Про мене

Моє фото
Допомогаю у вирішенні задач з кримінального, кримінального процесуального права, цивільного, цивільного процесуального права, господарського, господарського процесуального права, аграрного, земельного, екологічного права, міжнародного права, сімейного права, нотаріату, адміністративного права, адміністративного процесуального права, конституційного права, фінансового, податкового та інших галузей права та інш. тел. /вайбер/тегеграм: 098-017-17-25 або: https://t.me/AndreyJurisprudent

середу, 10 липня 2019 р.

Задачі з господарського права (4)

Задачі з господарського права 

Державна податкова адміністрація м. Харків звернулась до ВАТ “Харківський тракторний завод” з попередженням про притягнення до відповідальності у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства. На думку податківців, порушення законодавства полягало в неодержанні ліцензії на послуги із перевезення працівників цього підприємства з роботи до дому автобусом, що був спеціально придбаний заводом з такою метою.
1.Чи мав право податковій орган здійснювати перевірку наявності ліцензії?
2.Чи потрібна ліцензія на здійснення подібних автотранспортних перевезень? (Чи є діяльність підприємства зі здійснення автотранспортних перевезень власних працівників господарською?)


На початку 2006 р. до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю було введено нового учасника — громадянина Канади, який вніс інвестицію до його статутного фонду у розмірі 200 тис. доларів США. Зважаючи на суму інвестиції на зборах учасників цього громадянина було призначено на посаду генерального директора товариства, хоча на території України він постійно не проживав, а займався налагодженням зв'язків з канадськими партнерами.
Державна служба зайнятості винесла постанову про накладення на товариство стягнення у вигляді штрафу, посилаючись на відсутність дозволу на працевлаштування іноземного громадянина в Україні. Товариство оскаржило постанову до господарського сулу, посилаючись на Конституцію України, згідно зі ст. 43 якої “Кожен має право на працю, а держава гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності”.
1.        Якими нормативними актами регламентовано необхідність отримання дозволу на працевлаштування іноземного громадянина в Україні? На яких роботодавців поширюються ці положення?
2.        Які санкції передбачено для роботодавців, які використовують працю іноземців без дозволу державної служби зайнятості?
3.        Яке рішення має прийняти господарський суд?


Громадянин Чернов В.І. та Головко М.Т. домовились про те, що Чернов В.І. (будівельник за фахом) під час своєї літньої відпустки збудує камін на дачі у Головко М.Т. На вимогу Головко М.Т. між громадянами було укладено письмовий договір, який містив усі необхідні умови, в тому числі — строки, суму та порядок розрахунку. По закінченні робіт громадянин Чернов В.І., отримавши обумовлену договором грошову винагороду в розмірі 3000 грн., сплатив певну суму податку на доходи фізичних осіб. Але після розгляду декларації про сукупний річний дохід його було оштрафовано за те, що він займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації.
1.Чи можна вважати діяльність Чернова В.І. з побудови каміну підприємництвом? Які кваліфікуючі ознаки підприємницької діяльності?
2.Які органи розглядають справи, пов'язані із порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю?




Смирнов А.В., який досягнув 16 років працював за трудовим договором у приватній клініці свого батька “Здоров’ячко” та активно допомагав йому у веденні справ. Після смерті батька, являючись прямим спадкоємцем майна, Смирнов А.В. вирішив продовжувати бізнес батька, пов’язаний із здійсненням медичної практики.
1. Чи може Смирнов А.В. продовжувати підприємницьку діяльність батька на тій основі, що у спадок йому перейшло все майно клініки?
2.   Чи потрібно внести які-небудь зміни у засновницькі документи?


Пенсіонер Грішко В.Ф., отримуючи пенсію у розмірі, недостатньому для проживання, за невелику плату ремонтував автомобілі.
Окрім цього у вільний час Грішко В.Ф. періодично підробляв надаючи послуги сантехніка. Для кваліфікованого надання зазначених послуг, він закінчив курси, про що мав відповідні свідоцтва.
Через свій похилий вік  72 роки та нерегулярність надання зазначених послуг,  Грішко В.Ф. не вважає за потрібне  легалізувати свою діяльність.
1.      Чи є Грішко В.Ф. суб’єктом підприємницької діяльності?
2.      Чи існує потреба у легалізації надання зазначених послуг?
3.      Чи існують вікові обмеження для заняття підприємництвом?



Начальника Департаменту оподаткування доходів фізичних осіб Київської районної податкової інспекції у м. Харків п. Опришко П.С. було обвинувачено у корупції і притягнуто до відповідальності за заняття підприємницькою діяльністю. Під час перевірки було з'ясовано, що ця особа була учасником ТОВ “Альфа”. Працівник податкової служби заперечував це звинувачення, посилаючись на те, що він як фізична особа, заснувавши ТОВ “Альфа”, не є підприємцем. Підприємницькою діяльністю, на його думку, займався не він, а засноване за його участю ТОВ “Альфа”.
Які особи не можуть займатися підприємницькою діяльністю? Якими нормативними актами це визначається?
1.Чи заслуговують на увагу доводи Опришко П.С.?
2. Чи змінилася б ситуація, якби зазначена особа була учасником не товариства з обмеженою відповідальністю, а:
  акціонерного товариства;
  повного товариства?


ЗАТ “Нафтогаз”, зареєстроване у Київському районі м. Харкова, через зміну місцезнаходження, зафіксованого в статуті, подало до реєструючого органу (Київського райвиконкому)  документи для перереєстрації. Райвиконком відмовив ЗАТ “Нафтогаз”  у перереєстрації, мотивуючи це тим, що у зв’язку із змінами законодавства такі дії тепер не належать до його компетенції, і, в загалі, процедура перереєстрації не передбачена чинним законодавством.
1.  Чи є правомірною відмова реєструючого органу?
2.  Які дії має вчинити ЗАТ “Нафтогаз”?

Громадянин Криниченко П.П., сплатив у встановленому розмірі внесок за державну реєстрацію і, збираючись проводити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подав до органу держреєстрації такі документи: реєстраційну картку; 3 фотографії; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру як платника податків; документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію; своє рішення  про намір здійснювати підприємницьку діяльність із підписом усіх членів сім’ї; ксерокопію свідоцтва про шлюб; ксерокопію свідоцтва про народження дитини.
Чи є у державного реєстратора підстави для відмови Криниченку П.П. у державній реєстрації?

ТОВ “Веселка” отримало листа, в якому вказувалося, що на підставі розпорядження Харківської обласної держадміністрації „Про додаткові заходи щодо покращення обліку юридичних осіб області” № 162-03 від 14.08.2006 р., товариство для подальшого здійснення господарської діяльності повинно пройти так звану „паспортизацію”. Для цього необхідно заповнити надіслану анкету, надати оригінали установчих документів та сплатити 100 грн. на рахунок відділення Державно-громадського фонду боротьби зі злочинністю № 1243368912.
Після цього, як було вказано в листі, ТОВ “Веселка” отримає Свідоцтво про проходження паспортизації юридичної особи та матиме  можливість продовжувати свою діяльність.

