївни про визнання особи такою, що втра­тила право користування житлом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка зареєстрована в її будинку, хоча насправді в ньому не проживає. У лютому 2010 року відповідачка припини­ла шлюбні відносини з сином Гклайко Ганни Віталіївни, а рішен­ням суду від 24.01.2013 шлюб між ними розірвано. Відповідачка виїхала з домоволодіння, але з реєстраційного обліку не знялась.

Заочним рішенням суду позов було задоволено повністю. Копія рішення направлена рекомендованим листом на зареє­стровану адресу проживання відповідачки (якою є будинок Галайко Ганни Віталіївни). Через місяць рекомендований лист повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закін­ченням терміну зберігання».

Коли заочне рішення суду про визнання Тимченко Ольги Миколаївни такою, що втратила право користування житлом, на­бере чинності? Візьміть до уваги п. 11 Узагальнення практики розгляду судами першої та апеляційної інстанції процесуально­го законодавства під час розгляду цивільних справ у порядку за­очного розгляду, складеного Апеляційним судом міста Києва від 22.08.2013.

Рудий Сергій Вікторович (м. Дніпропетровськ, просп. Гкзети «Правда», 106) звернувся до Амур-Нижньодніпровського район­ного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного під­приємства «Рута» (м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 112-а; код ЄДРПОУ 12345678), третя особа, яка не заявляє самостійних ви­мог щодо предмета спору, — директор підприємства Радіонов Олег Михайлович (м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 58) про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, по­новлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимуше­ного прогулу

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2014 р. позов задоволено по­вністю. Визнано незаконним і скасовано наказ від ЗО квітня 2014 р. № б/н про звільнення Рудого С. В. з посади заступника директора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України «за згодою сторін», поновлено Рудого С. В. на посаді заступника директо­ра Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута», стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» на користь Рудого С. В. заробітну плату за час вимушеного прогулу у загаль­ному розмірі 17 000 грн (щомісячна заробітна плата Рудого С. В. становить 5000 грн).

Отримавши копію судового рішення, Рудий С. В. помітив, що:

 у рішенні суду невірно вказано назву підприємства від­повідача — замість «Приватне підприємство «Рута» зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рута»:

 суд не допустив негайного виконання судового рішення в порядку, встановленому ст. 367 ЦПК України.

Рудий С. В. звернувся до вас за юридичною допомогою. Складіть необхідні процесуальні документи для того, щоб усуну­ти помічені Рудим С. В. недоліки судового рішення.

 Рудий Сергій Вікторович (м. Дніпропетровськ, пр. Гкзети «Правда», 106) звернувся до Амур-Нижньодніпровського район­ного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного під­приємства «Рута» (м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 112а; код ЄДРПОУ 12345678), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору — директор підприємства Радіонов Олег Михайлович (м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 58) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, по­новлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимуше­ного прогулу

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2014 р. позов було задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ від ЗО квіт­ня 2014 р. № б/н про звільнення Рудого С. В. з посади заступни­ка директора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України «за згодою сторін», поновлено Рудого С. В. на посаді заступника директо­ра Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута», стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» на користь Рудого С. В. заробітну плату за час вимушеного прогулу у загаль­ному розмірі 17 000, 00 грн. (щомісячний заробітна плата Рудого С. В. становить 5 000 грн.)

Отримавши копію судового рішення, Рудий С. В. помітив, що:

 в рішенні суду невірно вказана назва підприємства Відповідача — замість «Приватне підприємство «Рута» зазначе­но — «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рута»:

 суд не допустив негайного виконання судового рішення в порядку, встановленому ст. 367 ЦПК України.

Рудий С. В. звернувся до Вас за юридичною допомогою.

Складіть необхідні процесуальні документи для того, щоб усу­нути помічені Рудим С. В. недоліки судового рішення.

 Знайдіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень су­дові рішення, в яких зауважено про те, що «в рішенні суду по спра­ві не ухвалено рішення щодо якоїсь із заявлених правових вимог»; «в рішенні суд вийшов за межі позовних вимог». Проаналізуйте їх, а також способи усунення зазначених недоліків.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської облас­ті було задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укрнафтобанк» до Чернова Олександра Миколайовича про звернення стягнення на предмет іпоте­ки. У рахунок погашення заборгованості за Кредитним догово­ром № 01 від 16 вересня 2008 року в розмірі 14 432, 50 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки — трикімнатну квартиру житловою площею 32,6 кв. м., загальною — 49,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: Черкаська область, пгт. Драбів, вул. Радянська, 6, кв. 11, — що належить Чернову Олександру Миколайовичу на підставі договору купівлі-продажу квартири під скасувальною умовою. Виселено всіх осіб, зареєстрованих у квартирі, без надання іншого житлового приміщення. Стягнено з Чернова О. М. судовий збір.

Головний державний виконавець Відділу державної виконав­чої служби Драбівського РУЮ у Черкаській області звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області із заявою про роз’яснення порядку подальшого виконання виконавчого лис­та, виданого Драбівським районним судом Черкаської області на підставі рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні заявник — головний державний вико­навець Відділу державної виконавчої служби Драбівського РУЮ у Черкаській області заявлені ним вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд роз’яснити подальше виконання виконавчого листа у зв’язку з тим, що ані Чернов О. М. ані інші особи в квар­тирі не проживають, кореспонденцію від державної виконав­чої служби не отримують, на виклики державного виконавця не з’являються. Знайти зазначених осіб та виконати рішення суду за таких умов державному виконавцю не вбачається можливим.

Ухвалу якого змісту постановили би Ви на місці суду за ре­зультатами розгляду зазначеної заяви?

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської об­ласті від 01 квітня 2014 року по справі за позовом Чертополох

Ганни Миколаївни до Кам’янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи : Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської об­ласті , Реєстраційна служба Кременчуцького районного управлін­ня юстиції Полтавської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування позов було задоволено повністю, визнано за Чертополох Г. М. в порядку спадкування за законом, після померлої Чертополох Варвари Григорівни право власнос­ті на 1/12 частку житлового будинку, що знаходиться за адре­сою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівна, вул. Радянська, 8, —та згідно технічного паспорту № 15, виго­товленого станом на 20.12.2013 рік складається з житлового бу­динку літ. «А-1».

Рішення суду набрало законної сили. Чертополох Г. М. звер­нулася до Реєстраційної служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області, з метою реєстрації за нею права власності 1/12 частку житлового будинку на підставі вказаного рішення, однак їй було відмовлено у такій реєстрації у зв’язку з тим, що в рішенні суду не зазначено загальну та житло­ву площу будинку згідно технічного паспорту № 18 виготовлено­го станом на ЗО. 12.2013 рік.

Яким чином Чертополох Г. М. може захистити свої права?

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроХолдинг» звернулося до суду з позовом до Євтушенко Галини Геннадіївни, третя особа без самостійний вимог на стороні відповідача — СТОВ «Пісчане» про визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою суду позовну заяву ТОВ «ЄвроХолдинг» було залише­но без руху з наступних підстав:

— позивач звернувся до суду з позовною вимогою про ви­знання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачем та третьою особою. Ухвалене у даній справі судове рішення матиме однакові правові наслід­ки для обох сторін спірного договору оренди. Тому орен­дар за договором — СТОВ «Пісчане» повинно бути вказано у позовній заяві у такому ж статусі сторони у цивільно­му процесі, як і інша сторона договору — власник землі (орендодавець) — відповідач:

 позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів 1 третіх осіб, як того вимагає ч.І ст. 120 ЦПК України:

 позивачем не вказано, які саме права та Інтереси пози­вача були порушені, невизнані чи оспорені відповідачем — власником землі внаслідок укладення договору оренди землі з третьою особою.

