Задачі з господарського права (3)

Задачі з господарського права 

Державне підприємство «Хлібресурс», яке відповідно до закону є виконавцем державного замовлення і яке має технічні можливості його виконання, необгрунтовано відмовилось від укладення контракту на поставку продукції для державних потреб. Державний замовник звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з виконавця передбаченого законом штрафу у розмірі подвійної вартості контракту за необгрунтовану відмову від його виконання.

 Яке рішення має винести господарський суд ?

 Чи передбачена законом відповідальність за необгрунтовану відмову від укладення державного контракту?

 Які обсяги та умови настання зазначеної відповідальності?

Між приватним АТ «Пірс» та державним замовником було укладено Контракт на поставку продукції для державних потреб. Приватне АТ «Пірс» виконало умови Контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність по­ставити продукцію. Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. Приватне АТ «Пірс» реалізувало виготовлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовникові про відшкодування завданих збитків, у тому числі неотриманого очікуваного прибутку. У відповіді на претензію державний замовник відмовив у задоволенні претензійних вимог на тій підставі, що приватне АТ «Пірс» реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об'єктивно мало можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що зафіксована у Контракті. Приватне АТ «Пірс» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків з державного замовника.

 Яке рішення має постановити господарський суд?

 Які вимоги у наведеному випадку має заявити Приватне А Т «Пірс» ?

 Яка відповідальність державного замовника за відмову від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб, встановлена законодавством?

Громадянин України Петренко В.П. безпосередньо здійснює систематичну (протягом двох років) на власний ризик діяльність по наданню посередницьких послуг у сфері торгівлі (пошук потенційних оптових покупців та продавців) з метою отримання прибутку. Проте Петренко В.П. не зареєструвався як підприємець, оскільки він вважає таку діяльність додатковою до роботи на державному підприємстві, яке несистематично сплачує заробітну плату і змушує працівників шукати додаткові джерела доходів, аби забезпечити своїм сім’ям більш-менш достойні умови життя.

Чи є Петренко В.П. суб'єктом господарських правовідносин? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.

За яких умов фізична особа набуває статусу суб 'єкта господарських правовідносин?

Дайте оцінку діям Петренка В П.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Допомога”, формальними засновниками якого є пенсіонер Дроздов К.М. та ветеран Великої Вітчизняної війни Сидоренко В.Н., передбачені такі види діяльності:         торгівельна         діяльність;

посередницька діяльність у сфері оптової торгівлі; надання всіх видів рекламних послуг; постачання природного та скрапленого газу; надання туристичних послуг; виробництво, передача та постачання електроенергії; виплата та доставка пенсій; маркетингові послуги; грошова допомога малозабезпеченим громадянам.

Чи всі із зазначених видів діяльності можуть здійснюватись зазначеним ТОВ? Відповідаючи на це питання, пошліться на відповідні положення чинного законодавства України.

Чи є підстави для відмови у державній реєстрації ТОВ «Допомога»?

За яких умов таке товариство могло б почати своє функціонування щодо здійснення всіх зазначених в статуті видів діяльності?

ЗАТ “НДІгазбуд” у зв'язку із зміною місцезнаходження, зафіксованого у статуті, подало до державного реєстратора документи для його перереєстрації. Державний реєстратор відмовив вищевказаному ЗАТ в перереєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що підстави для перереєстрації відсутні, оскільки заявник змінює місцезнаходження в межах одного адміністративного району.

Чи правомірна відмова державного реєстратора?

Яким нормативно-правовим актом регулюється порядок державної реєстрації та перереєстрації?

В яких випадках здійснюється перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності?

Дайте оцінку діям державного реєстратора.

Четверо громадян України віком від 16 до 25 років вирішили створити підприємницьку організацію для спільного здійснення за безпосередньої трудової участі кожного з них ремонтно-будівельних робіт в приватному житловому фонді. Один із цих громадян пообіцяв внести 100 грн., інший - надати свою невеличку майстерню площею 10 кв.м. для облаштування офісу; решта - не могла запропонувати нічого, крім своєї праці. Відтак постало питання про вибір організаційно-правової форми підприємницької організації, яка б відповідала таким ознакам:

 відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру статутного фонду;

 участь усіх учасників організації у веденні справ останньої, але при наявності виконавчого органу (директора), який міг би контролюватися обраним учасниками ревізором;

 демократичні засади вирішення основних питань діяльності організації за принципом: кожний учасник має лише один голос незалежно вій його майнової участі в організації;

 розподіл чистого прибутку організації насамперед в залежності від трудової участі, а потім - майнової;

 обмежений характер майнової відповідальності учасників організації у разі недостатності (відсутності) у останньої необхідного для покриття заборгованості майна (коштів).

Яку організаційно-правову форму підприємницької організації Ви можете порекомендувати? Обґрунтуйте свої рекомендації.

У державного підприємства виникла необхідність створити допоміжні виробництва. Його директор і головний інженер вважали, що це можна зробити лише шляхом створення малих підприємств, закріпивши за ними частину майна державного підприємства на праві користування. Начальник юридичного відділу категорично заперечував проти цього, пропонуючи надати цим виробництвам статус відокремлених підрозділів підприємства з правом укладати від імені підприємства договори на реалізацію виробленої продукції і матеріально-технічне забезпечення цих виробництв.

Розв ’яжіть цей спір на підставі норм чинного законодавства.

Які права має державне підприємство щодо використання закріпленого за ним державного майна?