У 2006 р. під час перевірки діяльності ПП “Об’єктив”, що здійснювало оптовий продаж фотоапаратів, плівок та інших фотоматеріалів, податковий інспектор виявив, що зазначена діяльність здійснювалася без ліцензії на оптову торгівлю непродовольчими товарами. Згодом податкова інспекція подала позов до господарського суду про визнання всіх укладених ПП “Об’єктив” угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ним за цими угодами.
1.  Чи мають право органи податкової служби перевіряти наявність ліцензії та подавати позови до підприємств про визнання укладених без наявності ліцензій договорів недійсними?
2. Чи правомірні вимоги податкової служби про необхідність отримання ліцензії на оптову торгівлю фотоапаратами та відповідними матеріалами?
3. Яке рішення має прийняти господарський суд?


Будівельно-монтажне управління є генеральним підрядником і працює на підставі договору субпідряду з будівельною організацією, безпосередньо не виконує вишукувальні, проектні роботи для будівництва.
Чи має право БМУ здійснювати діяльність без ліцензії?


Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа Орлов С.В., маючи відповідний фах, уклав договір із ВАТ  "Будпром" на розробку проектної документації на об'єкт, який мав бути збудований ВАТ  "Будпром". Податкова інспекція подала позив про визнання договору недійсним, мотивуючи це тим, що у Орлов С.В. немає ліцензії на зайняття будівельною діяльністю, в тому числі на виконання проектних робіт для будівництва. Крім того, у позові ДПА просила стягти з Орлова С.В. всі кошти, що були отримані ним за договором, в доход держави. ВАТ  "Будпром" проти позову заперечувало, посилаючись на те, що договір має бути визнаний недійсним на підставі ст. 227 Цивільного кодексу України. Тому ВАТ  "Будпром"  мають бути повернені на підставі ст. 216 ЦКУ всі кошти, отримані п. Орловим С.В. за недійсною угодою та ще й відшкодовано моральну шкоду.
1. Який порядок отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності? Чи підлягає ліцензуванню будівельна діяльність, якою займався Орлов С.В.?
2.Які правові наслідки настають у разі укладення угоди в межах господарської діяльності, що потребує ліцензування, без наявності ліцензії?
3.Яке рішення має прийняти господарський суд?

Дві особи  юридична та фізична  уклали установчий договір про заснування відкритого акціонерного товариства і здійснили необхідні для проведення підписки на акції дії: зареєстрували в ДКЦПФБ інформацію про підписку на акції, опублікували відповідне оголошення про проведення підписки і провели останню. Однак після закінчення строку підписки виявилося, що підпискою покрито лише 57% запропонованих акцій.

Які наслідки таких результатів підписки?
Чи можна продовжити термін підписки?


Акціонер ЗАТ “Ольвія” продав приналежні йому акції своєму приятелю. Засновники цього товариства звернулися в суд з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що установчим договором про заснування товариства була передбачена заборона на відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства і його акціонерів, що мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються.
Яке рішення повинен винести суд?


Позачерговими зборами ВАТ “Вторчермет”, скликаним з ініціативи наглядової ради, було прийнято кілька рішень, відповідно до яких наглядовій раді делегується право призначати склад правління, а правлінню  приймати рішення про створення філій, представництв і дочірніх підприємств товариства. Чи є ці рішення правомірними? Розкрити компетенцію загальних зборів.



Командитне товариство, що складається з одного повного учасника і чотирьох вкладників, що мають рівні частки, сукупний обсяг яких знаходиться на гранично припустимому рівні, визнано банкрутом. Ліквідаційна комісія виявила, що борги товариства на 200 тис. грн. перевищують його майнову базу, навіть після вживання заходів по стягненню дебіторської заборгованості. При цьому виявилося, що вкладники тільки лише на 25% оплатили свої вклади в статутний фонд, розмір якого відповідно до установчого договору складає  480 тис. грн. Якою буде участь кожного з учасників у покритті заборгованості товариства?


Дві особи: Іванов І.І. неповнолітня фізична особа у віці 16 років, Коритько С.С. пенсіонер прийняли рішення про створення виробничого кооперативу і звернулися до органу державної реєстрації, надавши всі необхідні документи.
Чи є у органа державної реєстрації підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації?




Під час установчих зборів, на яких усіма 65 членами одностайно було прийнято рішення про створення виробничого кооперативу “Аква-Віта”, постало питання про доцільність формування спостережної ради кооперативу. Більшість засновників висловлювалося за створення спостережної ради.
Як має бути вирішено це питання?
Як спостережна рада виробничого кооперативу співвідноситься з ревізійною комісією щодо виконуваних функцій та компетенції?



Члени виробничого кооперативу “Скайд” у кількості, що перевищує чверть від загальної кількості членів, поставили перед правлінням кооперативу вимогу про скликання позачергових загальних зборів членів кооперативу. Правління відмовилося організовувати позачергові збори, мотивуючи це тим, що незабаром (через 2 місяці) мають відбутися чергові загальні збори членів кооперативу.
Чи є відмова правління кооперативу правомірною?
Що можуть вчинити члени виробничого кооперативу, які ініціювали позачергові загальні збори?
За яких умов загальні збори членів кооперативу є правомочними у вирішенні питань?
Яким чином відбувається прийняття рішень загальними зборами членів виробничого кооперативу?


ТОВ “Форсаж” відповідно до укладеного з казенним підприємством договору отримало в оренду цілісний майновий комплекс. За позовом прокурора договір оренди рішенням господарського суду був визнаний недійсним.
Чи є рішення господарського суду  правомірним?


Директор державного машинобудівного підприємства через скрутне фінансове становище підприємства вирішив реалізувати частину майна,  в тому числі й заводський клуб, чотири верстати, вантажний автомобіль, дві тони металопрокату.
Який порядок реалізації майна державного підприємства?
Чим майнові права державного підприємства відрізняються від аналогічних прав підприємств інших форм власності?


Промислові підприємства, страхова компанія и банк виступили ініціаторами створення ПФГ, уклавши між  собою Генеральну угоду по сумісну діяльність по виробництву кінцевої продукції ПФГ. Відповідно до цієї угоди обов’язки головного підприємства, яке повинно діяти від імені ПФГ, покладалися на банк. Ініціатори створення ПФГ звернулися до Міністерства економіки України і очікували на рішення про створення ПФГ.
Дати правовий аналіз ситуації, що виникла.
Які основні відмінності ПФГ від інших господарських об’єднань?


Головне підприємство й учасники ПФГ уклали Генеральний угоду про сумісну діяльність, згідно з умовами якого кожний з учасників втрачає статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні господарської діяльності. Крім того, ця угода регулювала питання назви ПФГ, кінцевої продукції ПФГ, терміну дії.
Чи є правомірним укладення такої угоди?



ТОВ “Вега” протягом року торгувало пестицидами  регуляторами росту рослин, не придбавши при цьому ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Податкова інспекція подала позов про ліквідацію товариства. Товариство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства.
Які підстави передбачено законодавством для ліквідації господарських товариств? Чи може бути торгівля без ліцензії підставою для ліквідації товариства?
Чи мав право податковий орган подавати подібний позов?
Яке рішення має прийняти суд?