Отримавши зазначену ухвалу, Товариство з обмеженою від­повідальністю «Єврохолдинг» звернулося до суду Із заявою про роз’яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як повинен діяти суд в даному випадку? Чи може роз’яснити ухвали про залишення позовної заяви без руху?

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська було задоволено повністю позов Іванової Ірини Михайлівни до Рахманінова Івана Микитовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання рішенням законної сили позивач звернулась до суду Із письмовою заявою, у якій просить суд ухвалити додаткове рі­шення по вищезазначеній цивільній справі, яким зобов’язати Заводський районний відділ державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську зняти з реєстраційного обліку відповідача.

В обґрунтування потреби ухвалити додаткове рішення, за­явниця посилається на те, що, Заводський районний відділ державної міграційної служби України у м. Дніпродзержинську після її звернення Із вищевказаним рішенням суду відмовляє їй у знятті відповідача з реєстраційного обліку.

Яке рішення повинен ухвалити за результатами розгляду за­яви Іванової І. М.? Що би Ви порекомендували заявниці з ураху­ванням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»60?

Харитонова Марина Віталіївна звернулася до суду з позовом до Дяченка Михайла Володимировича про усунення порушень права власності, зобов’язання вчинити дії. В обґрунтування позо­ву пояснила, що вони з відповідачем є сусідами. У травні 2012 р. Дяченко М. В. на території свого домоволодіння побудував вигріб­ну яму, яка знаходиться на відстані 0,7 м. від фундаменту будинку Харитонової М. В. Це є порушенням санітарних, епідеміологічних та будівельних норм. На підставі зазначеного, позивач, керую­чись п. 7 ст. 376 ЦК України, вимагала усунути порушення її права власності шляхом зобов’язання відповідача знести вигрібну яму.

Судом було встановлено, що дійсно, зазначена вигрібна яма побудована без належного дозволу та проектної документації, всупереч будівельним нормам. Разом з тим, вона не викорис­товувалась відповідачем за призначенням. Судовою будівель­но-технічною експертизою було встановлено, що фундамент будинку позивача на час розгляду справи в суді жодним чином не постраждав.

Виходячи з викладеного суд дійшов наступних висновків:

 За наявності права позивача щодо захисту свого права власності, нею не доведено, що внаслідок порушення діями від­повідача будівельних норм, було спричинено шкоду житловому будинку позивача, здійснено негативний екологічний вплив на ґрунт, повітря, воду.

 Посилання позивача на п. 7 ст. 376 ЦК України є безпідставним.

 Разом з тим, суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість по­рушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть по­рушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи положення зазначеної статті суд дійшов ви­сновку про часткове задоволення позову і вирішив «зобов’язати відповідача усунути порушення шляхом заборони експлуатації вигрібної ями».

Проаналізуйте дії суду. Чи відповідає ухвалене судове рішен­ня вимогам цивільного процесу? Якщо ні, то в яких саме аспек­тах допущені порушення?

Остапова Тетяна Ігорівна звернулася до суду з позовом до Ілющенка Олега Степановачапро стягнення боргу за розпискою. В прохальній частині свого позову Остапова Т. І. зазначила: «Прошу стягнути з Ілющенка Олега Степановача борг у сумі 40 000 грн».

Рішенням суду позов було задоволено повністю. Суд вирішив: «Стягнути з Ілющенка Олега Степановича на користь Остапової Тетяни Ігорівни 40 000 грн.»

Зазначене рішення суду першої інстанції не оскаржувалось відповідачем і набуло законної сили. Вже після отримання в суді виконавчого листа, Остапова Т. І. виявила, що ані в рішенні суду, ані у виконавчому листі не зазначено про покладення на відпові­дача судового збору, який вона сплатила в сумі 400 грн.

Визначте, чия це є помилка: позивача, яка не просила в позові про стягнення з відповідача судового збору, чи суду, який, за загаль­ний правилом, не може виходити за межі позовних вимог позивача?

Які дії повинна вчинити Остапова Т. І., щоб стягнути з Ілющенка О. С. 400 грн. судового збору?

 Петрова звернулася з позовом до Іванова про поділ майна подружжя.  Суд визнав право спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку, будинок, дачну садибу, автомобіль та провів їх поділ.
У своїх заявах до суду позивачка також указала, що частина спірних речей, придбаних у шлюбі, – відеокамера, фотоапарат, комп’ютер (куплені в кредит), телевізор, які також придбані у шлюбі, знаходяться у відповідача, яким ця обставина не заперечувалась. Однак суд залишив поза увагою клопотання позивачки про витребування доказів щодо часу та обставин придбання вказаних речей у зв’язку з наявністю у неї складнощів в отриманні цих доказів, відмовив у задоволенні в цій частині позову за його недоведеністю. 
Чи мало місце в цих діях суду порушення принципів цивільного процесуального права?

Тамберідзе тривалий час перебував у фактичних шлюбних відносинах з Вірною. У них народилася дитина. В зв’язку з тим, що Тамберідзе відмовився надавати кошти на утримання дитини, Вірна звернулася з позовною заявою (за місцем свого проживання) до суду про стягнення з Тамберідзе аліментів.
Оскільки Тамберідзе не володів українською мовою, на якій велося провадження цієї справи, а відшукати перекладача не вдалося, Вірна, частково володіючи грузинською мовою, на пропозицію суду погодилася бути перекладачем, чого не заперечував і Тамберідзе. Суд розглянув справу і позов задовольнив. У касаційній скарзі Тамбарідзе просив скасувати рішення суду, мотивуючи тим, що Вірна неправильно перекладала зміст процесуальних дій, які виконувалися в судовому засіданні ним, іншими учасниками процесу, а також судом, порушивши тим самим принцип національної мови судочинства. 
Дайте відповідь про наявність такого порушення.

 Чебрець, подавши позов до Лиходія про відшкодування вартості нанесених збитків, просив суд викликати з м. Ужгорода в судове засідання свідком Макарюка, який був єдиним очевидцем автомобільної аварії, внаслідок якої позивач і його автомашина одержали пошкодження. Беручи до уваги значну відстань розташування м. Хмельницького від м. Ужгорода, суддя доручив суду за місцем проживання Макарюка допитати його там і надіслати про це до суду розгляду справи журнал судового засідання.
Визначте відповідність процесуальних дій судді вимогам принципам цивільного процесуального права.

При розгляді справи про захист честі, гідності та ділової репутації позивачем були надані як докази особисті листи позивача та звукозапис розмови позивача з відповідачем.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в закритому судовому засіданні. Позивач заперечував проти таких дій.
На початку судового розгляду суддя оголосив, що судовий розгляд проводитиметься в закритому судовому засіданні.
Чи правомірні дії суду? Визначте відповідність таких дій принципам цивільного процесуального права.

Суд розглядав у судовому засіданні справу про поділ спільно нажитого майна між колишнім подружжям. Позивач Хорея у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи для укладення договору про надання йому юридичної допомоги. Відповідачка заперечила проти відкладення розгляду справи аргументуючи тим, що в неї немає коштів для того, щоб мати у процесі адвоката у якості представника. Якщо у позивача буде представник, а у неї ні, то це порушить принцип рівноправності сторін у цивільному процесі.
Суддя відмовив у задоволенні клопотання позивача, мотивуючи відмову тим, що відкладення провадження по справі порушить принцип рівноправності сторін у цивільному процесі, і процес буде несправедливим по відношенні до відповідачки.
Висловіть свої міркування щодо правової позиції сторін та дії принципів рівності та рівноправності у цивільному процесі.