Які питання мають погоджуватися державним підприємством з органом, до сфери управління якого воно входить?

Майно державного підприємства “Спецбуд” належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник підприємства вирішив передати у власність одного з постачальників ДП “Спецбуд” одну з вантажівок, закріплених за цим підприємством.

Чи правомірне таке рішення керівника ДП “Спецбуд”? Обґрунтуйте свою відповідь.

ТОВ “Автоматика” відповідно до укладеного договору отримало в оренду цілісний майновий комплекс одного із структурних підрозділів казенного підприємства “Надра”. За позовом прокурора договір оренди між зазначеними підприємствами рішенням господарського суду було визнано недійсним.

Чи вправі казенне підприємство укладати договір оренди цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу?

Яким нормативно-правовими актами регулюються відносини щодо оренди державного майна?

В чому полягає особливість майнових повноважень казенного підприємства та правового титулу його майна?

Троє громадян вирішили створити господарське товариство, яке б характеризувалося:

 незначними вимогами до розміру статутного фонду (капіталу);

 незначним ризиком для учасників товариства у разі негараздів в його діяльності;

 обмеженим рухом учасників;

 можливістю формування виконавчого органу не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників.

Якому виду господарських товариств відповідають ці ознаки? Які дії мають виконати засновники для реалізації свого задуму?

Повне товариство “Доренко і К” у встановленому порядку було визнане банкрутом. Майна товариства не вистачило для покриття його заборгованості, яка становила 210 тис. грн. (активи товариства - всього 123 тис. грн.). Призначений господарським судом ліквідатор повідомив кредиторів про неможливість задоволення їх вимог повною мірою через брак коштів/майна у банкрута. Проте кредиторів таке повідомлення не задовольнило, оскільки вони вважали, що борг товариства має бути покритий повністю за рахунок майна його учасників. Своєю чергою, учасники товариства (їх було троє) погоджувалися покрити борг, що залишився непокритим вартістю активів товариства, лише частково - в межах сплачених ними часток - відповідно 50 тис. грн., 79 тис. грн. і 7500 грн.

Якими характерними рисами відрізняється повне товариство від решти господарських товариств?

В якому обсязі несуть відповідальність за зобов ’язаннями ПТ: А) саме товариство, Б) його учасники?

Чи обґрунтованими є заперечення учасників товариства?

Чи можуть борги товариства на вимогу його кредиторів бути стягнені з одного учасника, який за інформацією кредиторів володіє крупним підприємством та має кілька рахунків в банках, в т.ч. іноземних?

Як має бути розв’язана ця ситуація з врахуванням вимог закону щодо обсягу та характеру відповідальності учасників ПТ?

При створенні повного товариства один з його засновників наполягав на включення до засновницького договору положення про звільнення його від обмежень на користь товариства з огляду на те, що він відмовляється від участі в управлінні справами на користь трьох інших учасників.

Як здійснюється ведення справ повного товариства?

Які обмеження на користь товариства встановлюються законом?

Чи правомірна вимога одного із засновників про звільнення його від обмежень на користь товариства з огляду на його добровільне усунення від ведення справ товариства?

При створення командитного товариства двома його засновниками (громадянином Бойко та громадянином Потапенко), перший з яких мав бути повним учасником КТ, а другий - вкладником, уклали засновницький договір КТ, в якому закріпили його назву “Командитне товариство Бойко і Потапенко” та передбачили частки учасників в складеному майні товариства: Бойко 35%, Потапенко 75%.

Яка різниця в правовому статусі повних учасників КТ та вкладників?

Чи відповідає вимогам закону положення укладеного між майбутніми повним учасником КТ та вкладником КТ засновницького договору?

Які наслідки включення імені вкладника до фірмової назви КТ?

Чи встановлює закон співвідношення між часткою (сукупною часткою) повного учасника (учасників) та вкладника (вкладників)?

Як доцільно вчинити за даної ситуації, аби процес заснування КТ відповідав вимогам закону?

За результатами діяльності акціонерного товариства за рік було отримано 400 тис. гривень прибутку. Яким чином він має бути використаний, якщо:

розмір резервного фонду товариства сформований лише наполовину і становить 10тис.;

статутом товариства передбачено щорічні відрахування до фондів: матеріального заохочення (в розмірі 30 тис. грн.), інноваційного (в розмірі 60 тис. грн.)?

Яка частина прибутку може бути використана на виплату дивідендів?

Який порядок виплати дивідендів?

Чи правомірним буде прийняття рішення загальними зборами АТ про спрямування всього прибутку на поповнення фондів товариства?

Акціонер приватного акціонерного товариства «Омега» продав належні йому акції своєму приятелеві. Засновники цього товариства звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що договором про заснування товариства була передбачена заборона відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства та його акціонерів, які мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються.

Яке рішення має винести суд? Обґрунтуйте свою відповідь.

Дайте оцінку згаданим положенням договору про заснування ПрАТ «Омега».

В чому полягає різниця у правовому статусі (правах та обов’язках) акціонерів публічного АТ та приватного АТ?

Чи відрізняються своїм правовим режимом акції ПАТ від акцій ПрАТ?

Акціонери ПАТ «Агроінвест», що в сукупності володіють 8,5 відсотками акцій, поставили перед спостережною/наглядовою радою товариства вимогу про скликання у грудні поточного року позачергових загальних зборів акціонерів у зв’язку із прийняттям правлінням акціонерного товариства рішення, що суперечить інтересам акціонерів і виходить за межі компетенції правління. Наглядова рада відмовилася виконати цю вимоги, посилаючись на недоцільність такого кроку у зв’язку із запланованими на березень наступного року черговими загальними зборами акціонерів.