Товариство з додатковою відповідальністю в результаті невдалої операції з кредитом, отриманим в одному з комерційних банків, мало заборгованість перед кредиторами у розмірі 120 тис. грн., а податкових зобов'язань — на 45 тис. грн. Передбачаючи фінансовий крах, учасники ТДВ вирішили ліквідувати товариство. Порадившись з юристом, на загальних зборах вони прийняли рішення про вихід з ТДВ усіх учасників одночасно і викуп їх часток товариством. Оформивши при цьому відповідний протокол і затвердивши зміни до установчих документів, вони подали останні до районної держадміністрації для реєстрації змін. Але у цьому їм було відмовлено на підставі ст. 30 та п.2 ч.1 ст. 27  Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців”.
Який порядок ліквідації господарського товариства?
Чи можна "позбавитися" підприємства без його ліквідації шляхом одночасного виходу всіх учасників?

За рішенням засновників ЗАТ “Рега-нова” було створено і зареєстровано дочірнє підприємство “Прима”. За його статутом підприємство було утворене шляхом виділення частки майна і фінансів з основних і оборотних фондів материнського підприємства. У статуті також містилося положення про те, що дочірнє підприємство не відповідає своїм майном за боргами засновника, а засновник не відповідає за боргами дочірнього підприємства. Пізніше материнське підприємство ЗАТ “Рега-нова” було в установленому порядку визнано банкрутом і ліквідовано. У зв'язку із цим прокуратурою було ініційовано судовий розгляд питання про визнання недійсною вищезазначеної частини статуту дочірнього підприємства, що виключала взаємну відповідальність за боргами та зобов'язаннями засновника та дочірнього підприємства.
Хто є власником майна, що передається засновником юридичної особі в статутний фонд останньої?
Чи відповідає юридична особа за боргами засновника?
Які правові наслідки має виокремлення з підприємства одного або кількох нових підприємств? Чи несуть в такому разі підприємства відповідальність за боргами засновника?
Яке рішення має прийняти суд?
Чи можуть кредитори материнського підприємства вимагати задоволення своїх вимог з майна дочірнього підприємства?



ВАТ «Джерело» звернулося до господарського суду із заявою про визнання ТОВ «Мрія» банкрутом, оскільки згідно з актом звірки проведених розрахунків заборгованість останнього в розмірі 38 тис. грн. не була сплачена протягом трьох місяців.
1. Яку ухвалу має винести господарський суд?
2. Які умови встановлені для порушення провадження у справі про банкрутство? Обґрунтуйте свою відповідь.


Ухвалою господарського суду розпорядником майна ЗАТ «Промінь» було призначено Шаніна В. С., який, окрім втручання в оперативно-господарську діяльність, припинив повноваження керівника ЗАТ.
Чи має право розпорядник майна вчинювати такі дії?
Якими правами наділений розпорядник майна ?
У яких випадках можливо припинити повноваження керівника боржника?


Задовольняючи вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, боржник розраховувався з останніми вибірково, за своїм власним розсудом.
Чи має право боржник при проведенні процедури розпорядження майном задовольняти вимоги кредиторів?
Чи встановлена календарна черговість на задоволення вимог кредиторів?
Чи є умови задоволення боржником вимог кредиторів? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.


Керуючий санацією через два місяці після винесення ухвали про санацію боржника подав комітету кредиторів план санації боржника. Після ознайомлення з планом санації, комітет кредиторів подав його керуючому санацією, щоб останній цей план затвердив.
Посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України, дайте відповідь на наступні запитання:
Хто вправі схвалювати план санації боржника ?
Хто затверджує план санації боржника ?
Які правові наслідки затвердження плану санації боржника?


Керівник ТОВ «Злата» Сидорчук А. К. після прийняття господарським судом постанови про визнання ТОВ «Злата» банкрутом був позбавлений повноважень щодо управління товариством та звільнений у зв'язку з банкрутством підприємства. Вважаючи такі дії незаконними, Сидорчук А. К. звернувся з позовом до суду про поновлення на роботі.
Чи підлягають задоволенню позовні вимоги Сидорчука А. К.? Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.


Голова обласної адміністрації своїм розпорядженням установив  плату за право торгівлі на ввезену через межі області кондитерську продукцію в розмірі 40% від валових доходів і одночасно надав пільги обласній кондитерській фабриці.
Чи порушив при цьому голова адміністрації антимонопольне законодавство? Якщо так, то які повинні бути правові наслідки такого порушення?
 Який орган і в якому порядку має право реагувати на ці порушення?


На спільній нараді керівників борошномельних підприємств і реалізаційних  баз, що працюють  на  той самий  ринок області, було вирішено: 
1) прикріпити реалізаційні бази до конкретних постачальників продукції;
2) розірвати прямі договори борошномельних підприємств із хлібозаводами і забезпечувати їх борошном винятково через реалізаційні бази;
3) припинити закупівлю борошна «зі сторони».
Дайте правову оцінку приведеним вище фактам, з огляду на те, що частка борошномельних підприємств і баз на відповідних товарних ринках складає 75%.
 Як зміниться Ваше рішення, якщо їхня частка складе 30% або угоди, досягнуті на нараді, будуть мати істотний і позитивний економічний ефект?


Єдиний в Шевченківському районі м’ясокомбінат встановив для постачальників м’яса ціни, в півтора рази нижчі, ніж в сусідніх районах та областях. Розташовані поблизу м’ясокомбінату постачальники, не маючи можливості відвозити м’ясо на інші комбінати через значну відстань і відсутність у них відповідного транспорту, змушені були здавати м’ясо за цими цінами. Однак група фермерів, не погоджуючись із втратами від продажу м’яса за необґрунтовано низькими, як на їх думку, цінами, звернулася зі скаргою на дії Шевченківського м’ясокомбінату до Антимонопольного комітету України.
Чи є в діях м’ясокомбінату ознаки господарського правопорушення?
Чи є скарга фермерів правомірною?


ВАТ “Вугілля”, яке займає монопольне становище на ринку постачання вугілля, при укладенні договору на постачання вугілля зобов’язувало споживачів своєї продукції поряд з вугіллям придбавати розроблений ним проект ефективного використання вугілля, що знаходило своє відображення у зазначеному вище договорі.
Якій правовій кваліфікації підлягають дії ВАТ “Вугілля”?
Чи встановлена юридична відповідальність за такі дії?


Громадянка Іванова Г.В. придбала в крамниці м. Суми праску за ціною 250 грн., яка виявилась при її застосуванні неналежної якості. Іванова звернулась до крамниці з вимогою обміняти  неякісний товар на такий, що відповідає якості, але продавець в грубій формі відмовив їй, пославшись на неможливість здійснення вимоги.
В чому полягає порушення прав громадянки Іванової Г.В.?
Скласти позовну заяву до суду.
Обґрунтувати можливе рішення суду.