Суддя місцевого суду Федорченко одноособово розглядав цивільну справу про визнання договору купівлі-продажу двокімнатної квартири недійсним. У судовому засіданні позивач Квітка заявив клопотання про відкладення розгляду справи на наступний день, але у колегіальному складі суду. В обґрунтування свого клопотання позивач посилався на те, що для нього рішення суду має виключне значення, оскільки одному судді важко розібратися у законності укладеного договору купівлі-продажу.
Суддя, вислухавши клопотання позивача, заявив, що він досвідчений суддя і за останні два роки заслухав більше десятка аналогічних справ і завжди знаходить підстави для визнання таких договорів недійсними. Судове засідання було продовжене. 
Чи порушено суддею принципи цивільного процесуального права?

У судовому засіданні слухалась справа окремого провадження про усиновлення дитини. Під час розгляду справи у зал судового засідання зайшов кореспондент обласного телебачення з відеокамерою і почав проводити зйомку судового засідання. На запитання головуючого про причини явки у судове засідання, кореспондент повідомив, що має завдання зробити репортаж про цю категорію справ, оскільки вона має дуже важливе значення і стосується захисту інтересів дітей.
Суддя заборонив відео зйомку і видалив журналіста із залу судового засідання. Той, у свою чергу, оскаржив бюрократизм судді до голови суду.
Проблему яких принципів цивільного процесу зачіпає наведена правова ситуація. 

За результатами провадження у справі за позовом подружжя Савицької до Савицького суд задовольнив позов та постановив рішення про розірвання шлюбу. Ніяких інших вимог у цій справі заявлено не було. Через два місяці після винесення рішення про розірвання шлюбу в суд звернулася Савицька з позовом про стягнення аліментів з відповідача на двох дітей, оскільки батько (відповідач) відмовляється добровільно їх утримувати. Відповідач заперечив проти розгляду справи, оскільки після розірвання шлюбу вони (колишнє подружжя) уклали договір про поділ спільно нажитого майна, за змістом якого більша частина майна переходила до колишньої дружини. Це, за словами відповідача, вказувало на відмову позивачки від правової вимоги про стягнення аліментів. Крім цього у договорі містилась вказівка на остаточність положень договору та відмову від звернення до суду на його виконання. Щодо стягнення аліментів, відповідач подав до суду договір про передачу даного спору на розгляд третейського суду (третейський запис).
Суддя, вивчивши подані відповідачем документи, відмовив у прийнятті позовної заяви про стягнення аліментів.
Дайте правовий аналіз ситуації.

 Громадянин Петров звернувся до районного суду з позовом до Левченко про стягнення боргу розміром 4 тис. грн.
У судовому засіданні відповідач визнав позов повністю і запропонував передати позивачеві замість грошової суми відеокамеру “Sony” вартістю 6 тис. грн. Позивач не заперечував проти цього, на такій підставі сторони вирішили укласти мирову угоду.
Суддя, у провадженні якого знаходилася справа, відмовився визнати цю мирову угоду, оскільки вартість магнітофона перевищувала розмір боргу.

Чи правильно діяв суддя? Чи відповідають дії судді принципам цивільного процесуального права?

Задачі з цивільного процесуального права (1)

Задачі з цивільного процесуального права 

Гр. Петренко В.О. звернувся до суду з позовом до Сироти В.А. про визнання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку недійсним. У справі проводилась технічна експертиза будинку. Із заявою до суду звернулась громадянка Сирота С.В., оскільки відчуженням будинку їй було завдано матеріальної шкоди, адже будинок є спільним майном подружжя. Нотаріус посвідчив цей договір без її згоди.

Визначте даний вид провадження та суб’єктів даної справі. Між ким склались цивільні процесуальні правовідносини, які підстави їх виникнення?

При розгляді цивільної справи про відшкодування шкоди, завданої у результаті ДТП, у сумі 10000 грн. позивач на підтвердження своїх вимог надав висновок оцінщика – суб’єкта підприємницької діяльності. Проте відповідач не погодився із оцінкою розміру завданої шкоди. Суд з власної ініціативи призначив експертизу, оплату якої відстрочив до ухвалення судового рішення. На підставі висновку експерта розмір збитку було зменшено на 3000 грн. і позов був частково задоволений на суму 7000 грн. У цьому судовому рішенні суд поклав виплату витрат за проведення експертизи на обидві сторони у рівних частках по 1000 грн.

Чи правомірні дії суду? Чи порушено принципи цивільного процесу, якщо так, то які? 

До суду із заявою звернувся гр. Л., який зазначив, що 22.05.2006р. між ним та гр. С. було укладено договір позики, за яким він передав гр. С. 20000 грн. Договір посвідчено у нотаріальному порядку. Строк повернення позики закінчився 22 листопада 2006р., однак боржник у встановлений у договорі строк не розрахувався. Гр. Л. просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 20000грн.

У якому виді провадження має розглядатися така вимога?

Складіть процесуальний документ від імені особи, яка звертається до суду, та процесуальний документ суду.

Іванов Роман Сергійович звернувся до Печерського ра­йонного суду міста Києва з позовом до Петрова Павла Вік­торовича про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. Оскільки залиття мало місце внаслідок прориву тру­би, заміну якої нещодавно здійснювали працівники Житлово- комунального господарства № 1, Петров П. В. вважає за необхідне залучити до участі в справі Житлово-комунальне гос­подарство № 1 як третю особу, яка не заявляє самостійних ви­мог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Підготуйте клопотання відповідача про залучення до участі в справі тре­тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

 Знайдіть у Єдиному державному реєстрі судових рішень рі­шення судів у справах заучастю органів та осіб, яким законом на­дано право захищати права та інтереси інших осіб. Поміркуйте, який статус, з урахуванням ч. З ст. 45 ЦПК України, повинні мати Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві держав­ної адміністрації, Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації у справі № 2-49/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до неповноліт­ніх дітей (спадкоємців за законом померлого батька — позичаль­ника) про стягнення заборгованості за кредитним договором (фабула справи висвітлена в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 29.10.2012 у справі № 2-49/1212.

06 травня 2014 р. о 10.05год. на перехресті вулиць С. Петлюри 1 Саксаганського сталася ДТП за участю автомобілів під ке­руванням гр. Іванова Романа Сергійовича та Петрова Павла Вікторовича. Постановою суду винним у цій ДТП було визнано гр. Іванова Р. С., який працює водієм у ТОВ «Експедитор» 1 в мо­мент зіткнення відповідно до шляхового листа пересувався на службовому автомобілі ТОВ «Експедитор» у робочих справах. Гр. Петров П. В. звернувся до суду з позовом про відшкодування за­вданої в результаті ДТП матеріальної шкоди.

Визначте, хто Із зазначених осіб повинен мати процесуаль­ний статус відповідача, третьої особи, яка заявляє самостійні ви­моги на предмет спору, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в цьому судовому процесі. 