Чи можуть акціонери-ініціатори проведення позачергових зборів скликати такі збори самі?

Якими правами наділено меншість в акціонерному товаристві щодо управління справами товариства?

Який Ви можете запропонувати вихід з цієї ситуації?

Засновуючи товариство з додатковою відповідальністю три особи (двоє громадян і товариство з обмеженою відповідальністю) уклали договір про заснування ТДВ, в якому передбачили, що засновники-громадяни мають нести додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства у подвійному розміру до їх вкладів, а ТОВ - в потрійному - як своєрідну плату за призначення представника ТОВ директором ТДВ, який не може бути відкликаний зборами учасників ТДВ ні за яких умов.

Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус ТДВ?

Які характерні ознаки притаманні ТДВ відповідно до закону?

Чи є правомірним включення до договору про заснування ТДВ вищезгаданих положень про відповідальність учасників товариства?

В якому порядку здійснюється управління ТДВ і формування його органів, в т.ч. виконавчого?

Дайте оцінки дій засновників та вищезгаданих положень укладеного ними договору.

Чи є укладений засновниками договір установчим документом ТДВ?

Городянин Мельников А.М. після досягнення пенсійного віку вирішив переїхати до села, в якому колись проживала його мати і залишила йому в спадок хату з присадибною ділянкою 25 соток, і заснувати фермерське господарство з вирощування екзотичних для України страусів та реалізації їх м’яса та яєць, які характеризуються дієтичними властивостями.

Чи має право гр-н Мельников А.М. заснувати фермерське господарство?

Яким нормативно-правовим актом визначається правовий статус фермерського господарства та порядок його створення?

Які умови є необхідними для заснування фермерського господарства?

В якому порядку здійснюється його державна реєстрація?

Чи може існувати фермерське господарство у складі однієї особи?

Двоє громадян вирішили скористатися послугами кредитної спілки “Добробут” з метою отримання кредиту для ремонту житла, отримавши відповідну інформацію з реклами, розміщеної в потязі метрополітену.

Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус кредитних спілок?

Чи мають кредитні спілки право надавати кредити будь-яким громадянам, які звертаються до них з відповідним проханням?

Яким особам і за яких умов кредитні спілки вправі надавати кредити?

За допомогою яких механізмів кредитні спілки забезпечують повернення кредитів та відсотків за користування ними?

Чи є кредитні спілки прибутковими організаціями?

Релігійна організація прийняла рішення про створення підприємства з виробництва релігійної атрибутики - як для власних потреб, так і для продажу прихожанам і всім бажаючим.

Чи закріплює законодавство спеціальні вимоги до підприємств релігійних та інших неприбуткових організацій?

В якій організаційно-правовій формі може бути створене таке підприємство?

Який правовий режим майна є, на Вашу думку, найбільш прийнятним для такого підприємства? Обґрунтуйте свою відповідь.

Будівельні підприємства, що утворилися в процесі приватизації одного будівельного тресту (1992 р.), врахувавши досвід самостійного функціонування і проблеми пошуку суміжників, вирішили створити господарське об’єднання, яке б, з одного боку, дозволяло їм координувати найбільш важливі питання основної діяльності з делегуванням відповідних повноважень об’єднанню, а, з другого боку - зберігало б за ними значний рівень самостійності.

Які види (форми) об’єднань за ступенем централізації управлінських повноважень закріплені чинним законодавством?

Яка форма (вид) об’єднання найбільш відповідає меті засновників і чому?

В якому порядку має створюватися таке об ’єднання?

Чотири промислові підприємства колективної форми власності, які відчували брак у грошових коштах на виробництво нової продукції, разом з комерційним банком утворили концерн. Відповідно до статуту концерну, затвердженого всіма учасниками, фінансування діяльності учасників здійснює банк, представнику якого належить 51% голосів у зборах учасників об’єднання та виконавчому органі останнього. Статутом також було передбачено право банку накладати вето на вихід учасників з концерну.

Чи правомірна ця умова статуту? Обґрунтуйте свою відповідь.

До якого виду об ’єднань належить зазначений концерн?

Чи передбачає закон право виходу з такого об ’єднання?

Який порядок виходу учасника з добровільного об ’єднання?

Чим відрізняються добровільні господарські об ’єднання від державних?

У 2007 р. було створено і зареєстровано у встановленому порядку мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

У 2010 р. у підприємства виникла необхідність внести зміни в установчі документи, пов'язані зі зміною юридичної адреси, прийняттям до складу засновників нових осіб і вибуттям частини старих засновників. Було зібрано всі необхідні документи і подано для реєстрації змін. Однак районна держадміністрація відмовила у прийомі документів. При цьому відмова мотивувалася так: необхідно збільшити статутний фонд до 9375 грн.; необхідно перейменувати мале підприємство у спільне підприємство з іноземними інвестиціями, оскільки серед нових учасників є громадянин Італії; необхідна довідка паспортних органів, що підтверджує легальність перебування іноземця на території України.

Чи можна вважати відмову районної держадміністрації зареєструвати вищевказані зміни в установчі документи обґрунтованою, а мотивування відмови — таким, що відповідає чинному законодавству?