ТОВ «Лекс» і ТОВ «Арфа» підписали договір купівлі-продажу автомобіля, у тексті якого залишився неузгодженим предмет. Незважаючи на це, ТОВ «Лекс» передало автомобіль у власність ТОВ «Арфа» по акту прийому-передачі, підписаному уповноваженими представниками сторін.
За умовами договору гроші, що належить сплатити за автомобіль, ТОВ «Арфа» перелічує на розрахунковий рахунок продавця після закінчення трьох місяців з моменту підписання акта приймання автомобіля.
Пройшло чотири місяці. ТОВ «Лекс» не отримало від покупця гроші і звернулося до суду, зажадавши стягнути з ТОВ «Арфа» суму вартості автомобіля, відсотки за користування чужими коштами і неустойку за прострочення платежу.
Суд кваліфікував угоду купівлі-продажу автомобіля нікчемною, застосував реституцію і зобов'язав ТОВ «Арфа» повернути автомобіль власнику.
Визначте, як закон кваліфікує неузгодженість істотних умов договору, і відповісти, чи може це приводити до недійсності угод. При позитивній відповіді назвіть норми конкретних статей. При негативному, - поясніть, чому.
Назвіть підстави для застосування реституції і дайте відповідь, чи мали вони місце в наведеній ситуації.


ЗАТ «Пегас» і ТОВ «Бухта» укладали договір. Від імені ТОВ діяв генеральний директор Попов І.П., підтвердивши свої повноваження наказом про призначення на посаду та Статутом.
Згодом виявилося, що для ЗАТ «Пегас» укладена угода є значною, а дії генерального директора не схвалені загальними зборами акціонерів, незважаючи на те, що Статут товариства, на підставі якого діяв Попов, містить положення про необхідності такого схвалення.
Дайте поняття значної угоди і вкажіть правові підстави для її визначення.
Назвіть фактичні підстави недійсності угоди, зробленої сторонами приведеної ситуації.
Визначте правові підстави недійсності угоди і терміни, протягом яких може бути задоволена вимога, пов’язана з недійсністю угоди.

ТОВ «Крит» поставило цукровий пісок на адресу роздрібного торговця ПП Балабанова В.І. Відповідно до договору поставки покупець зобов'язаний оплатити товар протягом трьох днів з моменту його одержання. ПП Балабанов товар не оплатив і через два місяці одержав від ТОВ «Крит» претензію, у якій Товариство вимагало перерахувати суму вартості товару, відсотки за користування чужими коштами, неустойку за прострочення платежу і відшкодувати збитки, заподіяні тим, що, одержавши товар, ПП Балабанов два місяці його не оплачував, і користувався тими грішми, що повинний був перерахувати ТОВ «Крит», і тими, котрі одержав від реалізації товару своїм покупцям.
У відповідь на отриману претензію ПП Балабанов оплатив вартість отриманого товару і повідомив ТОВ «Крит», що його вимоги в частині відсотків за користування чужими коштами, неустойки і збитків необґрунтовані, оскільки в договорі нічого не сказано про те, що у випадку затримки платежу за товар ПП Балабанов має перераховувати на адресу постачальника відсотки за користування чужими коштами, неустойку за прострочення платежу і відшкодовувати збитки Товариства. Крім того, ПП Балабанов думає, що перш ніж вимагати відсотки і неустойку, ТОВ «Крит» має довести, що, по-перше, дії ПП заподіяли Товариству збитки, і по-друге, ці збитки є істотними.
Дайте визначення неустойки і вкажіть, які функції вона виконує в сфері цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
Назвіть види неустойки в залежності від основ її встановлення і визначте, про який вид неустойки мова йде в наведеній ситуації. Укажіть, чи маються в Товариства підстави для пред'явлення вимоги про неустойку.
Визначте, як співвідносяться неустойка і збитки, неустойка і відсотки за користування чужими коштами. Дайте відповідь, що підлягає стягненню в наведеній ситуації.


ТОВ «Карамель» направило ТОВ «Солодко» лист, яким просило не пізніше 20 жовтня поточного року поставити у свою адресу 200 тонн цукрового піску. ТОВ «Солодко» відвантажило замовлену кількість цукрового піску 15 жовтня за відвантажувальними реквізитами ТОВ «Карамель», повідомленим у листі.
Одержавши цукровий пісок, ТОВ «Карамель» відмовилося від прийняття товару, указавши, що слідом за листом із проханням про відвантаження піску, подана телеграма про відмову від поставки в зв'язку з тим, що пісок вже отриманий від іншого постачальника. Пізніше з'ясувалося, що подана телеграма ТОВ «Солодко» не отримана, оскільки секретар ТОВ «Карамель» указала неправильну адресу.
Дайте поняття оферти. Складіть лист і телеграму від імені ТОВ «Карамель».
Вирішите, укладений чи ні договір про поставку цукрового піску. При позитивній відповіді вкажіть момент укладання договору; при негативному, поясніть, чому.
Чи має значення для наведеної ситуації дата одержання товару, і чи буде відрізнятися правове регулювання відносин сторін у випадках одержання товару: 
1)19 жовтня;    2) 25 жовтня.


ТОВ «Білий папуга» і ЗАТ «Синій кіт» уклали попередній договір, у якому визначили, що основний договір вони укладуть протягом дев'яти місяців із дня укладання попереднього. Погоджуючи зміст попереднього договору, сторони обговорили, але не відбили в тексті угоди ряд умов, по яких не знайшли єдиного безперечного варіанта і вирішили остаточно домовитися при укладанні основного договору.
Через півроку сторони вирішили продовжити роботу з оформлення договору, але укладання основного договору затягувалося. За місяць до закінчення терміну дії попереднього договору ТОВ «Білий папуга» звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ «Синій кіт» про спонукання до укладання основного договору.
Дайте визначення попереднього й основного договорів і вкажіть, про що повинні домовитися сторони відносин при укладанні попереднього договору.
Визначте характер і правові наслідки дій учасників наведеної ситуації  по укладанню  попереднього договору.
Дайте відповідь, чи маються правові підстави для спонукання до укладання основного договору в наведеній ситуації.

ВАТ «Залізобетон» 03.02.2004 р. уклало договір з ТОВ «Будсервіс» на поставку щомісячно до 03.02.2005 р. бетонних конструкцій для будівництва двох дев’ятиповерхових будинків.
Згідно з вимогами стандартів № 051741 і № 08175, як було обумовлено в договорі, конструкції мають бути виготовлені з цементу міцністю 500 одиниць із застосуванням металевої арматури діаметром 8 мм. У зв'язку з тим, що ВАТ «Залізобетон» одержало від ВАТ «Цемент» цемент міцністю 300 одиниць, а арматуру діаметром 5 мм, воно виготовило конструкції із застосуванням цих компонентів і протягом двох місяців поставляло свою продукцію ТОВ «Будсервіс». Останнє неодноразово повідомляло про те, що конструкції не відповідають вимогам якості, але ВАТ продовжувало поставку саме такої продукції.
У травні 2004 р. ТОВ «Будсервіс» у письмовій формі повідомило постачальника про те, що договір поставки від 03.02.2004 р. воно вважає розірваним і вимагає відшкодування збитків у зв'язку з поставкою недоброякісної продукції на суму 300 000 грн. Постачальник отримав це повідомлення 17.05.2004 р., але згоди на розірвання договору не дав і надіслав ТОВ претензію з зустрічними вимогами про виплату йому пені в розмірі 1000 грн. за несвоєчасну оплату поставленої продукції і шкоду, заподіяну у зв'язку з відмовою прийняти поставлену продукцію на суму 300 000 грн.
Які підстави та порядок розірвання договору поставки?