Наказом № 1 від 07.11.2008 Іванова Світлана Василівна була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Рожеве». Станом на 10.10.2011 нею не була використана відпустка за період ро­боти на підприємстві, у зв’язку з чим 10.10.2011 вона подала за­яву на Ім’я генерального директора підприємства Петрова Павла Вікторовича про надання невикористаної відпустки з 11.10.2011 по ЗО. 11.2011 з наступним звільненням. Того ж дня її було озна­йомлено з наказом генерального директоратов «Рожеве» № 2/6 про надання відпустки з 11.10.2011 по ЗО. 11.2011. Незважаючи на наявність її заяви про звільнення з ЗО. 11.2011, наказом гене­рального директоратов «Рожеве» №3в1д 02.12.2011 ІвановуС. В. було звільнено Із займаної посади з 02.12.2011 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України — за прогули 29.11.2011 та ЗО. 11.2011.

Іванова С. В. звернулася до суду з позовом про зміну форму­лювання причин звільнення, дати звільнення 1 стягнення сум, що підлягають сплаті у разі звільнення, а також моральної шко­ди, завданої порушенням трудових прав.

Визначте, хто Із зазначених осіб повинен мати процесуаль­ний статус відповідача, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, третьої особи, яка не заявляє самостій­них вимог на предмет спору, в цьому цивільному процесі.

У суді розглядається справа за позовом Кредитної спіл­ки «Народний кредит» до гр. Іванова Романа Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було укладено за згоди дружини позичальника — Іванової Світлани Василівни. До участі в справі як третю особу на стороні відпо­відача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, судом за клопотанням позивача було залучено Іванову Світлану Василівну

Проаналізуйте, чи правильно встановлено процесуальний статус дружини позичальника. Визначте, чи може вплинути майбутнє рішення суду в цій справі на права або обов’язки дру­жини позичальника щодо однієї Із сторін, якщо так, то на які саме права або обов’язки 1 щодо якої Із сторін.

До участі в справі за позовом Іванова Романа Сергійовича до Страхової компанії «Астра» про стягнення страхового відшкоду­вання (внаслідок пошкодження транспортного засобу Іванова Р С. у дорожньо-транспортній пригоді, винуватцем якої є Петров Павло Вікторович, цивільно-правова відповідальність якого за­страхована у Страховій компанії «Астра»), як третю особу без са­мостійних вимог щодо предмета спору залучено Петрова П. В.

Проаналізуйте, чи правильно встановлено процесуальний статус Петрова П. В. Визначте, чи може вплинути майбутнє рі­шення суду в цій справі на права або обов’язки Петрова П. В. щодо однієї Із сторін, якщо так, то на які саме права або обов’язки 1 щодо якої Із сторін.

Іванов Роман Сергійович звернувся до суду з позовом до Іванової Світлани Василівни про поділ майна подружжя, поси­лаючись на те, що у період перебування в шлюбі ним з дружи­ною було придбано у власність квартиру № 5 за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1, яка зареєстрована на дружину. Іванов Р. С. про­сив визнати за ним право власності на 1/2 частки квартири.

Іванова С. В. звернулася до суду Із зустрічним позовом до Іванова Р. С. про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що за час спільного проживання у шлюбі сторонами було набуто у власність автомобіль марки «Рено Кліо 1.4» 2006 року випуску та земельну ділянку за адресою: м. Боярка, вул. Зоряна, 1, зареє­стровані на чоловіка. Добровільно провести розподіл спільного майна Іванов Р С. не бажає, що І стало підставою для звернення до суду Із цим зустрічним позовом. Іванова С. В. просила суд ви­знати квартиру № 5 за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1 своєю особистою власністю.

У процесі судового розгляду виявилося, що Краснов Віталій Вікторович позичав своїй дочці Івановій С. В. та її чоловіку Іванову Р С. грошові кошти у розмірі 25 тис. грн з метою при­дбання ними земельної ділянки у м. Боярка по вул. Зоряна, 1. На підтвердження отримання коштів Іванова С. В. склала боргову розписку Оскільки кошти Краснову В. В. не було повернуто, а по­зичалися вони у період перебування Іванова Р С. та Іванової С. В. у зареєстрованому шлюбі та для потреб сім’ї, Краснов В. В. вима­гає стягнення коштів з подружжя солідарно в примусовому порядку

Чи має бути Краснов В. В. залучений до участі у справі про по­діл майна подружжя Іванових? В якому процесуальному статусі?

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва пе­ребуває справа за позовом ЗАТ «Зірка» до Іванова Івана Івановича, Петрова Петра Петровича та Іфигор’єва Григорія Григоровича про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщен­нями за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1, — шляхом виселення.

Краснов Віталій Вікторович звернувся до суду Із заявою про залучення до участі в справі як третьої особи Із самостійними вимогами на предмет спору, заявивши вимоги до Іванова Івана Івановича, Петрова Петра Петровича та Григор’єва Григорія Григоровича про виселення у зв’язку зі здійсненням перешкод у користуванні його власністю — нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Сонячна, 1, — та відшкодування шкоди.

Ухвалою суду Краснову В. В. було відмовлено в задоволен­ні його заяви. Це судове рішення було мотивоване тим, що хоча Краснов В. В. фактично І просить об’єднати його позов про виселення відповідачів з нежитлових приміщень з позовом ЗАТ «Зірка» про виселення відповідачів з цих же приміщень, од­нак об’єднання вказаних позовів в одне провадження є, на пере­конання суду, недоцільним, оскільки ускладнить розгляд справи, яка слухається вже понад рік.

Чи правильно визначено коло учасників справи?

Визначте всі можливі процесуальні дії, які може вчинити Краснов В. В. для захисту своїх прав і законних інтересів.

Іванов Роман Сергійович звернувся до суду з позовом до коо­перативу з будівництва та експлуатації індивідуальних гаражів «Нева», в якому просив визнати недійсним рішення зборів чле­нів кооперативу, оформленого протоколом № 1 від 21.10.2009 про обрання уповноваженого від 3 ряду для участі у зборах уповноважених.

У судовому засіданні у справі Іванов Р. С. заявив усне кло­потання про залучення Краснова Віталія Вікторовича до учас­ті у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

Проаналізуйте заявлене Івановим Р С. клопотання та визна­чте, як правильно діяти суду. Чи має суд розглядати заявлене клопотання? Чи має ухвалювати окреме процесуальне рішен­ня за результатами розгляду такого клопотання і в якій формі? Яким має бути процесуальне рішення суду і чому.

 Суд відмовив допустити до участі у справі як представ­ників сторін: співпозивача за дорученням інших позивачів:юрисконсульта заводу, який був відкликаний зі складу колегії адвокатів; громадянина Грищенка, що вступив на захист май­нових інтересів своїх дітей у зв’язку з тим, що був у судовому порядку визнаний обмежено дієздатним і над ним була вста­новлена опіка; суддю районного суду у справі за позовом секре­таря суду Кульчицького про поновлення на роботі. Визначте правильність відмови суду.

 Синцовій Н. було надано повноваження Якимової С. У судо­вому засіданні позивачка була присутня разом зі своїм представ­ником. Під час вирішення питання про призначення експертизи позиції позивачки та її представника були розбіжні. Враховуючи досвід і знання представника в юридичній справі, суд прийняв до уваги точку зору представника. Проаналізуйте, чи правильні дії суду в цьому випадку Як саме має діяти суд?

 У судовому засіданні позивачку Франчук представляв представник Нікітін, після перенесення засідання на наступний тиждень позивачка в судовому засіданні надала клопотання про залучення до справи як свідка Нікітіна. Чи може суд задовольни­ти клопотання позивачки?