Відділення українського державно-суспільного фонду боротьби зі злочинністю надіслало фірмі № лист, у якому містилося посилання на розпорядження обласної держадміністрації "Про додаткові заходи щодо поліпшення обліку юридичних осіб області", де наказується пройти так звану паспортизацію юридичних осіб області.

Для забезпечення зазначених заходів у масштабі області, як було зазначено далі у листі, фірма повинна до 03.02.2004 р. заповнити анкету, подати оригінали документів і оплатити 100 грн. на рахунок третьої особи — МП.

У листі також було зазначено, що на базі отриманих даних після проведення паспортизації всіх юридичних осіб області буде виданий рекламно-інформаційний довідник, а також забезпечене включення інформації про види діяльності фірми в міжнародну комп'ютерну мережу "Інтернет".

Чи правомірні вимоги, названі у листі?

Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом.

Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство?

В яких випадках боржник зобов ’язаний ініціювати справу про банкрутство?

Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство?

За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?

ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.

Чи правомірні дії господарського суду?

За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?

Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?

За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.

Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?

Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?

У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?

Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?

Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?

Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.

Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?

Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?

Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?

Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Свічадо” ухвалою суду був призначений розпорядник майном боржника підприємець Попов В.С, який мав ліцензію арбітражного керуючого і чия кандидатура була запропонована кредиторами. Проте боржник заперечував проти цієї кандидатури, вважаючи Попова В.С. заінтересованою особою (за рік до цього між боржником і Поповим В.С. були встановлені договірні відносини щодо спільного здійснення одного інвестиційного проекту, який досі не завершений, але Попов

В.С. відступив свою частку в проекті своєму синові, коли дізнався про намір кредиторів ініціювати справу про банкрутство ТОВ “Свічадо”).

Які вимоги ставляться до розпорядника майном боржника?

З якою метою запроваджується процедура розпорядження майном боржника?

Які функції та повноваження розпорядника майном боржника?

Чи має право боржник за даних обставин наполягати на заміні розпорядника майна?

Після публікації повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Бриз”, що спеціалізувалося на виробництві копченостей з риби та м’яса, до господарського суду були подані заяви не лише від кредиторів боржника, але й від двох інвесторів, які бажали спільно взяти участь у санації боржника за умови його перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю і отримання значної (від 30 до 50%) частки в його статутному фонді - як компенсацію в ліквідації заборгованості боржника протягом одного року після запровадження процедури санації.

Які умови запровадження процедури санації?

В чому полягає роль кредиторів при запровадженні цієї процедури?

На який термін запроваджується санація?

Які наслідки неефективності процедури санації?

В процесі провадження справи про банкрутство ПАТ “Бучанський завод металоконструкцій” після того, як неефективною виявилася процедура санації і відповідно - не був затверджений звіт керуючого санацією, кредитори виявили ініціативу щодо укладення мирової угоди з боржником за умови, якщо він (боржник) погодиться з їх вимогами щодо змісту угоди та строків виконання зобов’язань. Боржник не заперечував, бажаючи уникнути (або хоча відкласти на будь-який термін) визнання його банкрутом.

З якою метою укладається мирова угода у справі про банкрутство?

Які вимоги ставляться до змісту, форми та затвердження мирової угоди?

На якій стадії провадження у справі про банкрутство може бути укладена мирова угода?

Які підстави визнання мирової угоди недійсною?

Чи може бути розірвана мирова угода? Якщо так, то з яких підстав і з якими наслідками для боржника?

У зв’язку з неефективністю процедури розпорядження майном боржника та через відсутність підстав для запровадження процедури санації або укладення мирової угоди у справі про банкрутство Приватного підприємства “Роса” була винесена постанова про визнання цього підприємства-боржника банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури. Ліквідатором був призначена особа, яка виконувала функції розпорядника майном боржника.

Які функції ліквідатора?

В якому порядку створюється ліквідаційна комісія?

В яких випадках і в якому порядку ліквідатор здійснює продаж майна банкрута?

За рахунок яких активів формується ліквідаційна маса?

Які дії свідчать про завершення ліквідаційної процедури?

Чи є обов ’язковою складовою ліквідаційної процедури ліквідація банкрута як суб ’єкта підприємництва? Обґрунтуйте свою відповідь.

Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів - лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).

За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?

Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що

(а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні;

(б) другий - володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби;

третій - мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?

Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб ’єктів господарювання?

Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?

Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства - право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?

Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?

В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?

Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?

На загальних зборах акціонерів ПрАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах - праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ПрАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ПрАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.

Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?

Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?

В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?

Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?

Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду строком добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибуль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. Внаслідок цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід - 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату - для власних потреб.

Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень в неробочий для установи час)?

Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном?

Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ?

Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна? 

Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові.

На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства?

Яким чином кредитору можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов’язань?

Публічному АТ "НДІ Продпроект" було відмовлено в купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу підприємства "Укрпродбуд" на тій підставі, що 25 відсотків статутного фонду публічного АТ належить державі.

 Чи правомірна зазначена відмова ?

 Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно з чинним законодавством України ?

Комунальне підприємство "Мисливець" проявило ініціативу щодо приватизації майнового комплексу по виготовленню шкіряних виробів, однак йому було відмовлено на тій підставі, що підприємства по виробництву шкіряних виробів не підлягають приватизації.

 Чи правомірна відмова в приватизації?

 Які об'єкти, згідно з законодавством України, не можуть бути приватизовані ?

 Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації?