Відповідно до укладеного договору ТОВ «Люкс» було зобов'язано поставити 17 квітня редакції газети «Ранок» 20 комп'ютерів, за які редакція здійснила попередню оплату за ціною 2 000 грн. за кожний комп'ютер. У договорі сторони передбачили, що за недопоставку сплачує редакції неустойку в розставлених товарів.
14 серпня редакція звернулася в господарський суд з позовом до ТОВ «Люкс» про стягнення з ТОВ усієї перерахованої суми, неустойки за недопоставку товарів і процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 18 квітня по 14 серпня.
21 серпня комп'ютери були поставлені та прийняті редакцією. При розгляді спору в господарському суді ТОВ «Люкс» не визнало позовні вимоги, посилаючись на те, що свої зобов'язання воно виконало.
Чи с підстави для задоволення позовних вимог редакції газети “Ранок”.




ВАТ «Єнакіївське річкове пароплавство» уклало договір оренди з ВАТ «МММ», згідно з яким ВАТ «МММ» зобов'язалося наступного дня після укладення договору передати ВАТ «Єнакіївське річкове пароплавство» в користування на строк 6 місяців за плату в розмірі 20 000 грн. на місяць кондиціонер промисловий потужністю не менш 2000 м3 повітря на годину виробництва Японії або Європейської країни, що був у користуванні не більш одного року. За несвоєчасне передання предмета оренди договором була встановлена неустойка в розмірі 10 000 грн. Кондиціонер ВАТ «МММ» не передало, і ВАТ «Єнакіївське річкове пароплавство» звернулося до суду з вимогою до ВАТ «МММ» про перелечу кондиціонера, відшкодування збитків за прострочення та стягнення обумовленої договором неустойки.
Вирішіть справу.


ТОВ «Мавка» уклало за участю банку АКІБ «Укркамчатбанк» і машинобудівельного заводу договір лізингу, за яким отримало в лізинг строком на 4 роки устаткування для лісопилки. Лісопилку було поставлено і змонтовано представниками заводу. Однак у процесі експлуатації неодноразово виявлялися виробничі дефекти лісопилки, що зробило її подальше використання вкрай невигідним. ТОВ «Мавка» звернулося до заводу з вимогою замінити устаткування, однак завод відмовив, пояснивши, що в даний час устаткування для лісопилок він не виробляє і задовольнити вимоги не має можливості. Тоді ТОВ «Мавка» звернулося до банку з проханням розірвати договір лізингу. Банк, у свою чергу, також відмовив ТОВ «Мавка», вважаючи, що відповідальність за вибір постачальника і всі пов'язані з цим ризики повинен нести лізингоодержувач. При цьому банк заявив, що згоден розірвати договір, якщо йому будуть відшкодовані повна вартість устаткування для лісопилки і неодержані доходи у вигляді платежів за користування лісопилкою. ТОВ «Мавка» така пропозиція не задовольнила, і воно звернулося в суд з позовом про розірвання договору лізингу.
Вирішіть справу.


ВАТ аптека «Здоров'я» запросило для оформлення свого торгового залу художника-дизайнера Савченка. Перед художником було поставлено завдання – оформити вітрини аптеки та її торгового залу для покращення його естетичного вигляду. Оформлення мало здійснюватися з матеріалів та за ескізами Савченка. Строк виконання замовлення становив один місяць. Керівник ВАТ звернувся до юрисконсульта з проханням підготувати відповідний проект договору.
Дайте правову кваліфікацію відносин між художником-дизайнером Савченком і ВАТ аптека «Здоров’я».
Складіть проект договору.


ТОВ «Альфа» (замовник) та ТОВ «Алекс Групп» (підрядник) уклали договір підряду на виконання робіт з поточного ремонту виробничих помешкань. ВАТ «Алекс Групп» виконало роботи, про що був належним чином складений та підписаний сторонами акт. Однак замовник своїх обов’язків з оплати підрядних робіт не виконав.
Протягом якого часу ВАТ «Алекс Групп» може звернутися до суду з позовом про стягненні суми заборгованості із замовника?


ТОВ "Кокос" (замовник) уклало договір підряду із ЗАТ "Стройінвест" (підрядник) на виготовлення турбокомпресора. У встановлений договором термін оплата замовником не була здійснена.
Чи має підрядник право притримувати виготовлений їм турбокомпресор до сплати замовником заборгованості за договором підряду?


Між ТОВ «Спецремонт» і ЗАТ «Колосок» був укладений договір підряду на ремонт приміщень. Після того як ТОВ «Спецремонт» виконало частину робіт, ЗАТ «Колосок» відмовилося від виконання договору й оплатило підряднику фактично виконані роботи. ТОВ «Спецремонт» звернулося з позовом до суду з вимогою оплатити всю роботу, тому що їм були понесені збитки в результаті  неправомірної відмови замовника від договору підряду.
Чи мало право ЗАТ «Колосок» відмовитися від договору підряду?
Яке рішення повинен винести суд?



На адресу трикотажної фабрики залізницею надійшло дві партії товарів. У першій партії, що прибула на станцію призначення на 10 днів пізніше передбаченого триденного терміну доставки, вантаж виявився пошкодженим. У другій партії товару було виявлено недостачу. На підставі комерційних актів, складених при одержанні вантажу, фабрика звернулася до суду і зажадала від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 10178 грн. У судовому засіданні було встановлено, що за перевезення кожної партії вантажу сплачено провізну плату в розмірі 516 грн.
У господарському суді представник залізниці пояснив, що така ситуація виникла у зв'язку з аварією потягу, який перевозив вантаж, тому залізниця має бути звільнена від відповідальності. Крім того, на його думку, слід врахувати, що позивач не подав претензії до залізниці про стягнення завданих збитків.
Чи  підстави для задоволення вимог фабрики? Розгляньте доводи сторін.


З пункту А в пункт Б на адресу книжкової фабрики залізницею відправлено 5 вагонів паперу. При цьому виявилося, що під час транспортування вантаж одного з вагонів було частково пошкоджено внаслідок непереборної сили. На підставі комерційних актів, складених при одержанні вантажу, фабрика звернулася до суду і зажадала від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за пошкодження.
Яке рішення повинен винести суд?