 Під час розгляду справи в суді першої інстанції про розподіл майна з’ясувалося, що позиції представника суперечать позиції довірителя, який був присутній в судовому засіданні. Визначте, як має діяти суддя у цьому випадку

З вини п’ятнадцятирічного Дмитра Жовтенка було запо­діяно матеріальній збиток Хоменку на велику суму. Хоменко пред’явив позов про стягнення збитків до Дмитра Жовтенка та його батьків.

Чи може Дмитро Жовтенко особисто брати участь у справі чи його інтереси представлятимуть батьки?

Співробітник підприємства «Топаз» Левченко отримав калі­цтво на виробництві, звернувся до профспілкового комітету із заявою про те, щоб той виділив представника для захисту його прав у суді під час розгляду справи про відшкодування шкоди.

Визначте, до якого виду належить представництво проф­спілки. Як оформляються повноваження цього представництва, який обсяг повноважень воно має?

У Солом’янському районному суді м. Києва під час судового засідання позивач Мироненко заявив клопотання про те, щоб до участі у справі як представника допустили Павленка, присутньо­го в залі судового засідання.

Як має діяти суд у цій ситуації? Чи вправі він задовольнити клопотання Павленка?

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду з позовом до громадянки Петренко О. про позбавлення її мате­ринських прав щодо неповнолітнього сина Олега. Водночас до суду з позовом звернувся батько дитини Петренко С., який про­сив передати сина йому на виховання і зазначив, що позивачем у справі має бути саме він, а не прокурор.

Яким є процесуальне положення осіб, які беруть участь у справі?

В якості кого може взяти участь у справі Петренка С.?

Під час розгляду судом справи державного підприємства «Київське лісове господарство» до Коломійця про стягнення шко­ди, заподіяної внаслідок пожежі, що виникла з вини відповідача, позивача представляв співробітник Коперник.

Довіреність на захист інтересів державного підприєм­ства «Київське лісове господарство» йому було видано без будь- яких обмежень у виконанні ним процесуальних дій. У судовому засіданні представник позивача відмовився від позову. Суд таку відмову задовольнив і провадження по справі закрив.

Чи законні дії представника та суду?

За позовом Малинової Тетяни Віталіївни до публічного акціонерно­го товариства «Київобленерго» про визнання бездіяльності про­типравною, зобов’язання вчинити певні дії. Справу призначено до судового розгляду на 17 червня 2014 р.

У судове засідання 17 червня 2014 року позивач у справі не з’явилася. З матеріалів справи суд встановив, що позивачу було надіслано судову повістку про виклик рекомендованим листом (з повідомленням), але Інформації про її вручення позивачу в мате­ріалах справи немає (зворотне повідомлення ще не повернулося до суду). Виходячи Із зазначеного, суд вважав за необхідне від­класти розгляд справи на 8 липня 2014 р.

У судове засідання 8 липня 2014 р. позивач знову не з’явилася. З матеріалів справи суд встановив, що судову повістку про ви­клик у судове засідання на 17 червня 2014 р. позивач отримала 13 червня 2014 р., а повідомлення про вручення повернулося до суду лише 18 червня 2014 р. Судову повістку про виклик у судове засідання від 8 липня 2014 р. позивач отримала 1 липня 2014 р., а 7 липня 2014 р. від позивача на адресу суду надійшла телегра­ма, в якій позивач просила відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що перебуває у службовому відрядженні поза межами міста.

Чи має суд підстави для відкладення справи або залишення позовної заяви без розгляду?

Чи повинен був позивач зазначити приблизні строки повер­нення Із службового відрядження? Які причини неявки в судове засідання у справі можна вважати поважними?

На який час 1 дату суддя може призначити наступне засідан­ня у справі? Чи може він врахувати обставини особистого життя, наприклад, передбачену в серпні чергову відпустку?

Перевірте дотримання процесуальних строків вчинення від­повідних процесуальних дій 1 проаналізуйте темпоральні межі розгляду цієї справи. Чи не порушується принцип розумності строку розгляду справи судом?

21 липня 2014 р. Сірий Михайло Іванович зареєстрував у суді позов до Трофімова Павла Івановича про стягнення боргу за роз­пискою. 28 липня 2014 р. Сірий М. І. зателефонував до канцелярії суду, щоб дізнатися, чи відкрито провадження у справі, оскіль­ки жодних документів від суду до цього часу він не отримав. У канцелярії йому повідомили, що його позовна заява розписана на суддю Соколову Л. В., і дали номер телефону помічника судді. Помічник судді на запитання Сірого М. І. відповів: «Ухвали про відкриття провадження по вашій позовній заяві ще не постанов­лено, передзвоніть, скажімо, тижні через два».

Уявіть, що Сірий М. І. звернувся до вас за юридичною кон­сультацією. Яким чином йому пояснити, чому «ухвалу про від­криття провадження у справі виносять не протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до суду, «як вони мають це роби­ти», а протягом трьох тижнів»?

Які процесуальні дії та в які строки мають вчинити суд та учасники процесу на стадії відкриття провадження у справі?

Як мають діяти учасники процесу в разі порушення судом або органом реєстрації місця перебування та місця проживання фі­зичних осіб процесуальних строків, встановлених законом?

Лукова Іванна Олександрівна звернулася до суду з позовом до Кагарлицької міської ради про скасування рішення про без­оплатне надання земельної ділянки у власність. Ухвалою суду відОІ серпня 2014р. було відмовлено у відкритті провадженняу справі за позовом Лукової І. О. до Кагарлицької міської ради про скасування рішення.

Копію зазначеної ухвали заявниці надіслано поштою 4 серп­ня 2014 р. Лукова І. О. отримала ухвалу 7 серпня 2014 р., що під­тверджується відповідним штемпелем на поштовому конверті.

11 серпня 2014 р. Лукова І. О. подала до суду апеляційну скар­гу на ухвалу від 01 серпня 2014 р. про відмову у відкритті прова­дження у справі.

Чи потрібно Луковій І. О. клопотати у своїй апеляційній скар­зі про поновлення строку на апеляційне оскарження? Чи потріб­но Луковій І. О. зазначати в апеляційній скарзі, коли саме вона отримала копію оскаржуваної ухвали? Чи потрібно Луковій І. О. долучати до апеляційної скарги копію конверта, в якому вона отримала оскаржувану ухвалу?

Як потрібно було б вчинити суду, якщо Лукова І. О. не отри­мала копію ухвали суду через помилку працівника суду — непра­вильно зазначену адресу позивачки?

Крамаров Геннадій Павлович звернувся до суду з позовом до Крамарова Олега Павловича та Крамарова Кирила Павловича про виділення в натурі частки із спільного майна — будинку та земельної ділянки під ним. Вважаючи свій позов немайновим, Крамаров Г. П. сплатив судовий збір — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у спра­ві за позовом Крамарова Г. П., суд встановив, що оскільки позов насправді має майновий характер, позивачем було невір­но визначено суму судового збору та на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України залишив позовну заяву без руху, надавши строк для усу­нення недоліків.

Крамаров Г. П. подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що домоволодіння було придбане ним разом з братами в 1995 році за ціною 2000 грн. Відповідно, 1/3 частка домоволодіння, яку він просить виділити в натурі, має вартість 666,67 грн—це і є ціна позову, зякої, відповідно до Закону України «Про судовий збір», потрібно сплатити 1 %, але не менше 0,2 розмі­ру мінімальної заробітної плати. Оскільки 666,67*1 % = 6,67 грн, то з позовної заяви все одно слід сплачувати 0,2 розміру мінімаль­ної заробітної плати, а отже, Крамаров Г. П. правильно сплатив судовий збір, навіть попри те, що неправильно визначив харак­тер майнових вимог.