Районна рада прийняла рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства "Деревопереробка", проте регіональним відділенням Фонду дер­жавного майна їй було відмовлено у приватизації зазначеного об'єкта.

 Чи правомірна відмова регіонального відділення фонду держмайна України?

 Хто може бути покупцями та продавцями об'єктів малої приватизації?

 Чи встановлений законом перелік об'єктів малої приватизації?

 Які обмеження встановлені законом щодо осіб, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації?

Після затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації, регіональне відділення Фонду держмайна України через телеефір зробило повідомлення про перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також надіслало письмові пропозиції щодо приватизації потенційним покупцям.

 Чи не порушило регіональне відділення Фонду держмайна України чинне законодавство ?

 Який порядок встановлено щодо продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу? 

Під час продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні ТОВ "Інвест" запропонувало найвищу ціну, а приватне АТ "Крок" — найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Виходячи з того, що продукція, яку пропонувало випускати на приватизованому підприємстві приване АТ "Крок", має надзвичайний попит та задовольняє суспільні потреби, рішенням конкурсної комісії переможцем було визначено приватне АТ "Крок".

 Чи правомірне рішення конкурсної комісії?

 Хто визначається переможцем за конкурсом, а хто за аукціоном?

 Який порядок проведення конкурсу та аукціону?

Об'єктом приватизації було визначено цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по виготовленню трикотажних виробів.

 Чи правомірне зазначене рішення?

 Чи може бути об'єктом приватизації цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по виготовленню трикотажних виробів?

 Що є об'єктом приватизації у зазначеному випадку? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.

Приватизація майна державного підприємства "Сніданок", яке є підприємством харчової промисловості та переробляє сільськогосподарську сировину, була здійснена шляхом перетворення його у ТОВ "Смачний сніданок". Однак, незважаючи на схожу назву, приватизоване підприємство змінило профільність та технологічну єдність виробництва.

Чи правомірні дії приватизованого підприємства?

Які способи приватизації майна в агропромисловому комплексі?

Акціонер приватного акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ПрАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі- продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ПрАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера - Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ПАТ, який був конкурентом ПрАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація, що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу.

Чи є у Доренка В.Л. зобов’язання перед ПрАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов ’язань. Дайте оцінку положенням ч. 3 ст. 81 ГК України з точки зору зобов ’язань акціонера ПрАТ щодо відчуження належних йому акцій.

Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов ’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію ?

Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов ’язані будуть вчинити брати Доренко?

ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту.

Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов ’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання?

Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту?

Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно - укладення державного контракту?

Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально- комунальних зобов’язань - участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній - виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста.

Чи відповідає вимогам закону рішення міськради?

Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов ’язань?

В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов ’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов ’язаннями?

Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту.

В чому полягає специфіка державного контракту?

За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання?

Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

ПАТ «Верстатбуд»дало оголошення в місцеву газету про продаж партії верстатів, від яких відмовився їх замовник, за ціною 53 тис. грн. за один верстат (в газеті зазначалося, що ціна є чинною протягом одного місяці від дня публікації, а верстати можуть бути продані цілою партією чи в будь-якій меншій кількості). Через два тижні 1111 «Торез» звернулося до ПАТ, маючи намір купити три верстати за вказаною в публікації ціною. Проте представник ПАТ заявив, що вони чекають більш вигідних покупців, які могли б купити або всю партію, або заплатити вищу ціну, ніж була зазначена в публікації.

Чи правомірна відмова представника ПАТ «Верстатбуд»?

Чи свідчить публікація повідомлення про продаж партії верстатів про наявність публічної оферти і відповідно - публічного договору?

Яким в даному випадку має діяти ПП «Торез» з метою захисту своїх прав та законних інтересів?

Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості.

Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало.

Чи є цей договір чинним?

Які умови договору є істотними?

Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов?

Чи є правомірними вимоги ПП «А»?

Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства.

Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.

За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.

Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР - Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.

Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?

Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?

За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?

Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?

Розв ’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ПАТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ПАТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.

Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.

Який вид відносин склався в даному випадку між ПАТ і ДКЦПФР?

Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?

Чи може ВАТ оскаржити рішення ДКЦПФР?

Наскільки реальні можливості ПАТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси ПАТ законними?

АТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. - як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва - наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.

Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?

Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність ?

Які межі господарсько-правової відповідальності?

Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?

 До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство "Комбінат благоустрою".

Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.

Кваліфікуйте дії комунального підприємства.

 Договором про спільну діяльність між морським торговим портом і акціонерним товариством "М-С" останньому було надано виключне право на виконання транспортно- експедиційних послуг.

За умовами цього договору про спільну діяльність інші експедитори змушені були укладати: угоди з "М-С" щодо забезпечення транспортно-експедиційних послуг у морському торговому порту, а також виплачувати "М-С" винагороду за надані послуги у розмірі трьох відсотків від акордної ставки порту за кожну тонну переробленого вантажу.

Кваліфікуйте дії морського торгового порту і "М-С".

 Антимонопольний комітет України встановив, що договором про спільну діяльність між управлінням залізниці та страховою компанією "Т.-Гарантія" управління надало цій страховій компанії виключні права страхування всіх вантажів, туристів і багажу, що перевозяться залізничним транспортом, можливість створення у відділеннях залізниці своїх філій, оренди приміщень на пільгових умовах.