9 вересня 2005 р. вантажовідправником «Х» зі станції Борки Південної залізниці на адресу вантажоодержувача було відвантажено бензин А-95 вагою 89 000 кг. На шляху перевезення цистерна, в якій було відвантажено бензин, з технічних причин була замінена на іншу (з іншим номером) з пломбами, що підтверджено актами загальної форми від 15 вересня 2005 р. при перевірці та видачі вантажу на станції Костянтинівна за накладною встановлено нестачу бензину А-95 у кількості 15 000 кг. При цьому номер пломби на цистерні не відповідав номеру, зазначеному у залізничній накладній, оскільки замість зазначеного фактично цистерна була опломбована за іншим номером. Недостачу бензину та невідповідність номеру пломби було затверджено комерційним актом від 20 вересня 2005 р.
Вантажоодержувач надіслав перевізнику претензію, в якій запропонував перерахувати суму нестачі за пальне. Перевізник претензією відхилив, посилаючись на ст. 111 Статуту залізниць і мотивуючи відмову тим, що вантаж прибув у справній цистерні та під неушкодженими пломбами. Вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми нестачі вантажу, посилаючись на наявність вини перевізника та обґрунтувавши свої вимоги ст. 113-114  Статуту залізниць.
Як вирішити цю справу?


За залізничною накладною на адресу ВАТ «Дніпропаливо» шахтою було відвантажено 70 т вугілля. На проміжній станції «Павлоград» при прийманні вагону було помічено неправомірне завантаження вагону вугіллям, заглиблення в середині вагону. При перевірці маси вантажу була виявлена нестача 3 т вугілля на суму 800 грн., про що був складений комерційний акт від 13 жовтня 2005 р. крім того, в акті про технічний стан вагону було зазначено, що несправність вагону могла виникнути при завантаженні, яке здійснювалося засобами відправника.
Оскільки вантажоодержувач здійснив попередню оплату вугілля, в тому числі й недопоставленого, він звернувся із претензією до відправника та Придніпровської залізниці із вимогою про сплату йому 800 грн. тобто вартості недопоставленого вугілля. Відправник відхилив претензійні вимоги вантажоодержувача, мотивуючи тим, що мали місце порушення терміну складання комерційного акту, оскільки:
1. Вагон прибув на станцію 11 жовтня 2005р., а комерційний акт складено лише 13 жовтня 2005 р., що є порушенням ст.. 129 Статуту залізниць;
2. Термін доставки вантажу було перевищено на шість діб.
Перевізник задовольнив претензійні вимоги наполовину. Не погоджуючись з цим, вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом до відправника та залізниці про відшкодування збитків, що виникли через недостачу вугілля.
Як вирішити справу?


Між ДП “Асоціація дитячого харчування” (резидент Росії) та ТОВ “Кроха” (резидент України) було укладено договір, відповідно до якого ДП „Асоціація дитячого харчування” зобов’язалося поставити продукцію дитячого харчування на суму 500 тис. грн. Догорів було сплачено в призначений строк та у повному обсязі, але продукцію ТОВ „Кроха” було отримано лише через 10 днів після строку поставки. У задоволенні вимоги ТОВ „Кроха” про сплату санкції за порушення строку поставки було відмовлено. ДП „Асоціація дитячого харчування” пояснювало затримку у поставці аварією на залізничній дорозі. ТОВ „Кроха” звернулося до суду. Справу було передано на розгляд в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгівельно-промисловій палаті України.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Чи є вимоги ТОВ „Кроха” обґрунтованими?


АТЗТ „Промінь” (резидент України), яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність з країнами Європи, було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності. В результаті перевірки АТЗТ „Промінь” податковою інспекцією було встановлено, що підприємство має валютний рахунок за межами України, але ним не було надано у встановлений термін інформації в НБУ.
Чи є правомірним притягнення АТЗТ „Промінь” до відповідальності?
Порядок відкриття валютного рахунку за межами України.


Фірма «Гольфстрім» (резидент України) здійснювала торгівлю опалювальними системами німецького виробництва на території України. ТОВ «Тепло» (резидент України), що займається виробництвом та реалізацією аналогічних опалювальних систем та має спеціальну ліцензію (опалювальні системи вітчизняного виробництва), подало позов до суду за незаконні дії фірми «Гольфстрім» (ціна продукції фірми набагато нижча за ціну ТОВ «Тепло»). ТОВ «Тепло звернулося в Антидемпінговий комітет з приводу захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту.
Що передбачає спеціальна ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної діяльності?
Яке рішення повинен винести Антидемпінговий комітет з приводу захисту національного товаровиробника?


ТОВ «Каіс» (резидент України) та «Франчайзінгруп» (резидент Росії) уклали контракт купівлі-продажу комбайнів на суму 500 тис. американських доларів. Гроші було перераховано на валютний рахунок ТОВ «Каіс» через задовільно (4) місяці після митного оформлення товару. В результаті перевірки інспектором валютного відділу податкової інспекції було складено акт, який передбачав відповідальність ТОВ «Каіс» за не здійснення засобів по вимозі заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.
Чи є правомірним акт податкового інспектора?
Який строк сплати заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом?
Яку відповідальність передбачено за порушення строку сплати заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами?


ПП «Спецхолодмонтаж» (резидент України) та Корпорація «Вюрт» (резидент Польщі) уклали міжнародний договір, відповідно до якого Корпорація «Вюрт» повинна була поставити лінії АКБ -102. Сума контракту становила 700 тис. доларів. Продукцію було поставлено в строк, але ПП «Спецхолодмонтаж» висунуло умову провести розрахунки за допомогою векселю. Корпорація «Вюрт» відмовилася від форми розрахунків векселем посилаючись на те, що умови проведення розрахунків векселем не було передбачено укладеним зовнішньоекономічним контрактом.
Дайте правовий аналіз даній ситуації?
Чи є обґрунтованими вимоги ПП «Спецхолодмонтаж»?



Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку був розглянутий статут фондової біржі "Сучасник" яким передбачено, що:
організаційно-правова форма біржі – товариство з обмеженою відповідальністю;
біржа займається організацією укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних від власного імені та за дорученням клієнтів;
займається рекламною діяльністю;
емісією цінних паперів з метою отримання прибутку.
Яким повинно бути рішення ДКЦПФР згідно з діючим законодавством?


Гр. Молотов В.К. за договором здійснив біржову операцію для АТ "Шериф", за що потребував за це винагороду. АТ "Шериф" відмовило у виплаті тому, що цю операцію проводив не гр. Молотов В.К., а за його дорученням гр. Никитюк С.О., з яким АТ "Шериф" і провів розрахунок.
Дайте правову оцінку діям АТ "Шериф". Які права має член товарної біржі? Який статус у гр. Никитюк С.О.? Обґрунтуйте свою відповідь.


Фондова біржа  була заснована у травні 2006р. двадцятьма засновниками, кожний з яких мав 5 відсотків у статутному фонді.
Підприємство "Промінь", яке є членом фондової біржі, неодноразово порушувало ліцензійні умови на фондовому ринку, за що було позбавлено ліцензії на цю діяльність.
Які наслідки тягне за собою це рішення державного органу для підприємства "Промінь"? Які наслідки цей випадок тягне для фондовій біржі? Пояснить відповідь із використанням нормативно-правових актів.