Розглянувши заяву Крамарова Г. П. про усунення недоліків, суд встановив, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позо­ву визначається вартістю майна, яка відповідно до вимог чин­ного законодавства визначається виходячи з ринкової вартості спірного майна на момент звернення до суду, а не на момент при­дбання цього майна. Доводи позивача та докази, надані на їх підтвердження, не дають можливості суду встановити вартість майна на момент звернення до суду із позовом та, відповідно, перевірити правильність визначення суми судового збору, який підлягає сплаті.

Виходячи із зазначеного, суд ухвалив повторно залишити по­зовну заяву без руху та повторно надати позивачу строк для усу­нення недоліків.

Проаналізуйте дії суду. Чи відповідають вони процесуально­му закону? Що слід робити у випадках, коли визначена позива­чем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну ціну спірного майна неможливо?

У порядку звернення стягнення на предмет застави Відділом державної виконавчої служби Шевченківського райо­ну м. Києва було реалізовано з прилюдних торгів вилучений у боржника автомобіль. Переможцем торгів став Краснов Петро Геннадійович, який, відповідно, і придбав цей автомобіль. Згодом кредитор — банк «Північна зірка» — виявив істотні порушення у порядку проведення прилюдних торгів і в судовому порядку ви­знав недійсними результати зазначених торгів. Після цього банк «Північна зірка» звернувся до суду з позовом до Краснова П. Г. про витребування автомобіля та звернення стягнення на пред­мет застави. Краснов П. Г. заявив зустрічний позов про визнання його добросовісним набувачем.

Проаналізуйте дії Краснова П. Г. Чи правильний спосіб захис­ту він обрав? Якщо ні, то яким чином Краснову П. Г. варто захи­щати своє право на автомобіль?

Чи братиме участь у справі боржник, у якого було вилучено автомобіль? Якщо так, то в якому процесуальному статусі.

Проаналізуйте, які судові витрати нестимуть учасники цієї справи, якщо вартість автомобіля становить 56 000 грн, загаль­на заборгованість боржника перед банком — 50 000 грн.

Аргументуйте відповідь з урахуванням п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду ци­вільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

24 липня 2014 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява банку «Надійний» до Ісаєва Євгена Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 000 грн 00 коп., складена та підписана від імені позивача його представником Тихомировим Олегом Валентиновичем, який діє на підставі довіреності № 19­364 від 02 січня 2013 р.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд встановив, що позовна заява підписана Тйхомировим О. В. 20 грудня 2013 року, має штамп вихідний банку «Надійний» від 28 квітня 2014 року, надійшла до суду 24 липня 2014 року, а термін дії довіреності № 19-364 представника позивача Тихомирова О. В. закінчився 31 грудня 2013 року. Квитанція про сплату судового збору була оплачена його представником Тихомировим Олегом Валентиновичем 02 січня 2013 року.

Ісаєв Є. В. у процесі розгляду справ погодився оплатити забор­гованість за кредитним договором частково, і сторони домовились про укладення мирової угоди, за якою він сплатив банку 8000 грн.

Яке процесуальне рішення має ухвалити суд? Чи повинен він затверджувати вказану мирову угоду? Як будуть розподілені судові витрати в справі? Чи враховуватимуть вони витрати на правову допомогу представника Ісаєва Є. В. у розмірі 2000 грн та на відрядження представника банку «Надійний» у розмірі 4000 грн.

Прокурор Кіцманського району Чернівецької області в інте­ресах держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області звернувся до суду з позовом до Стрілецько- Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької облас­ті, Сафронової Тамари Станіславівни про визнання незаконними та скасування рішень сесії сільської ради, визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації.

Поміркуйте, чи зобов’язаний прокурор сплачувати судові ви­трати? Чи зобов’язані сплачувати судові витрати особи, в інте­ресах яких діють особи та органи, яким законом надано право захищати права та інтереси інших осіб?

Уявіть, що ви займаєтеся приватною юридичною практикою. Ви ведете цивільну справу, в якій ваш клієнт звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цін­них паперів на підставі ч. З ст. 203 ЦК України (невідповідність волі та волевиявлення).

У процесі судового розгляду справи було з’ясовано, що на під­ставі оспорюваного вашим клієнтом договору відповідачем було укладено наступні договори купівлі-продажу цінних паперів з іншими особами. Дізнавшись про це, клієнт звернувся до вас з проханням скласти заяву про збільшення позовних вимог та за­явити додаткову вимогу про застосування наслідків недійсного правочину шляхом визнання недійсними наступних договорів, укладених відповідачем на підставі оспорюваного вашим клієн­том договору Проаналізуйте п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивіль­них справ про визнання правочинів недійсними» та з урахуван­ням його надайте клієнту кваліфіковану юридичну консультацію.

Обрахуйте судові витрати в цій справі. Які витрати на пред­ставника ви можете стягнути в судовому порядку?

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна органі­зація — 103 Голосіївського району» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Любської Галини Костянтинівни заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 9386,09 грн.

Розрахуйте суму судового збору, який має сплатити КП «Житлово-експлуатаційна організація — 103 Голосіївського ра­йону» із зазначеної заяви про видачу судового наказу.

Чи правильно у заяві про видачу судового наказу поряд з основною вимогою також заявляти вимогу про стягнення з борж­ника судових витрат, чи вимога про стягнення судових витрат не підлягає розгляду в порядку наказного провадження?

Розглянувши заяву КП «Житлово-експлуатаційна органі­зація — 103 Голосіївського району» та подані до неї документи, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити, виходячи з того, що заявником не надано договорів про надання житлово-комунальних послуг та інших письмових доказів про фактичне надання та отримання таких послуг, а отже, вбачається спір про право.

Після отримання ухвали суду про відмову у відкритті про­вадження за заявою про видачу судового наказу КП «Житлово- експлуатаційна організація- 103 Голосіївського району» звернулась до суду з позовом до Любської Г. К. про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 9386,09 грн.

Розрахуйте суму судового збору, який має сплатити КП «Житлово-експлуатаційна організація — 103 Голосіївського ра­йону» із зазначеної позовної заяви. Яким чином буде врахова­на або не врахована сума судового збору, сплачена із заяви про видачу судового наказу? Як ви вважаєте, скільки квитанцій про сплату судового збору буде докладено до позовної заяви і які суми будуть зазначені в цих квитанціях (квитанції)?

Остапова Тетяна Ігорівна звернулася до суду з позовом до Ілющенка Олега Степановича про стягнення боргу за розпискою. У прохальній частині свого позову ОстаповаТ. І. зазначила: «Прошу стягнути з Ілющенка Олега Степановича борг у сумі 40 000 грн».

Рішенням суду позов було задоволено повністю. Суд вирішив: «Стягнути з Ілющенка Олега Степановича на користь Остапової Тетяни Ігорівни 40 000 грн».

Зазначене рішення суду першої інстанції не оскаржувалось відповідачем і набуло законної сили. Вже після отримання в суді виконавчого листа ОстаповаТ. І. виявила, що ані в рішенні суду, ані у виконавчому листі не зазначено про покладення на відпові­дача судового збору, який вона сплатила в сумі 400 грн.

Визначте, чия це помилка: позивача, яка не просила в позові про стягнення з відповідача судового збору, чи суду, який за загаль­ний правилом не може виходити за межі позовних вимог позивача?