До того ж, управління залізниці було одним із співзасновників товариства "Т-Гарантія". Внаслідок зазначеної угоди товариство "Т-Гарантія" одержало значні переваги перед конкурентами, що призвело до монополізації регіонального ринку страхових послуг на залізниці, незважаючи на те, що на ринку працює багато страхових компаній.

Кваліфікуйте дії управління залізниці і "Т-Гарантія". Які санкції можуть бути застосовані до них?

 Постановою мера міста N. місцевим податком на перепродаж автомобілів оподатковувалися всі підприємства, за винятком державних і споживчої кооперації.

Кваліфікуйте дії мера.

 До територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою звернулось АП "Солеварний завод". У ній вказувалося, що під час укладання договорів постачання очищеного розсолу публічне АТ "Содовий завод" нав'язує додаткові послуги з перерахування коштів на реконструкцію розсолопромислу, що не стосуються предмета договору. Встановлюючи додаткові вимоги, відповідач ухиляється від укладення договору на постачання очищеного розсолу в наступному році.

Територіальним відділенням було визнано, що публічне АТ "Содовий завод" займає монопольне становище на регіональному ринку розсолу очищеного. У ході розслідування справи підтвердилися факти, зазначені в заяві.

Кваліфікуйте дії відповідача. Які санкції можуть бути застосовані до правопорушника?

 Цукровий завод займає монопольне становище на регіональному ринку надання послуг щодо заготівлі і переробки цукрового буряку сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 67 договорів із сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70% продукції одержує господарство, а 30% залишається заводу як оплата за переробку сировини. Із фермерськими господарствами було укладено 185 договорів на умовах, що 65% продукції одержує господарство, а 35% залишається в розпорядженні заводу.

Чи порушив завод законодавство про захист економічної конкуренції?

 До Антимонопольного комітету надійшла заява про надання згоди на створення товариства "Агропромислова фінансово-інвестиційна цукрова компанія", метою якого має бути здійснення спільної підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської .продукції за рахунок підвищення ефективності переробки цукрового буряку і реконструкції та модернізації цукрових заводів за допомогою залучення у сільське господарство України іноземних інвестицій, сучасних технологій, техніки й устаткування.

Засновниками товариства є: Фонд державного майна від імені чотирьох державних цукрових заводів і одного радгоспу; чотири акціонерних товариства — цукрові заводи і комбінати; спільні українсько-ірландське та українсько-австрійсько-німецьке підприємства, що діють на загальнодержавних ринках цукру і реалізації сільськогосподарської продукції, а також на регіональних ринках чотирьох областей України з надання послуг щодо збереження і переробки цукрового буряку.

Під час розгляду справи було встановлено, що створюване товариство не займає монопольного становища на зазначених ринках, але погроза цього може виникнути при збільшенні кількості його учасників за рахунок інших цукрових заводів та інших об'єднань.

Вирішіть справу.

 Концерн "Газ", займаючи природне монопольне становище на ринку послуг з експлуатації побутових газових мереж, видав розпорядження, відповідно до якого газові мережі мають бути введені в експлуатацію за умови, що вони обладнані газовими лічильниками виробництва тільки семи зазначених концерном фірм, при реальній можливості їх закупівлі у більшої кількості фірм. Аргументом було посилання на відсутність фахівців високої кваліфікації, які добре володіють знаннями і досвідом експлуатації різнотипних лічильників. На підставі цього концерн "Газ" намагався накласти заборону на використання продукції італійської фірми "Самгаз". Ці дії призвели до того, що трест "Газбуд" ледве не позбавився вже підписаного контракту з італійцями, що загрожувало великими збитками у вигляді штрафних санкцій, які йому довелося б сплатити у валюті у разі розірвання контракту.

Своїм розпорядженням концерн "Газ" в адміністративному порядку передбачив закріплення кожного типу газових лічильників за конкретними обласними виробничими об'єднаннями газового господарства, що позбавляло споживачів права вибору лічильників, запропонованих іншими виробниками на кращих умовах. Кваліфікуйте дії концерну "Газ".

 Обласне орендне підприємство елеваторної та зернопереробної промисловості і Комбінат хлібопродуктів № 1 входять до складу ПО "Елеваторзернопром" на правах юридичних осіб. Разом їм належить 60% регіонального ринку послуг з переробки зерна. У 1995 р. натуроплата за переробку ними давальницького зерна становила від 20 до 25% від загальної кількості переробленого зерна. Однак із січня 1996 р. на підставі рішення техніко- економічної ради ПО "Елеваторзернопром" вказані підприємства підняли натуроплату за переробку давальницького зерна до 30% від загальної кількості переробленого зерна. При цьому здійснення таких погоджених дій статутом виробничого об'єднання не було передбачено. Це дало змогу обласному орендному підприємству елеваторної та зернопереробної промисловості додатково одержати від споживачів 27,3 т зерна або незаконно отриманий прибуток у сумі 4019 грн., а хлібокомбінату — відповідно 5,35 т або 632 грн.

Кваліфікуйте дії обласного орендного підприємтва і комбінату хлібопродуктів.

 Представництво компанії "ТЬе Соса-Соїа Сотрапу" звернулося до Антимонопольного комітету України із заявою про те, що Київське представництво фірми Аготез ^'А1§егіе (Алжир) неправомірно використовує знак для товарів і послуг "Рапїа", право власності на який належить компанії "ТЬе Соса-Со1а Сотрапу".

У ході розгляду справи було встановлено, що в 1997 р. відповідач здійснив постачання в Україну концентрату для виготовлення безалкогольних напоїв за назвою "Рапїа", не маючи на це передбачених законодавством правових підстав.