ТОВ "Агротехсервіс" отримало в банку кредит для погашення боргу, перед постачальником продукції ТОВ "Спецтехмонтаж". Кредит був наданий банком шляхом перерахування коштів на спеціально відкритий для цього поточний рахунок позичальника. Наступного дня за ухвалою господарського суду про забезпечення позову ДП "Монтажник" органи Державної виконавчої служби наклали арешт на грошові кошти на всіх рахунках ТОВ "Агротехсервіс". Внаслідок цього надані банком кредитні кошти були заблоковані. Незважаючи на арешт рахунку, банк на підставі платіжного доручення ТОВ "Агротехсервіс" перерахував з цього рахунку всю суму кредиту відповідно до його призначення, визначеного договором.
На запит Державної виконавчої служби банк указав, що під кредитом розуміється позиковий капітал банку в грошовій формі, який передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності. строковості, платності та цільового характеру використання. Останнє означає, що. По-перше, кредит у грошовій формі надано позичальнику в тимчасове користування, відповідно, ці кошти є власністю банку, і на них не може бути звернено стягнення по зобов'язаннях ТОВ " Спецтехмонтаж ", а, по-друге, у разі звернення стягнення на кошти буде порушено по принцип цільового використання наданого кредиту.
Чи є правомірними дії банку?
Назвіть види рахунків, які мають право відкривати суб'єкти господарювання.
Які порушення законодавства характеризують надану ситуацію?


Тагаєв А.А. звернувся в банк "Регіон" з пропозицією укласти договір про відкриття й обслуговування карткового рахунка з видачею платіжної карти Маstег Сагd платіжної системи Еuгореу іпt. Було встановлено, що умовами договору про відкриття й обслуговування карткового рахунка передбачено можливість для клієнта здійснювати розрахунки з використанням платіжної картки тільки в межах залишку коштів на картковому рахунку.
Однак Тагаєвe А.А. було відомо, що умовами платіжної системи Еuгореу іпt. при здійсненні дрібних покупок дозволяється робити розрахунки з використанням платіжної картки без направлення запиту в банк про наявність грошей на рахунку власника картки (без авторизації платежу). Отже, за певних умов можливе виникнення ситуації, коли грошей на рахунку клієнта буде недостатньо для оплати вимоги, яка надійшла до банку. Враховуючи останнє, банк запропонував клієнту відкрити депозитний рахунок й укласти договір застави майнових прав на ці кошти в забезпечення можливих вимог банку, що випливають з договору на відкриття й обслуговування карткового рахунка.
Які умови відкриття та порядок обслуговування карткового рахунку?
Чи є обґрунтованими вимоги банку?


Сабакар Г.І. уклав з банком "Партнер" депозитний договір про розміщення в банку коштів у сумі 25000 грн. на строк І рік під 19,5% річних. Відповідно до умов депозитного договору банк мав право при зменшенні Національним банком України облікової ставки пропорційно зменшити процентну ставку по депозиту. При цьому банк зобов’язаний був повідомити вкладника про зменшення відсоткової ставки за договором шляхом письмового повідомлення. У разі незгоди вкладника йому надавалося право в 10-денний строк з моменту одержання повідомлення або погодитися на зменшення відсоткової ставки, або розірвати депозитний договір і забрати суму внеску та нараховані відсотки.
Через 5 місяців Сабакар Г.І. одержав лист з повідомленням про вручення, в якому банк "Партнер" повідомляв про зменшення відсоткової ставки за договором до 12% річних у зв'язку з відповідною зміною облікової ставки НБУ. У листі також повідомлялося, що в разі, якщо Сабакар Г.І. протягом 10 днів з моменту отримання листа не розірве депозитний договір, буде вважатися, що він згодний зі змінами умов депозитного договору.
Сабакар Г.І. з'явився в банк лише через рік після укладення договору і пред'явив вимогу про повернення його внеску та нарахованих відсотків по ставні 19,5% річних за весь строк дії договору.
Що передбачає депозитний договір про розміщення у банку коштів?
Надайте правовий аналіз дій банку та вкладника.


Товариство "Інтегралфінанс" отримало в Харківському центральному відділенні банку "Партнер" кредит на суму 500 000 грн. строком на 1 рік для закупівлі іноземного устаткування. У рахунок забезпечення повернення кредиту засновник товариства "Інтегралфінанс" надав Харківському центральному відділенню банку "Партнер" у заставу його особистий приміський будинок вартістю, що перевищувала суму кредиту. Через 7 місяців товариство "Інтегралфінанс" запропонувало банку на зміну умов видачі кредиту переоформити їх відносини простим векселем на повну суму боргу і процентів за користування кредитом з оплатою векселя по пред'явленні. Вексель передбачав сплату процентів на вексельну суму. Керуючий Харківським центральним відділенням банку "Партнер", вважаючи, що таким чином банк зможе отримати значно більший прибуток, ніж при попередніх умовах кредиту, у межах наданих йому довіреністю повноважень дав свою згоду, і товариство "Інтегралфінанс" видало на ім'я Харківського центрального відділення банку "Партнер" простий вексель на суму 650 000 грн.
Через 10 місяців з дня видачі банк пред'явив вексель до оплати, однак товариство "Інтегралфінанс" грошей не сплатило, оскільки його фінансовий стан значно погіршився, а все його майно перебувало в податковій заставі. Перед банком постало питання про повернення боргу. Було встановлено, що будинок, обраний як предмет застави, вже продано іншим особам і зараз там мешкає сім'я, яка не має ніякого відношення ні до товариства "Інтегралфінанс", ні до його засновника.
Як слід вирішити справу?


ТОВ "Смарагд" перерахувало ТОВ "Смерека" передплату за лісоматеріали, які планувалося поставити найближчим часом. Однак виявилося, що ТОВ "Смерека" вказані гроші не отримало, це стало приводом для невідвантаження з їх сторони продукції покупцю. Через свій банк ТОВ "Смарагд" дізналося, що банк одержувача зарахував необхідну суму на рахунок ВАТ "Смерека", яке теж було на обслуговуванні в цьому ж банку і банківські реквізити якого відрізнялися від реквізитів ТОВ "Смерека" декількома цифрами. Було також з'ясовано, що таке зарахування коштів відбулося через нечіткість друку номера рахунка ТОВ "Смерека" в паперовій формі платіжного доручення.
ТОВ "Смарагд" звернулося до свого банку з вимогою про повернення коштів, однак отримало відповідь, що ці кошти в банку вже відсутні, а всі дії за договором про розрахунково-касове обслуговування ним були зроблені правильно. Тоді ТОВ "Смарагд" звернулося до банку одержувача з тими ж вимогами і отримало відповідь, що у цьому банку помилково зараховані кошти також відсутні і що цей банк не перебуває з ТОВ "Смарагд" у будь-яких договірних відносинах. Саме тому, на його погляд, усі спірні питання в такому разі слід вирішити з неналежним одержувачем у порядку позовного провадження.
Зробіть правовий аналіз ситуації.
Розкрийте порядок повернення коштів, відправлених на невірний рахунок.