Які дії має вчинити Остапова Т. І., щоб стягнути з Ілющенка О. С. 400 грн судового збору?

У 2004 році Леонов Михайло Іванович створив та очолив фермерське господарство «Роса». Родина Леонова М. І. (дружи­на, Леонова Катерина Володимирівна, та два повнолітні сини) об’єдналася з ним для спільного ведення фермерського госпо­дарства, внаслідок чого Леонов М. І. включив дружину і синів до складу учасників ФГ «Роса». У 2012 році Леонов М. І. розлучив­ся з дружиною та перестав спілкуватися з синами. Члени ро­дини більше не вели спільно з ним фермерське господарство. Леонов М. І. як голова ФГ «Роса» прийняв рішення про виключен­ня Леонової К. В. та синів зі складу учасників ФГ «Роса». На під­ставі цього рішення були зареєстровані відповідні зміни в статуті ФГ «Роса» та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дізнавшись про своє виключення зі складу учасників, Леонова К. В. була переконана, що зазначені дії є протиправ­ними, оскільки відповідно до статуту ФГ «Роса» зміни у скла­ді членів фермерського господарства можуть відбуватись лише шляхом добровільного (за власного ініціативою) виходу члена господарства з числа членів цього господарства. Жоден з членів господарства не подавав письмової заяви про вихід зі складу гос­подарства. Отже, Леонова К. В. вважає своє виключення з числа учасників господарства незаконним, оскільки статутом госпо­дарства та діючим законодавством не передбачено право голови фермерського господарства своїм рішенням (наказом) проводи­ти виключення учасників господарства.

Леонова К. В. має намір звернутися до суду з позовом до фер­мерського господарства «Роса», за участі Державного реєстра­тора місцевої державної адміністрації як третьої особи, про визнання недійсним рішення голови господарства та скасуван­ня державної реєстрації змін до статуту господарства.

Визначте судову юрисдикцію цієї справи. За правилами яко­го судочинства має розглядатися цей спір? Який саме суд розгля­датиме цю справу?

У квітні 2014 р. Гаврилов Іван Михайлович звернувся до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області з по­зовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Електроніки» про стягнення заборгованості по заробітній пла­ті, яка утворилася за період з 01.10.2012 по 01.10.2013 в сумі 37 249,96 грн та моральної шкоди в розмірі ЗО 000 грн.

Позовна заява була подана з додержанням правил підсуднос­ті (за місцезнаходженням позивача), 1 суд відкрив провадження у справі, направив відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач направив до суду заперечення проти позову, в яких зазначив про те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від щодо нього було порушено справу про банкрутство.

Чи вплине зазначений факт на подальший розгляд справи за позовом Гаврилова І. М. до ТОВ «Планета Електроніки» про стяг­нення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди?

Чи матиме зазначений факт наслідком зміну підсудності/ юрисдикції спору? Чи має значення в цьому випадку що позивач просить стягнути заборгованість із заробітної плати, яка утвори­лася, в тому числі, після порушення справи про банкрутство, чи це не має значення?

Прокурор Чернівецького району Вінницької області склав позов до Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, Герасимова Павла Івановича про:

 визнання недійсним та скасування рішення Чернівецької селищної ради від 9 жовтня 2010 року «Про затверджен­ня технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки у власність для бу­дівництва індивідуального гаража: Про видачу державно­го акта на право власності на земельну ділянку»:

 визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім’я Герасимова П. І.,

 зобов’язання Герасимова П. І. повернути Чернівецькій се­лищній раді земельну ділянку у придатному для викорис­тання стані, шляхом знесення за її рахунок гаража.

Чи поєднано в цій позовній заяві вимоги, які підлягають роз­гляду за правилами різних видів судочинства? До суду якої юрис­дикції має бути подана ця заява, чи позовні вимоги слід розділити і подати до судів різної юрисдикції?

Богдановецька сільська рада Деражнянського району звернулась до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позо­вом до Іванця Романа Ігоровича (третя особа — Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області) про зобов’язання вчинити дії, а саме: привести земельні ділянки у відповідність до їх цільового призначення та використовувати за призначенням.

В обґрунтування позову посилалась на те, що Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області відповідачу неодноразово надавалися приписи з приводу ви­користання земельної ділянки без оформлення правовста- новлюючих документів, проте він їх не виконує, продовжує користуватись землею, яка дісталася йому в спадщину, не за ці­льовим призначенням.

Чи правильно позивачем було визначено юрисдикцію та під­судність цієї справи?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя» подає позов до Росомахи Ганни Іванівни (зареєстроване місце прожи­вання: м. Київ, просп. Лісовий, 12, кв. 42, Деснянський район) про зобов’язання укласти договір про надання послуг з утри­мання будинків і споруд та прибудинкових територій, комуналь­них та додаткових послуг із протоколом розбіжностей. Згідно з договором, послуги надаватимуться в житловому комплексі «Покровський Посад», будинок 12, Шевченківський район (відпо­відач там придбала квартиру).

США. Маханько О. І. зобов’язувалась повернути вказану суму кре­диту, сплатити відсотки в розмірі 13 % річних за користування ним, комісійні винагороди в порядку, на умовах і в строки, визначені дого­вором. Кредит надавався Маханько О. І. на 84 місяці з терміном оста­точного погашення не пізніше 19 листопада 2014 року.

Маханько О. І. несумлінно виконувала умови кредитного дого­вору, внаслідок чого, за розрахунками банку, станом на 19 вересня 2014 р. за кредитним договором № 27 від 19 листопада 2007 року утворилася заборгованість, яка становить 9007,75 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом — 6566,67 доларів США, заборгованість по відсотках— 13,52 доларів США, заборгованість за комісійним платежем — 33,20 долари США, а також нарахова­на пеня за несвоєчасну сплату— 2394,31 долари США.

Чи може банк подавати позов до суду в доларах США, чи він обов’язково має заявити позовні вимоги у гривні? Як здійснюва­тиметься перерахунок у гривні, якщо це буде потрібно?

Проаналізуйте предмет дослідження у цій справі. Як він фор­муватиметься у разі подання Маханько О. І. зустрічного позову з вимогою визнання укладеного договору недійсним?

Якими доказами сторони справи можуть підтверджува­ти свої вимоги або заперечення? Визначте коло таких дока­зів, якщо б ви виступали представником банку або на боці Маханько О. І.

Борисов Іван Геннадійович звернувся до суду Із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» нара­хованої, але не виплаченої заробітної плати. Розглянувши заяву Борисова І. Г., суд встановив, що в пору­шення вимог ст. 98, п. 2 ч. З ст. 100, ст. 103 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не додано оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально- правову вимогу заявника.

На цій підставі суд постановив ухвалу про залишення заяви Борисова І. Г. про видачу судового наказу без руху 1 надання за­явнику строку протягом двох днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

У встановлений судом строк Борисов І. Г. жодних додаткових до­кументів до суду не подав, унаслідок чого суд постановив ухвалу про повернення Борисову І. Г. заяви про видачу судового наказу про стяг­нення з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпа­нія «Вінниччина» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Які документи мав надати Борисов І. Г. суду? Проаналізуйте дії суду, чи мав він право чи обов’язок витребувати належні до­кази у цій справі у разі виникнення у Борисова І. Г. труднощів з отриманням цих доказів?

Селидівський міський суд Донецької області розглядає цивіль­ну справу за позовною заявою Іванової Олени Іванівни до Іванова Максима Йосиповича про стягнення аліментів на дитину.