Вирішіть справу.

 До Черкаського територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся із заявою Черкаський завод будматеріалів у зв'язку з тим, що інше підприємство будматеріалів у вітрині свого магазину розмістило браковану черепицю з написом: «Шановні покупці! Таку "якісну" черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будматеріалів. Ціна така сама, як за якісну. Подумайте».

Під час розслідування справи було встановлено, що за період 1998-1999 рр. претензій від споживачів на якість черепиці Черкаського заводу будматеріалів не надходило.

Кваліфікуйте дії відповідача.

 До Антимонопольного комітету звернулося акціонерне товариство "Б" (далі АТ "Б") із заявою про незаконне використання знака для товарів і послуг "Б" приватним підприємством "Т" (далі — ПП "Т").

АТ "Б" подало до Держпатенту України заявку на реєстрацію комбінованого знака для товарів і послуг (словесний елемент — "Б", що виконаний літерами українського алфавіту і являє собою єдине слово, і образотворчий елемент у вигляді райдуги, розміщеної над словесним елементом). 

"Т" використовувало позначення "Б" (словесний елемент вказаного вище

комбінованого знака для товарів і послуг АТ "Б"), зокрема в рекламі та під час здійснення торгової діяльності.

Зібраними під час розгляду справи доказами доведено, що такі дії ПП "Т" можуть призвести до змішування з діяльністю АТ "Б".

Кваліфікуйте дії ПП "Т".

 Спільне підприємство "У" (далі — СП "У") звернулося до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію з боку виробничої комерційної фірми "М" (далі — ВКФ "М").

Для маркування частини своєї продукції (солодкі газовані напої, столова вода) ВКФ "М" використовувала етикетки, ідентичні етикеткам СП "У" із незначною модифікацією (зрізана крайка). При цьому на етикетках залишався знак із логотипом СП "У". Крім того, ВКФ "М" використовувала для найменування своєї столової води назва "У" (похідне від назви СП "У").

Кваліфікуйте дії ВКФ "М".

 Національне виробничо-аграрне об'єднання "Массандра" (м. Ялта, Автономна Республіка Крим), широко відомий у світі виробник вина в різноманітному асортименті, є власником патенту на промисловий зразок (сім варіантів етикеток вина Портвейн). Етикетки вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн білий Кримський" мають оригінальний дизайн і містять художні композиції — репродукції із зображень пейзажів південного берега Криму, а також зображення нагород (медалей), отриманих підприємством за високу якість продукції. Крім того, самостійну правову охорону одержало позначення "Сурож".

На виставці товарів виновиробничої промисловості був розповсюджений рекламний буклет продукції ТОВ "Д" (м. Севастополь), що містив рекламу вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн червоний Кримський". Етикетки зазначеної продукції ТОВ "Д", зображені в буклеті, містили репродукції тих самих художніх зображень пейзажів, що були на етикетках продукції НВАО "Массандра", а також містили зображення медалей, якими нагороджена продукція НВАО "Массандра". Крім того, у назві вина "Портвейн білий Сурож" виробництва ТОВ "Д" було використане позначення "Сурож", на яке НВАО "Массандра" має право власності.

НВАО "Массандра" і ТОВ "Д" діють на загальнодержавному ринку вина і є конкурентами.

Кваліфікуйте дії ТОВ "Д".

 Дочірнє підприємство "Б.-У." і ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» видають схожі за тематикою щомісячні ілюстровані журнали для жінок — "’Мотап" і "Наталі". Зазначені журнали в каталогах містяться на одній сторінці, мають однаковий напрямок і розраховані на однакове коло споживачів. Отже, ДП "Б.-У." і ТОВ «Видавництво Бліцінформ"» перебувають в конкурентних відносинах.

Розповсюдження журналів "Наталі" і "’Мотап" серед передплатників на підставі укладених договорів здійснювало державне підприємство "Преса". При цьому, внаслідок специфіки своєї діяльності ДП "Преса" мало у своєму розпорядженні повну інформацію про кількість і адреси передплатників обох журналів.

На прохання ДП "Б.-У." ДП "Преса" поширило рекламний номер журналу "’Мотап" з анкетою серед передплатників журналу-конкурента "Наталі".

У ході розслідування справи за заявою ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» було проведене опитування щодо відповідності дій ДП "Б.-У." правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності серед органів державної влади, вищих навчальних закладів, рекламних агентств, засобів масової інформації, інших суб'єктів господарювання. Серед опитаних 65% респондентів визначили дії ДП "Б.-У." як такі, що суперечать добросовісній конкуренції.

Чи можна визнати недобросовісною конкуренцією дії ДП "Б.-У." щодо безпосереднього схилення ДП "Преса" до надання переваг у вигляді поширення в рекламних цілях журналу "’Мотап" з анкетою серед сформованого числа передплатників журналу конкурента?

ТОВ "С" у рекламі прального порошку "Карапуз" власного виробництва використовувало для попередження від підробок пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що за висновком експертизи подібні до ступеня змішування із позначенням на упаковці порошку "Оленка", що виробляє ТОВ "Трудові резерви". При цьому ТОВ "С" поширювало неправдиві відомості про те, що пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що подібні до ступеня змішування із позначеннями на упаковці порошку "Оленка", є підробкою прального порошку "Карапуз".

Кваліфікуйте дії ТОВ "С".

 Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів).

Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом?

Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади?

Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини?

Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?

Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору.

Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку?

До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме?

Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?

Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах.

Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію?

Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів?

Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?

Громадяни України Петренко, Мироненко, Оргулюк та інші, загалом двадцять осіб, вирішили створити фондову біржу. При цьому жоден з них не займався торгівлею цінними паперами. Зазначені особи мали намір сформувати статутний фонд біржі у розмірі 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Чи можуть зазначені особи створити фондову біржу ?

 Які вимоги встановлені законодавством України щодо осіб, які можуть бути засновниками фондової біржі?

 Чи є якісь вимоги до розміру і порядку формування статутного фонду фондової біржі

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку була зареєстрована фондова біржа ТОВ "Цінні папери".

 Чи правомірна реєстрація зазначеної фондової біржі ?

 Який державний орган реєструє фондові біржі ?

 Чи встановлена законодавством України організаційно-правова форма щодо фондових бірж? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.

Статутом Фондової біржі "Майбутнє 2000" було передбачено, що остання займається організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних від власного іме­ні та за дорученням клієнтів, виконує функції депозитарія, займається рекламною діяльністю, емісією цінних паперів з метою отримання прибутку.

Дайте правовий аналіз статуту Фондової біржі "Майбутнє 2000”. Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.

Приватне підприємство “Мрія”, прагнучи отримати фінансову підтримку з боку держави (в т.ч. пільги в оподаткуванні), започаткувало виробництво інноваційної продукції. Чи досить цього кроку для отримання бажаної підтримки?

За яких умов підприємство може отримати статус інноваційного?

Які види та форми фінансової підтримки Ви знаєте? За яких умов і в якому порядку вона має надаватися?

Двоє громадян із значним досвідом науково-дослідної роботи (один - у конструкторському бюро одного з державних підприємств, інший - в державному науково- дослідному інституті) вирішили створити мале підприємство, яке б здійснювало інноваційну діяльність. Але між ними виник спір щодо вибору організаційно-правової форми та типу підприємства.

Що таке інноваційна структура, які бувають типи цих структур та в якому порядку вони набувають цього статусу?

Чим відрізняється інноваційне підприємство від інноваційної структури?

Яку пораду можна дати засновникам з врахуванням комплексу аспектів (наявність у них відповідного досвіду та навичок, відсутність значних коштів і прагнення мінімального ризику від участі в такому підприємстві, наявність інформації про потенційних суміжників і замовників та ділові зв’язки з ними)? Обґрунтуйте свої пропозиції.

У акціонерного товариства, що здійснює виробничу діяльність (виготовлення вентиляційного устаткування), виникла потреба у створенні структури, яка б забезпечувала його комплектуючими. Серед членів наглядової ради виникла дискусія щодо найбільш прийнятного різновиду корпоративної форми інвестування в даному випадку, зокрема:

 відокремленого підрозділу АТ;

 дочірнього унітарного підприємства;

 товариства з обмеженою відповідальністю.

Які переваги та недоліки зазначених різновидів корпоративного інвестування? Який з них Ви б рекомендували обрати в даному випадку і чому?

Кілька розташованих в одному місті (Полтаві) господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (проектна організація, дві будівельні організації, інвестиційний банк та страхова компанія), прагнучи координувати свою діяльність з метою підвищення її ефективності, вирішили створити для цього відповідну структуру (організацію). Однак постало питання вибору форми такої організації: господарське об’єднання чи холдингова група?

Чим мають керуватися в даному випадку ініціатори створення подібних структур? Чим вони відрізняються? Які переваги кожної з них?

В яких випадках корпоративного інвестування постає проблема укладення засновницького договору?

Громадянин П. Ковалевський, успадкувавши (а) цінні папери на суму 120 тис. грн. та (б) 350 тис. грн. готівкою, вирішив їх інвестувати з метою отримання прибутку, використавши корпоративну форму інвестування.

Який шлях (заснування чи участь у діючий організації/підприємстві) та організаційно- правову форму (вид) підприємства/організації можна порадити гр. П. Ковалевському , якщо він:

 має економічну освіту та навички роботи аудитором?

 не має наміру брати безпосередньої участі у заснуванні та діяльності організації/підприємства, крім участі у комітеті з питань аудиту наглядової ради;

 бажає залучити до інвестування свого сина - директора ТОВ з продажу та ремонту комп’ютерів;

 заінтересований у можливості в будь-який час повернути свої інвестиції.

Державне акціонерне товариство за рахунок виділених бюджетних коштів мало побудувати нові виробничі потужності. Вартість будівництва - понад 75 млн. грн. Проектно- кошторисна документація була розроблена проектно-вишукувальним інститутом «Промбудпроект».

В який спосіб може здійснюватися будівництво?

Який порядок укладення договорів підряду на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів?

Який тип підрядного будівельного договору може бути використаний в даному випадку?

Комерційний банк «Інвестбанк» прийняв рішення про будівництво приміщень двох філій. Через відсутність у штаті банку фахівців з проектування та будівництва перед банком виникла проблема вибору проектних та будівельних підрядників, розміщення замовлень на проектування та будівництво, оцінки виконаних підрядниками робіт тощо.

Яким чином банк може розв ’язати ці проблеми і забезпечити захист своїх інтересів на всіх стадіях будівництва (проектування та будівництва)?

Який вид договору доцільно використати в даному випадку?

Якими нормативно-правовими актами слід керуватися в даному випадку?