Пані Здор П.І. замовила в ТОВ „Навігатор” 4 вікна з оливами, підвіконням та москітними сітками. Було складено відповідний договір. Термін виконання замовлення складав 1 місяць починаючи з дня сплати замовлення. Здор П.І. сплатила суму договору 18.09.06 року. 17.10.06 року їй зателефонували з ТОВ „Навігатор” і попрохали відстрочки виконання замовлення на тиждень на яку вона погодилася. 24.10.06 вікна було встановлено з усіма комплектуючими відповідно до замовлення. Але наступної доби, коли Здор П.І. мила вікна вона знайшла дефекти скла під наклеєними до скла відмітками відділу технічного контролю. 26.10.06 року вона звернулася до ТОВ „Навігатор” з вимогою замінити вікна неналежної якості. ТОВ „Навігатор” відмовилося проводити заміну.
Куди повинна звернутися п. Здор П.І. для захисту своїх прав?
Які має права споживач у разі придбання їм товару неналежної якості?
Яку відповідальність несе ТОВ „Навігатор” за реалізацію недоброякісної продукції?



ДП „Консультант” займається аудиторською діяльністю. В результаті зустрічної перевірки (з 12.08.06 року по 20.09.06 року) його діяльності податковою інспекцією було виявлено наступні порушення: строк дії ліцензії на надання аудиторських послуг закінчився у квітні 2006 року; неналежне оформлення договорів про надання послуг (відсутність реєстраційного номеру та строку дії договору, підпис замовника на деяких договорах відсутній). Податковим інспектором було складено відповідний акт. Директор ДП „Консультант” заперечував правомірність акту, мотивуючи це тим, що податкові інспектори перевищили свою компетенцію при проведенні зустрічної перевірки та не надали розпорядження на проведення перевірки.
Дайте правовий аналіз ситуації.


Пан Болотов К.С. звернувся до Товариства захисту прав споживачів зі скаргою, що 4.10.06 року після вечері в кафе „Рай” він відчув гострий біль у животі і звернувся до лікарні, де констатували наявність харчового отруєння, про що є письмове підтвердження.
Які має права п. Болотов К.С.?
Які документи необхідно надати для захисту прав споживачів у Товаристві захисту прав споживачів?
Яку відповідальність несе адміністрація кафе „Рай” за спричинення шкоди здоров’ю людини?


В ході відпрацювання Центрального ринку Харкова робітниками відділу боротьби з економічними злочинами Ленінського райвідділу був затриманий громадянин Іваненко В.П., що здійснював обмінні операції з валютою з рук. Валютні цінності в Іваненка В.П. були конфісковані та було накладено штраф у розмірі 510 грн. Іваненко В.П. погодився з накладенням штрафу, але заявив, що валютні цінності є його власністю і не підлягають конфіскації. Іваненко В.П. подав позов до суду на дії робітників міліції.
Хто правий у наведеній ситуації?
Як повинен вирішити справу суд?



Податкова інспекція Київського району в урахування частини заборгованості по сплаті податку на прибуток і податку на додану вартість отримала від АТВТ „Промхолдінг” будівлю цеху №1 за договором відчуження. Будівлю не було проведено по балансовому обліку. Через рік АТВТ „Промхолдінг” продає цілісний майновий комплекс до складу якого входить будівля цеху №1 СУВП „Тіса”. Податкова інспекція подає позов до суду на нового власника будівлі цеху №1 з вимогою визнати договір купівлі-продажу недійсним. СУВП „Тіса” відмовилося виступати відповідачем у суді тому, що вважає дій податкової інспекції незаконними.
Хто правий у даній ситуації?
Які порушення законодавства характеризують надану ситуацію?


Під час перевірки фінансово-господарської діяльності магазину солодощів службовці податкової інспекції склали акт про протиправне здійснення торговельної діяльності без отримання торгового патенту та наклали штраф. Представник дирекції магазину оскаржив вказане рішення у суді, мотивуючи свій позов тим, що продаж солодощів вітчизняного виробництва не підлягає патентуванню.
Яке рішення повинен винести суд?


Приватне підприємство “Круз” звернулося 10.09.2003 р. телефаксом до ХТЗ з пропозицією придбати комплектуючі деталі до тракторів й проханням повідомить про ціну та номер поточного рахунку в банку. Завод 26.09. 2003 р. повідомив номер рахунку і дав згоду на продаж товару за умови передоплати. В той же день ПП “Круз” перерахувало належну суму та відправило машину за товаром. На складі готової продукції представнику ПП “Круз” відмовили  у відвантаженні деталей через їх відсутність та призупинення виробництва через відсутність поставок сировини постачальниками. ПП “Круз” висунуло заводу претензію, в якій наполягало на виконанні умов договору та відшкодуванні транспортних витрат. Завод відхилив претензію, вказавши, що передоплата  це тільки умова укладення договору, а ПП “Круз” необхідно надіслати свого уповноваженого представника для укладення договору. ПП “Круз” звернулося з позовом до господарського суду.  Чи буде позов задоволено?


ТОВ “Промінь” здало фабриці під склад приміщення, що знаходилось на першому поверсі виробничої будівлі, строком на 7 років. Договір був укладений в письмовій формі. Через 6 років будівля була передана верстатобудівельному заводу, який відразу її зарахував на свій баланс і жадав розірвання договору оренди з фабрикою, посилаючись на те, що орендоване фабрикою приміщення колись було спортивною залою і необхідне заводу для використання за своїм призначенням. Фабрика відмовилася звільнити приміщення  і верстатобудівельний завод звернувся з позовом до господарського суду.
Яким має бути рішення господарського суду?


КРС у ході перевірки вищого навчального закладу виявила, ліцензію, строк дії якої скінчився. За виявленим порушенням ревізори склали відповідний акт. Ректорат не погодився з цим актом, заявивши, що умови надання освітніх послуг не змінилися, тому ліцензійні умови ВУЗ не порушував.
Хто правий у цій ситуації?
Які наслідки такого порушення?


Працівники КРС згідно з постановою прокуратури провели перевірку фінансової та господарської діяльності ВАТ "Кураж". В результаті перевірки було складено акт, у якому стверджувалося, що ВАТ "Кураж" недоплатило 35 750 грн. акцизного збору та 8542 грн. ПДВ. Виявивши порушення, КРС прийняла рішення про застосування фінансових санкцій.
Чи правомірні дії КРС?


2 коментарі:

  1. Дві особи юридична та фізична уклали установчий договір про заснування відкритого акціонерного товариства і здійснили необхідні для проведення підписки на акції дії: зареєстрували в ДКЦПФБ інформацію про підписку на акції, опублікували відповідне оголошення про проведення підписки і провели останню. Однак після закінчення строку підписки виявилося, що підпискою покрито лише 57% запропонованих акцій.

    Які наслідки таких результатів підписки?
    Чи можна продовжити термін підписки?

    ВідповістиВидалити
  2. Дві особи  юридична та фізична  уклали установчий договір про заснування відкритого акціонерного товариства і здійснили необхідні для проведення підписки на акції дії: зареєстрували в ДКЦПФБ інформацію про підписку на акції, опублікували відповідне оголошення про проведення підписки і провели останню. Однак після закінчення строку підписки виявилося, що підпискою покрито лише 57% запропонованих акцій.
    Які наслідки таких результатів підписки?
    Чи можна продовжити термін підписки?

    ВідповістиВидалити