Позивач звернулася 28.02.2014 до суду Із заявою про стяг­нення аліментів на дитину й у судовому засіданні заявила, що відповідач був записаний батьком її дитини з її слів. Доказами, якими вона підтверджувала свої вимоги, є покази свідка Митрофанова Ф. О.

Відповідач 1 його представник у судовому засіданні запере­чили проти позову, просили викликати у судове засідання Іншо­го свідка, Швиданенка О. М., 1 заявили зустрічний позов — про спростування батьківства. У зв’язку з цим відповідач заявив клопотання про призначення у справі експертизи, наприклад, судово-медичної (Імунологічної) експертизи на підтвердження батьківства.

Як має діяти суд у цьому випадку? Проаналізуйте предмет до­казування у справі та коло доказів, якими сторони мають під­тверджувати свої вимоги або заперечення. Хто визначає вид експертизи та питання, що ставиться перед експертом?

Заслухавши думку сторін у справі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки по­зивачка вже мала на руках результати медичної експертизи, ви­сновки якої можна було б використати в суді. Призначення нової експертизи Істотно затягнуло б розгляд справи, враховуючи, що для її проведення потрібно багато часу 1 суд мав би зупинитися на час проведення експертизи.

Проаналізуйте дії суду. Хто саме визначає, в якому порядку досліджуються докази у справі?

21 серпня 2014 року Захарова Тетяна Борисівна подала до суду позов до Дятла Ігоря Миколайовича про стягнення боргу за розпискою. До позовної заяви додала копію розписки Дятла І. М. проте, що він взяв у борг у Захарової Т. Б. 20 000 грн на термін до 10 серпня 2014 р.

У судове засідання Захарова Т. Б. не з’явилась, просила роз­глянути справу за її відсутності. Відповідач також у судове засі­дання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, про причини неявки не ПОВІДОМИВ.

Чи може суд задовольнити позов на підставі наданого позива­чем доказу? Аргументуйте відповідь.

У серпні 2014 р. банк «Місцевий» звернувся до Вінницького міського суду з позовом до Цегляної Наталії Богданівни про звер­нення стягнення на предмет Іпотеки.

У судовому засіданні Цегляна Н. Б. проти позову заперечила на тій підставі, що Законом України «Про мораторій на стягнен­ня майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в Іноземній валюті» заборонено примусове стягнення житла, яке є предметом Іпотеки за умови, що таке нерухоме житлове майно ви­користовується як місце постійного проживання позичальника.

Заперечуючи проти доводів відповідача, банк «Місцевий» зазначив, що рішенням Вінницького міського суду від 15 жов­тня 2013 року за позовом банку до Цегляної Н. Б. про стягнен­ня заборгованості за кредитним договором з відповідача було стягнуто 12 054,00 доларів СІНА. У цьому рішенні, зокрема, суд встановив, що предмет Іпотеки не є місцем постійного прожи­вання позичальника.

Зазначене рішення суду про стягнення з Цегляної Н. Б. за­боргованості за кредитним договором набуло законної сили, але виконане не було через відсутність коштів у боржника; на даний час заборгованість Цегляної Н. Б. перед банком становить понад 100 000 доларів СІНА, внаслідок чого банк 1 звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет Іпотеки.

Отже, обставини, встановлені рішенням від 15.10.2013 (зокрема, факт постійного проживання Цегляної Н. Б. в іншій квартирі, що означає відсутність підстав для застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валю­ті»), не підлягають доказуванню знову згідно з ч. З ст. 61 ЦПК України.

Чи є обґрунтованими заперечення банку і чи суд має визнати доведеним факт відсутності постійного проживання відповідача у предметі іпотеки як такий, що встановлений рішенням суду від у спорі між тими ж сторонами?

За позовом Мурат Р. до підприємства про      стягнення заробітної плати справа була призначена до слухання на  17 січня  2017р. Повістки
сторонам були направлені поштою 11 січня. Представники сторін в суд не

з'явилися через несвоєчасне отримання повісток.

Чи допущені судом процесуальні порушення.

Чи мають місце порушення процесуальних строків в наступних
ситуаціях:

 позовна заява про відновлення на роботі розглянута суддею на наступний
день після її прийняття;

 протягом місяця справа знаходилася на розгляді в одному суді і була
передана в інший суд через 5 днів після постановлення ухвали про передачу
справи;

 через рік після ухвалення рішення позивач звернувся в суд із заявою про
виправлення описки, допущеної у рішенні.

У вересні 2018 р. позивачка, звернулася до суду за місцем
проживання відповідача з позовом про визнання договору - купівлі - продажу
нерухомого майна недійсним. Зокрема, зазначила, що 3 серпня 2018 р. видала
довіреність відповідачу Б., якою уповноважила його продати належне їй на
праві власності приміщення магазину по вул. Братській в м. Львові. 14 вересня
2018 р. останній продав це приміщення дружині.

Суддя повернув позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК, оскільки, на його
думку, справа не підсудна даному суду.

Чи правомірні дії судді?

Підприємець Васькович звернувся в суд до редакції газети
«Вечірні новини» з позовом про захист честі, гідності та стягнення моральної
шкоди. Стаття, що була опублікована в газеті за 21 вересня 2015 р. «Що, де і
скільки» на думку позивача містить неправдиву інформацію і ганьбить його
перед мешканцями міста. В процесі підготовки справи до розгляду суд вважав
за необхідне долучити до участі у якості співвідповідача у справі автора статті
Антоненка.

Проаналізуйте правове становище учасників процесуальних відносин. Чи
може суд змусити брати участь у справі третю особу без її згоди?
Аргументуйте свою відповідь.

Після припинення шлюбних відносин, С. звернувся до суду з
вимогою про поділ майна. Особливі суперечки виникли стосовно визнання
права власності на автомобіль —Мазда, який був подарований дружині С. її
батьком в день одруження без укладення договору дарування. Враховуючи,
що С. користувався цим автомобілем, вкладав у нього кошти, просив суд
визнати за ним право на автомобіль.

Однак батько дружини С., дізнавшись про таке, звернувся до суду з вимогою про виключення автомобіля з поділу і мотивував тим, що надав його в тимчасове користування.

Яке процесуальне становище у процесі батька дружини С та який процесуальний порядок його вступу в процес?

Вкажіть:

а) чи може бути продовжений встановлений ЦПК строк розгляду справи?

б) у випадках, коли законом встановлений строк розгляду справи, який враховується з дня відкритгя провадження у справі, з яким розрахунком мусить бути закінчене провадження у справі до судового розгляду справи і чи слід враховувати вимоги ЦПК стосовно строку вручення повісток;

в) з якого дня підлягає обчисленню 10-денний строк апеляційного оскарження: з наступного дня після ухвалення рішення чи з наступного дня після названого судом дня для ознайомлення з рішенням.

Коломієць О. уклала з банком 3 договори, за якими передавала грошові суми під відсотки. Коли плив строк дії наступного договору, Коломієць О. звернулася до банку з вимогою видати їй вкладену суму з нарахованими згідно договору відсотками, але отримала відмову з посиланням на відсутність коштів. Одночасно представник банку вилучив у нею оригінали всіх трьох договорів і видав замість двох з них платіжне доручення не оплачене до цього часу. Третій договір був замінений договором купівлі-продажу акцій. Хоча Коломієць О. мала на меті лише отримати належні їй кошти.

Визначить предмет позову, предмет доказування.

Які докази і ким повинні бути представлені для судового розгляду спору?